Рішення від 24.09.2019 по справі 320/3584/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року справа № 320/3584/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" до Вишгородської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Укргідроенерго» звернулось до суду з позовом до Вишгородської міської ради, в якому просило визнати протиправним та скасувати в частині пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 15, 16, 17, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82 рішення Вишгородської міської ради від 26.07.2013 № 24/16 «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюваним рішенням надано дозвіл на розробку документації із землеустрою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_1 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 щодо надання земельних ділянок у власність для ведення садівництва на території м. Вишгорода та як наслідок на підставі оспорюваного рішення в Державному земельному кадастрі сформовано 67 земельних ділянок з цільовим призначенням для індивідуального садівництва. Однак сформовані земельні ділянки розташовані та території лівобережної земляної греблі, яка являється гідротехнічною спорудою Київської ГЕС та є землями водного фонду і не можуть бути передані у приватну власність, для будь-яких потреб.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Оскільки під час розгляду справи встановлено не відповідність позову вимогам ст. ст. 160-161 КАС України, ухвалою суду від 13.03.2019, позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору в розмірі 136391,00 грн, з тих підстав, що оспорюваним рішенням надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність для ведення садівництва або ведення особистого селянського господарства 83 особам. Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про надання дозволу на розробку документації 72 особам, а тому позивачем фактично заявлено 72 вимоги немайнового характеру за кожну з яких необхідно сплатити судовий збір.

22.03.2019 від позивача надійшла заява про усунення недоліків в якій він просив продовжити розгляд справ.

Ухвалою суду від 16.04.2013 позовну заяву залишено без розгляду з тих підстав, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 13.03.2019 та не усунуто недоліки зазначені в ній.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 ухвала Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 скасована, а справа надіслана до суду першої інстанції для продовження розгляду, при цьому колегією суддів апеляційної інстанції було встановлено, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, яка стосується протиправності рішення Вишгородської міської ради від 26.07.2013 № 24/16, за яку і був сплачений судовий збір, а не 72 окремі вимоги, як зазначив суддя суду першої інстанції, у зв'язку з цим ухвала була скасована, а справа повернута знову до розгляду.

Ухвалою суду від 25.06.2019 справа прийнята до провадження та призначена до судового розгляду.

Ухвалою суду від 09.07.2019 позовні вимоги роз'єднано та виділено в окремі самостійні провадження вимоги щодо визнання протиправним та скасування кожного пункту, а саме: 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 15, 16, 17, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82 рішення Вишгородської міської ради від 26.07.2013 № 24/16 "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою" щодо надання дозволу кожній окремій особі на розробку проєкту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність площею 0,12 га для ведення садівництва у м. Вишгороді, окремо.

Від представника позивача та представника відповідача надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Від третьої особи ОСОБА_1 заяв до суду не надходило, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

На підставі ст. ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що пунктом 54 рішення Вишгородської міської ради від 26.07.2013 № 24/16 відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, п. 34 ст. 26, ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність площею 0,12 га для ведення садівництва у м. Вишгород.

Відповідно до відомостей з Поземельної книг (розділ 1, земельна ділянка) з Державного кадастрового реєстру, внесених 07.10.2013, № запису 001, на підставі зазначеного вище рішення Вишгородської міської ради, у Державному земельному кадастрі сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:33:045:0179.

Не погодившись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження землею врегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі - Закон України №2768-ІІІ).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства, садівництва, будівництва та обслуговування житлового будинку, індивідуального дачного будівництва, індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або місцевої ради та необхідний перелік документів.

Частиною 7 ст. 118 ЗК України встановлено, що за результатами розгляду клопотання громадянам надається дозвіл на розроблення проєкту землеустрою або відмова в його наданні. Підставою відмови є невідповідність місця розташування місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів.

Судом встановлено, що відповідно до Постанови Ради міністрів Української РСР від 30.07.1966 №588 під об'єкти Київської-Комсомольської гідроелектростанції, правонаступником якої є філія «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго», за рахунок земель колгоспів, радгоспів, лісових господарств та інших землекористувачів відведено земельні ділянки під основні споруди гідровузла - 998,8 га, під водоймище - 91085,4 га, під захисні споруди на водоймищі - 6229,8 га.

На підставі Акта міжвідомчої комісії з перегляду території забороненої зони та контрольованої зони гідроелетротехінчих споруд філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» ПАТ «Укргідроенерго» від 04.12.2012, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13.12.2012 № 1001, визначені та встановлені кордони контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд філії «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» ПАТ «Укргідроенерго».

Відповідно до листа ПАТ «Укргідропроект» від 03.04.2015 № ГТО/508, всі земляні споруди Київської ГЕС (правобережна земляна гребля, гребля між шлюзом і ГЕС, лівобережна острівна, руслова, заплавна та терасна греблі, лівобережна дамба) є гідротехнічними спорудами, які відносяться до числа найбільш відповідальних інженерних об'єктів з підвищеною економічною, соціальною та екологічною важливістю.

Відповідно до Висновку експертів за результатами проведення комісійної земельно-технічної експертизи від 30.08.2016 № 8958/16-41, земельна ділянка з кадастровим номером: 3221810100:33:045:0179, розташована в межах контрольованої зони гідроспоруд Київської ГЕС.

Згідно зі ст. 58 ЗК України землі, зайняті гідротехнічними спорудами, належать до земель водного фонду.

Статтею 4 Водного кодексу України визначено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Частиною ч. 4 ст. 59 ЗК України визначено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту.

Частиною 4 статті 84 ЗК України встановлено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених ЗК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, позовні вимоги позивача визнав в повному обсязі та не надав суду доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішенням, а навпаки вказав на допущення порушень з боку відповідач при прийнятті рішення, пункт якого оскаржується даним позовом.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 ЗК України. За приписами наведеної норми держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

З огляду на вищевказані правові норми, суд дійшов висновку, що надання Вишгородською міською радою дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність площею 0,12 га для ведення садівництва у м. Вишгород за рахунок земель водного фонду, що знаходяться на території гідротехнічної споруди Київської ГЕС, суперечать положенням Земельного та Водного кодексів України, порушує законні права та інтереси позивача, гарантованих та передбачених чинним законодавством, а тому є протиправним.

За таких обставин, враховуючи вищевказане, суд вважає, що Рішення Вишгородської міської ради від 26.07.2013 № 24/16 в частині надання дозволу на розробку документації із землеустрою ОСОБА_1 (п. 54) є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 54 рішення Вишгородської міської ради від 26.07.2013 № 24/16 «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою».

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.