24.09.2019 Справа № 920/772/19
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників за наявними матеріалами справу №920/772/19
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНИКСПРОМ» (49000, м. Дніпро, вул. Шосе Запорізьке, буд. 26, код 38982264),
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» (40020, м. Суми, пр-т Курський, буд. 6, код 00220434),
про стягнення 41 848 грн. 51 коп.,
25.07.2019 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 41 848 грн. 51 коп., з яких: 38 786 грн. 80 коп. основного боргу, 2 822 грн. 49 коп. пені, 76 грн. 22 коп. інфляційних збитків, 163 грн. 00 коп. - 3% річних, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 180219Д1 від 18.02.2019, а також судові витрати в розмірі 1921 грн. 00 коп.
Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 26.07.2017 провадження у справі №920/772/19 відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; відповідачу надано термін 15 днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвала про відкриття провадженні у справі №920/772/19 отримана відповідачем 31.07.2019.
14.08.2019 від відповідача надійшла заява від 13.08.2019 про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, посилаючись на п. 7.2. договору, згідно з яким сторони домовились, що всі спори, розбіжності або претензії, які виникають між сторонами із цього договору або у зв'язку з ним, в тому числі, але не обмежуючись: що стосуються його укладання, виконання, порушення (невиконання та/або неналежного виконання), припинення, дійсності/недійсності, розірвання, повернення сплачених коштів тощо, підлягає передачі та остаточному вирішенню Постійно діючим Третейським судом при Федерації роботодавців України, згідно з регламентом третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення договору. Сторони вносячи це третейське застереження до даного договору, домовилися та підтверджують, що воно є його невід'ємною частиною та являється третейською угодою в розумінні ст. ст.12, 13 Закону України «Про третейські суди».
10.09.2019 позивач подав заперечення на заяву про залишення позовної заяви без розгляду, в якій зазначає, що Закон України «Про третейські суди» передбачає виключно право, а не обов'язок сторін на звернення до третейського суду. також необхідна наявність волі обох сторін для виникнення у третейського суду підстав для розгляду господарського спору по суті. За умови відсутності у позивача відповідного волевиявлення чинне законодавство України жодним чином не позбавляє його конституційного права на звернення до господарського суду, чим позивач правомірно скористався.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Відповідно до вказаної норми, господарський суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо: 1) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу; 2) від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору у господарському суді; 3) суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Судом встановлено, що в позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач не здійснив оплату товару, отриманого відповідно до видаткових накладних: №010319К231 від 24.04.2019 на суму 22546 грн. 80 коп., №170419к711 від 24.04.2018 на суму 16 240 грн. 00 коп., чим порушив взяті на себе зобов'язання по договору № 180219Д1 від 18.02.2019.
Згідно з п. 7.2. вказаного договору, сторони погодили, що всі спори, розбіжності або претензії, які виникають між сторонами із цього договору або у зв'язку з ним, в тому числі, але не обмежуючись: що стосуються його укладання, виконання, порушення (невиконання та/або неналежного виконання), припинення, дійсності/недійсності, розірвання, повернення сплачених коштів тощо, підлягає передачі та остаточному вирішенню Постійно діючим Третейським судом при Федерації роботодавців України, згідно з регламентом третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди. Умови Договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення Договору. Сторони вносячи це третейське застереження до даного Договору, домовилися та підтверджують, що воно є його невід'ємною частиною та являється третейською угодою в розумінні ст.ст.12, 13 Закону України «Про третейські суди».
Відповідачем подано до господарського суду письмову заяву про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не пізніше початку розгляду справи по суті.
У вказаній заяві відповідач заперечує проти вирішення даного спору в господарському суді, у зв'язку з угодою сторін про передачу спору на вирішення третейського суду згідно з умовами договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про третейські суди» в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc). Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи.
Статтею 12 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.
Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
Частиною 5 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім: 1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті; 2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7 - 13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті; 3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.
Спір про стягнення заборгованості за договором поставки не належить до спорів, що не можуть бути передані сторонами на вирішення третейського суду.
Згідно з вимогами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У разі наявності третейської угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України заперечення щодо розгляду спору в господарських судах, господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті.
В той же час, письмові матеріали справи не містять доказів того, що третейське застереження, викладене у п. 7.2. договору поставки №180219Д1 від 18.02.2019, визнане недійсним, втратило чинність та не може бути виконане.
Згідно з інформацією з Єдиного реєстру громадських формувань (https://rgf.minjust.gov.ua/), а також відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію №001-2018 від 11.01.2018 Постійно діючий Третейський суд при Федерації роботодавців України зареєстрований 11.01.2018.
Право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру гарантоване кожному статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначена норма кореспондується у частині надання відповідних гарантій зі ст.55 Конституції України.
За змістом положень ч.2 ст.124 Конституції України, ст.ст.7, 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.16 Цивільного кодексу України, ч.4 ст.4 Господарського процесуального кодексу України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Однак, умова правочину про розгляд спору третейським судом передбачає у випадку виникнення між сторонами спору можливість звернення з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб до третейського суду для вирішення цього спору шляхом третейського розгляду, який визнаний в Україні та врегульований Законом України «Про третейські суди».
У такому разі йдеться не про делегування функцій судів, яке не допускається згідно зі ст. 124 Конституції України, а про третейський розгляд з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про третейські суди»).
Такий спосіб вирішення можливих спорів був обраний сторонами третейської угоди свідомо і добровільно, іншого позивачем не доведено, а відтак підстав вважати його протиправним немає.
Викладене у договорі третейське застереження зобов'язує в силу добровільного погодження сторонами такої умови, не суперечить чинному законодавству та не свідчить про обмеження права позивача на судовий захист, гарантованого ст. 55 Конституції України.
Норми Закону України «Про третейські суди» гарантують, у даному випадку, учасникам господарських відносин право розраховувати на швидкий та ефективний спосіб вирішення господарського спору альтернативним шляхом.
На підставі викладеного, керуючись п. 7. ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду.
Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч.4 ст. 226 ГПК України).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Відповідного клопотання позивачем станом на 24.09.2019 не подано.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 226, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНИКСПРОМ» до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» про стягнення 41 848 грн. 51 коп. - залишити без розгляду.
2. Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому статтями 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 24.09.2019
Суддя О.Ю. Соп'яненко