Справа № 308/8942/18
18 вересня 2019 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
судді - Бедьо В.І.,
за участі секретаря - Пазяк С.М.,
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Селеш О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС управління протидії митним правопорушенням про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить скасувати постанову Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил №2754/30500/18 від 25.07. 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст.470 МК України, накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. та закрити провадження в зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Поданий до суду позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вважає накладення на неї адміністративного стягнення необґрунтованим з тих підстав, що 09.09.2016 року о 09 год .45 хв. ОСОБА_1 слідувала на митну територію України через митний пост «Ужгород» в транспортному засобі марки «OPEL VECTRA» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 в якості пасажира, при цьому водієм транспортного засобу був ОСОБА_3 , тобто ніяких дій щодо ввезення особисто позивачем даного транспортного засобу не здійснювала. Крім того зазначає, що категорично заперечує факт ввезення автомобіля, оскільки не керувала транспортними засобами, немає прав на керування транспортними засобами та відповідно автомобілів з іноземною реєстрацією не придбавала і на територію України не ввозила.
Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позов та просили його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відповідач наголошує, що оскаржувана постанова є законною, будь-яких порушень митницею процедури розгляду справи про порушення митних правил допущено не було.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши зміст позовної заяви, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд встановив наступні обставини.
25 липня 2018 року Закарпатською митницею ДФС винесена постанова в справі про порушення митних правил №2754/30500/18, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушень митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 8500 грн..
Як зазначено в постанові, що 19.06.2018 р. о 09 годині 45 хв. в зону митного контролю на ділянку «Вїзд» м/п «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС заїхав легковий автомобіль марки«VW CRAFTER», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , в якому в якості пасажира слідувала громадянка України ОСОБА_1 . В ході проведення аналітично-перевірочних заходів з використанням баз даних було встановлено, що 09.09.2016 року через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 було ввезено легковий автомобіль марки «OPEL VECTRA» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 в митному режимі «Транзит». Таким чином був встановлений факт порушення ОСОБА_1 строків ввезення на митну територію України даного транспортного засобу. В зв'язку з чим, позивач перевищив більш ніж на десять діб встановлений ст.95 МКУ строк доставки.
Відтак ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні правопорушення. передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 8500 грн.
Позивач звертає увагу на те, що ОСОБА_1 слідувала на митну територію України через митний пост «Ужгород» в транспортному засобі марки «OPEL VECTRA» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 в якості пасажира, при цьому водієм транспортного засобу був ОСОБА_3 ,тобто ніяких дій щодо ввезення особисто позивачем даного транспортного засобу не здійснювала, адже навіть не має водійських прав.
Разом з тим такі пояснення сторони позивача відрізняються від пояснень, наданих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Так з його змісту слідує, що ОСОБА_1 повідомила, що 09.09.2016 року завезла на територію України даний транспортний засіб у режимі «Транзит», однак після митного оформлення передала його сину знайомої, де перебуває транспортний засіб їй не відомо.
Відтак суд критично оцінює надані в судовому засіданні доводи сторони позивача щодо відсутності у неї прав водіння транспортним засобом, адже це не є перешкодою для ввезення на територію України зазначеного в оскаржуваній постанові транспортного засобу.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із наступного.
Так, строки транзитних перевезень визначено ст. 95 МК України.
Згідно з ч. 1 вказаної статті залежно від виду транспорту строки транзитних перевезень становлять, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Норми ст.93 МК України встановлюють вимоги до переміщення транспортного засобу в режимі «транзит» та встановлюють обов'язок доставляння транспортного засобу до органу доходів і зборів в строк встановлений ст.95 МК України, тобто до 10 діб.
Згідно з ст.193 МК України, за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої ст. 470 МК України перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на правовий аналіз наведених норм, та враховуючи митне оформлення цього транспортного засобу в режимі «транзит», у позивача ОСОБА_1 існував обов'язок здійснити транзитне доставлення автомобіля до відповідних органів для оформлення протягом десяти діб, перевищення цього строку, створює юридично - правові наслідки відповідальності, передбачені ч.3 ст.470 МКУ.
В ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України вказано, що якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі (але не виключно) передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
У даному випадку громадянка України ОСОБА_1 притягується до відповідальності за порушення митних правил, яке було виявлено 19.06.2018 року, а постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена 25.07.2017 року, тобто шестимісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності (після виявлення та притягнення) не минув.
В період, починаючи на одинадцятий день після 09.09.2016 р. митного оформлення ввезення транспортного засобу в режимі «транзит» (момент закінчення строку транзитного переміщення 14.09.2016 року) по 19.06.2018 року до часу виявлення правопорушення ОСОБА_1 продовжувала безпідставне невиконання власних митних зобов'язань, за що була обґрунтовано притягнута до відповідальності згідно ч.3 ст. 470 МК України.
Так винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 470 МК України сторона відповідача підтверджує протоколом про ПМП №2754/30500/18 від 25.07. 2018 року.
Разом з тим жодних доказів на спростування обставин, викладених в оскаржуваній постанові, стороною позивача не надано.
З огляду на вище встановленні обставини, суд приходить до висновку про те, що в діях позивача наявні ознаки порушення митних правил, передбачені ч. 3 ст. 470 МК України, оскільки вона перевищила встановлений ст. 95 МК України строк доставки до митниці транспортного засобу більше ніж на десять діб.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.470 МК України діяв на підставі, у межах повноважень та згідно чинного законодавства України,оскільки письмовими доказами довів правомірність свого рішення, нотомість позивачем всупереч ч. 1 ст. 77 КАС України не доведено ті обставини, на яких грунтуються його вимоги та заперечення, що відповідно є підставою для залишення даного адміністративного позову без задоволення.
Керуючись ст. ст. 90, 268, 271, 272, 286, 292 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Постанову у справі про порушення митних правил №2754/30500/18 від 25.07. 2018 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а адміністративний позов ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС управління протидії митним правопорушенням про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області В.І. Бедьо