23 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2759/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Безеги А.А.,
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Горобця О.М.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
29 липня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області, в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління національної поліції в Полтавській області, викладене у листі № 29/с-83 від 14 червня 2019 року про відмову у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні;
зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у відповідності до частини першої статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" - у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, що з урахуванням попередніх виплат складає 39384,24 грн.;
зобов'язати Головне управління національної поліції в Полтавській області здійснити нарахування та виплату позивачу щомісячної грошової допомоги у відповідності до статті 9-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" .
Ухвалою суду від 02.08.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
16.09.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій представник відповідача, зокрема, просив адміністративний позов ОСОБА_2 в частині позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 39384,24 грн. залишити без розгляду. В обґрунтування клопотання посилався на те, що подавши 29.07.2019 позовну заяву до суду позивач пропустив установлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України місячний строк на звернення до адміністративного суду із позовом щодо проходження публічної служби.
Розглянувши клопотання представника відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд дійшов до висновку про його необґрунтованість з огляду на наступне.
Частинами першою та третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Положення частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України зумовлюють дотримання принципу правової визначеності, що зокрема слід розуміти як спрямованість на створення ситуації упевненості для суб'єкта владних повноважень, як відповідача по справі, стосовно розуміння відсутності у позивача бажання звертатись з відповідним позовом, у тому числі, захищати свої майнові права.
Предметом спору у даній справі є правовідносини щодо повноти здійснення відповідачем виплати грошового забезпечення позивача при звільненні.
Зважаючи на вказані обставини, суд вважає, що до спірних правовідносин застосовуванню підлягає частина перша статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та при визначені права позивача на звернення до адміністративного суду належить керуватись строками, визначеними в інших законах, зокрема, в Кодексі законів про працю України.
В статті 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом частини 1 та 7.
За правилами статті 116 Кодексі законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Зважаючи на те, що позивач заперечує факт дотримання відповідачем законодавства про працю під час здійснення розрахунку з ОСОБА_2 під час звільнення останнього з ОВС, то адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум розрахунку при звільненні, в силу частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України може бути подано без обмеження будь-яким строком.
Відтак, доводи представника відповідача про застосування наслідків пропуску строку звернення до адміністративного суду, передбачених частиною четвертою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, є необґрунтованими.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 80, 116, 233 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 23 вересня 2019 року.
Суддя А.О. Чеснокова