Рішення від 16.09.2019 по справі 913/375/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

16 вересня 2019 року Справа №913/375/19

Провадження №16/913/375/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубіжанський трубний завод”, м.Рубіжне Луганської області

до комунального підприємства “Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Рубіжанської міської ради, м.Рубіжне Луганської області

про стягнення 1509465, 90 грн

Суддя Шеліхіна Р.М.

Секретар судового засідання - Славич В.І.

У засіданні брали участь:

від позивача в режимі відеоконференції: адвокат Мельничук І.В., на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧЦ №000330 від 28.12.2018, представник за довіреністю від 31.12.2018 №б/н;

від відповідача: представник не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення боргу у сумі 1256378,76 грн за період з 06.07.2016 по 02.07.2019, 3% річних у сумі 58260,93 грн за період з 06.07.2016 по 02.07.2019 та інфляційних втрат у сумі 194826,21 грн за період з липня 2016 року по травень 2019 року за договором про спільне використання технологічних мереж від 01.02.2008 №7-ЄС.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначене на 29.07.2019.

У судове засідання 29.07.2019 прибув повноважний представник позивача.

Від позивача через канцелярію суду надійшла заява від 26.07.2019 про долучення до матеріалів справи читаємої копії договору про спільне використання технологічних мереж від 01.02.2008 №7-ЄС та акту звірення заборгованості станом на 08.04.2019.

Суд оглянув вказані документи та долучив до матеріалів справи.

Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті та для надання часу відповідачу для подачі відзиву, суд ухвалою від 29.07.2019 відклав підготовче засідання на 09.09.2019.

У судове засідання 09.09.2019 прибув повноважний представник позивача.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, хоча про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

За результатами підготовчого засідання суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.09.2019.

У судове засідання 16.09.2019 прибув повноважний представник позивача.

Від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання від 09.09.2019 №б/н, в якому позивач просить долучити до матеріалів справи уточнений розрахунок 3% річних.

Позивач виправив помилку у розрахунку 3% річних та зазначив суму до стягнення 58260,93 грн за період з 06.07.2016 по 02.07.2019.

Суд приймає вказані уточнення та долучає уточнений розрахунок 3% річних до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.09.2019 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Між товариством з обмеженою відповідальністю “Рубіжанський трубний завод” (позивач) та комунальним підприємством "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (відповідач) укладено договір про спільне використання технологічних мереж від 01.02.2008 №7-ЄС (далі-договір), на підставі п 1.1. якого власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання установок користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.4.1. договору користувач зобов'язується здійснювати оплату за використання електричних мереж власника за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж власника здійснюється згідно з додатком "Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат споживачів на передачу електричної енергії".

Плата за використання електричних мереж власника мереж вноситься користувачем на протязі 5 днів з моменту отримання рахунку від власника мереж, але не пізніше 5 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від наявності рахунку.

За умовами п. 7.3. договору, розрахунковим вважається період з 1 числа попереднього місяця до 1 числа поточного місяця.

Згідно п.10.4. договору, він укладається на строк до 31 грудня 2008 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або про перегляд.

Таким чином договір є автоматично пролонгованим.

Додатковою угодою від 31.03.2016 №1 сторони затвердили розмір плати за використання електричних мереж, якими здійснюється передача електричної енергії користувачу, відповідно до кошторису, що є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди у розмірі 90,00 грн/1 тис.кВт (без ПДВ).

Додатковою угодою від 12.11.2018 №2 сторони затвердили розмір плати за використання електричних мереж, якими здійснюється передача електричної енергії користувачу, відповідно до кошторису, що є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди у розмірі 145,00 грн/1 тис.кВт (без ПДВ).

Розмір плати за використання електричних мереж, якими здійснюється передача електричної енергії користувачу, визначений кошторисом, затвердженим цією додатковою угодою, вступає в дію з 01.01.2019 року (п.2 додаткової угоди від 12.11.2018 №2).

За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг та відповідає інституту правових норм глави 63 Цивільного кодексу України "Послуги. Загальні положення".

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги передбачені договором, а відповідач прийняв вказані послуги на суму 1256378,76 грн за період з червня 2016 року по березень 2019 року що підтверджується матеріалами справи.

Між сторонами у справі складено акт звірення заборгованості за період з 01.06.2013 по 31.03.2019, згідно якого з червня 2016 по березень 2019 року заборгованість за надані послуги складає 1256378,76 грн. Акт з обох сторін складений і підписаний керівниками підприємств та головними бухгалтерами без зауважень і заперечень та скріплений печатками сторін.

Відповідач вартість послуг за період з червня 2016 по березень 2019 років не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду, вказуючи про порушення відповідачем вимог закону і умов укладеного договору, і просить стягнути з відповідача борг в сумі 1256378,76 грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем обов'язків по договору, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 58260,93 грн за період з 06.07.2016 по 02.07.2019 та інфляційні втрати у сумі 194826,21 грн за період з липня 2016 року по травень 2019 року.

Відповідач відзив по суті спору не надав, правом участі у судових засіданнях не скористався. Вимог позову не оспорив.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договором про спільне використання технологічних мереж від 01.02.2008 №7-ЄС, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов'язань по сплаті вартості фактично наданих послуг. Договором встановлений строк оплати наданих послуг - на протязі 5 днів з моменту отримання рахунку від власника мереж, але не пізніше 5 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від наявності рахунку.

Позивач надав відповідачу послуги, передбачені договором, що належним чином - в порядку ст.ст.73-79 ГПК України - підтверджено матеріалами справи. Так, згідно рахунків на оплату, виставлених позивачем, актів про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за спірний період та актів наданих послуг, відповідач прийняв надані позивачем послуги за вказаним договором. Відповідач підписав акт звірення заборгованості за період з 01.06.2013 по 31.03.2019, згідно якого з червня 2016 по березень 2019 року борг складає 1256378,76 грн.

Відповідач послуги за період з червня 2016 по березень 2019 року не оплатив, на підставі вказаного у позивача виникло право на стягнення боргу з відповідача в заявленій сумі 1256378,76 грн у відповідності до умов договору та вимог закону (ст.ст. 901, 902, 903 ЦК України).

За таких підстав позов в частині стягнення боргу в сумі 1256378,76 грн за договором про спільне використання технологічних мереж від 01.02.2008 №7-ЄС, укладеним сторонами по справі, підлягає до задоволення.

Вимоги про стягнення інфляційних нарахувань за договором слід задовольнити повністю за період з липня 2016 по травень 2019 року на суму 194826,21 грн на підставі ст.625 ЦК України, оскільки відповідач, як боржник, який прострочив виконання грошового обов'язку, зобов'язаний сплатити борг позивачу з врахуванням інфляційних втрат.

Позов в частині 3% річних за вказаним договором слід задовольнити на підставі ст.625 ЦК України - на суму 58260,93 грн за період з 06.07.2016 по 02.07.2019.

Таким чином, позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у сумі 22645,91 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з комунального підприємства “Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Рубіжанської міської ради, 93000, м.Рубіжне Луганської області, вул.Менделєєва, б.49, ід. код 32026192 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубіжанський трубний завод”, 93000, м. Рубіжне Луганської області, вул. Трудова, б.1, ід. код 32926466 борг в сумі 1256378,76 грн, 3% річних в сумі 58260,93 грн за період з 06.07.2016 по 02.07.2019, інфляційні нарахування в сумі 194826,21 грн за період з липня 2016 року по травень 2019 року та витрати зі сплати судового збору у сумі 22645,91 грн. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Повний текст рішення складено та підписано 24.09.2019.

Суддя Р. Шеліхіна

Попередній документ
84453684
Наступний документ
84453686
Інформація про рішення:
№ рішення: 84453685
№ справи: 913/375/19
Дата рішення: 16.09.2019
Дата публікації: 25.09.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Луганської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг