24.09.2019 Справа № 904/167/19
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Кощеєв І.М., Широбокова Л.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2019 у справі №904/167/19 (суддя Мілєва І.В.; рішення ухвалене о 11:54 год. у місті Дніпро, повне рішення складено 27.03.2019)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у розмірі 65313,72 грн.
У січні 2019 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (відповідач) про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 62277,72 грн. та збору за зберігання вантажу у розмірі 3036,00 грн.
Позивач обґрунтував свої позовні вимоги тим, що у липні 2018 залізницею прийняті до перевезення вагони на адресу ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", але на шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, станцією Рядова Придніпровської залізниці вагони були затримані відповідно до наказів №643 від 20.07.2018, №644 від 20.07.2018, №636 від 18.07.2018, за актами про затримку вагонів форми ГУ-23а: №171 від 20.07.2018, №170 від 20.07.2018, №164 від 18.07.2018; за актами про затримку вагонів та актами загальної форми ГУ-23: №560 від 20.07.2018, №559 від 20.07.2018, №554 від 18.07.2018. Вагони, прийняті до перевезення залізницею на адресу відповідача, що прибували на станцію призначення Терни, своєчасно не забиралися останнім. Затримка виникла через зайнятість колій на станції призначення Терни Придніпровської залізниці, у зв'язку із несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою під'їзну колію.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2019 у справі №904/167/19 (суддя Мілєва І.В.) позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 62277,72 грн. плати за користування вагонами, 3036,00 грн. збір за зберігання вантажу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.
Місцевий господарський суд виходив із того, що відповідачем не надано належних доказів, які б підтверджували відсутність його вини у скупченні вагонів на станції призначення, натомість, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПрАТ "Північний ГЗК" (відповідач) звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2019 у справі №904/167/19 в частині стягнення 65313,72 грн. (62277,72 грн. плати за користування вагонами, 3036,00грн. збору за зберігання вантажу) та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог АТ "Українська залізниця" відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що на його думку, призвело до помилкового рішення судом, ґрунтуючись на висновках, зроблених після неповного та необ'єктивного з'ясування всій дійсних обставин, що мають значення для справи, та є підставою для його скасування. Апелянт вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не приділив уваги наявним доводам відповідача у їх сукупності, судом не було здійснено належного аналізу документального обґрунтування відсутності вини ПрАТ "ПІВНГЗК", що стало наслідком задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, за відсутності належних на те підстав.
Апелянт звертає увагу на те, що судом першої інстанції залишені поза увагою викладені у відзиві на позовну заяву доводи відповідача про те, що право підпису позовної заяви позивач підтвердив доданими до позовної заяви копіями довіреностей №2130 та 2131, відповідно до змісту даних довіреностей директор регіональної філії "Придніпровська залізниця" ОСОБА_6 та перший заступник регіональної філії "Придніпровська залізниця" ОСОБА_5 діють на підставі Статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №682) та Положення про регіональну філію "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", затвердженого наказом ПАТ "Укрзалізниця" від 19.02.2018 №111. В той же час постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 №938 було затверджено нову редакцію Статуту позивача. Отже, додані до позовної заяви довіреності жодним чином не підтверджують наявність у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права на підписання позовної заяви, оскільки за вказаними довіреностями на момент звернення із позовом до суду представники позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_5 діють на підставі Статуту ПАТ "Українська залізниця" у вже нечинній редакції. Окремо звертає увагу на те, що позивачем до позовної заяви не було додано ані статуту позивача, ані Положення про регіональну філію "Придніпровська залізниця", ані довіреності №4524 від 26.10.2018, які б підтверджували повноваження уповноважених осіб позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_5
Апелянт вважає, що позивачем не доведено факт зайнятості колій на станції Терни з вини відповідача. Акти загальної форми, що додані до позовної заяви, враховуючи кількість вагонів та періоди їх затримки, не доводять, що усі колії станції Терни у зазначені періоди були зайняті з вини відповідача, тобто не доведено вини вантажовласника у неможливості прийняти вагони. Вказує на те, що відповідач був готовий прийняти на свої під'їзні колії спірні вагони, затримані згідно наказів №№ 636, 643, 644. Проте судом першої інстанції взагалі не здійснено аналіз зайнятості колій на станції Рядова на момент видачі наказів №№ 636, 643, 644. До того, ж судом прийнято до уваги та враховано інформацію щодо зайнятості колій на станції Рядова лише на підставі позовної заяви, не зважаючи на те, що дана інформація, в порушення вимог статті 74 ГПК України, не підтверджена жодними доказами.
Відповідач зазначає, що поїзний диспетчер планує процес роботи станції, у тому числі надає вільні колії для приймання вагонів для ПрАТ "ПІВНГЗК" з урахуванням положень Інструкції оформлення затримки поїздів на підходах до станції призначення на Придніпровській залізниці, затвердженої наказом начальника Криворізької дирекції залізничних перевезень. В той же час, позивачем не зазначено жодних причин відправлення пізніше затриманих потягів за наказами №№ 637, 645, 646, раніше потягів, затриманих за наказами №№ 636, 645, 646. Тобто позивачем не зазначено жодних фактів підтвердження вини відповідача у зайнятості колій по станції Терни в періоди: за наказом №636 - з 18.07.2018 16:05 год. до 19.07.2018 07:05 год., за наказом №643 - з 21.07.2018 15:25 год. до 22.07.2018 08:20 год., за наказом №644 - з 21.07.2018 15:25 год. до 22.07.2018 18:20 год., оскільки, як вбачається з акту затримки вагонів №165 згідно наказу №637, 18.07.2018 о 16:05 у позивача була можливість закінчити дію наказу №636 та відправити затримані по станції Рядова вагони на станцію призначення Терни; з акту затримки вагонів №172 згідно наказу №645, 21.07.2018 о 16:25 у позивача була можливість закінчити дію наказів №643 і №644 та відправити затримані по станції Рядова вагони на станцію призначення Терни. За викладеного, відповідач вважає, що поїзним диспетчером дирекції в порушення п.12 Інструкції штучно затримано вагони, затримані за наказами №№ 636, 643, 644, в результаті чого позивачем неправомірно та необґрунтовано було зроблено розрахунок заборгованості згідно зазначених наказів. Відповідач надав суду належним чином засвідчені копії повідомлення про затримку вагонів №345, акту про затримку вагонів №165, акту загальної форми №555 - за наказом №637, повідомлення про затримку вагонів №353, акту про затримку вагонів №172, акту загальної форми №561 - за наказом №645, повідомлення про затримку вагонів №354, акту про затримку вагонів №173, акту загальної форми №562 - за наказом №646, проте суд першої інстанції залишив зазначене поза увагою.
Відповідач звертає увагу, що позивач не зазначив належних фактів, які б підтверджували вину відповідача у затримці вагонів за період дії наказів №№ 636, 643, 644, починаючи з 18.07.2018 16:05 год., тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в період з 29.05.2019 о 07:15 год. (для наказу №636) та з 21.07.2019 15:25 год. (для наказів №№ 643, 644), передбачені ст.ст. 46, 119 Статуту залізниць.
Вказує на те, що відповідач частково визнав позов і погодився з нарахуванням та стягненням плати за користування вагонами і збором за зберігання вантажу: за наказом №636 плата за користування вагонами складає 599,64 грн. (з ПДВ); за наказом №643 плата за користування вагонами складає 8530,20 грн. (з ПДВ), збір за зберігання вантажу складає 1011,96 грн.; за наказом №644 плата за користування вагонами складає 14854,20 грн. (з ПДВ), збір за зберігання вантажу складає 506,04 грн.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що спірні плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу залізницею було розраховано відповідно до норм Правил користування вагонами та контейнерами, Правил зберігання вантажів, на підставі ставок плати за користування, наведених в розділі V Тарифного керівництва №1, на підставі п.2 розділу ІІІ Тарифного керівництва №1, керуючись правилами пунктів 5.2., 5.4. розділу ІІ Тарифного керівництва №1 при округленні сум платежів, з урахуванням коригую чого коефіцієнту згідно Наказу Мінінфраструктури №357від 20.10.2017. Вважає, що розрахунок відповідача, наведений ним в апеляційній скарзі, не містить нормативного обґрунтування та суперечить нормам чинного законодавства. Враховуючи обставини затримки, за умов неможливості доставити спірні вагони до колій станції призначення з вини вантажовласника, контррозрахунок відповідача не має під собою підґрунтя.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до положень ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини.
Між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - Залізниця) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Власник колії) укладено договір №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч від 14.12.2017 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова регіональної філії під'їзної Придніпровська залізниця під'їзної ПАТ під'їзної Укрзалізниця під'їзної (далі - Договір, а.с.186-189 т.1).
Договір укладений з протоколом розбіжностей від 21.12.2017 (а.с.190 т.1).
Пунктом 1 Договору передбачено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить Власнику колії, яка примикає до станції Терни - стрілками №№2,4,6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою №8 до колії № VI станції Рядова. Під'їзна колія обслуговується локомотивом Власника колії. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено: по станції Терни біля маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5м від вістряка стрілки №2 станції Терни; маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2м від граничного стовпчика стрілки № 4станції Терни; маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни; по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500м від вістряка стрілки №8 станції Рядова.
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 268 700 погонних метрів (п. 2 Договору).
У межах смуги відведення під'їзною колією і спорудами власника колії зайнято ділянку площею 26545 кв. (п. 3 Договору).
За пунктом 4 Договору, рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України.
Відповідно до пункту 5 Договору, здавання вагонів для під'їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється:
- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 година; - порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години; - вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання; - інші вагони - за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції Залізниці прийомоздавальнику Власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів Залізницею Власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Згідно з пунктом 6 Договору вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПРАТ "ПІВНГЗК", подаються локомотивом Залізниці на одну з колій №№1,2,3,4,5,6,7,8,13 станції Терни, за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом Власника колії.
Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПРАТ "ПІВНГЗК", подаються локомотивом Залізниці на одну з колій №№3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5 VI, 7,8,9,10 станції Рядова, за вказівкою чергового по станції де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом Власника колії.
Про готовність вагонів до забирання Власник колії повідомляє Залізницю: повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання Залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі Залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 (п. 8 Договору).
Пунктом 9 Договору передбачено, що з під'їзної колії вагони здаються Залізниці: - маршрутного навантаження - цілими маршрутами, сформованими у відповідності з ПТЕ і планом формування поїздів. Партії вагонів, що повертаються з під'їзної колії, формуються згідно ПТЕ і доставляються локомотивом власника колії: - на одну з колій №№1,2,3,4,5,6,7,8 станції Терни, за вказівкою чергового по станції, де здійснюються приймання вагонів Залізницею у технічному та комерційному відношенні; - на одну з колій №№3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5 VI, 7,8,9,10 станції Рядова, за вказівкою чергового по станції де здійснюються приймання вагонів Залізницею у технічному та комерційному відношенні.
Для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год. (п. 12 Договору).
Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п. 13 Договору).
Відповідно до п. 14 Договору Власник колії сплачує Залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва №1);
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує Залізниця для Власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі ст.62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
Пунктом 19 Договору передбачено, що цей Договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23 грудня 2017 року до 23 грудня 2022 року включно.
В липні 2018 року Залізницею за накладними №№ 32671471, 32667099, 45133683, 50733369, 32654196, 32661480, 32665796, 32665721, 43505007, 43505064, 545046, 54617-6, 54639-0, 54641-6, 54650-7, 54651-5, 88556, 88559, 88560, 88573, 88574, 88739, 88752, 87753, 88763, 88767, 89094, 89093, 89092, 89091, 89090, 89089, 89088, 88995, 88994, 89104, 89103, 89102, 89101, 89100, 89099, 89098, 89097, 89096, 89095, 89112, 89113, 89114, 89109, 89110, 89111, 89108, 89107, 89106, 89105, 89165, 89164, 89124, 89118, 89119, 89120, 89121, 89115, 89116, 89117, 89318, 89319, 89320, 89321, 89317, 89170, 89169, 89166, 89167, 89168, 89328, 89329, 89330, 89331, 89325, 89326, 89327, 89322, 89324, 89341, 89339, 89340, 89335, 89336, 89337,89333, 89354, 89353, 89352, 88768, 89355, 89346, 89347, 89348, 89343, 89344, 89345, 89349, 89351, 89350, 89342, 89334, 89332, 89338, 89323, 88555, 88459, 88554, 88458, 88457 було прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача - ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".
По прибутті вагонів на станцію призначення позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (а.с.189-214 т.1).
Однак на шляху прямування дані вагони були затримані, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПАТ "Північний ГЗК" на свою під'їзну колію по причині скупчення вагонів на станції Терни і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу, на наступних станціях:
- Рядова (за наказом №636 від 18.07.2018 о 10 год. 20 хв. були затримані вагони №№ голова 53501482 хвіст 59472738 у кількості 24/30 вагонів індекс поїзда 4568-50-4573, з вантажем 20 вапняк, 2 глина, 2 добрива, 30 на своїх осях, поїзд №3103) - а.с.242 т.1;
- Рядова (за наказом №643 від 20.07.2018 о 3 год. 00 хв. були затримані вагони №№ голова 51013785 хвіст 56944218 у кількості 55 вагонів індекс поїзда 3540-53-4573 з вантажем на своїх осях, поїзд №2817) - а.с.240 т.1;
- Рядова (за наказом №644 від 20.07.2018 о 3 год. 05 хв. були затримані вагони №№ голова 56422348 хвіст 62240320 у кількості 27 вагонів індекс поїзда 4572-26-4573 з вантажем на своїх осях, поїзд №3603) - а.с.241 т.1.
Про затримку вагонів відповідачу були вручені відповідні повідомлення про затримку вагонів:
- за наказом №636 повідомлення №344, отримане відповідачем 18.07.2018 о 10:40 год. (а.с.245 т.1);
- за наказом №643 повідомлення №351, отримане відповідачем 20.07.2018 о 3:30 год. (а.с.244 т.1);
- за наказом №644 повідомлення №352, отримане відповідачем 20.07.2018 о 3:35 год. (а.с.243 т.1).
Вказані повідомлення №№ 351, 352 підписані представниками відповідача із зауваженням про затримку вагонів на шляху прямування з незалежних від ПАТ "ПІВНГЗК" причин та про готовність прийняти вагони на момент видачі наказів №№ 643, 644.
За фактом затримки станцією Рядова в порядку передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №164 від 18.07.2018 (а.с.239 т.1), №170 від 20.07.2018 (а.с.238 т.1), №171 від 20.07.2018 (а.с.237 т.1), акти загальної форми ГУ-23 №554 від 18.07.2018 (а.с.67 т.1), №559 від 20.07.2018 (а.с.66 т.1), №560 від 20.07.2018 (а.с.65 т.1).
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №164 від 18.07.2018, затримані вагони, що прибули поїздом №3103 18.07.2018 о 08 год. 19 хв. відправлені поїздом №3103 19.07.2018 о 08 год. 05 хв.
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №170 від 20.07.2018, затримані вагони, що прибули поїздом №2815 20.07.2018 о 01 год. 38 хв. відправлені поїздом №2817 22.07.2018 о 09 год. 10 хв.
Відповідно до акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №171 від 20.07.2018 затримані вагони, що прибули поїздом №2815 20.07.2018 о 01 год. 38 хв. відправлені поїздом №3607 22.07.2018 о 19 год. 05 хв.
За час затримки вагонів з вини вантажовласника позивачем нараховано плату за користування спірними вагонами у розмірі 62277,72 грн. та збір за зберігання вантажу у розмірі 3036,00 грн. за відомостями форми ГУ-46 №№ 25079212, 01089224, 24079206, 24079213, 01089225, 21079194, 24079195, 21079196, 25079223, 23079197, 24079208, 24079207 (а.с.36-64 т.1) та за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №07089008, 27079007 (а.с.246-247 т.1).
Відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки працівниками відповідача підписані з зауваженнями, що з нарахованою сумою не згодні, вагони затримані на шляху прямування з незалежних від ПАТ "ПІВНГЗК" причин, через штучну затримку, в порушення вимог п. 11 Інструкції оформлення затримки потягів на підходах призначенням на Придніпровську залізницю, є вільні колії для приймання затриманих вагонів.
Предметом спору є вимога ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення з ПАТ "Північний ГЗК" означеної вище плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України, статті 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Положеннями абзацу 1 статті 42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.
Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 71 Статуту залізниць України визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Згідно частин 1, 2 та 7-9 статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків, зазначених розмірів плати. Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами. У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Пунктом 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва №1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Відповідно до абзацу 3 пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
За приписами пункту 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №113 від 25.02.1999, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.
Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
За приписами пункту 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Згідно з пунктом 9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Пунктом 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Згідно пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Задовольняючи позовні вимоги повністю, місцевий господарський суд виходив із того, що позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог. Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність Залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника. Відповідні записи-повідомлення відображені у Книзі форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Терни Придніпровської залізниці. Станціями призначення та затримки оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки відповідно до наказів №643 від 20.07.2018, №644 від 20.07.2018, № 636 від 18.07.2018 згідно із Тарифним керівництвом №1 розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№ 25079212, 01089224, 24079206, 24079213, 01089225, 21079194, 24079195, 21079196, 25079223, 23079197, 24079208, 24079207 у загальній сумі 62277,72 грн. та збір за зберігання вантажів за накопичувальними картками ф. ФДУ-92 № 07089008, 27079007 в розмірі 3036,00 грн.
Судом здійснено перевірку розрахунків, наданих позивачем, за результатами якої суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких мотивів.
Несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажів та статей 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).
В силу статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідачем не доведена відсутність його вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення, що стало причиною затримки Залізницею означених спірних вагонів на іншій станції на підходах до станції призначення.
Так ПрАТ "Північний ГЗК" не спростовані доводи позивача, а також не доведено наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови у позові з огляду на положення пункту 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
- якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
- у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
- у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Колегія суддів відхиляє доводи про наявність заперечень з боку відповідача, наведених у відомостях плати за користування вагонами та накопичувальних картках, оскільки Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" раніше та своєчасно не забирались ним на свою під'їзну колію. Дані факти засвідчено в актах загальної форми ф.ГУ-23 станції Терни, які відповідальними працівниками відповідача підписано без заперечень.
Що стосується доводів скаржника про те, що затримка вагонів відбулася з вини Залізниці, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. При цьому, підпунктом 14.2.1. пункту 14.2. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 30.08.2005 за №5076 визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.
Жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинні бути вільними. Визначеної Договором домовленості між залізницею та ПрАТ "Північний ГЗК" про незайнятість всіх або певних колій також не існує.
Таким чином, наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями ЄТП.
Отже, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, у т.ч. поїздів відповідача.
Крім того, наявність вільних під'їзних колій на станції призначення Терни, з урахуванням відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження вживання ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме вини останнього у такому скупченні, внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.
Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технології роботи Залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів. Даний висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в Листі від 12.06.2014 №0701-11/96/715/14.
За встановлених судом обставин, слід визнати, що затримка вказаних вагонів на підходах до станції призначення Терни за наказами Залізниці відбулася з урахуванням фактичної поїзної обстановки, що склалася на дільниці, і це спростовує доводи відповідача про вину в діях позивача в затримці означених спірних вагонів.
Таким чином, спірну суму плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу позивачем розраховано на підставі норм чинного законодавства з урахуванням фактичних обставин затримки спірних вагонів.
Щодо решти аргументів відповідача суд апеляційної інстанції враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 №938 "Про деякі питання акціонерного товариства "Українська залізниця" змінено тип публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" з публічного на приватне та перейменувати його в акціонерне товариство "Українська залізниця".
Встановлено, що 27.11.2018 проведено державну реєстрацію Статуту AT "Укрзалізниця" у новій редакції. Згідно зазначеної редакції Статуту найменування "публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" змінено на "акціонерне товариство "Українська залізниця"
Згідно з пунктом 54 Статуту AT "Укрзалізниця" органами товариства є загальні збори, наглядова рада, ревізійна комісія та правління, яке відповідно до пункту 87 Статуту є колегіальним виконавчим органом товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю. До компетенції правління відповідно до підпункту 2 пункту 105 Статуту належить, в тому числі, вирішення питань організації господарської діяльності.
У зв'язку зі зміною типу та найменування акціонерного товариства, рішенням правління AT "Укрзалізниця" від 04.12.2018 (протокол №Ц-64/91 Ком.т.) внесено зміни до найменування відокремлених підрозділів AT "Укрзалізниця" та затверджено положення вказаних підрозділів у новій редакції.
На виконання вказаного рішення правління AT "Укрзалізниця", 07.12.2018 було здійснено заходи щодо внесення відповідних змін у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань у частині найменування відокремлених підрозділів AT "Укрзалізниця".
Відповідно до абзацу 3 частини другої статті 5 Закону України "Про акціонерні товариства" зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.
Разом з тим, пунктами 1, 4 частини першої статті 248 Цивільного кодексу України визначено підстави припинення представництва за довіреністю - закінчення строку довіреності, припинення юридичної особи, яка видала довіреність.
Частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Зважаючи на вищевикладене, зміна типу акціонерного товариства та його найменування не є підставою для припинення представництва за виданими довіреностями, чим спростовуються відповідні доводи відповідача про подання позову, що є предметом розгляду в цій справі, неповноважними особами.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об'єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на оплату судового збору, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2019 у справі №904/167/19 - залишити без змін.
Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 24.09.2019.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя Л.П. Широбокова