Справа № 420/698/18
Номер провадження 2-а/522/721/19
24 вересня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Науменко А.В.
за участю секретаря - Кліпа Д.В.
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, заступника головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Одеській області Задорожної Н.В. про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Одеській області Сунцова Павла Сергійовича про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення.
Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Одеській області Сунцова Павла Сергійовича про скасування постанов про адміністративне правопорушення № 638-ДК/0295По/08/01/-18, якою ОСОБА_1 визнаний винним у самовільному зайнятті земельних ділянок та передано матеріали справи до Головного управління Національної поліції в Одеській області для прийняття процесуального рішення в порядку ст. 214 КПК України. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 53-1 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях об'єктивної та суб'єктивної сторони складу правопорушення. Фактично був позбавлений можливості надати свої пояснення, докази та заперечення щодо обставин наведених у оскаржуваній постанові.
Ухвалою суду від 08 лютого 2019 року адміністративну справу передано на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 березня 2019 року адміністративний позов залишено без руху.
07.03.2019 р. позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог відповідно до якої просив суд скасувати Постанову №428-ДК/0063По/08/01/-18 від 19.06.2018 р. винесену заступником Головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель в Одеській області Задорожною Н.В., якою ОСОБА_1 був визнаний винним у самовільному захоплені земельних ділянок загальною площею 284, 68 га, які розташовані в Олександрівській сільській раді Ширяївського району Одеської області, та скасувати Постанову №426-ДК/0062По/08/01/-18 від 19.06.2018 р. винесену заступником Головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель в Одеській області Задорожною Н.В., якою ОСОБА_1 був визнаний винним у самовільному захоплені земельних ділянок загальною площею 126, 87 га, які розташовані в Чогодарівській сільській раді Ширяївського району Одеської області скасувати.
26 березня 2019 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, 21 травня 2019 року позивачем подано апеляційну скаргу та постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 26 березня 2019 року скасовано та направлено матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою від 01 липня 2019 р. суд вирішив прийняти до розгляду та відкрити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до заступника головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Одеській області Задорожної Н.В., Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення №№428-ДК/0063По/08/01/-18, 426-ДК/0062По/08/01/-18 від 19.06.2018. Розгляд справи проводити у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
10 липня 2019 р. у судовому засіданні представником Головного управління Держгеокадастру в Одеській області був поданий відзив на позовну заяву з додатком письмових доказів, у зв'язку з чим, розгляд справи був перенесений на 17 вересня 2019 р. для надання часу Позивачу подати відповідь на відзив на позовну заяву, а Відповідачу надати заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
17 вересня 2019 р. у судовому засіданні представником ГУ Держгеокадастру були подані заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву Позивача, яка надійшла від позивача до суду 10 вересня 2019 р. Також, у судовому засіданні Позивачем були подані пояснення на заперечення на відповідь на відзив Відповідача з додатковими документами.
23 вересня 2019 р. сторони з'явились у судове засідання. Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позовну заяву. Вказав, що відповідачем фактично проводилася перевірка не земельних ділянок, а «суб'єкта господарської діяльності» де директором працює позивач. У зв'язку з чим розпочата та проведена з порушенням законодавства. В акті перевірки зазначені площі користування, але замірів не було та площа вказана з документів які надані самим позивачем під час перевірки підприємства. Відповідач кваліфікував встановлені обставини як самовільне захоплення та незаконне користування земельною ділянкою, але наданими під час перевірки документами підтверджене, що є діючим (пролонгованим) договір оренди з відповідною сплатою. Ділянки передані підприємству по договорам оренди земельні ділянки з оформленням відповідних актів прийому передачі, зворотне не поверталися, не ким не вимагалися, відповідні акти про повернення не складалися. Представник також вказав на порушення строку складення протоколу та відсутність у позивача суб'єктивної сторони правопорушення, тому як він був призначений директором лише у 2017 році, а відкрите оплатне користування земельною ділянкою почалося та тривало під час дії іншого директора з 2013 року.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог. Пояснила що перевірка проходила тільки по земельним ділянкам, тому перевіркою діяльність підприємства не охоплювалися. Стверджувала, що під час перевірки заміри ділянок проводилися, але доказів на підтвердження цього твердження не надала. Підтвердила, що перевірка проводилася тільки за скаргою іншої особи та тільки по земельним ділянкам, які зазначені в скарзі, інші ділянки районів не перевірялись. Заявила, що рішення комісії при районній державній адміністрації на які послався під час перевірки позивач не є підтвердженням правомірного отримання та користування земельною ділянкою.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд дійшов висновків про задоволення позивних вимог у повному обсязі з огляду на наступне.
31.05. 2019 року до Головного Управління Дежкомзему в Одеській області надійшла заява від гр. ОСОБА_2 (мешканця Миколаївської області), в якої він скаржився на ПСП «Альбіна» ( код ЄРДПОУ 31272854), яке незаконно обробляє земельні ділянки приблизною площею 594 га, які знаходяться у Ширяєвському районі Одеської області. В заяві громадянин скаржиться, що за наслідком дій підприємства людям не має де випасати худобу. До заяви надані копії викопіюванн, я із плану землекористування на земельні ділянки ПСП «Альбіна».
08 червня 2018 року Головою управління Держгеокадастру в Одеський області М.Ю. Савченко , відповідно до вимог Земельного кодексу України Закону України «Про державний контроль за охороною та використанням земель», «Про охорону земель», Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затверджене наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії і кадастру від 17.11.2016 р. №308, на підставі заяви гр. ОСОБА_2 від 15.05.2018 р. (вх. №1154/0/5-18 від 31.05.2018 р. було видано наказ №428-ДК, «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок розташованих на території Олександрівської сільської ради Ширяївського району Одеської області (надалі «Наказ № 428).
У відповідності до Наказу № 428 старшому державному інспектору Сунцову Павлу Сергійовичу ., старшому державному інспектору Чебану Констянтину Ігоровичу та державному інспектору Танань Ніні Володимирівні доручалось здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавств, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель сільськогосподарського призначення державної власності, які не надані у власність, користування (оренду) на території Олександрівської сільської ради Ширяєвського району Одеської області. Вказаним наказом було встановлено термін перевірки з 11 червня 2018 року по 10 вересня 2018 року.
Крім того, 08 червня 2018 року Головою управління Держгеокадастру в Одеський області М . Ю. Савченко , відповідно до вимог Земельного кодексу України Закону України «Про державний контроль за охороною та використанням земель», «Про охорону земель», Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затверджене наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії і кадастру від 17.11.2016 р. №308, на підставі заяви гр. ОСОБА_2 від 15.05.2018 р. (вх. №1154/0/5-18 від 31.05.2018 р. було видано наказ №426-ДК, «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок розташованих на території Чогодарівської сільської ради Ширяївського району Одеської області (надалі «Наказ № 426).
У відповідності до Наказу № 426 старшому державному інспектору Сунцову П.С., старшому державному інспектору Чебану К. І . та державному інспектору Танань Н. В. доручалось здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавств, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель сільськогосподарського призначення державної власності, які не надані у власність, користування (оренду) на території Олександрівської сільської ради Ширяєвського району Одеської області. Вказаним наказом було встановлено термін перевірки з 11 червня 2018 року по 10 вересня 2018 року.
Суд звертає увагу, що зазначені Накази оформлені за змістом на проведення перевірки усіх земель на території Олександрівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, але згідно пояснень представника відповідача перевірка здійсненна на підставі заяви гр. ОСОБА_2 тільки земельних ділянок ПСП «Альбіна»
Зазначене підтверджене тим, що 15.06.2019 р. старшим державним інспектором Сунцовим П.С., старшим державним інспектором Чебану К. І. та державним інспектором Танань Н. В. складені акти «перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом-земельної ділянки №426-ДК/363/АП/09/01/-18» (надалі - Акт 426) та №428-ДК/362/АП/09/01/-18 (надалі Акт 428). Таким чином, безпосередньо в Актах зазначене, що вони складені по перевірці тільки ділянок що знаходяться у користуванні ПСП «Альбіна»
Актом 426 встановлено, що земельні ділянки загальною площею 284,68 га, що знаходяться на території Чогодарівської сільської ради Ширяївського району Одеської області використовуються, а саме засіяні сільськогосподарською культурою.
Актом 428 встановлено, що земельні ділянки загальною площею 126,8795 га, що знаходяться на території Чогодарівської сільської ради Ширяївського району Одеської області використовуються, а саме засіяні сільськогосподарськими культурами.
Зі змісту вказаних Актів вбачається, що вони складені на підставі заяви гр. ОСОБА_2 , про незаконне використання земельними ділянками ПСП «Альбіна», у зв'язку з чим отримана інформація по даному підприємству, отримані документи та письмові пояснення у директора.
Таким чином, суд встановлює що безпосередньо з Актів перевірки вбачається, що відповідачем перевірялась господарська діяльність ПСП «Альбіна» на конкретних земельних ділянках.
18 червня 2018 року старшим державним інспектором у сфері державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства України Сунцовим П.С. складені протоколи про адміністративні правопорушення №№ 426-ДК/0092П/07/01/-18, 428-ДК/0094П/07/01/-18 за ознаками адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 53-1 КУпАП.
В протоколах про адміністративне правопорушення від 18 червня 2018 року зазначено, місцем складання протоколів є пгт Ширяєве, а також що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться в приміщення Головного управління Держгеокадастру в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83, кабінет 522 о 10 годині 00 хвилин 19 червня 2018 року. В протоколах позивач зазначив, що з ними не згоден, тому як викладені обставини самовільного захоплення земельних ділянок ПСП «Альбіна» не відповідають дійсності.
19 червня 2018 року відповідачем винесені постанови про закриття справ №№426-ДК/0062По/08/01/-18 (надалі - постанова 426), 428-ДК/0063По/08/01/-18 (постанова 428), якими справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 53-1 КУпАП - закрито. Матеріали справи передано до Головного управління Національної поліції в Одеській області.
У якості підстав винесення постанов про закриття справ, відповідачем наведено, що матеріальна шкода за самовільне зайняття земельної ділянки в Чогодарвіській сільській раді становить 173 652, 36 грн., за самовільне зайняття земельної ділянки в Олександрівській сільській раді становить 389 624, 44. Тобто, кожна із вказаних сум значно перевищує граничний поріг адміністративної відповідальності до 92 050 гривень, отже, у діях Директора ПСП «Альбіна» ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення відповідальність за яке передбачено ст. 197-1 КК України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
За змістом стст.125, 126 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1.07.2004 №1952-IV.
Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за таке порушення як самовільне зайняття земельних ділянок (п.«б» ч.1 ст.125 ЗК).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Водночас закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» № 963-IV (надалі «Закон 963-IV») визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
У ст.1 закону №963-IV визначено поняття самовільного зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до ч.4 ст.9 закону № 963-IV держконтроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.
Порядок та підстави проведення таких перевірок законом № 963-IV не визначено.
Поряд з цим, згідно пп.25-1 п.4 Положення про Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 14.01.2015 № 15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: веденням держобліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.
Разом з цим порядок та підстави проведення перевірок врегульовані законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V (надалі «Закон №877- V»), який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно норм даного закону орган державного нагляду (контролю) здійснює контролюючі функції шляхом проведення планових та позапланових заходів, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;
Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (ч.11 ст.4 закону №877-V).
Планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.
Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.
Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду(контролю) щодо одного суб'єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.
Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити:
дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів мікро-, малого підприємництва - п'яти робочих днів.
Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.
Сумарна тривалість усіх планових заходів, що здійснюються органами державного нагляду (контролю) протягом календарного року щодо суб'єкта господарювання (комплексного планового заходу), не може перевищувати тридцяти робочих днів, а щодо суб'єктів мікро-, малого підприємництва - п'ятнадцяти робочих днів.
Законом «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 3.11.2016 №1726-VIII щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» було внесено зміни, зокрема, до ст.7 закону №877-V.
На думку суду такі зміни були направлені на гарантування дотримання прав суб'єктів господарювання, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.
Так, за правилами ст.7 закону №877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акту органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу держнагляду (контролю) вносить до такого акту відповідний запис.
Один примірник акту вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу держнагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Зокрема, припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу держнагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.
Суд, враховує правові висновки, наведені у Постановах Верховного Суду від 10 січня 2019 року по справі №823/922/17, від 13 червня 2019 р. по справі № 815/5113/17, а саме аналізованими нормами зазначених вище нормативно-правових актів, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, позапланових, в тому числі й тих, що проводяться на підставі судового рішення. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З розпорядчими документами органів державного нагляду (контролю) суб'єкт господарювання має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог ч.5 ст.7 закону № 877-V призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Суду необхідно встановити строк проведення перевірки, виконання вимог щодо ознайомлення із розпорядчими документами (наказом,посвідченням (направленням), присутності керівника або особи, уповноваженої керівником, та інше.
Так у наказах №№ 426, 428 старшому державному інспектору Сунцову П.С., старшому державному інспектору Чебану К. І . та державному інспектору Танань Н. В. доручалось здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства та інше…… як зазначене вище, судом встановлене, що з посиланням на вказані Накази фактично здійснена перевірка діяльності ПСП «Альбіна».
Але, матеріалами справи не підтверджуються здійснення суб'єктами контролю обов'язкових дій передбачених Законом № 877-V при проведенні планової перевірки, а саме: включення до Плану роботи Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на ІІ квартал 2018 року перевірку суб'єкта господарювання ПСП «Альбіна», письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. У зв'язку з чим суд вважає, що підстав, відповідно до ст. 5 закону №877-V, для винесення наказів №№ 426,428 не було, а, отже, і підстав для проведення самої планової або позапланової перевірки ПСП «Альбіна», також не було.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 74 КАС України).
Отже, суд не бере до уваги Акти перевірки дотримання вимог земельного законодавств з об'єктом - земельної ділянки №№№426-ДК/363/АП/09/01/-18 (надалі - Акт 426) та №428-ДК/362/АП/09/01/-18 (надалі Акт 428) від 15 червня 2018 року, протоколи про адміністративні правопорушення №№ №№ 426-ДК/0092П/07/01/-18, 428-ДК/0094П/07/01/-18, так як вони були складені з порушенням порядку призначення та проведення планової (позапланової) перевірки, встановленого Законом №877-V.
Крім того перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Матеріалами справи не підтверджується оформлення відносно старшого державного інспектора Сунцова П . С . , старшого державного інспектора Чебана К. І. та державного інспектора Танань Н. В. направлення для проведення планового (позапланового), отже вказані особи не мали права здійснювати відповідну планову перевірку.
З наданого відзиву та доданих документів слідує, що при здійсненні перевірки та ідентифікації самовільно зайнятих земельних ділянок в Чогодарівській сільській раді Ширяївського району Одеської області загальною площею 126,8795 га та в Олександрівській сільській раді Ширяївського району Одеської області співробітниками ГУ Держгеокадастру в Одеській області взагалі не складались Акти обстеження земельних ділянок, що передбачено п. 31 Положення про ГУ Держгеокадастр в Одеській області, а відтак і взагалі не зазначено, що знаходиться на земельних ділянках, яка саме зернова культура, не зафіксоване та не доведене по справі яким чином були встановлені площі земельних ділянок ( якими спеціальними вимірювальними приладами та приладами позиціювання на місцевості), оскільки сам факт вимірювання та засоби такого вимірювання не зазначені в матеріалах справи.
Інформацію, яка міститься у відповідних Актах перевірки, було отримано безпосередньо від позивача та з заяви ОСОБА_2 вх. №1154/0/5-18 від 31.05.2018 р..
Крім того, у відповідних графах «за участю», «у присутності» та «підписи осіб, які були присутні при складені Актів, складених самими співробітниками ГУ Держгеокадастру в Одеській області, відсутня інформація про участь у перевірці будь кого крім них самих, а зокрема позивача, як директора суб'єкта господарювання.
Протокол про адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 254 КУпАП, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд встановлює, що в зазначених Актах від 15.06.2018 року встановлена особа позивача та зроблений висновок про самовільне захоплення земельних ділянок. Але, Протоколи про адміністративне правопорушення були складені з порушенням тільки 18 червня 2018 року, тобто після спливу 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ст. 268 КУпАП).
Приймаючі постанови від 19 червня 2018 року про закриття справи №№426-ДК/0062По/08/01/-18, 428-ДК/0063По/08/01/-18, відповідачем зазначено, що внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок заподіяно матеріальну шкоду на суму 173 652, 36 грн. за земельні ділянки в Чогодарівській сільській, та 389 624, 44 в Олександрівській сільській раді, які розрахована відповідно до методики визначення розміру шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням. Зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, яку затверджено постановою КМ України № 963 від 25.07.2007 р. (надалі «Постанова КМУ № 963»).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не доведене встановлення належним способом площ земельних ділянок та факт самовільного зайняття земельних ділянок площею 284, 68 5 га та 126,97 га. Тому, розрахунок заподіяною шкоди у розмірі 173 652, 36 грн. за земельні ділянки в Чогодарівській сільській, та 389 624, 44 в Олександрівській сільській раді є безпідставним.
До матеріалів справи позивачем надані договори оренди землі від 2012 р., рішення сесій відповідних сільських рад Ширяївського району Одеської області, відповідні платіжні документи про сплату грошових коштів за користування земельними ділянками, про сплату фіксованого сільськогосподарського податку, що в сукупності значно більших, ніж розрахована шкода, сум, що спростовують посилання відповідача про спричинення позивачем шкоди Державі, під час здійснення ПСП «Альбіна» господарської діяльності на вказаних земельних ділянках.
Також, судом встановлено, що при Ширяївській районній державній адміністрації Одеської області була створена комісія з питань виявлення додаткових джерел наповнення бюджету. До складу вказаної комісії входили голови Чогодарівської та Олександрівської сільських рад Ширяївського району, Бабюк Віталій Михайлович - заступник начальника управління, начальник відділу з питань розвитку села та агропромислового комплексу управління агропромислового та економічного розвитку Ширяївської районної державної адміністрації, Кузьміна Яна Вікторівна - начальник відділу юридичного забезпечення та з питань запобігання та виявлення корупції апарату Ширяївської районної державної адміністрації, Захар'єв Дмитро Миколайович - завідуючий сектором з питань охорони довкілля, рекреації та екологічних катастроф управління агропромислового та економічного розвитку Ширяївської районної державної адміністрації, Мартиненко Наталія Іллівна - начальник фінансового управління Ширяївської районної державної адміністрації, Апалькова Наталія Вікторівна - начальник відділу інвестиційної та регуляторної політики управління агропромислового та економічного розвитку Ширяївської районної державної адміністрації, Суковатий Олександр Леонідович - головний спеціаліст розвитку села та агропромислового комплексу управління агропромислового та економічного розвитку Ширяївської районної державної адміністрації, Сурков Павло Юрійович - головний спеціаліст відділу юридичного забезпечення та з питань виявлення корупції апарату Ширяївської районної державної адміністрації, Ненько О.М . - начальник відділу Держгеокадастру в Ширяївському районі Одеської області.
Вказаною комісією, на підставі заяв колишнього директора ПСП «Альбіна» - ОСОБА_20 були надані в довгострокове користування земельні ділянки в Чогодарівській та Олександрівській сільських радах Ширяївського району Одеської області до проведення аукціону Держгеокадастром, встановлена плата за користування земельними ділянками.
Суд враховує пояснення представника позивача, які не спростовані представником відповідача, що аналогічні рішення зазначеною комісією приймалися на велику кількість площ земельних ділянок на користь багатьох суб'єктів господарювання. Також суд враховує пояснення представника відповідача, що не відомо чи наявні будь-які рішення про визнання діяльності та рішень зазначеної комісії незаконною чи притягнення членів комісії до будь-якої відповідальності.
Вказане підтверджує, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 53-1 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях суб'єктивної сторони складу правопорушення, а користування земельними ділянками є відкритим та оплатним.
Отже постанови, що оскаржується, від 19 червня 2018 року про закриття справи №№426-ДК/0062По/08/01/-18, 428-ДК/0063По/08/01/-18 та висновки зазначені в них, щодо правопорушень позивача - є необґрунтованими та безпідставними.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Ст. 53 КУпАП передбачена відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Оцінка вказаних доказів, згідно ст. 252 КУпАП, здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Але відповідач виніс постанови від 19 червня 2018 року про закриття справ №№426-ДК/0062По/08/01/-18, 428-ДК/0063По/08/01/-18 без врахування наведених вище обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати слід залишити за рахунок держави.
Відповідно до ч.3 ст.242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Керуючись, ст.ст. 2-14, 19-20, 22, 72-77, 118, 192, ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205, ст.ст. 227-228, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, 250, 268-272, 286, 294 КАС України, ст.ст. 9, 247, 280 КУпАП, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Заступника начальника - начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Надії Володимирівни Задорожньої, третя особа Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про скасування постанов від 18 червня 2018 року про закриття справ №№426-ДК/0062По/08/01/-18, 428-ДК/0063По/08/01/-18 - задовольнити.
Скасувати Постанову від 19 червня 2018 року про закриття справи №426-ДК/0062По/08/01/-18, а справу закрити.
Скасувати Постанову від 19 червня 2018 року про закриття справи №428-ДК/0063По/08/01/-18, а справу закрити.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Науменко А.В.
24.09.19