61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
16.09.2019 Справа № 905/1026/19
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Поліщук А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” до Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” про стягнення 70 281 грн. 48 коп., -
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явились;
від відповідача - не з'явились;
Товариство з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” звернулося до господарського суду Донецької області із позовом до Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” про стягнення 70 281 грн. 48 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до накладних №53396479, №53386587, №53404380, №53428561, №53428595 Залізниця прийняла у ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» на станції Добропілля Донецької залізниці вантаж - кам'яне вугілля для перевезення і зобов'язалась доставити його на станцію Роя Донецької залізниці ДТЕК Курахівська ТЕС.
Після прибуття вантажу, на станції Роя Донецької залізниці 20.12.2018 були складені комерційні акти №481001/280, №481001/281, №481001/282, №481001/283, №481001/284, №481001/285 від 20.12.2018 та 21.12.2018 №481001/286, №481001/287, якими встановлено факт нестачі вантажу у 8 вагонах на загальну суму 70281 грн. 48 коп.
Позивач вважає, що відповідач своїх зобов'язань за договором перевезення належним чином не виконав - збереження ввіреного йому вантажу не забезпечив, отже має відшкодувати вартість втраченого вантажу.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.06.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1026/19 за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.07.2019 призначено справу № 905/1026/19 до розгляду в порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження, продовжено строк розгляду справи на стадії підготовчого провадження на тридцять днів до 09.09.2019.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.08.2019 закрито підготовче провадження у справі №905/1026/19 та призначено розгляд справи по суті на 16.09.2019 року.
Відповідач у відзиві від 25.06.2019 проти позову заперечував, вважає, що позивачем не надано доказів вартості втраченого товару у розумінні ч.1 ст.115 Статуту залізниць України. Також відповідач вважає, що акти приймання-передачі вугільної продукції та рахунки-фактури не можуть визнаватися належними доказами вартості оскільки засвідчують господарські операції лише між посередниками.
Представники позивача та відповідача у судове засідання 16.09.2019 не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,
ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» відповідно до Технічних умов завантажило вугілля кам'яне:
- у вагони №67388900 в кількості 69000 кг, №67178152 в кількості 69000 кг по накладній №53396479 від 17.12.2018,
- у вагон №61016937 в кількості 70000 кг по накладній №53386587 від 18.12.2018,
- у вагони №65398000 в кількості 69800 кг, №60231057 в кількості 69900 кг, №68472950 в кількості 70900 кг по накладній №53404380 від 17.12.2018,
- у вагон №63129118 в кількості 69800 кг накладній №53428561 від 19.12.2018,
- у вагон №56627441 в кількості 70800 кг по накладній №53428595 від 19.12.2018
та передало вказаний вантаж для перевезення Залізниці.
Згідно змісту накладних навантаження нижче здійснено бортів, вантаж знаходиться у вологому стані. Поверхня вантажу маркована двома повздовжніми борознами вздовж вагону.
Згідно з пунктом 2.1 Правил оформлення перевізних документів, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Відповідно до накладних №53396479, №53386587, №53404380, №53428561, №53428595 Залізниця прийняла у ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» на станції Добропілля Донецької залізниці вантаж - кам'яне вугілля для перевезення і зобов'язалась доставити його на станцію Роя Донецької залізниці ДТЕК Курахівська ТЕС.
ВП «Курахівська ТЕС» є структурною одиницею ТОВ «ДТЕК Східенерго», що підтверджується доданою копією довідки з ЄДРПОУ.
На станції Роя Донецької залізниці були складені комерційні акти №481001/280, №481001/281, №481001/282, №481001/283, №481001/284, №481001/285 від 20.12.2018 та №481001/286, №481001/287 від 21.12.2018.
Відповідно до комерційного акту №481001/280 при контрольному переважуванні вагону №67388900 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 83950 кг, тара - 22200 кг, нетто - 61750 кг, що менше вантажного документу на 7250 кг. Над 1, 2 люками є поглиблення розмірами 350Ч300Ч50 см. Вагон в технічному відношенні справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №481001/281 при контрольному переважуванні вагону №67178152 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 83900 кг, тара - 22200 кг, нетто - 61700 кг, що менше вантажного документу на 7300 кг. Над 2, 3 люками є поглиблення розмірами 300Ч280Ч60 см, маркування порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №481001/282 при контрольному переважуванні вагону №61016937 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 85050 кг, тара - 23400 кг, нетто - 61650 кг, що менше вантажного документу на 8350 кг. Над 6, 7 люками є поглиблення розмірами 350Ч300Ч50 см. В місці поглиблення маркування порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №481001/283 при контрольному переважуванні вагону №65398000 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 87150 кг, тара - 23000 кг, нетто - 64150 кг, що менше вантажного документу на 5650 кг. Над 2, 3 люками є поглиблення розмірами 300Ч280Ч40 см. В місці поглиблення маркування порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №481001/284 при контрольному переважуванні вагону №60231057 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 87750 кг, тара - 24000 кг, нетто - 63750 кг, що менше вантажного документу на 6150 кг. Над 2, 3 люками є поглиблення розмірами 300Ч280Ч30 см, маркування порушене. В місці поглиблення маркування порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №481001/285 при контрольному переважуванні вагону №68472950 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 88600 кг, тара - 20900 кг, нетто - 67700 кг, що менше вантажного документу на 3200 кг. Над 6, 7 люками є поглиблення розмірами 350Ч250Ч60 см. В місці поглиблення маркування порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №481001/286 при контрольному переважуванні вагону №63129118 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 85950 кг, тара - 23600 кг, нетто - 62350 кг, що менше вантажного документу на 7450 кг. Над 1-7 люками є поглиблення розмірами 1050Ч280Ч40 см. В місці поглиблення маркування порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №481001/287 при контрольному переважуванні вагону №56627441 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 85900 кг, тара - 22500 кг, нетто - 63400 кг, що менше вантажного документу на 7400 кг. Над 1-5 люками є поглиблення розмірами 750Ч280Ч50 см. В місці поглиблення маркування порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Комерційні акти підписані черговим по залізничній станції, комерційним агентом та приймальником вантажу.
Позивач вважає, що недостача вантажу в спірних вагонах виникла з вини відповідача, який не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, та просить стягнути з відповідача збитки у вигляді нестачі у розмірі 70281,48 грн. (розрахунок вартості недостачі вантажу зроблено із врахуванням норми недостачі у розмірі 2% маси нетто вантажу).
Статтею 920 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Статтею 924 ЦК України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України підтверджується складанням транспортної накладної.
Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
Статтею 12 Закону України «Про залізничний транспорт» та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях. Стаття 110 Статуту залізниць України також передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з ч.1 ст.23 Закону України «Про залізничний транспорт» перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічні за змістом приписи містяться у ст.113 Статуту залізниць України, ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі, коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення.
Відповідачем в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не доведено суду, що недостача вантажу відбулась не з вини залізниці.
Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
У відповідності до ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу, засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
За змістом статті 130 Статуту залізниць України, пред'явленню залізниці позову, який випливає із цього Статуту, може передувати пред'явлення до неї претензії. Право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі нестачі, псування або пошкодження вантажу мають одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову. Накладна, вантажна, багажна і вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі.
Згідно з ч.1 ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
В силу норм ч.ч.1, 2 ст.114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його нестачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
За змістом п.2.7 роз'яснення №04-5/601 від 29.05.2002р. президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.
За приписами п.27 Правил видачі вантажів, які затверджені наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма нестачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах.
Як вже було зазначено судом, положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту). Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).
Розрахунок вартості недостачі вантажу здійснений позивачем на підставі актів приймання-передачі вугільної продукції до договору поставки №25/12-ДУ-12.2-956 від 25.12. 2012 між ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (Постачальник) та ТОВ «ДТЕК Трейдінг» (Покупець) (вантажоодержувач - «ДТЕК Курахівська ТЕС») із зазначенням номерів вагонів та рахунків-фактур до цього Договору.
З огляду на вищезазначені норми права та роз'яснення, суд приймає надані позивачем акти приймання-передачі вугільної продукції та рахунки-фактури як належні та допустимі докази, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу у розумінні ч.1 ст.115 Статуту залізниць України.
Отже, твердження відповідача про відсутність доказів вартості втраченого товару спростовуються матеріалами справи.
Доводи відповідача про те, що вказані документи не можуть визнаватися належними доказами вартості засвідчують господарські операції лише між посередниками, також є помилковими. Оскільки зі змісту вказаних актів приймання-передачі вугільної продукції та рахунків-фактур вбачається, що саме ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» є Постачальником вугільної продукції, частина якого була втрачена під час перевезення у спірних вагонах кінцевому вантажоодержувачу - «ДТЕК Курахівська ТЕС».
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача збитків, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні у розмірі 70281,48 грн.
З врахуванням норми природної втрати під час перевезення, яка згідно п. 27 Правил видачі вантажів для вантажів у вологому стані складає 2%, нестача вантажу складає:
- у вагоні №67388900 - (7250-1380) 5870 кг або 5,870 т,
- у вагоні №67178152 - (7300-1380) 5920 кг або 5,920 т,
- у вагоні №61016937 - (8350-1400) 6950 кг або 6,950 т,
- у вагоні №65398000 - (5650-1396) 4254 кг або 4,254 т,
- у вагоні №60231057 - (6150-1398) 4752 кг або 4,752 т.
- у вагоні №68472950 - (3200-1418) 1782 кг або 1,782 т,
- у вагоні №63129118 - (7450-1396) 6054 кг або 6,054 т,
- у вагоні №56627441 - (7400-1416) 5984 кг або 5,984 т.
Згідно зі ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до акту приймання-передачі №90749122 від 27.12.2018 та рахунку-фактури №90749122 від 27.12.2018 вартість 1 тони відвантаженого вугілля:
- в кількості 882,602 т (накладна №53396479) з урахуванням знижок за показники якості становить 1500,82 грн. без ПДВ. ПДВ становитиме (1500,82 грн. Ч 20%) 300,16 грн. Вартість 1 тони з ПДВ - (1500,82+300,16) 1800,98 грн.
- в кількості 1100,343 т (накладна №53404380) з урахуванням знижок за показники якості становить 1141,93 грн. без ПДВ. ПДВ становитиме (1141,93 грн. Ч 20%) 228,39 грн. Вартість 1 тони з ПДВ - (1141,93+228,39) 1370,32 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі №90752850 від 31.12.2018 та рахунку-фактури №90752850 від 31.12.2018 вартість 1 тони відвантаженого вугілля
- в кількості 1014,989 т (накладна №53386587, досильна №53414744) з урахуванням знижок за показники якості становить 1182,69 грн. без ПДВ. ПДВ становитиме (1182,69 грн. Ч 20%) 236,54 грн. Вартість 1 тони з ПДВ - (1182,69+236,54) 1419,23 грн.
Проте, дослідивши розрахунок позивача за накладною №53386587, суд дійшов висновку, що останнім допущено арифметичну помилку, а саме не вірно здійснено підрахунок всіх складових.
- в кількості 1026,812 т (накладна №53428561, №53428595) з урахуванням знижок за показники якості становить 1216,05 грн. без ПДВ. ПДВ становитиме (1216,05 грн. Ч 20%) 243,21 грн. Вартість 1 тони з ПДВ - (1216,05+243,21) 1459,26 грн.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №67388900, з урахуванням норми природної втрати, складає 10571,75 грн. із розрахунку: 5,870 т Ч 1800,98 грн.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №67178152, з урахуванням норми природної втрати, складає 10661,80 грн. із розрахунку: 5,920 т Ч 1800,98 грн.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №61016937, з урахуванням норми природної втрати, складає 9866,50 грн. із розрахунку: 6,950 т Ч 1419,64 грн.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №65398000, з урахуванням норми природної втрати, складає 5829,34 грн. із розрахунку: 4,254 т Ч 1370,32 грн.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №60231057, з урахуванням норми природної втрати, складає 6511,76 грн. із розрахунку: 4,752 т Ч 1370,32 грн.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №68472950, з урахуванням норми природної втрати, складає 2441,91 грн. із розрахунку: 1,782 т Ч 1370,32 грн.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №63129118, з урахуванням норми природної втрати, складає 8834,36 грн. із розрахунку: 6,054 т Ч 1459,26 грн.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №56627441, з урахуванням норми природної втрати, складає 8732,21 грн. із розрахунку: 5,984 т Ч 1459,26 грн.
Разом - (10571,75+10661,80+9866,50+5829,34+6511,76+2441,91+8834,36+8732,21) 63449,63 грн.
Частиною 1 статті 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання,
має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За змістом частини 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Згідно з актом приймання-передачі вугільної продукції №90749122 покупець отримав вантаж у спірних вагонах:
- №67388900 - в кількості 62,026 т, проти 69000 кг, вказаних у накладній №53396479,
- №67178152 - в кількості 61,976 т, проти 69000 кг, вказаних у накладній №53396479,
- №65398000 - в кількості 64,429 т, проти 69800 кг, вказаних у накладній №53404380,
- №60231057 - в кількості 64,030 т, проти 69900 кг, вказаних у накладній №53404380,
- №68472950 - в кількості 67,984 т, проти 70900 кг, вказаних у накладній №53404380.
Покупцем прийнято вугільної продукції у відповідних розділах акту приймання-передачі в кількості 882,602 т, 1100,343 т з урахування нестачі у спірних вагонах. Така ж кількість вугільної продукції, 469,512 т, 1100,343 т, відображена у рахунку-фактурі №90749122 до акту приймання-передачі №90749122.
Згідно з актом приймання-передачі вугільної продукції №90752850 покупець отримав вантаж у спірних вагонах:
- №61016937 - в кількості 61,930 т, проти 70000 кг, вказаних у накладній №53386587,
- №63129118 - в кількості 62,629 т, проти 69800 кг, вказаних у накладній №53428561,
- №56627441 - в кількості 63,683 т, проти 70800 кг, вказаних у накладній №53428595.
Покупцем прийнято вугільної продукції у відповідних розділах акту приймання-передачі в кількості 1102,730 т, 1026,812 т з урахування нестачі у спірних вагонах. Така ж кількість вугільної продукції, 1102,730 т, 1026,812 т, відображена у рахунку-фактурі №90752850 до акту приймання-передачі №90752850.
Таким чином:
- покупець прийняв фактичну кількість вугілля, яка надійшла у спірних вагонах;
- постачальник (вантажовідправник) ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» виставив покупцю рахунок на оплату вугільної продукції без урахування нестачі у спірних вагонах;
- ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» не одержало дохід за втрачене з вини відповідача вугілля.
З огляду на наведене та з урахуванням змісту комерційного акту, суд дійшов висновку, що саме відповідач своїх зобов'язань за договором перевезення належним чином не виконав - збереження ввіреного йому вантажу не забезпечив. Факт нестачі вантажу підтверджений матеріалами справи.
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача. Проте, внаслідок невірного зазначення вартості 1 тони з ПДВ (накладна №53386587, досильна №53414744) при розрахунку (замість 1419,23 грн, вказано 2402, 64 грн.), позивачем була необґрунтовано заявлена до стягнення сума у розмірі 70281 грн.48 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 63449 грн. 63 коп.
З урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” до Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” про стягнення 70 281 грн. 48 коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, вул.Тверська, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84404, Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна, будинок 22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (85043, Донецька область, місто Добропілля, місто Білицьке, вул.Красноармійська, будинок 1А, код ЄДРПОУ 37014600) 63446 грн. 63 коп. вартості нестачі вугілля та витрати по сплаті судового збору у сумі 1734 грн. 27 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 16 вересня 2019 року.
Повний текст рішення складено та підписано 24 вересня 2019 року.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Е.В. Зекунов