61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
20.09.2019 Справа № 905/2344/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., при секретарі судового засідання Турко А.В., розглянувши матеріали
заяви Державної судової адміністрації України, м. Київ, №10-22266/19 від 04.09.2019
про виправлення помилки в наказі, заміну боржника, поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу від 15.05.2018 у справі №905/2344/17
за позовом заступника військового прокурора Львівського гарнізону Західного регіону України, м. Львів, Львівська область, в інтересах держави, в особі позивачів Міністерства інфраструктури України, м. Київ, 11 окремого колійного загону 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту військова частина НОМЕР_1 , м. Червоноград, Львівська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м. Маріуполь, Донецька область
про стягнення 3% річних у сумі 35241,29грн, інфляційних втрат у сумі 424236,54грн,
За участю представників:
від заявника: представник не з'явився
від прокурора (стягувач): представник не з'явився
від позивача 1: представник не з'явився
від позивача 2: представник не з'явився
від відповідача(боржник): представник не з'явився
10.09.2019 на адресу господарського суду Донецької області надійшла заява Державної судової адміністрації України, м. Київ №10-22266/19 від 04.09.2019 про виправлення помилки в наказі, заміну боржника, поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу від 15.05.2018 у справі №905/2344/17.
За розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-01/159 від 26.03.2019 у зв'язку із закінченням повноважень судді Кротінової О.В., в провадженні якої перебувала справа №905/2344/17, призначено повторний автоматизований розподіл справи; згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2019 визначено суддю Аксьонову К.І.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.09.2019 у наведеному складі заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.09.2019.
Представники заявника та учасники справи у судове засідання 20.09.2019 не з'явились; про місце, час та дату розгляду заяви були повідомлені належним чином; заявник у поданій заяві просив розглянути заяву без участі представника.
Розглядаючи заяву Державної судової адміністрації України, м. Київ, №10-22266/19 від 04.09.2019, про виправлення помилки в наказі, заміну боржника, поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу від 15.05.2018 у справі №905/2344/17, суд встановив, що рішенням господарського суду Донецької області від 05.12.2017 у справі №905/2344/17 позов заступника військового прокурора Львівського гарнізону Західного регіону України, м.Львів, Львівська область, в інтересах держави, в особі позивачів Міністерства інфраструктури України, м. Київ, 11 окремого колійного загону 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту військова частина НОМЕР_1 , м. Червоноград, Львівська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м. Маріуполь, Донецька область, задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь 11 окремого колійного загону 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту військової частини Т0200 3% річних у розмірі 34635,35грн та інфляційні витрати в сумі 262321,72грн; стягнуто з військової прокуратури на користь Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви №06-3874вих17 від 28.09.2017 в розмірі 6892,17грн; стягнуто з відповідача на користь військової прокурори Львівського гарнізону Західного регіону України відшкодування судового збору у розмірі 4454,36грн.
Як встановлено ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Після набрання рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/2344/17 від 05.12.2017 законної сили на його виконання судом видано відповідні накази від 15.05.2018.
В обґрунтування заяви в частині виправлення помилки в наказі від 15.05.2018 №905/2344/17, заявник посилається на те, що у наказі господарського суду Донецької області від 15.05.2018 №905/2344/17 про стягнення з військової прокуратури Львівського гарнізону Західного регіону України судового збору в розмірі 6892,17грн не зазначено відомостей щодо стягувача та реквізити його рахунків, на які необхідно здійснити безспірне списання коштів судового збору.
За приписами ст.328 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 326 та ч.ч. 1,3 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Частиною 1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вимоги до виконавчого документу, зокрема, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Як встановлено судом, виданий судом наказ від 15.05.2018 №905/2344/17 на примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 05.12.2017 у справі №905/2344/17 про стягнення з військової прокуратури Львівського гарнізону Західного регіону України судового збору в розмірі 6892,17грн на користь Державної судової адміністрації України, містить всі обов'язкові реквізити, встановлені ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», і не містить помилок, у тому числі технічних, зокрема щодо повного найменування стягувача, його місцезнаходження, ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень, дату набрання рішенням законної сили та строк пред'явлення наказу до виконання. Зміст цього наказу суду дає змогу ідентифікувати стягувача, а також частину рішення, що передбачає заходи його примусового виконання у вигляді стягнення судового збору у конкретному розмірі. Крім того, в наказі господарського суду Донецької області від 15.05.2018 №905/2344/17 зазначено рахунки в банківських установах для отримання стягувачем коштів, стягнутих з боржника.
Отже, посилання заявника на незазначення відомостей щодо стягувача та реквізитів рахунків спростовується матеріалами справи, з урахуванням чого, встановивши, що при оформленні виконавчого документу не було допущено помилок, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Державної судової адміністрації України в частині виправлення помилок в наказі від 15.05.2018 №905/2344/17.
В обґрунтування заяви щодо заміни боржника, військової прокуратури Львівського гарнізону Західного регіону України на військову прокуратуру Західного регіону України, заявник посилається на те, що відповідно до Закону України «Про прокуратуру» військова прокуратура Львівського гарнізону Західного регіону України є підпорядкованою прокуратурою військовій прокуратурі Західного регіону України; боржник - військова прокуратура Львівського гарнізону Західного регіону України в Головному управлінні Державної казначейської служби України та його територіальних органах не обслуговується, натомість на розрахунково-касовому обслуговуванні в ГУ ДКС України перебуває та має відкритті рахунки військова прокуратура Західного регіону України (про що свідчить лист ГУ ДКСУ у Львівській області від 29.08.2018 №5762/13-10, яким наказ господарського суду Донецької області від 15.05.2018 №905/2344/17 було повернуто стягувачу без виконання, у тому числі з підстави пропуску заявником строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання).
Як визначено ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст.52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Таким чином, процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 Цивільного кодексу України).
Беручи до уваги вищевикладене, обставини, на які посилається заявник в обґрунтування заяви про заміну боржника її правонаступником, не доводять наявність підстав для здійснення заміни боржника в розумінні ст.52 Господарського процесуального кодексу України в порядку правонаступництва.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Державної судової адміністрації України в частині заміни боржника з мотивів недоведеності обставин правонаступництва.
Відмовляючи у задоволенні заяви стягувача щодо заміни боржника правонаступником та виправлення помилки в наказі, суд вважає за необхідне зазначити, що розглядає подані заяви саме в обсязі сформульованих заявником вимог, не розцінюючи вимоги заявника як заяву про зміну порядку або способу виконання судового рішення в розумінні ст.331 Господарського процесуального кодексу України.
Розглядаючи заяву в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу суду №905/2344/17 від 15.05.2018 до виконання, суд виходить з такого.
За вимогами ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Як визначено ст.329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Таким чином, можливість відновлення судом пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання безпосередньо пов'язана із наявністю поважних причин його пропуску, і такою підставою не може бути лише подання заяви стягувачем із зазначенням, що ним пропущено строк з поважних причин. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку з поданням відповідних доказів.
Поновлення судом строку без обґрунтованої підстави є протиправним, порушує принцип правової визначеності та право на справедливий суд (Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13, аналогічні висновки містяться у рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99) та у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення учасниками справи процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності причин пропуску строку.
Розглядаючи заяву в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу суду №905/2344/17 від 15.05.2018 до виконання, суд зазначає, що заява не містить мотивованих доводів заявника в її обґрунтування. При цьому, суд зауважує, що посилання на велике навантаження у 2018, 2019 роках само по собі не свідчить про поважність пропуску заявником строку пред'явлення спірного наказу до виконання, що сплинув 20.08.2018.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу від 15.05.2018 у справі №905/2344/17.
Керуючись ст.ст. 120, 234, 235, 329, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Державної судової адміністрації України, м. Київ, №10-22266/19 від 04.09.2019, про виправлення помилки в наказі, заміну боржника, поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу від 15.05.2018 у справі №905/2344/17.
У судовому засіданні складено та підписано вступну та резолютивну частини ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.09.2019.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її оголошення в порядку, визначеному Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя К.І. Аксьонова