24.09.2019 Справа № 908/2611/19
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни, розглянувши матеріали позовної заяви №1230/юр від 19.09.2019 (вх. № 2792/08-07/19 від 20.09.2019)
за позовом Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, адреса для листування: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 79а, код ЄДРПОУ 32121458)
до відповідача фізичної особи-підприємця Пехингер Ганни Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 )
про стягнення грошових коштів
До Господарського суду Запорізької області звернувся концерн "Міські теплові мережі" з позовом до фізичної особи-підприємця Пехингер Ганни Вікторівни про стягнення 5799,87грн., які складаються з: 4610,18 грн. основного боргу, 949,35 грн. пені, 83,18 грн. 3% річних та 157,16 грн. інфляційних втрат.
Підставою для звернення з позовом до суду зазначено неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №485 від 01.02.2005, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 4610,18 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання позивач керуючись умовами договору та приписами діючого законодавства нарахував та просить стягнути пеню, 3% річних та інфляційні втрати. В обґрунтування наявності заборгованості позивач в тексті позову посилається на договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №485 від 01.02.2005 рахунки за спожиту теплову енергію та Акти приймання-передачі теплової енергії.
Позивач, з посиланням на ст. 171 ГПК України, просив розгляд справи здійснювали за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, що є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України.
Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме: позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Частиною 2 ст. 164 ГПК України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Виходячи з положень наведених статей, до позовної заяви мають бути додані докази, які підтверджують певні юридичні факти з викладенням їх суті. Зазначені обставини необхідно не лише зазначити, а й обґрунтувати відповідним чином, що випливає зі змісту ст. 74 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. У позовній заяві має міститися обґрунтований розрахунок суми, що стягується, який складається із зазначенням застосованих методів, періодів нарахування, тощо.
Як вже зазначалося судом підставою для звернення з позовом до суду зазначено неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати наданих послуг з теплопостання за період з листопада 2018 по квітень 2019 в рамках договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №485 від 01.02.2005.
Позивачем додано копію договору №485 від 01.02.2005, додаток №2 та додаткову угоду від 02.03.2011, інших додатків позовні матеріал не містять.
В обґрунтування наявності заборгованості позивач посилається на договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №485 від 01.02.2005 рахунки за спожиту теплову енергію та Акти приймання-передачі теплової енергії.
Разом з тим, позовні матеріали не містять всіх рахунків за вказаний у позові період, а саме відсутні рахунки за період лютий 2019 - квітень 2019.
Також в тексті позову позивач зазначив, що відповідач за вказаний період здійснив часткову оплату за надану теплову енергію у розмірі 1910,00грн. Доказів вчинення відповідачем зазначених дій до позову не надано. До того ж позивачем не зазначено, яким чином здійснювалося зарахування отриманих грошових коштів.
Суд звертає увагу позивача, що позовні матеріали не містять доказів перебування (знаходження) відповідача на об'єкті, на який здійснювалося постачання теплової енергії, відсутні докази пролонгації договору, акт обстеження приміщення, пояснення балансоутримувача щодо передачі об'єкта в оренду тощо.
Частиною 1 ст. 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до норм ч. 1, пп. пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ "Про судовий збір" судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Статтею 7 Закону України від "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року в розмірі 1921,00 грн.
Аналіз викладених позивачем обставин та доданих документів до позову свідчить про заявлення спору майнового характеру. З огляду на наведе вище слідує, що позивач повинен сплати судовий збір в розмірі 1921,00 грн.
Позовні матеріали містять платіжне доручення №24054 від 17.09.2019 про сплату судового збору в розмірі 1728,90 грн. Інших доказі дотримання позивачем норм чинного законодавства до позовних матеріалів не додано.
Посилання позивача на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.09.2019 у справі №908/2438/19, відповідно до якої Концерну "МТМ" відмовлено у видачі судового наказу, судом не приймаються, оскільки належним доказом сплати судового збору є виписка банку про зарахування судового збору (квитанція, платіжне доручення), а не ухвала суду.
Таким чином, позовні матеріали не містять належних та допустимих доказів дотримання позивачем положень п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Крім того суд зауважує, що пунктом 2 ст. 91 ГПК встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Пунктом 4 наведеної статті встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Вимоги до змісту та розташування реквізитів документів встановлені п. 5 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), затвердженої Наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003 року № 55. Пунктом 5.27 цієї Уніфікованої системи встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпису).
Зазначені положення Уніфікованої системи необхідно обов'язково враховувати учасникам судового процесу при засвідченні копій документів, що подаються до суду.
Позовні матеріали засвідчені начальником відділу збуту О .О. Діненко, разом з тим відповідної довіреності уповноваження цієї особи на вчинення таких дій до позову не додано.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виявлені судом недоліки позовної заяви є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву концерну "Міські теплові мережі" №1230/юр від 19.09.2019 (вх. №2792/08-07/19 від 20.09.2019) залишити без руху.
2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:
- надати всі наявні додатки до договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №485 від 01.02.2005;
- рахунки на оплату наданих послуг за спірний період;
- докази часткової оплати відповідачем вартості наданих послуг;
- докази сплати судового збору у розмірі 192,00 грн. (належним чином засвідчену копію платіжного доручення (квитанції) для приєднання до матеріалів справи №908/2611/19);
- письмові пояснення, яким чином розподілялися отримані від відповідача грошові кошти;
- пояснення та відповідні докази перебування відповідача в об'єкті, на який надавалися послуги з теплопостачання за вказаний у позові період;
- довіреність на особу, яка засвідчувала додатки до позовної заяви;
- докази надсилання вищеперелічених документів на адресу відповідача (оригінали відправки надати суду для приєднання до матеріалів справи).
3. Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набрала законної сили 24.09.2019 та не підлягає оскарженню.
Суддя О.В. Федорова