вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" вересня 2019 р. Справа№ 910/1524/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Жук Г.А.
Суліма В.В.
секретар судового засідання: Вайнер Є.І.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 23.09.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019
у справі № 910/1524/19 (суддя - Приходько І.В.)
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 1 184 774,59 грн.,-
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 1 184 774,59 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань із своєчасної доставки вантажу за договором про надання послуг №00077/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018, у зв'язку з чим позивачем нараховано штраф відповідно до статті 116 Статуту залізниць України.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" суму штрафу у розмірі 1 183 285 грн. 69 коп. та судовий збір у розмірі 17 749 грн. 29 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що вантаж за наявними у матеріалах справи залізничними накладними було доставлено позивачу з порушенням терміну, визначеного Статутом залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф в сукупному розмірі 1 183 285,69 грн. за прострочення доставки вантажу, оскільки саме ця сума є доведеною та підтверджується документально.
Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу на 50% суд вказав, що оцінивши мотивування поданого відповідачем клопотання, зважаючи на заперечення позивача проти зменшення суми штрафу, та приймаючи до уваги фактичні обставини справи, не вбачає правових підстав для задоволення такого клопотання та зменшення заявленого до стягнення штрафу від встановленої судом суми, що підлягає стягненню з відповідача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 у справі №910/1524/19 змінити та ухвалити нове рішення у частині зменшення суми стягнутого штрафу.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Апелянт звертає увагу, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто з відповідача 4 337,10 грн. штрафу, оскільки за накладною №52167053 вагон №53171716 не перевозився.
Скаржник стверджує, що за деякими залізничними накладними позивачем було нараховано штраф виходячи не з розміру провізної плати, а з загальної суми платежу, яка включає в себе додаткові збори.
Крім того, апелянт вказує, що при визначенні терміну прострочки доставки вантажу, судом не враховано причини затримки вагонів на шляху слідування через їх технічний стан чи інші несправності, що потребувало їх відчеплення та усунення технічних несправностей, що підтверджується відповідними повідомленнями про ремонт вагона форми ВУ- 23М, ВУ-36М.
Скаржник до апеляційної скарги додав додаток №1, в якому зазначає про те, що позивач нараховував штраф за один день прострочки доставки вантажу.
Апелянт зазначає, що недотримання строку доставки вантажу не завдало шкоди відповідачу і не вплинуло на його господарську діяльність, тоді як вантаж було доставлено без втрат чи пошкоджень, що свідчить про поведінку залізниці спрямовану на негайне і добровільне усунення порушень, тому, на думку скаржника, заява про зменшення розміру штрафу до 50% від нарахованої суми у даному випадку та за наявних обставин є прийнятною у співвідношенні до вчиненого відповідачем порушення зобов'язань та відповідатиме інтересам обох сторін.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2019 справу № 910/1524/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Жук Г.А., Дідиченко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 у справі №910/1524/19, призначено до розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 у справі №910/1524/19 на 23.09.2019.
16.08.2019 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представником Акціонерного товариства "Укрзалізниця" подано клопотання про участь у судовому засіданні, призначеного на 23.09.2019, в режимі відеоконференції.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019, у зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Жук Г.А., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2019 прийнято справу №910/1524/19 до провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Жук Г.А., Сулім В.В., клопотання Акціонерного товариства "Укрзалізниця" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та призначено справу №910/1524/19 до розгляду в режимі відеоконференції на 23.09.2019.
Позиції учасників справи
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 23.09.2019 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення змінити та ухвалити нове рішення у частині зменшення суми стягнутого штрафу.
Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 23.09.2019 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив у її задоволенні відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
16.02.2018 між Акціонерним товариством "ДТЕК Західенерго" (замовник) та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (перейменовано в Акціонерне товариство "Українська залізниця") (перевізник) було укладено договір про надання послуг №00077/ЦТЛ-2018 (далі - договір) (т. 1; а.с. 16-23).
Предметом договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги (пункт 1.1 договору).
Згідно з пунктом 1.3 договору надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
Відповідно до пункту 3.2 договору розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з: плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається тарифом, визначеним у збірнику тарифів встановлених для власного вагону перевізника; компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього договору; плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.
Пунктом 3.2.1 договору встановлено, зокрема, що у всіх випадках за кожне перевезення (за вантажний або порожній рейси) неповна доба використання округляється до повної.
Впродовж вересня - листопада 2018 ПАТ "Українська залізниця" здійснено перевезення на адресу (відвантажено на користь) АТ "ДТЕК Західенерго" вугільної продукції за наступними залізничними накладними: №№ 47519608, 47519632, 51990646, 52059763, 52075082, 52077468, 52177516, 52226560, 52234234, 52244472, 52244480, 52281672, 52284247, 45928504, 52452158, 52481561, 52560281, 52563665, 52566213, 52566221, 52566247, 52566254, 52566270, 52566569, 52569811, 52569837, 52569845, 52569852, 52569928, 52570017, 52570041, 52619160, 52619178, 52692266, 52692274, 52692357, 52697232, 52697240, 52715802, 52814621, 52879855, 52883139, 52884293, 52884301, 52884343, 52884350, 52887452, 52888633, 52888708, 52909835, 52909850, 52909900, 52939253, 52954864, 35463256, 47466545, 47637335, 52071529, 52083128, 52115250, 52166972, 52182490, 52183175, 52339611, 52339652, 52349982, 52351129, 52468824, 52475068, 52492725, 52558277, 52558301, 52558327, 52662541, 52664844, 52664877, 52667359, 52818317, 52924701, 47381975, 47578091, 47578109, 47578125, 47581525, 47581533, 47581541, 51939247, 51939411, 51939452, 51958155, 52039229, 52054822, 52055076, 52064946, 52068889, 52075082, 52075736, 52077088, 52077476, 52092434, 52092459, 52094133, 52094240, 52094257, 52094281, 52094299, 52094323, 52098332, 52108164, 52108180, 52108198, 52108206, 52112307, 52112323, 52112331, 52129111, 52131075, 52141801, 52141819, 52167053, 52182524, 52186350, 52207818, 52235421, 52245537, 52281672, 52346640, 52346640, 45756376, 45928587, 52407327, 52407327, 52407327, 52421013, 52443181, 52471463, 52484623, 52519774, 52523495, 52523503, 52523529, 52523529, 52523529, 52523529, 52534906, 52538113, 52538121, 52553807, 52635570, 52642915, 52676939, 52692357, 52701620, 52713039, 52715588, 52715802, 52756616, 52763240, 52813326, 52884343, 52903226 та досильними залізничними накладними №№ 33660713, 33678558, 35195148, 47682588, 35157023, 33687823, 52065604, 47639190, 52083250, 44430601, 47652949, 44430593, 52083243, 44447027, 33781030, 35514785, 44446987, 44430585, 35284330, 33897950, 40426041, 44458321, 40426983, 40426579, 47763511, 35316801, 52143781, 44490050, 33837253, 44508471, 44442416, 47864160, 44442432, 44442424, 40091894, 47970959, 52237260, 44442572, 33890328, 45015583, 45015575, 44490183, 44490217, 52394947, 45281128, 45224284, 40999823, 34241612, 34241455, 52454188, 45445632, 34036558, 44442796, 52483047, 45444122, 52492949, 34065359, 52568367, 44706497, 52599156, 52599206, 52690021, 44866093, 44706463, 52597176, 52600905, 45712932, 45713674, 52647559, 45819141, 44706562, 34324033, 45969128, 34218800, 34294025, 45920840, 34251678, 52780426, 45994571, 34344663, 46130555, 46309530, 52948809, 46359162. (т. 1; а.с. 24-262).
Звертаючись з позовом до суду позивач вказав, що відповідно до залізничних накладних відповідачем було порушено взяті на себе зобов'язання з доставки вантажу у встановлені Правилами обчислення термінів доставки вантажів строки, у зв'язку з чим, позивачем нараховано штраф у розмірі 1 184 774,59 грн. згідно з вимогами статті 116 Статуту залізниць України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу (стаття).
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (стаття 307 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 919 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Згідно зі статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Спеціальне законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 за № 457 (далі - Статут), та інших актів законодавства України, зокрема Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №865/5086 (надалі-Правила).
Статтею 6 Статуту передбачено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом (частини 1, 2, 5 статті 23 Статуту).
Статтею 41 Статуту залізниць України визначено, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з пунктами 1.1, 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Відповідно до підпункту 1.1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на ____число _____місяць" (п. 2.1. Правил).
Пунктом 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажів визначено, що терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажів).
Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (пункт 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажів).
У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України (стаття 23 Закону України "Про залізничний транспорт").
Згідно зі статтею 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Відповідно до Інформаційного листа ВГСУ України № 01-06/420/2012 від 04.04.2012 нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Пунктом 8 Правил видачі вантажів встановлено, що оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до календарних дат прибуття вантажу на станцію призначення згідно залізничних накладних (графа 51 у накладних) та доданого до цієї позовної заяви розрахунку розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажів залізницею, вантаж було доставлено відповідачем із порушенням терміну доставки, встановленого пунктом 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів.
Вказане підтверджується календарними штемпелями на кожній окремій накладній, доданої до позовної заяви.
Позивач у позовній заяві навів детальний розрахунок відповідно до якого загальна сума штрафу за прострочення доставки вантажу складає 1 184 774,59 грн.
Проте, заперечуючи проти здійсненого позивачем розрахунку та посилаючись на власний контррозрахунок штрафу, відповідач вказав, що відсотки штрафу повинні відраховувати від провізної плати, яка зазначається в п. 31 залізничної накладної або у відомості вагонів, однак позивачем у розрахунку заявлені суми штрафу, які розраховані не тільки від провізної плати, а ще від додаткових зборів, тобто з суми, яка міститься у графі 34 накладних.
З цього приводу місцевий господарський суд правильно зазначив наступне.
Відповідно до частини 1 статті 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Пунктом 3.2 договору про надання послуг №00077/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018 встановлено, що розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з: плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника; компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього договору; плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.
Отже, оскільки сторони у п. 3.2 договору №00077/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018 погодили складові розміру плати за перевезення, з огляду на положення статті 116 Статуту залізниць України, наявні підстави вважати, що розрахунок розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажу має здійснюватися виходячи із розміру плати, визначеної в графі 34 спірних накладних, оскільки сторонами погоджено вказаним пунктом договору розмір плати за перевезення вантажу та позивачем сплачено позивачу вартість перевезення, визначену сторонами в договорі.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №910/9765/18.
Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі про відсутність вини Залізниці в частині прострочення доставки вантажу по тим вагонам, які були відчеплені для усунення несправностей та по яких були складені повідомлення форми ВУ-23М, посилаючись на збільшення термінів доставки вантажу по таким накладним, місцевий господарський суд визнав безпідставними, виходячи з наступного.
Пунктом 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів встановлено, що у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.
Крім того, про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.
З огляду на вищевказане, Господарський суд міста Києва вказав, що повідомлення про ремонт вагона форми ВУ-23М не являються доказами порушення строків доставки вантажу з незалежних від відповідача причин. Отже, наявність підстав, що давала б відповідачу право на збільшення терміну доставки вантажу, є недоведеною, оскільки відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вищезазначені обставини, які зумовили прострочення доставки вантажу, сталися не з вини Залізниці.
Місцевий господарський суд прийняв доводи відповідача в частині того, що штраф у розмірі 1488,90 грн., нарахований позивачем за прострочення доставки вантажу на підставі відомостей з накладної № 52059763, не підлягає стягненню, оскільки у матеріалах справи відсутня досильна накладна до основної накладної (обов'язкова наявність якої у випадку відчеплення вагону через його несправність та подальшого направлення за призначенням після усунення несправності, прямо передбачена п. 6.9. Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644), у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є недоведеними.
Твердження апелянта про безпідставне нарахування 4 337,10 грн. штрафу за накладною №52167053, оскільки вагон №53171716 не перевозився, суд апеляційної інстанції також визнає правомірним з огляду на те, що у матеріалах справи відсутня досильна накладна до основної накладної, яка є обов'язковою у випадку відчеплення вагону. Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції у цій частині підлягає зміні.
Колегієя суддів визнає безпідставними посилання скаржника в апеляційній скарзі про те, що позивач нараховував штраф за один день прострочки доставки вантажу, оскільки вказані посилання спростовується встановленими вище обставинами та дослідженими матеріалами справи.
Таким чином, здійснивши аналіз наявних у матеріалах справи доказів суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вантаж за наявними у матеріалах справи залізничних накладних було доставлено позивачу з порушенням терміну, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф в сукупному розмірі 1 178 948,59 грн. за прострочення доставки вантажу, оскільки саме ця сума є доведеною та підтверджується документально.
Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу на 50%, суд вказав наступне.
В силу частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (стаття 233 Господарського кодексу).
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе її зменшення.
Тобто, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
При цьому, вирішуючи таке питання суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Таким чином, оцінивши мотивування поданого відповідачем клопотання, зважаючи на заперечення позивача проти зменшення суми штрафу, та приймаючи до уваги фактичні обставини справи, Господарський суд міста Києва правомірно відмовив у задоволенні клопотання про зменшення штрафу на 50%.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги визнаються судом апеляційної інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що і було зроблено скаржником.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.
Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 у справі № 910/1524/19 з підстав, викладених в ній, підлягає частковому задоволенню. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 у справі № 910/1524/19 слід змінити.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 129, 240, 269, 275, 276, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 у справі № 910/1524/19 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 у справі № 910/1524/19 змінити, викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15; ідентифікаційний код 23269555) суму штрафу у розмірі 1 178 948 (один мільйон сто сімдесят вісім тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. 59 коп. та 17 684 (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 60 коп. витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Видати наказ.
Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15; ідентифікаційний код 23269555) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 133 (сто тридцять три) грн. 29 коп.
Видати наказ.
Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
Матеріали справи №910/1524/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 24.09.2019.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді Г.А. Жук
В.В. Сулім