вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.09.2019м. ДніпроСправа № 904/3086/19
за позовом Фізичної особи-підприємця Мостової Наталії Володимирівни, м. Львів
до Фізичної особи-підприємця Самарець Любові Василівни, м. Дніпро
про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 181 641,40 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
Фізична особа-підприємець Мостова Наталія Володимирівна звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Самарець Любові Василівни про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 181 641,40 грн.
Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов'язань з перевезення вантажів відповідно до договору-заявки № З19-001520 від 04.04.2019 про надання транспортно-експедиторських послуг.
Ухвалою суду від 29.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Через канцелярію суду, 20.08.2019 від позивача надійшли оригінали доданих до позову документів для огляду.
Представник відповідача, 19.09.2019 надав відзив, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин:
- з наданих до матеріалів позову доказів неможливо встановити який саме вантаж було втрачено;
- позивачем не доведено, що відповідач прийняв від позивача товар для перевезення;
- позивачем не доведено розміру збитків та наявність всього складу цивільного правопорушення в діях відповідача.
Також відповідач заявив клопотання про розгляд справи з викликом сторін. Разом з тим, жодних підстав необхідності розгляду даної справи з викликом сторін відповідач не навів.
За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
За критерієм ціни позову цю справу слід віднести до справ ціна позову в яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (загальний розмір вимог складає 181 641,40 грн. ). Таким чином, цю справу слід віднести до малозначних справ.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають розгляду справи з викликом сторін. Разом з тим, задоволення клопотання відповідача призведе до невиправданого збільшення строків розгляду справи.
За таких обставин, у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін слід відмовити.
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Фізичною особою-підприємцем Мостовою Наталію Володимирівною (експедитор) та Фізичною особою-підприємцем Самарець Любов'ю Василівною (перевізник) було підписано договір-заявку № З19-001520 від 04.04.2019 про надання транспортно-експедиторських послуг (договір-заявка).
Відповідно до п. 1 договору-заявки, дана заявка при відсутності довготермінового договору між експедитором та перевізником має силу договору на разове перевезення.
Частиною 1 ст. 316 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Згідно з ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність», договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.
Положеннями ст. 4 ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність», передбачено, що експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.
Частиною 1 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Згідно з ч. 5 ст. 308 Господарського кодексу України, про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином.
Пунктом 10.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) (Правила) встановлено, що перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2).
Відповідно до ч. 1 п. 11.1. Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Згідно розділу 1 Правил, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Частиною 2 п. 11.1. Правил встановлено, що товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/ напівпричіп ( марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Позивачем у позові вказано, що ним передано відповідачу до перевезення товар - насіння соняшнику на загальну суму 1 643 475,32 грн. Під час перевезення частину вказаного товару на суму 181 641,40 грн. було втрачено.
Відповідне перевезення, за твердженням позивача, було оформлено товарно-транспортними накладними № 000004595 від 04.04.2019, № 000004603 від 04.04.2019 та № 000004606 від 04.04.2019.
В подальшому, як зазначає позивач, платіжним дорученням № 1413 від 11.07.2019 ним відшкодовано замовнику - ПП «Соловій-Транс» завдані збитки на суму 181 641,40 грн. У зв'язку з цим, позивач набув право регресу до відповідача.
Разом з тим, з наданих товарно-транспортних накладних № 000004595 від 04.04.2019, № 000004603 від 04.04.2019 та № 000004606 від 04.04.2019, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, вбачається, що:
- перевізником є ТОВ «Намортранс»;
- замовником (платником) та вантажовідправником є ТОВ ТД «Насіння»;
- вантажоодержувачем є ТОВ НВК «Топ».
Жодних доказів наявності господарських відносин (договору транспортного експедирування, доручення, тощо) між переліченими юридичними особами та сторонами у справі: Фізичною особою-підприємцем Мостовою Наталію Володимирівною та Фізичною особою-підприємцем Самарець Любов'ю Василівною до матеріалів справи не долучено.
Тобто, надані товарно-транспортні накладні № 000004595 від 04.04.2019, №000004603 від 04.04.2019 та № 000004606 від 04.04.2019, підписані представниками ТОВ «Намортранс», ТОВ ТД «Насіння» та ТОВ НВК «Топ», жодним чином не підтверджують передання Фізичною особою-підприємцем Мостовою Наталію Володимирівною Фізичній особі-підприємцю Самарець Любові Василівні вантажу до перевезення.
При цьому, наявність підписаного одного лише договору-заявки не є доказом фактичного передання перевізнику вантажу до перевезення, оскільки після укладення Договору або разового договору Перевізник має право відмовитись від приймання вантажу для перевезення, зокрема у разі, якщо Замовником не підготовлено вантаж чи необхідні товарно-транспортні документи або без попереднього узгодження з Перевізником змінені реквізити цих документів (п. 10.6. Правил).
Крім того, договір-заявка № З19-001520 від 04.04.2019 не містить усіх необхідних реквізитів перевізного документу, визначених частиною 2 п. 11.1. Правил.
Особливість спорів про стягнення шкоди полягає в тому, що задоволення таких позовних вимог про стягнення шкоди може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. А саме: 1) наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; 2) наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; 3) наявність збитків у потерпілої особи; 4) наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.
Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Позивачем не доведено та з матеріалів справи не вбачається, що в діях відповідача наявний факт порушення правила поведінки, а отже у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Мостової Наталії Володимирівни (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Фізичної особи-підприємця Самарець Любові Василівни (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 181 641,40 грн. - відмовити.
Витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 724,64 грн. покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 23.09.2019.
Суддя Ніколенко М.О.