13 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2408/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Протас О.М.,
представника позивача - ОСОБА_2. ,
представника відповідача - Федчун Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування постанови та припису, -
05 липня 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про:
- визнання протиправними дій та бездіяльності Управління Держпраці у Полтавській області під час проведення інспекційного відвідування ФО- П ОСОБА_1 та під час розгляду відповідних скарг ФО- П ОСОБА_1 , визнання протиправними дій та бездіяльності Управління Держпраці у Полтавській області під час складання акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю за №ПЛ3688/584/АВ від 13.03.2019, винесення припису про усунення виявлених порушень за №ПЛ3688/584/АВ/П від 13.03.2019 та винесення постанови про накладення штрафу на ФО- П ОСОБА_1 уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області за №ПЛ3688/584/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 04.04.2019;
- скасування, як протиправної, постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області за №ПЛ3688/584/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 04.04.2019 про накладення штрафу розміром 125190,00 грн на ФО-П ОСОБА_1 ;
- скасування, як протиправного, припису про усунення виявлених порушень від 13.03.2019 №ПЛ3688/584/АВ/П.
Ухвалою суду від 09.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/2408/18, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що спірні акт і припис складені на підставі приписів Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 26.04.2017 №295, який втратив чинність. При інспектуванні позивача не було ознайомлено із наказом про проведення інспектування. Стан здоров'я позивача (вагітність) не дозволяв останній швидко в лічені хвилини давати на усні вимоги інспектора необхідні для інспектування документи. На пропозицію ФО-П ОСОБА_1. надати письмовий запит з переліком необхідних для інспектування документів, інспектор праці жодним чином не прореагувала, а лише вказала на необхідність надання усіх документів, не конкретизувавши, при цьому, які саме документи їй необхідні для інспектування. Повідомлення про інспектування завчасно ніхто не направляв. Акт інспектування та припис про усунення порушень інспектором були оформлені інспектором в один день 13.03.2019, при тому, що сам акт інспектування ФО-П ОСОБА_1. був вручений лише 14.03.2019 і остання підписала його із зауваженнями та повідомила інспектора про те, що буде писати заперечення на висновки вказаного акту. Інспектор, виносячи припис не роз'яснила позивачу порядок його оскарження. Під час перевірки інспектор не надавала суб'єкту інспектування консультацій, які передбачені пунктом 14 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Позивач також наполягає на тому, що нею в ході оскарження припису до керівництва управління надавалися усі документи, що спростовують допущення нею порушень законодавства про працю, однак вказані документи не були взяті до уваги. Будь яких доказів відсутності у позивача документів, що спростовують допущення нею порушень законодавства про працю на момент проведення інспектування, відповідачем не надано. Крім цього, на переконання позивача, лист Управління захисту економіки в Полтавській області від 13.02.2019 №1262/39/115/01-2019 не є підставою згідно Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для призначення та проведення інспекційного відвідування. Крім того, вказаний лист містив вимоги щодо проведення перевірки лише можливості виконання ФО- П ОСОБА_1. договірних зобов'язань, а не дотримання останньою усіх вимог законодавства про працю. Про розгляд управлінням питання щодо притягнення до відповідальності за порушення трудового законодавства 04.04.2019 позивач дізналася лише 08.04.2019, що позбавило останню можливості захистити свої права та надати пояснення та докази в підтвердження недопущення таких порушень.
26.07.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (том 1 а.с. 119-122), у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ФО-П ОСОБА_1 . Зазначає, що Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю втратив чинність 14.05.2019, а інспектування позивача відбувалося до 13.05.2019 включно у відповідності до вимог вказаного Порядку, що був чинним. Працівники поліції, які були присутні при інспекційному відвідуванні ФО- П ОСОБА_1. не є працівниками управління, а тому їх прізвища не мали бути зазначені у направленні на інспектування. При інспектуванні позивачу вручалося направлення на проведення інспекційного відвідування, про що свідчить підпис останньої та реєстрація в журналі перевірок. В ході інспектування інспектор запропонувала позивачу надати документи щодо оформлення трудових відносин з найманими працівниками, робочого часу, часу відпочинку, про нарахування і виплату заробітної плати та інших виплат, а також проведення атестації робочого місця. Необхідні для проведення заходу документи надані не були, при цьому, адвокат вимагав перелік точного найменування документів, які будуть перевірятися. Інспектор запропонувала надати номенклатуру справ для чіткого визначення переліку документів, на що адвокат позивача заявив, що такої номенклатури в ФО-П ОСОБА_1. немає. На вимогу надати пояснення щодо працівників, які працюють у ФО- П ОСОБА_1. , остання відмовилася та не надала можливості провести конфіденційну розмову, начебто, з працівником кухарем та бухгалтером. У розділі ІІІ акта зазначений детальний опис виявлених порушень на підставі аналізу наданих об'єктом відвідування в ході інспекційного відвідування документів. Акт та припис оформлені інспектором 13.03.2019. При підписанні акту ФО- П ОСОБА_1. зазначила про свою незгоду з актом, при цьому, не висловила своїх намірів щодо подання заперечення на акт. Також роботодавцю в повному обсязі було роз'яснено її права, про що свідчить відмітка у розділі ІV акту. В праві на надання зауважень до акту позивач не обмежувалася та скористалася таким правом, про що свідчить відповідь управління від 26.03.2019 №10-12/2036. Додані позивачем до скарги на припис документи на підтвердження відсутності виявлених порушень в ході самого інспекційного відвідування не надавалися, а також не долучалися до заперечень на акт. Вказані документи були повністю перероблені з урахуванням виявлених порушень та не співпадають з первинними копіями документів. Про розгляд справи про накладення штрафу, з урахуванням перенесення розгляду справи на іншу дату, ФО- П ОСОБА_1. повідомлялася належним чином. За викладених обставин, управління не вбачає підстав для визнання протиправними та скасування спірних припису та постанови.
У відповіді на відзив, що надійшла до суду 30.07.2019, позивач окрім обґрунтувань, зазначених у позовній заяві, вказав також на те, що позаплановий захід має здійснюватися за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), відповідного державного колегіального органу (том 1 а.с. 183-192).
За змістом заперечень на відповідь на відзив, які подані управлінням до суду 08.08.2019, відповідь на відзив позивача майже повністю співпадає з текстом позовної заяви, жодних нових фактів ФО- П ОСОБА_1. не наводить. З урахуванням зазначеного, на питання, наведені у відповіді на відзив, управлінням надавалася інформація та пояснення у відзиві на позовну заяву. А відтак, управління не вбачає підстав для дублювання уже наданої інформації (том 1 а.с. 196-197).
21.08.2019 представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині визнання протиправними дій та бездіяльності, яку прийнято судом до розгляду.
Ухвалою суду від 05.09.2019 закрито підготовче провадження у справі за позовом ФО- П ОСОБА_1. до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування постанови та припису, призначено справу №440/2408/19 до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду на 11:00 13.09.2019.
В судовому засіданні 13.09.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, з огляду на їх безпідставність.
Заслухавши вступне слово представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
До Управління Держпраці у Полтавській області надійшов лист Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 13.02.2019 №1262/39/115/01-2019 з проханням ініціювати перевірку суб'єкта господарювання ФО-П ОСОБА_1. (ІПН - НОМЕР_1 ) з метою перевірки можливості виконання договірних зобов'язань та інформації, наданої нею замовнику під час проведення публічних закупівель стосовно наявності в штаті працівників відповідної кваліфікації. За змістом листа така необхідність у перевірці виникла у зв'язку з тим, що в системі електронних закупівель «РroZorro» Комунальне медичне підприємство «Лікарня Придніпровська» (код ЄДРПОУ 01111598) викладено звіт про укладений договір по предмету закупівель «Послуги із дієтичного харчування пацієнтів замовника». Відповідно до інформації, яка опублікована на сайті публічних закупівель «РroZorro» договір укладено з ФО- П ОСОБА_1. ІПН НОМЕР_1 , місце здійснення діяльності Полтавська АДРЕСА_1 , та укладено договір підряду, в якому вказано - закупівля здійснюється на очікувану вартість та очікуваний обсяг послуг щодо забезпечення організації дієтичного харчування пацієнтів на період від укладення договору про закупівлю та до 31.12.2019 (том 1 а.с. 125).
На підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 26.04.2017 №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також листа Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 13.02.2019 №1262/39/115/01-2019, начальником Управління Держпраці у Полтавській області С. Щербак прийнято наказ від 11.03.2019 №63П "Про проведення заходів державного контролю", яким наказано провести заходи державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю, зокрема, заступнику начальника відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_3 у діяльності ФО-П ОСОБА_1. (том 1 а.с. 123-124).
12.03.2019 за номером №489 заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області Н. Великою оформлено направлення на проведення заходу державного контролю, яким проведення інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю у діяльності ФО- П ОСОБА_1. юридична адреса: АДРЕСА_2 місця здійснення діяльності: АДРЕСА_3 , доручено заступнику начальника відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_3 (том 1 а.с. 126).
Копію вказаного направлення ФО-П ОСОБА_1. отримано 12.03.2019 об 11:20, про що свідчить підпис останньої на направленні (а.с. 126).
У період з 12.03.2019 по 13.03.2019 інспектором Л. Рогізною на підставі направлення на проведення заходу державного контролю від 12.03.2019 №489 проведено інспекційне відвідування ФО-П ОСОБА_1. за адресою: АДРЕСА_1 , за наслідками якого складено акт від 13.03.2019 №ПЛ3688/584/АВ, яким зафіксовано порушення ФО-П ОСОБА_1. статті 29, 56, 70, частини 4 статті 79, частини 1 статті 83 частини 1 статті 107, частин 1, 3 статті 115, статті 116, частини першої статті 117 КЗпП України, частин 1, 3 статті 24 Закону України «Про оплату праці» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», що полягають у: 1) не інформуванні працівників про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів; 2) встановленні неповного робочого дня з працівниками без їх згоди; 3) встановленні тривалості щотижневого безперервного відпочинку працівників менше 42 годин; 4) не проведенні працівникам оплати за роботу у святковий день у подвійному розмірі; 5) не проведенні виплати заробітної плати працівникам не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата; 6) виплаті заробітної плати за першу половину місяця у розмірі, меншому оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника; 7) не проведенні в день звільнення працівників виплати всіх сум, що належать їм до виплати роботодавцем; 8) не виплаті звільненим працівникам середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати по день фактичного розрахунку; 9) не виплаті працівнику при звільненні грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки; 10) не проведенні атестації робочого місця за умови праці на робочому місці кухаря, який працює біля плити, працівникам яких передбачено право на щорічну додаткову відпустку (том 1 а.с. 150-165).
13.03.2019 Управлінням Держпраці у Полтавській області складено припис про усунення виявлених порушень №ПЛ3688/584/АВ/П ФО-П ОСОБА_1. у строк до 12.04.2019 (том 1 а.с. 166-167).
Примірник акту та припису вручено особисто ФО-П ОСОБА_1
Управлінням Держпраці у Полтавській області рішенням від 14.03.2019 №ПЛ3688/584/АВ/П/ПТ/МГ/ІП призначено розгляд справи про накладення штрафу відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України на ФО-П ОСОБА_1. за порушення законодавства про працю на 26.03.2019 в управлінні за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 119 (том 1 а.с. 168).
У подальшому, у зв'язку з надходженням від ФО- П ОСОБА_1. заяв про перенесення розгляду справи про накладення штрафу управлінням перенесено розгляд справи на 04.04.2019.
За результатами розгляду справи про накладення штрафу 04.04.2019 першим заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області О. Масленком прийняті постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ3688/584/АВ/П/ПТ-ФС, якою на ФО-П ОСОБА_1. накладено штраф у розмірі 4173,00 грн, та №ПЛ3688/584/АВ/П/ПТ/МГ-ФС, якою на останню накладено штраф у розмірі 125190,00 грн (а.с. 174-176).
Позивач, не погодившись з прийнятими приписом та постановою №ПЛ3688/584/АВ/П/ПТ/МГ-ФС, оскаржила їх до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96).
Пунктом 1 Положення №96 визначено, що державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до пункту 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Підпунктом 6 пункту 4 Положення №96 визначено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Як слідує зі змісту наказу начальника Управління Держпраці у Полтавській області С. Щербак від 11.03.2019 №63П "Про проведення заходів державного контролю" та не заперечувалося представником відповідача в ході судового розгляду справи, підставою для проведення інспекційного відвідування відносно ФО-П ОСОБА_1. слугував лист Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 13.02.2019 №1262/39/115/01-2019.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).
Приписами частин 4 та 5 статті 2 Закону №877-V визначено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами та зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
З огляду на зазначені приписи Закону №877-V, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється за наявності підстав виключно у встановленому Законом №877-V порядку, з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах.
Конституційне поняття «закон», на відміну від поняття «законодавство», не підлягає розширеному тлумаченню. Це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах її повноважень.
Єдиним діючим законом, який регулює порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон №877-V. Відтак, при проведенні заходів державного контролю (нагляду) підлягають застосуванню положення саме Закону №877-V, оскільки будь-яких особливостей іншими законами не встановлено.
Слід зазначити, що КЗпП України не визначає особливостей здійснення органами державного нагляду (контролю) заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю.
У свою чергу, постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (чинна на момент призначення та проведення інспекційного відвідування позивача) є підзаконним нормативно-правовим актом, застосування якого прямо суперечить вимогам Закону №877-V.
Статтею 1 Закону №877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Згідно з частиною 4 статті 4 Закону №877-V виключно законами встановлюються, зокрема, спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю).
Частиною 7 статті 4 Закону №877-V передбачено, що у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб'єкта господарювання.
Відповідно до статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:
- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;
- неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
- доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.
Здійснивши фактично позаплановий захід державного контролю позивача у формі інспекційного відвідування, який передбачений Конвенцією міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості і торгівлі, ратифікованою Законом від 08.09.2004 №1985-ІV, відповідач підставою для такого контролю у розумінні вимог Закону №877-V визначив лист Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 13.02.2019 №1262/39/115/01-2019 (а.с. 125).
Дослідивши зазначений лист як можливу правову підставу для здійснення позапланового заходу, суд зазначає, що він жодним чином не узгоджується з вимогами Закону №877-V для можливості його кваліфікації як підстави, яка б обумовлювала законність дій відповідача щодо проведення інспекційного відвідування оскільки поміж вказаних у Законі №877-V підстав відсутня така підстава, як проведення позапланової перевірки Держпрацею за листом органів Національної поліції, в спірному випадку Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.
Крім того, суд зауважує, що у своєму листі від 13.02.2019 №1262/39/115/01-2019 Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України прохало відповідача ініціювати перевірку суб'єкта господарювання ФО-П ОСОБА_1. (ІПН - НОМЕР_1 ) лише щодо можливості виконання договірних зобов'язань та інформації, наданої нею замовнику під час проведення публічних закупівель стосовно наявності в штаті працівників відповідної кваліфікації, а не перевірку суцільним порядком дотримання останньою вимог трудового законодавства. Будь яких повідомлень щодо можливого допущення ФО- П ОСОБА_1. порушень законодавства про працю вказаний лист також не містив.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем було незаконно ініційовано та здійснено позаплановий захід державного контролю діяльності позивача, правовим наслідком чого, з врахуванням приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка закріплює матеріально-правові основи діяльності суб'єкта владних повноважень, є те, що такий незаконний захід контролю не може породжувати виникнення законних підстав для застосування до суб'єкта господарювання штрафу.
При цьому, такий висновок не може бути спростований навіть з огляду на те, що порушення позивачем законодавства про працю мали місце на момент проведення інспектування зважаючи на ненадання останньою інспектору усіх необхідних документів в спростування допущення порушень законодавства про працю.
Суд зауважує, що документи, які підтверджують недопущення ФО- П ОСОБА_1. порушень законодавства про працю, зафіксованих у акті від 13.03.2019 №ПЛ3688/584/АВ, фактично були надані останньою до управління вже пізніше разом з доповненнями до скарги від 29.03.2019 на акт інспекційного відвідування (том 1 а.с. 44-46), а також до суду з даним позовом, що представником відповідача в ході розгляду справи не спростовувалося.
Поряд з цим, механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 КЗпП України та частинами 2 - 7 статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).
Пунктом 2 Порядку №509 (в редакції, чинній на момент винесення постанови про застосування штрафних санкцій до позивача) визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
Згідно з пунктом 3 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
Відповідно до пункту 4 Порядку №509 справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
Згідно з пунктом 6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Таким чином, питання застосування відповідачем пункту 6 Порядку №509, який встановлює обов'язок державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також визначає правові наслідки неповідомлення, є важливим для з'ясування при розгляді даної справи.
Суд зауважує, що штраф у розмірі 125190,00 грн, застосований до ФО-П ОСОБА_1. спірною постановою від 04.04.2019 №ПЛ3688/584/АВ/П/ПТ/МГ-ФС, є суттєвим.
Відтак, особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи про накладення штрафу. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи, висловлення заперечень, надання доказів, захист, тощо.
Положення пункту 6 Порядку №509 покладає цей обов'язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.
Відповідно до пункту 7 Порядку №509 справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов'язок з'ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.
З огляду на це, обов'язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п'ять днів до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Таке тлумачення пунктів Порядку №509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтересів фізичних та юридичних осіб.
З'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п'ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.
Відповідно до пункту 5 Порядку №509 у разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.
Якщо особа з'явилася на засідання, взяла у ньому участь і не клопотала про відкладення, то несвоєчасність отримання повідомлення (порушення п'ятиденного строку) не є підставою для визнання постанови протиправною.
В ході розгляду даної справи судом встановлено, що Управління Держпраці у Полтавській області рішенням від 14.03.2019 №ПЛ3688/584/АВ/П/ПТ/МГ/ІП призначило розгляд справи про накладення штрафу відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України на ФО-П ОСОБА_1. за порушення законодавства про працю на 26.03.2019 в управлінні за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 119 (том 1 а.с. 168).
Вказане рішення направлялося на адресу ФО- П ОСОБА_1. та отримане останньою 20.03.2019 (том 1 а.с. 169 зі звороту).
22.03.2019 в управлінні за вх.№4050/01-12 було зареєстровано заяву позивача від 21.03.2019 про перенесення розгляду справи про накладення штрафу у зв'язку з тим, що остання є вагітною та перебуває на стаціонарному лікуванні в Кременчуцькому пологовому будинку для збереження вагітності (том 1 а.с. 170).
У подальшому, 25.03.2019 від ФО- П ОСОБА_1. до управління надійшла ще одна заява від 22.03.2019 про перенесення розгляду справи про накладення штрафу на другу половину квітня у зв'язку з перебуванням її на стаціонарному лікуванні в Кременчуцькому пологовому будинку для збереження вагітності, в якості додатку до якої остання додала направлення до патології вагітних від 20.03.2019 (том 1 а.с. 170 зі звороту, а.с. 171).
Слід зазначити, що фактичне перебування ФО-П ОСОБА_1. на лікарняному у період з 20.03.2019 по 12.04.2019 підтверджується наявним у матеріалах справи листком непрацездатності серія АДЦ №390708 (том 1 а.с. 233).
Листом від 26.03.2019 №02-12/2010 Управління Держпраці у Полтавській області проінформовано ФО- П ОСОБА_1. , що її заяву про перенесення розгляду справи розглянуто. З огляду на те, що пунктом 5 Порядку №509 передбачено можливість за клопотанням суб'єкта господарювання продовжити строк розгляду справи уповноваженою посадовою особою не більше ніж на 10 днів, управлінням строк розгляду справи про порушення законодавства про працю відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України ФО-П ОСОБА_1. продовжено та призначено на 11:40 04.04.2019 (том 1 а.с. 172).
Як свідчить наявне у матеріалах справи зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, лист управління від 26.03.2019 №02-12/2010 про продовження розгляду справи та перенесення її на 11:40 04.04.2019 позивач отримала лише 08.04.2019, тобто не те, що не за п'ять днів до розгляду справи, як того вимагають приписи Порядку №509, а вже по сплину кількох днів після дати розгляду справи про накладення штрафу (том 1 а.с. 172 зі звороту).
Отже, встановлені судом обставини спростовують доводи управління про те, що позивач про час розгляду справи про накладення штрафу інформувалася управлінням належним чином.
З огляду на встановлені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області від 04.04.2019 №ПЛ3688/584/АВ/П/ПТ/МГ-ФС є протиправною та підлягає скасуванню судом.
Слід зазначити, що при формуванні вказаних висновків судом враховувалися правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 19.10.2018 у справі №805/3137/17-а та від 12.06.2019 у справі №813/3415/18.
Щодо правомірності винесення управлінням припису про усунення виявлених порушень від 13.03.2019 №ПЛ3688/584/АВ/П, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
За змістом позовної заяви, в якості підстави для визнання протиправним та скасування припису, окрім відсутності в діях позивача порушення вимог законодавства про працю, остання також посилається на безпідставне винесення припису в один день зі складенням акту інспекційного відвідування.
З цього приводу суд зауважує, що процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) на момент призначення та проведення інспекційного відвідування позивача визначав Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295).
Пунктами 19-21 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.
Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
Судом встановлено, що в спірному випадку акт та припис складені інспектором 13.03.2019, тобто в один день.
Також судом встановлено, що примірник акту інспекційного відвідування ФО-П ОСОБА_1. вручено на наступний день після складення акту та припису, а саме, 14.03.2019.
При врученні акту інспекційного відвідування ФО-П ОСОБА_1. поінформувала інспектора, що з висновками акту вона частково не погоджується та уточнила яким чином та на яку адресу слід подавати заперечення на акт інспекційного відвідування.
У подальшому, позивачем у визначений термін було складено письмові заперечення на акт інспекційного відвідування та подано їх до Управління Держпраці у Полтавській області (том 1 а.с. 41).
Тобто, з огляду на встановлення судом в ході розгляду справи наміру позивача оскаржувати висновки акту інспекційного відвідування від 13.03.2019 №ПЛ3688/584/АВ в день його отримання 14.03.2019, складення інспектором припису від 13.03.2019 №ПЛ3688/584/АВ/П в один день зі складенням акту, є порушенням вимог чинного на той час Порядку №295.
Слід відмітити, що на неправомірність складення вказаних акту та припису в один день, а саме, 13.03.2019, зауважила й Державна служба України з питань праці у своєму листі 03.06.2019 №4481/3/4-3ДП-19 (том 1 а.с. 60-62).
Так, за змістом вказаного листа за результатами інспекційного відвідування ФО-П ОСОБА_1 складено акт від 13.03.2019, у якому при підписанні остання зазначила, що «з актом частково не згодна» та припис від 13.03.2019. 21.03.2019 на адресу Управління Держпраці надійшло заперечення на акт, за результатами розгляду якого управлінням надано відповідь від 26.03.2019 №10-12/2036. За інформацією Управління Держпраці одночасно при підписанні акту 13.03.2019 інспектором винесено припис, оскільки акт і припис підписано без зауважень, що є порушенням вимог пункту 24 Порядку №295. Враховуючи зазначене, керівнику Управління Держпраці направлено доручення про розгляд питання щодо застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб, які допустили дане порушення.
З огляду на встановлені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що припис Управління Держпраці у Полтавській області про усунення виявлених порушень від 13.03.2019 №ПЛ3688/584/АВ/П складено протиправно, а тому він підлягає скасуванню судом.
Таким чином, позовні вимоги ФО- П ОСОБА_1. слід задовольнити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 39777136) про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування постанови та припису задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області від 04 квітня 2019 року №ПЛ3688/584/АВ/П/ПТ/МГ-ФС.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Полтавській області про усунення виявлених порушень від 13 березня 2019 року №ПЛ3688/584/АВ/П.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (ідентифікаційний код 39777136) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3171,91 грн (три тисячі сто сімдесят одна гривня дев'яносто одна копійка).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23 вересня 2019 року.
Суддя О.В. Гіглава