вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" вересня 2019 р. Справа№ 910/7232/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Пашкіної С.А.
Зубець Л.П.
при секретарі Гуцал О.В.
за участю представників
від позивача: Салій І.І. - директор наказ № 1 від 04.07.2014р.
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія»
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019р.
у справі № 910/7232/19 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«Спецпідземінжбуд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська
монолітно-будівельна компанія»
про стягнення 477049,61 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2019р. у справі № 910/7232/19 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідземінжбуд» 446 344,00 грн. заборгованості, 24 188, 17 грн. пені, 4 463,44 грн. втрат від інфляції, 2 054,00 грн. 3% річних, а також 7 155, 74 грн. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 11.07.2019р. у справі № 910/7232/19 змінити. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 9 636,13 грн., 4463,44 грн. - втрат від інфляції, 806,68 грн. 3% річних відмовити.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2019р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), судді: Зубець Л.П., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019р. та призначено справу № 910/7232/19 до розгляду на 18.09.2019р.
23.08.2019р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду містка Києва від 11.07.2019р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
17.09.2019р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Встановлено, що в судове засідання 19.09.2019р. відповідач не з'явився, але ним через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи в якому посилається на те, що представник адвокат Ракітіна Л.Д. 18.09.2019р. зайнята у іншому процесі.
Розглянувши вказане клопотання у судовому засіданні судова колегія дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
12.03.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська-монолітно-будівельна компанія» ( субпідрядник, відповідача) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецпідземінжбуд» (виконавець, позивач) був укладено Договір № 2 на виконання будівельних робіт по влаштуванню буро набивних паль на будівництві житлових будинків з приміщеннями соціально-побутового призначення та підземного автостоянкою на вул. Ломоносова, 73-79 у голосіївському районі м. Києва. Будинок 3. Секція 1. (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, субпідрядник доручає, а виконавець зобов'язується на власний ризик, у відповідності до умов договору, виконати роботи по влаштуванню буро набивних паль на будівництві житлових будинків з приміщеннями соціально-побутового призначення та підземного автостоянкою на вул. Ломоносова, 73-79 у голосіївському районі м. Києва. Будинок 3. Секція 1.
Згідно з п. 1.2 Договору субпідрядник зобов'язується вчасно прийняти виконану роботу та оплатити її у відповідності до умов цього договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору, вартість робіт по влаштуванню буро набивних паль становить 1.134.200,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 189.033.33 грн.
Розрахунок договірної вартості будівельно-монтажних робіт визначається в п. 3.2 Договору, а саме:
п. 3.2.1 улаштування буронабивних паль (робота) - 1.098.200,00 грн.
п. 3.2.2. вартість доставки великогабаритної техніки на будівельну площадку (один комплект), її монтаж для виконання робіт, демонтаж і повернення на базу складає 36.000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%.
Відповідно до п. 4.2 Договору, розрахунки за виконані виконавцем роботи здійснюються на підставі Актів виконаних робіт (типова форма КБ-2В) і довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) в паперовій формі виконаних у програмі АВК-5, які підписуються уповноваженим представником виконавця та подаються субпідряднику до 25 числа поточного місяця. Субпідрядник протягом 5-ти днів з моменту отримання таких Актів виконаних робіт і довідок про вартість виконаних робіт зобов'язаний оглянути виконану роботу, прийняти її, і за відсутності зауважень підписати акти та довідки, і оплатити їх.
Згідно з п. 4.4. Договору сторони погоджуються, що у разі ненадання виконавцю обґрунтованих письмових зауважень субпідрядника, обумовлених пунктом 4.3. цього Договору, протягом 5 днів з моменту отримання ним Актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт, ці Акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт вважаються підписаними і підлягають оплаті в порядку, передбаченому пунктом 4.2. цього Договору.
На підставі договору позивачем, як виконавцем, були виконані, а відповідачем, як субпідрядником, прийняті обумовлені Договором роботи на суму 1046344 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, і актом приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року, які підписані сторонами, скріплені ними печатками, зауважень не містять.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи умови п. 4.2 Договору та підписання акта за квітень 2019р., а довідки - 01 квітнем 2019 року, а також те, що інші дати підпису на документах відсутні, то Відповідач повинен був протягом 5ти днів з 01.04.2019р. повністю оплатити прийняті роботи, чого Відповідачем зроблено не було, оскільки було внесено лише часткову оплату: 02.04.2019 - 150000 грн., 15.04.2019 - 200000 грн. та 19.04.2019 - 250000 грн., і заборгованість становить 446344 грн.
Судом встановлено, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість в сумі 446.344,00 грн. Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про стягнення 446 344,00 грн. заборгованості підлягають задоволенню.
Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 24 188,17 грн. пені, 4 463,44 грн. втрат від інфляції та 2 054,00 грн. 3% річних.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 6.10 Договору за затримку оплати виконаних за договором робіт, субпідрядник платить пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від неоплаченої суми за кожен день затримки.
Здійснивши перерахунок пені, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що розмір пені за Договором становить 24 188,17 грн., внаслідок чого вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4 463,44 грн. втрат від інфляції та 2 054,00 грн. 3% річних.
Розрахунок апелянта в частині стягнення пені, втрат, 3% річних, не може бути покладене в основу рішення, оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019р. у справі № 910/7232/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно-будівельна компанія» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019р. у справі № 910/7232/19 - без змін.
2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська монолітно - будівельна компанія».
3. Матеріали справи № 910/7232/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений 24.09.2019р.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді С.А. Пашкіна
Л.П. Зубець