номер провадження справи 32/88/19
10.09.2019 Справа № 908/1654/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Колодій Н.А. при секретарі судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІПЛАСТ", (юридична адреса: 52064, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с.Сурсько-Литовське, вул.Польова, 56, поштова адреса: 49087, м. Дніпро, вул. Калинова, 74, а/с 4415)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл", (код ЄДРПОУ 34604386; 49126, Дніпро, Соборний район, бульвар Слави, буд. 45)
про стягнення 679 126 грн. 86 коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Савенко О.М., свідоцтво № 2633 від 03.09.2012.
від відповідача: не з'явився.
Суть спору
04.07.2019 заявлені позовні вимоги про стягнення 679 126 грн. 86 коп. за договором поставки № ВЗ-11 від 28.07.2014.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1654/19. Присвоєно справі номер провадження 32/88/19. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.07.2019.
Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.
11.07.2019, на адресу Господарського суду від позивача надійшла заява в якій останній зазначає, що в резолютивній частині позовної заяви допущено технічну помилку та не зазначено розмір суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 679126,86грн.
Судом заява прийнята до розгляду та задоволена.
11.07.2019, на адресу Господарського суду від позивача надійшло клопотання про проведення розгляду справи у порядку спрощеного провадження.
Судом клопотання залишено без задоволення, оскільки розгляд справи розпочато в порядку загального позовного провадження.
22.07.2019, на адресу господарського суду від позивача надійшла заява в якій останній просить суд, долучити до матеріалів справи копію додатку № 7 до Договору поставки №ВЗ - 11 від 28.10.2014.
Судом заява задоволена, документи долучено до матеріалів справи.
24.07.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві. Відзив долучено до матеріалів справи.
24.07.2019, на адресу господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом клопотання задоволено.
Ухвалою від 25.07.2019 підготовче засіданні відкладено до 03.09.2019.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 03.09.2019 представник позивача підтримав доводи викладені у позовній заяві. Зазначив про відсутність додаткових доказів в обґрунтування позовних вимог. Заявив усне клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 03.09.2019 закрито підготовче провадження. Розгляд справи по суті призначено на 10.09.2019.
В судовому засіданні 10.09.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд -
28 липня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (Покупець, відповідач) та Приватним акціонерним товариством «Поліпласт» (Постачальник, позивач у справі) укладено договір поставки № ВЗ-11, відповідно до якого Постачальник зобов'язався поставляти» а Покупець приймати та оплачувати товар на умовах цього договору. Найменування, асортимент та ціна товару, що поставляється, вказується в Додатку № 1 «Специфікація», яке є невід'ємною частиною договору (п.п.1.1, 1.2 договору).
В подальшому 10 грудня 2015 року Приватне акціонерне товариство «Поліпласт» було перетворене шляхом реорганізації в Товариство з додатковою відповідальністю «Поліпласт», яке є повним правонаступником ПрАТ «Поліпласт».
Товар за укладеним Договором поставки № ВЗ-11 від 28.07.2014р., поставляється Постачальником окремим партіями у відповідності до замовлень на поставку. Постачальник зобов'язується приймати від Покупця замовлення на поставку товару та здійснювати поставку товару за адресами, в кількості та на дату, вказаними у замовленні. власними транспортними засобами та за власний рахунок. Замовлення передаються Покупцем нарочно, факсимільним або електронним зв'язком а у разі відсутності їх -телефонограмою.
Зобов'язання з поставки вважаються виконаними з моменту передачі товару та повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів Покупцю згідно умов цього договору та діючого законодавства України (п.п. 2.1, 2.2, 2.8 договору).
З пункту 3.5 договору слідує, що при невідповідності супровідних документів Покупець вправі відмовитись від приймання товару або відстрочити дату розрахунків з Постачальником на строк затримки оформлення (надання) необхідних документів.
В пункті 6.1 договору зазначено, що ціна на товар визначається на підставі узгодженої сторонами Специфікації та може бути змінена виключно за попередньою домовленістю з Покупцем не менш ніж за 15 робочих днів до змін. Нова ціна починає діяти з дати вказаній у специфікації.
Сторонами була підписана Специфікація до договору (додаток №1) з визначенням найменування, асортименту та ціни товару.
Згідно з пунктом 6.5 договору визначено, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня поставки товару.
Покупець вправі зменшити суму платежів за поставлені товари на суму неустойки. на суму повернутих Постачальнику товарів, на суму платежів, вказаних в Додатку № 6 до цього договору, а також на інші належні Покупцю платежі по будь-яким Договорам (в т.ч. по даному договору), укладеним між сторонами, шляхом зарахування зустрічних вимог, (п. 6.6. Договору).
За змістом Додатку № 6 до договору поставки в редакції Протоколу розбіжностей від 28.07.2014р. сторони також дійшли згоди, що Покупець падає Постачальнику послуги по розміщенню продукції Постачальника в місцях продажу, послуги по вивченню, дослідженню та аналізу споживчого попиту в розмірі 10% від загальної суми оплат по таким платіжним документам та логістичні послуги в розмірі 5% від вартості поставленого товару. Оплата послуг (крім логістичних) розраховується в розмірі (відсотках) від загальної кількості поставлених товарів за вирахуванням вартості повернутих Покупцем товарів. Покупець зобов'язаний оплатити надання Постачальником послуги на підставі виставленого рахунка. У випадку неоплати рахунка за надані послуги. Покупець має право провести зарахування в односторонньому порядку за письмовою заявою Покупця.
На виконання умов Договору поставки № ВЗ-11 від 28.07.2014року, позивачем на користь відповідача у період з 01.03.2018 по 06.12.2018 було поставлено товару на суму 759 665, 07 гривень (сімсот п'ятдесят дев'ять шістсот шістдесят п'ять гривень 07коп.), що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими їх печатками видатковими накладними.
Усі видаткові накладні мають найменування юридичних осіб, перелік товару, його вартість, кількість та інші необхідні реквізити, містять посилання на договір поставки № ВЗ-11 від 28.07.2014року з покупцем, номер замовлення, на яке здійснювалась доставка товару покупцю, підписи в графах «Від постачальника» та «Одержувач», які скріплені печатками.
Тобто, вищевказані видаткові накладні, які є первинними документами, містять відомості про господарську операцію (поставку товару) та підтверджує її здійснення Сторонами, атому відповідають вимогами ст.ст. 1 , 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Із отриманого товару в подальшому 16.03.201 та 07.09.2018 відповідачем було повернуто товару на суму 57 471,07грн., накладними на повернення товару: № 0001002832 від 16.03.2018р. на суму 40951,40грн. та накладною на повернення № 1587813 від 07.09.2018р. на суму 16 519,67грн.
Також відповідач в рахунок оплати за поставлений товар частково провів зарахування зустрічних однорідних вимог згідно додатку № 6 до договору поставки № ВЗ-11 від 28.07.2014 з позивачем за період з квітень 2018 року-квітень 2019 року на загальну суму 77 849,13 грн, що підтверджується укладеними сторонами:
- угодою № 564 від 27.04.2018 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 24 057,67грн. (зарахування по Акту звіряння проведено 02.05.2018);
- угодою про зарахування зустрічних вимог: № 308 від 10.04.2018 на суму 888,25грн. та заявою про зарахування зустрічних вимог від 27.06.2018 на суму 14 495,82грн. (зарахування проведено по Акту звіряння 02.07.2018 на загальну суму 15 384,07грн.);
- заявою-повідомленням про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 5187,82грн. від 27.07.2018 № 484 (зарахування по Акту звірки проведено 01.08.2018);
- заявою-повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 9863,05грн. від 29.08.2018 (зарахування по Акту звірки проведено 03.09.2018);
- заявою-повідомленням про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 13096,64грн. від 27.09.2018 (зарахування по Акту звірки проведено 01.10.2018);
- заявою-повідомленям про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 6201,33грн. від 29.10.2018 (зарахування по Акту звірки проведено 01.11.2018);
- угодою від 29.12.2018 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 3566,22грн. (зарахування по Акту звіряння проведено 02.01.2019);
- угодою від 28.01.2019 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 492,33грн. (зарахування по Акту звіряння проведено 01.04.2019).
Крім того, за станом на 01.03.2018року у відповідача вже існувала заборгованість за раніше поставлений згідно договору № ВЗ-11 від 28.07.2014 товар в сумі 519 781,99грн., яка визнана відповідачем, та відображена в Акті звіряння взаємних розрахунків від 31.05.2019 за період березень 2018 року - травень 2019 року, підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками (копія додасться).
Враховуючи, що остання партія товару була поставлена Відповідачу 06 грудня 2018 року, то строк оплати настав протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня поставки товару, тобто не пізніше 04 лютого 2019 року.
Однак товар, поставлений згідно Договору № ВЗ-11 від 28.07.2014 відповідач оплатив частково в сумі 465 000грн., що підтверджується Реєстром платіжних доручень (долучені до матеріалів справи).
Таким чином, Відповідач оплату отриманого товару здійснив частково, в т.ч., враховуючи зарахування однорідних зустрічних вимог, частково повернутий товар та наявність боргу на початок розрахункового періоду, несплаченою залишилась сума 679 126,86грн.
Оскільки відповідач в повному обсязі не оплатив товар у встановлений строк, позивач звернувся до Господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 679126,86 грн. основного боргу за договором поставки № ВЗ-11 від 28.07.2014.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з такого.
Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України. (частина 1 статті 693 ЦК України).
Матеріали справи свідчать, що в порушення умов договору відповідач у встановлені строки та в повному обсязі з позивачем не розрахувався.
Оплату за поставлений товар, що поставлявся позивачем за умовами договору поставки № ВЗ-11 від 28.07.2014, відповідач здійснив частково, у зв'язку з чим станом на час розгляду справи у нього виникла заборгованість в розмірі 679126,86 грн.
На день розгляду спору відповідач доказів оплати в повному обсязі за поставлений товар суду не надав.
Доводи відповідача про те, що факт поставки не підтверджений належними доказами, спростовуються наступним.
За приписами частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Частиною першою статті 334 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
В силу частини 8 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за достовірність даних, відображених в первинних документах несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вказаний перелік обов'язкових реквізитів документа кореспондується з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
При цьому, за приписами абзацу 9 частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Матеріали справи свідчать, що видаткові накладні, за якими позивачем здійснювалась поставка товару відповідачу, мають найменування юридичних осіб, дату складання, зміст та обсяг господарської операції, найменування товару, особисті підписи уповноважених осіб сторін в графах "Від постачальника" та "Отримав", засвідчені відтиском печатки товариств, що спростовує доводи відповідача щодо відсутності належних доказів прийняття товару уповноваженими особами відповідача.
Посилання відповідача на не зазначення при оформленні видаткових накладних прізвищ та посад осіб, які їх підписали, то такі доводи не в повній мірі відповідають дійсності, адже у графі накладних " Від постачальника " вказано: / ОСОБА_1 , ОСОБА_2 /, в графі "Отримав" вказані прізвища та підписи відповідальних осіб. Не зазначення з боку отримувача посади відповідної особи та довіреності на здійснення приймання товару не створюють негативних наслідків для позивача з огляду на те, що усі підписи у накладних скріплені печаткою ТОВ "Український Рітейл", що підтверджує участь зазначеної юридичної особи у здійсненні господарської операції. Крім того всі накладні мають посилання на договір № ВЗ -11 від 28.07.2014, факт укладення якого відповідач у поданому відзиві не заперечував. Як не заперечував і проти автентичності відтиску печатки, здійсненого на видаткових накладних. До того ж, вказані недоліки не є істотними, не спростовують факту поставки товару та не звільняють покупця від обов'язку здійснити оплату за отриманий товар.
Отже, вказані видаткові накладні відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та є первинними документами, що фіксують факт здійснення господарської операції та є належними та допустимими доказами поставки позивачем та отримання відповідачем товару.
Згідно з п.п. 3.4, 3.5 договору поставки визначено, що якщо при передачі товару буде виявлено невідповідність супровідних документів поставленому товару, умовам договору чи вимогам законодавства (кількість ціна, інші обов'язкові реквізити первинних документів), Покупець вправі відмовитись від отримання товару. У випадку надання супровідних документів на партію товару, що не відповідають вимогам законодавства, що ставляться до первинних документів, Покупець вправі не приймати товар, поставлений з такими порушеннями. Факт невідповідності супровідних документів підтверджується Актом розбіжностей за участі представника Покупця та особи, що безпосередньо здійснювала доставку (передачу) товару, в якому зазначається виявлені при прийманні невідповідності. На видатковій накладній ставиться відмітка при складання акта розбіжностей.
Крім того, із змісту п.п. 3.9, 3.10 договору поставки слідує, що покупець вправі відмовитися від приймання товару, зокрема, якщо він поставлений без відповідного замовлення Покупця та/або з порушенням умов цього договору. У випадку відмови від приймання товару складається акт розбіжностей в порядку, передбаченому п. 3.5 цього договору, із зазначенням причини відмови від приймання.
Відповідачем доказів оформлення відповідних актів розбіжностей щодо відсутності або невідповідності супровідних документів будь-яким вимогам не надано. Видаткові накладні не містять відміток про складання таких актів.
Посилання відповідача на відсутність товаро - транспортних накладних за спірним договором, судом до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи наявні відповідні товаро-транспортні накладні, за якими здійснювалась поставка товару.
З огляду на це, суд вважає, що факт поставки товару за договором є доведеним, а посилання відповідача на протилежне є намаганням уникнути виконання своїх зобов'язань.
Крім того, суд зазначає наступне. Відповідно змісту приписів частини другої статті 530 ЦК України передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання. Такий обов'язок випливає з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Відтак, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.
Відповідно до ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Відповідач не звертався до позивача з претензіями щодо кількості та якості поставленого товару або відсутності належних товаросупровідних документів на товар.
Також, в матеріалах справи наявний Акт звірки взаємних розрахунків за березень 2018 - травень 2019, сформований 31.05.2019, підписанням та скріпленням печатки якого відповідач підтвердив факт існування заборгованості перед позивачем саме за спірним договором.
Згідно з чинним законодавством України акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили як доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку. Проте, в розумінні ст., ст. 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами.
Акт звірки взаємних розрахунків є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють облік операцій. Сам по собі акт звірки не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Водночас, акт звірки може вважатися доказом у справі, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо.
Аналогічна правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду у по справі №910/1389/18 від 05.03.2019.
Крім того, статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.
Так, позивач, уклавши договір поставки № ВЗ-11 від 28.07.2014 і передавши товар відповідачу, розраховує на отримання оплати у розумні строки.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що оскільки в матеріалах справи достатньо доказів здійснення позивачем спірних поставок, відповідачем не заперечувався сам факт поставки та отримання товару, наведені у відзиві заперечення відповідача не є підставою для невизнання господарської операції, не спростовують факту поставки товару за договором та не звільняють Покупця від обов'язку здійснити оплату за отриманий товар згідно з його умовами.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов суд відхиляє як необґрунтовані.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 679126,86грн. основного боргу за договором поставки № ВЗ-11 від 28.07.2014 документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 236-238, 240, 241, 247 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (код ЄДРПОУ 34604386; 49126, Дніпро, Соборний район, бульвар Слави, буд. 45) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Поліпласт» (код ЄДРПОУ 24424934; 52064, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Сурсько - Литовське, вул. Польова, 56;) заборгованість в сумі 679 126,86 грн. (шістсот сімдесят дев'ять тисяч сто двадцять шість гривень 86 к&п.) та судовий збір в сумі 10 186,90 (десять тисяч сто вісімд6есят шість)грн. 90 коп.
Видати наказ.
Повне судове рішення складено та підписано "23" вересня 2019р.
Суддя Н. А. Колодій
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.