61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
04.09.2019 Справа № 905/20/19
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В., суддів Демідової П.В., Харакоза К.С., при секретарі судового засідання Барбаш Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Державної екологічної інспекції у Донецькій області (85114, Донецька область, місто Костянтинівка, вулиця Петровського, будинок 18А; код ЄДРПОУ 38034476)
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "КЗТС Машинінг" (84191, Донецька область, Слов'янський район, село Сергіївка, вулиця Паркова, будинок 1, код ЄДРПОУ 37388746)
про стягнення збитків в сумі 315 109,94 грн. за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності,-
за участю представників сторін:
від позивача: Моненко О.В. - на підставі довіреності №01/2196 від 06.12.2018
від відповідача: Лісова Л.О. - на підставі договору №1/01.2019 від 11.01.2019
Державна екологічна інспекція у Донецькій області звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "КЗТС Машинінг" про стягнення збитків в сумі 315 109,94 грн. за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а саме:
- стягнути збитки в сумі 75 112,71 грн. на користь Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади Слов'янського району Донецької області за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності на рахунок Слов'янське УК/отг с. Андріївка/24062100, код отримувача 37803368, банк отримувача ДКС України, МФО 899998, номер рахунку 33116331005578, ККДБ 24062100 - "грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності".
- стягнути збитки в сумі 239 997,23 грн. на користь Черкаської селищної об'єднаної територіальної громади Слов'янського району Донецької області за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності на рахунок УК м. Слов'янськ/отг смт. Черкаське/24062100, код отримувача 37803368, банк отримувача ДКС України, МФО 899998, номер рахунку 33117331005566, ККДБ 24062100 - "грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем здійснювалося користування артезіанською свердловиною та колодязів без спеціального дозволу на водокористування, що суперечить ст. 44 Водного кодексу України та, на його думку, є підставою для стягнення збитків в розмірі 315 109,94 грн., завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Протягом розгляду справи позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Позивач неодноразово наголошував на тому, що розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням ТОВ «КТЗС Машинінг» водних ресурсів (підземних вод) здійснювалося відповідно до п. 9.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, на підставі наданих відповідачем довідок № 152 від 20.03.2017 та б/н від 20.03.2017. Крім того, позивач наголошував на тому, що відповідач всупереч ст. 44 Водного кодексу України протягом 2015 - початку 2017 здійснював забір підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування, а у відзиві на позовну заяву відповідач акцентував увагу на обсягах води у розрахунках та ставках рентної плати, які помилково вважав невірно застосованими.
Відповідач протягом розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на помилкове подання ним недостовірних відомостей щодо фактичного обсягу використаної води під час проведення перевірки. Зокрема, при поданні довідки № 152 від 20.03.2017 відповідачем було допущено неуважність щодо даних свердловини на території машино-тракторного парку с. Прелесне: замість 2,751 куб.м. було зазначено 27,51 куб.м. Щодо забору води зі свердловини у с. Андріївка відповідач зазначав, що на використання води з даної свердловини дозвіл на спеціальне водокористування відповідач отримав, більш того, вона не експлуатується та законсервована, у зв'язку з чим є помилковим її включення позивачем до розрахунку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства України у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів ТОВ «КЗТС Машинінг». Також як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог посилався на те, що позивачем при розрахунках за 2015 та 2016 роки неправомірно було застосовано розмір рентної ставки за 2017 рік.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд -
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "КЗТС Машинінг" є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11). Також до видів діяльності товариства відноситься, зокрема, розведення великої рогатої худоби молочних порід (КВЕД 01.41); розведення свиней (КВЕД 01.46); розведення інших тварин (КВЕД 01.49).
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 № 275, остання є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно з пунктом 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 16.02.2017 по справі №234/2083/17 (провадження № 1-кс/234/914/17) задоволено клопотання старшого слідчого СВ Краматорського ВП ГУ Національної поліції в Донецькій області підполковника поліції Литвинова В.В. у кримінальному провадженні № 42016051390000089 від 28.10.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.241 КК України, щодо надання дозволу на проведення співробітниками Державної екологічної інспекції у Донецької області позапланової виїзної перевірки суб'єкта господарської діяльності ТОВ «КЗТС Машинінг» (ЄДРПОУ 37388746) на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.
Цією ж ухвалою надано дозвіл Державній екологічній інспекції у Донецькій області на проведення позапланової виїзної перевірки на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, субєкта господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «КЗТС Машинінг» (ЄДРПОУ 37388746), зареєстрованого за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. О. Тихого, будинок 1а.
Відповідно до наказу № 70 від 03.03.2017 Державною екологічною інспекцією у Донецькій області була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. Перевірка проводилась в період з 09.03.2017 по 22.03.2017, за результатами проведення якої було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами товариством з обмеженою відповідальністю «КЗТС Машинінг» від 09.03.2017 - 22.03.2017 № 04/. Зазначений акт був підписаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Донецькій області Бережним О.М., державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у Донецькій області Наумовим В.О., Молчановим О. С., Бенюх В. П . , інженером з охорони праці Пищальником М.О. та директором ТОВ «КЗТС Машинінг» Курінним С.І. , який підписав даний акт без зауважень.
В акті, зокрема, зазначено, що за наслідками огляду території ТОВ «КЗТС Машинінг» встановлено, що дозвіл на спеціальне водокористування на забір води з свердловин (артезіанська свердловина № 1428, свердловина с. Прелесне на території машино-тракторного майданчика), та колодязів (колодязі №1, № 2 у с. Прелесне) у ТОВ «КЗТС Машинінг» відсутній. Забір води з колодязів № 1 та № 2 с. Прелесне та з свердловини №1428 с.Олександрівка, свердловини с. Прелесне на території машино-тракторного майданчика здійснюється без дозволу на спец водокористування.
Згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783 (надалі - Методика), головним спеціалістом відділу оперативного контролю Молчановим О.С. було здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства України у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів ТОВ «КЗТС Машинінг» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 1А), відповідно до якого загальний розмір шкоди за самовільне використання водних ресурсів (підземні води) зі свердловини в с. Прелесне на території машино-тракторного парку та колодязів (колодязі №1, № 2 у с. Прелесне) склав 239 997,23 грн.
Згідно розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства України у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів ТОВ «КЗТС Машинінг» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 1А) загальний розмір шкоди за самовільне використання водних ресурсів (підземні води) зі свердловини № 1428 с. Андріївка склав 75 112,71грн. При розрахунках застосована формула 23 Методики.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 04-818 від 13.06.2017 разом з розрахунком збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства України у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів ТОВ «КЗТС Машинінг» за забір води з свердловини № 1428 с. Андріївка без дозволу на спеціальне водокористування, на суму 75 112,71 грн.
Листом № 278 від 06.07.2017 у відповідь на вказану претензію відповідач відмовився від її задоволення та зазначив про те, що вказаний забір води здійснювався на підставі дозволу на спеціальне водокористування № УКР-ДОН-59902 від 13.08.2015, виданого ТОВ «КЗТС Машинінг» на підставі рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування Департаменту екології та природних ресурсів Донецької ОДА № 25-1927 від 13.08.2015.
Також позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 04-819 від 13.06.2017 разом з розрахунком збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства України у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів ТОВ «КЗТС Машинінг» за забір води з колодязів № 1 та № 2 с. Прелесне та зі свердловини в с. Прелесне на території машино-тракторного парку без дозволу на спеціальне водокористування, на суму 239 997,23 грн.
Листом № 279 від 06.07.2017 у відповідь на вказану претензію відповідач відмовився від її задоволення та зазначив про те, що вказаний забір води здійснювався на підставі дозволу на спеціальне водокористування № УКР-ДОН-59902 від 13.08.2015, виданого ТОВ «КЗТС Машинінг» на підставі рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування Департаменту екології та природних ресурсів Донецької ОДА № 25-1927 від 13.08.2015.
Посилаючись на те, що товариство з обмеженою відповідальністю "КЗТС Машинінг" вказану суму в добровільному порядку не сплатило, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.
Статтею 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.
В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Водні відносини в Україні регулюються Водним Кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.
Відповідно до ст. 2 Водного кодексу України, завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.
Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що забір води - це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них. В той же час, забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів є спеціальним водокористуванням згідно з ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України .
Згідно зі ст. 6 Водного кодексу України, води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування, яке може буди загальним або спеціальним.
Поняття спеціальне водокористування наведено у статті 48 Водного кодексу України. Так, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
При цьому, згідно із ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Згідно зі статтею 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, серед яких є й здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища тощо.
Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Серед обов'язків водокористувача, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України, обов'язок здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що факт самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування за законом є самостійною підставою для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 25.06.2018 у справі №910/8682/16.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
За приписами ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Як свідчить ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України недотримання умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування є самостійними порушеннями водного законодавства, відповідальність за які несуть винні особи.
Отже, здійснення водокористувачем водокористування без дозволу є порушенням його обов'язку, яке має наслідком застосування до винної особи відповідальності. Дії винної особи щодо водокористування без дозволу є самостійним складом правопорушення.
Водокористувачем є особа або організація, які використовують воду у системі водопостачання. Водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства, які здійснюють забір води з водних об'єктів, скидають в них зворотні води або користуються водними об'єктами.
Відповідно до частини четвертої статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно з частиною першою статтею 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
З метою реалізації Директиви 2006/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 лютого 2006 року про забруднення, спричинене деякими небезпечними речовинами, що скидаються до водного середовища Співтовариства, відповідно до Водного кодексу України та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» була розроблена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 (далі - Методика).
Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, в тому числі у разі самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів (абзац четверний пункту 1.2 Методики).
Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків.
Згідно з п. п. 1.4 та 1.5 Методики самовільне водокористування - здійснення спеціального водокористування без наявності дозволу на нього; спеціальне водокористування - забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води для скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.
За приписами п. 9.1 розділу ІХ Методики, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою З сам = 5 х W х Тар (грн.),
де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, куб. м;
Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар'єрних та дренажних вод - грн/100 куб. м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб. м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб. м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника «Інші водні об'єкти», встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.
Згідно з п. 9.2 розділу ІХ Методики, фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).
Як підтверджується матеріалами справи, розрахунок заявлених до стягнення збитків здійснювався позивачем у відповідності до п. 9.1 Методики, за формулою З сам = 5 х W х Тар (грн.).
Згідно із ст. 255 Податкового кодексу України для Слов'янського району Донецької області, ставка рентної плати за спеціальне використання води за 100 м3 води - 94,66 грн. - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води на дату виявлення порушення - 2017 рік.
Згідно наявної в матеріалах справи довідки вих. № 152 від 20.03.2017 ТОВ «КЗТС Машинінг», яка була надана в період проведення перевірки, відділення № 3 с. Прелесне на території машино-тракторного парку експлуатував свердловину для господарчо-побутового водозабору, обладнану насосом «Водолій» потужністю 1,5 кВт. Об'єм використаної води у 2016 - 9,7 м. куб., у 2017 - 27,51 м. куб.
Також в матеріалах справи наявна довідка ТОВ «КЗТС Машинінг» б/н від 20.03.2017, яка також була надана в період проведення перевірки, згідно якої за весь час експлуатації ТОВ «КЗТС Машинінг» відкачав води по об'єктам:
Об'єкти Об'єм води, 2015 рікОб'єм води, 2016 рікОб'єм води, 2017 рік
Насосна станція54,6 тис. куб. м.158,0 тис.куб.м.-
Свердловина 5,68 тис. куб. м.8,41 тис.куб.м.1,78 тис. куб.м.
Колодязь 112,93 тис.куб.м.15,66 тис.куб.м.3.77 тис.куб.м.
Колодязь 27.4 тис.куб.м.9,77 тис.куб.м.1,14 тис.куб.м.
З огляду на положення п. 9.2. Метолики, на підставі вищезазначених довідок позивачем було здійснено розрахунок збитків за самовільне використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування наступним чином:
1) для експлуатаційної свердловини № 1428 в с. Андріївка Слов'янського району:
2015 рік - 3сам = 5 х (5680/100) х 94,66 = 26 883,44 грн.;
2016 рік - 3сам = 5 х (8410/100) х 94,66 = 39 804,53 грн.;
2017 рік - 3сам = 5 х (1780/100) х 94.66 = 8424,74 грн.
Загальний розмір збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів з експлуатаційної свердловини № 1428 в с. Андріївка Слов'янського району, складає: 75 112,71 грн.
2) для колодязя № 1 в с. Прелесне Слов'янського району:
2015 рік - 3сам = 5 х (12930/100) х 94,66 = 61 197,69 грн.;
2016 рік - 3сам = 5 х (15660/100) х 94,66 = 74 118,78 грн.;
2017 рік - 3сам = 5 х (3770/100) х 94,66 = 17 843,41 грн.
Загальний розмір збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, складає 153 159,88 грн.
3) для колодязя № 2 в с. Прелесне Слов'янського району:
2015 рік - 3сам = 5 х (7400/100) х 94,66 = 35 024,20 грн.;
2016 рік - 3сам = 5 х (9770/100) х 94,66 = 46 241,41 грн.;
2017 рік - 3сам = 5 х (1140/100) х 94,66 = 5395,62 грн.
Загальний розмір збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, складає 86 661,23 грн.
4) для експлуатаційної свердловини в с. Прелесне Слов'янського району:
2016 рік - 3сам = 5 х (9,7/100) х 94,66 = 45,91 грн.;
2017 рік - 3 сам = 5 х (21,51/100) х 94,66 = 130,21 грн.
Загальний розмір збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, складає 176,12 грн.
Таким чином, загальний розмір збитків за самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів склав 315 109,94 грн.
Під час розгляду даної справи відповідачем неодноразово висловлювалися заперечення щодо фактичного об'єму використаної води та розрахунку збитків, вказаного у довідці №152 від 20.03.2017, в якій останній зазначив про помилковість та недоведеність даних, вказаних у довідці.
27.03.2019 відповідачем через канцелярію суду було надано заперечення по суті спору, в яких останнім було викладено власний розрахунок, згідно якого загальна сума збитків за використання водних ресурсів без спеціального дозволу склала 8252,90 грн., а саме:
- з колодязя № 1 за період з січня 2017 по березень 2017 було використано 3,7 м3, у період з 2015 - 2016 роки водозабір не здійснювався; розмір збитків за 2017 рік склав 17,52 грн.
- з колодязя № 2 у період з 2015 - 2017 водозабір не здійснювався;
- зі свердловини 1428 у період з 2015 - 2016 водозабір не здійснювався; за період з січня 2017 по березень 2017 було використано 1,2 м3, розмір збитків за 2017 рік склав 5679,60 грн.
- з експлуатаційної свердловини на території машино-тракторного парку в с. Прелесне Слов'янського району у 2015 році водозабір не здійснювався.
Також у вказаних запереченнях відповідач зазначив про те, що згідно довідки № 276 від 30.11.2018 експлуатація свердловини на території машино-тракторного парку в с. Прелесне Слов'янського району розпочалася 10.03.2016 і фактичні витрати води за 10 місяців 2016 року склали 420 м3, тобто за 3 місяці (січень - березень 2017) фактичні витрати використаної води складали 120м3. Таким чином, за розрахунками відповідача, розмір збитків за 2016 рік за 10 місяців за вказаною свердловиною склав 1987,86 грн., а за три місяці (з січня по березень) 2017 року - 567,92 грн.
В матеріалах справи наявний звіт про використання води ТОВ «КЗТС Машинінг» за 2017 рік, згідно якого обсяг зібраної води за 2017 рік, складає наступне: свердловина (тип джерела та водокористувача, що передає 60/АЗО/ДОН) - 4, 8 м3 (за січень- березень 2017 складає 1,2 м3), колодязь № 1 - 15,0 м3 (за січень - березень 2017 складає 3,8 м3), свердловина (тип джерела та водокористувача, що передає 60/144572/АЗО/ДОН) - 0,2 за рік.
Колегія суддів не приймає до уваги як необґрунтовані та недоведені, посилання відповідача на те, що ним помилково надавалась позивачеві довідка щодо фактично використаного об'єму води за період 2015- 2016 роки, та відповідно, твердження про те, що достовірність розрахованої суми фактично видобутої води та збитку є сумнівною. Так, надані відповідачем під час проведення перевірки відомості, зазначені у довідках вих. № 152 від 20.03.2017 та б/н від 20.03.2017 підписані уповноваженою особою - директором Курінним С.І. , та скріплені печаткою підприємства. Під час розгляду даної справи відповідачем не спростовано правильність та не доведено їх недостовірність належними доказами, які б ставили під сумнів дані, вказані у цих довідках.
В матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія довідки ТОВ «КЗТС МАШИНІНГ» № 276 від 30.11.2018, відповідно до якої свердловина розташована на території тракторної бригади с. Прелесне Слов'янського району, де використовувалися 3 автомобілі та 10 тракторів. Згідно норм ДБН-2,4.1-94, ДБН В - 2,5.64 - 2012 витрати води на існуючу техніку могли становити 1,56 тис.м3/рік. Фактично свердловина в зимовий період не використовувалася, крім того в сезон польових робіт свердловина працювала в середньому 3,5 години/добу і за 240 діб при потужності насоса 0,5 м3/годину фактичні загальні витрати води в 2016 році склали 420 м3. Також у вказаній довідці зазначено про те, що в попередній довідці, де вказано обсяг використаної води 27,51 тис. м3, була допущена механічна помилка, що легко зрозуміти, як з потужності насосу так і з невеликої потреби на даний машино-тракторний парк згідно норм ДБН.
Разом із тим, відповідачем не надано в обґрунтування жодних первинних документів, які б свідчили про неправильність показників, зазначених у довідках вих. № 152 від 20.03.2017 та б/н від 20.03.2017, зокрема, не надано показання лічильників за вказаними об'єктами та не надано журналів обліку.
Суд зазначає, що відповідачем в обґрунтування своїх заперечень на позовну заяву надано звіти про використання води за 2016-2018 роки (а.с. 94-105), а також нормативний розрахунок водокористування: водозабір підземних вод із свердловини № 1428, водозабір підземних вод із механізованого колодязя № 1, водозабір із механізованого колодязя № 3 (а.с. 147-149).
Згідно п.п. 4.1.,4.2. Порядку ведення державного обліку водокористування, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України Таблиця 1 Звіту призначена для обліку об'ємів води, забраної із природних джерел, одержаної від інших водокористувачів, використаної водокористувачем і переданої іншим водокористувачам для використання та (або скиду), а також втраченої при транспортуванні.
У графі Б зазначається назва джерела водопостачання або водокористувача, із системи водопостачання (водовідведення) якого отримано воду.
Суд критично ставиться до поданих відповідачем звітів про використання води, оскільки також не підтверджено даними первинного обліку, а саме показниками лічильників та журналами обліку.
Крім того, згідно п. 3.1. Порядку ведення державного обліку водокористування, затвердженого наказом Міністерства еконології та ресурсів України № 78 від 16.03.2015 якщо величина показника відсутня, то у відповідних рядках та графах зазначається прочерк, а у випадку, коли величина показника менше ніж передбачений для нього ступінь точності, то у відповідних рядках та графах зазначається « 0,0». Разом із тим, позивачем надані звіти про використання води за 2016 - 2018 рік подані за цілий рік, та з порушенням строку. Так, звітність про використання води за 2016 рік подана 05.01.2017, за 2017 - 22.01.2018, за 2018 - 22.01.2019. Відповідні рядки та графи не містять позначки « 0,0», що спростовує доводи відповідача щодо невикористання свердловин у визначений період.
Відповідач в обгрунтування своєї правової позиції щодо невикористання спірних водних обєктів до 2017 року зазначив, що забір води для власних господарсько-побутових потреб здійснював з річки Сухий Торець.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2015 товариством з обмеженою відповідальністю "КЗТС Машинінг" дійсно отримано дозвіл на спеціальне водокористування №УКР-ДОН-5990. Згідно вказаного дозволу джерело водопостачання: річка Сухий Торець в басейні ріки Сіверський Донець, на землях Олександрівської сільської ради, Слов'янського району, Донецької області, код водогосподарської ділянки 20/Азо/Дон/0218/0518/0029, ТН, відстань від гирла - 24 км. Термін дії дозволу - до 01.08.2018.
Проте, відповідачем в обґрунтування використання води з вказаного обєкту не надано належних доказів.
Суд відхиляє посилання відповідача на те, що позивачем невірно здійснено розрахунок збитків за свердловиною у с. Андріївка за 2017 з посиланням на отриманий дозвіл на спеціальне водокористування, оскільки дозвіл № УКР-ДОН-6226 від 05.05.2017 був отриманий на виконання припису вже після проведення перевірки. Згідно вказаного дозволу код водогосподарської ділянки - 60/АЗО/ДОН/0218/0518/0029, власний водозабір з підземних джерел:
- свердловини № 154 є, № 1428 с. Андріївка;
- колодязі № 1, № 2 с. Сергіївка;
- колодязі № 1, № 2 с. Прелесне.
Термін дії дозволу - до 01.05.2022.
Суд також відхиляє доводи відповідача щодо помилковості розрахунку збитків за свердловиною № 1428 з огляду на її перебування в оренді та подальше відчуження з огляду на наступне.
01.02.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю «Крамагросвіт» (далі - орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю «КЗТС МАШИНІНГ» (далі - орендодавець) було укладено договір оренди № 3, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає орендарю у тимчасове користування та за плату нерухоме майно та обладнання, вказане в актах приймання-передачі, які є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 2.1 даного договору він є укладеним строком на 2 роки з моменту підписання даного договору.
Вищезазначений договір підписано представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.
В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі нерухомого майна від 01.02.2014 до договору оренди від 01.02.2014, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв майно згідно переліку (а.с. 44).
01.12.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю «Крамагросвіт» (далі - орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю «КЗТС МАШИНІНГ» (далі - орендодавець) було укладено договір оренди нерухомого майна № 03/12 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно та обладнання, вказане в актах приймання-передачі, які є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно п. 1.2. договору місцезнаходження орендованого майна вказано в актах приймання-передачі, які є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 6 даного договору строк його дії становить з 01.12.2016 по 01.12.2018.
Вищезазначений договір підписано представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.
В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі нерухомого майна від 01.12.2016 до договору оренди нерухомого майна № 03/12 від 01.12.2016, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв майно згідно переліку (а.с. 147-148).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи (довідка вих.№ 152 від 20.03.2017, довідка б/н від 20.03.2017, довідка № 276 від 30.11.2018, звіти ТОВ «КЗТС МАШИНІНГ» про використання води за 2016-2018 роки, щорічні звітні баланси використання підземних вод (форма 7-гр) за 2017-2018 роки, підпис керівника підприємства на акті перевірки), що водокористувачем спірних об'єктів, з яких здійснювався забір води, був саме ТОВ «КЗТС МАШИНІНГ», що і не заперечував відповідач.
Також в матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу № 15/11-18 від 15.11.2018, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Крамагросвіт» та товариством з обмеженою відповідальністю «КЗТС МАШИНІНГ», відповідно до якого останній продав ТОВ «Крамагросвіт» будівлю артезіанської свердловин № 1428. Суд зауважує, що даний договір не є належним доказом, оскільки був укладений після проведення перевірки.
Суд зазначає, що юридичною природою даного спору є стягнення шкоди, завданої державі за водокористування без спеціального дозволу і при вирішенні даного спору підлягають встановленню факти відповідного видобутку води без дозволу на спеціальне водокористування та перевірка їх доказами. Обставини стосовно правомірності та/або неправомірності зволікання відповідного органу щодо розгляду документів відповідача стосовно видачі дозволу на спеціальне водокористування не впливають на виникнення та існування в часі обставини видобутку відповідачем води без спеціального дозволу, яка відбулася та існувала протягом періоду часу з 2015 року по березень 2017, що відповідачем не заперечується, а вимогами чинного законодавства передбачено правову конструкцію застосування відповідальності саме за наявності такої обставини.
Отже, факт самовільного використання відповідачем водних ресурсів без отримання відповідного дозволу, завдання збитків державі, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди, причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, наявність вини відповідача суд визнає доведеним.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03.09.2013 у справі № 13/333-38/463-2012, та постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 908/1593/17, від 15.05.2019 у справі № 638/8281/15-а, від 21.05.2019 у справі №922/1017/17, згідно з якою факт самовільного використання водних ресурсів без наявності відповідного дозволу на спеціальне водокористування визначається у якості самостійної підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Згідно здійсненого судом розрахунку розмір збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, є методологічно та арифметично вірним.
Відтак, розмір збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, що підлягає стягненню на рахунок Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади Слов'янського району Донецької області складає 66 687,97 грн, а розмір збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, що підлягає стягненню на рахунок Черкаської селищної об'єднаної територіальної громади Слов'янського району Донецької області, складає 239 872,70 грн.
Розділом X Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища.
Зокрема, статтею 47 цього Закону передбачено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, у тому числі, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Таким чином, визнаються необґрунтованими доводи відповідача в цій частині, оскільки отримання дозволу на спеціальне водокористування не звільняє останнього від відповідальності за порушення правил спеціального водокористування.
Як вже зазначалося, статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. У деліктних зобов'язаннях діє принцип відповідальності за вину. Тобто, деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.
Відповідно до п. 1.3. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
У діях відповідача наявні усі складові, необхідні для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, а саме протиправна поведінка останнього полягає у самовільному водокористуванні без наявності дозволу, вина підтверджується матеріалами інспекційної перевірки та відсутністю дозволу, наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків від 20 липня 2009 року № 389 (із змінами) на підставі наданих відповідачем довідок №152 від 20.03.2017 та б/н від 20.03.2017, достовірність яких відповідачем не спростовано, а причинний зв'язок, що виражається у заподіяні вказаної шкоди саме є протиправною поведінкою відповідача.
Судом встановлено, що у спірний період з 01.01.2015 по 22.03.2017 відповідач здійснював забір води зі свердловини № 1428, свердловини на території машино-тракторного парку, колодязя № 2, колодязя № 1 без дозволу на спеціальне водокористування. Доказів на спростування зазначеного відповідачем до матеріалів справи не надано. Відповідачем під час розгляду даної справи не надано жодних належних доказів на спростування відомостей, вказаних у довідках №152 від 20.03.2017 та б/н від 20.03.2017, які були надані під час проведення перевірки.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.
За приписами ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Статтею 69-1 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків.
Колегія суддів зазначає, що розподіл грошових коштів від стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, повинен здійснюватися з урахуванням приписів ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища та вимог п. 7 ч.3 ст. 29, п 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
У зв'язку з чим, заподіяні державі порушенням вимог природоохоронного законодавства збитки підлягають стягненню з відповідача з врахуванням відсоткового співвідношення: до спеціального фонду державного, обласного та місцевого бюджетів.
Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 75, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "КЗТС Машинінг" про стягнення збитків в сумі 315 109,94 грн. за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КЗТС Машинінг" (84191, Донецька область, Слов'янський район, село Сергіївка, вулиця Паркова, будинок 1, код ЄДРПОУ 37388746) на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Донецької обласної ради та місцевого бюджету Андріївської сільської об'єднаної територіальної громади Слов'янського району Донецької області збитки в сумі 75 112,71 грн. за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності на рахунок Слов'янське УК/отг с. Андріївка/24062100, код отримувача 37803368, банк отримувача ДКС України, МФО 899998, номер рахунку 33116331005578, ККДБ 24062100 - "грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності".
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КЗТС Машинінг" (84191, Донецька область, Слов'янський район, село Сергіївка, вулиця Паркова, будинок 1, код ЄДРПОУ 37388746) на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Донецької обласної ради та місцевого бюджету Черкаської селищної об'єднаної територіальної громади Слов'янського району Донецької області збитки в сумі 239 997,23 грн. за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності на рахунок Слов'янське УК/отг смт. Черкаське/24062100, код отримувача 37803368, банк отримувача ДКС України, МФО 899998, номер рахунку 33117331005566, ККДБ 24062100 - "грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності".
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КЗТС Машинінг" (84191, Донецька область, Слов'янський район, село Сергіївка, вулиця Паркова, будинок 1, код ЄДРПОУ 37388746) на користь Державної екологічної інспекції у Донецькій області (85114, Донецька область, місто Костянтинівка, вулиця Петровського, будинок 18А; код ЄДРПОУ 38034476) судовий збір в сумі 4726,65 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 04.09.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2019
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя Ю.В. Бокова
Суддя П.В. Демідова
Суддя К.С. Харакоз