23 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2932/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
08 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо застосування середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018 рік у розмірі 7810,88 грн під час обчислення щомісячної основної державної пенсії по інвалідності ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_2 починаючи з 01.07.2019 перерахунок та виплату щомісячної основної державної пенсії по інвалідності з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 рік у розмірі 4482,35 грн, відповідні виплати провести з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на незгоду із застосованою пенсійним органом розрахунковою величиною при обчисленні пенсії з 1 липня 2019 року відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та пункту 9-1 Порядку №1210. На переконання позивача, при обчисленні основного розміру пенсії відповідач мав врахувати розмір середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016 рік, оскільки Законом передбачено зміну при обчисленні пенсії лише мінімальної заробітної плати.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).
Жодних заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) до суду від учасників справи не надходило.
29.08.2019 до суду надійшов відзив ГУПФ України в Полтавській області на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що основний розмір пенсії позивача з 01.07.2019 обчислено за формулою, визначеною пунктом 9-1 Порядку №1210. Звертав увагу на те, що Порядком №1210 передбачено застосування під час обчислення основного розміру пенсії середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який визначається шляхом ділення п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року на розмір середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. На переконання відповідача, оскільки для обчислення даного коефіцієнта враховується мінімальна заробітна плата на 1 січня 2019 року, пенсійним органом правомірно застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2018 рік (а.с.21-22).
Відповідно до вимог частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто у порядку письмового провадження, у зв'язку з чим на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до таких висновків.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Кременчуцькому об'єднаному УПФУ Полтавської області та отримує пенсію відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Позивачу встановлено другу групу інвалідності з огляду на захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та визначено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 80%, що підтверджено копією довідки до акта огляду МСЕК серії МСЕ №005266 (а.с. 13).
З 01.07.2019 позивачу проведено перерахунок пенсії по інвалідності на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та пункту 9-1 Порядку №1210, за результатами перерахунку основний розмір пенсії склав 9412,17 грн.
11.07.2019 позивач звернувся до ГУПФ України в Полтавській області із заявою, у якій просив провести з 01.07.2019 перерахунок основного розміру пенсії по інвалідності з урахуванням, зокрема, середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 рік, у розмірі 4482,35 грн (а.с.10-11).
Листом від 31.07.2019 вих.№3525/Н-02 відповідач повідомив про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії. Свою позицію мотивував посиланням на те, що згідно із затвердженою рішенням Уряду формулою для обчислення основного розміру пенсії по інвалідності має враховуватись п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2019 року, та розмір середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за попередній (тобто, 2018) рік (а.с.12).
Не погоджуючись із такою відповіддю суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон №796-ХІІ).
Статтею 59 Закону №796-ХІІ урегульовано порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
11.10.2017 набув чинності Закон України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким частину третю статті 59 Закону №796-ХІІ з 01.10.2017 викладено у новій редакції, згідно з якою особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851 внесено зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (надалі - Порядок №1210), згідно з якими згаданий Порядок доповнено пунктом 9-1, відповідно до якого за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П = Зс х Кзс х (Кв : 100%), де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:
Кзс = (Зп (мін) х 5) : Зс1,
де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.
Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.
У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(II)/2019 словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону №796-XII, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 абзац перший пункту 9-1 Порядку №1210 викладено в такій редакції: "За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:".
Спір у цій справі стосується правомірності обчислення відповідачем основного розміру пенсії позивача по інвалідності з 01.07.2019 в частині застосування пенсійним органом розрахункової величини - середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року та зводиться до різного тлумачення учасниками спору словосполучення "за рік, що передує відповідному року".
Так, відповідач при обчисленні пенсії виходив з того, що для розрахунку середнього коефіцієнта заробітної плати враховується п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) за попередній рік. А оскільки при обчисленні пенсії позивача з 01.07.2019 ураховано розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2019 року, то розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні враховано за 2018 рік.
Основний розмір пенсії позивача обчислено за формулою, визначеною пунктом 9-1 Порядку №1210, з таких складових:
1) Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески (визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки) = 3764,40 грн;
2) Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, розрахований шляхом ділення п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2019 року (20865,00 грн = 4173,00 грн х 5) на розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні враховано за 2018 рік, що становить 7810,89 грн = 2,67127;
3) Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках), що визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи = 80% або 0,8.
Крім того, під час обчислення основного розміру пенсії позивача пенсійним органом застосовано коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки у розмірі 1,17, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 року".
Загалом основний розмір пенсії позивача з 01.07.2019 склав 9412,17 грн = (3764,40 грн х 1,17) х 2,67127 х 80%.
Натомість позивач переконаний, що при обчисленні основного розміру його пенсії пенсійний орган безпідставно застосував показник середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018 рік, оскільки мав врахувати такий показник за 2016 рік. При цьому позивач виходив з того, що Законом №796-ХІІ та Порядком №1210 передбачено зміну при обчисленні розміру пенсії виключно показника мінімальної заробітної плати, а всі інші показники (у т.ч. й розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні для визначення середнього коефіцієнта заробітної плати) мають залишатись незмінними.
Однак, суд не погоджується з цими доводами позивача з огляду на такі обставини.
Суд зазначає, що частиною третьою статті 59 Закону №796-ХІІ передбачено право пенсіонерів з числа військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та набули інвалідність на цій підставі, на обчислення пенсії по інвалідності з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Формулу, за якою обчислюється пенсія по інвалідності у цьому випадку, визначено пунктом 9-1 Порядку №1210. Цією нормою передбачено застосування для обчислення пенсії трьох складових: середнього показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014, 2015 та 2016 роки, середньомісячного коефіцієнта заробітної плати та розміру відшкодування фактичних збитків. При цьому, для обчислення середньомісячного коефіцієнта заробітної плати у розрахунок береться п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує відповідному року, тобто, попередній рік.
А оскільки у спірних відносинах для обчислення пенсії позивача з 01.07.2019 мав бути застосований та фактично застосований розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2019 року, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно врахував розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018 рік, тобто, рік, що передує року встановлення (збільшення) мінімальної заробітної плати.
З цих підстав суд відхиляє як необґрунтовані твердження позивача про необхідність обчислення його пенсії з урахуванням розміру середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2016 рік.
Стосовно посилання позивача на відсутність підстав для застосування при обчисленні основного розміру пенсії коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки у розмірі 1,17, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 року", суд зазначає, що застосування відповідачем згаданого коефіцієнта не призвело до порушення прав пенсіонера, оскільки у даному випадку розмір пенсії позивача збільшився.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.
З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення відповідачем судових витрат, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко