вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" вересня 2019 р. Справа№ 910/2360/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Коробенка Г.П.
Яковлєва М.Л.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс сервіс люкс"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 про повернення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс сервіс люкс"
до Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"
про визнання права власності
у справі №910/2360/19 (суддя Морозов С.М.)
за позовом Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"
до 1. Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс"
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс сервіс люкс"
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юнайтед"
5. Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Дідичука Ігоря Анатолійовича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання договорів недійсними, визнання недійсним та скасування рішення, скасування запису про проведення державної реєстрації,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31 липня 2019 року зустрічну позовну заяву №б/н від 30.07.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс" до Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" про визнання права власності повернуто заявнику.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати зустрічну позовну заяву у справі №910/2360/19 для розгляду у межах даної справи.
Заявник вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки суддя зобов'язаний був розглянути самостійно питання про поновлення встановленого ним строку на подання зустрічної позовної заяви. Крім того, позивачем 25.04.2019 було подано заяву про доповнення підстав позовних вимог, якою фактично викладено позов у новій редакції, проте, суддя не встановив та не продовжив строку на подання відзиву щодо нової редакції позовної заяви, тому заявником не пропущено строк на подання зустрічного позову.
14.08.2019 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Козир Т.П., суддів Коробенка Г.П., Яковлєва М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19 серпня 2019 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 10 вересня 2019 року, сторонам роз'яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.
Сторони не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали суду.
09 вересня 2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс" (апелянта) надійшла заява про відвід суддів Коробенка Г.П. та Яковлєва М.Л. від розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17 вересня 2019 року заяву про відвід суддів Коробенка Г.П. та Яковлєва М.Л. визнано необґрунтованою. Матеріали справи передано до автоматизованої системи авторозподілу справ, яка мала визначити колегію суддів, що розгляне заяву про відвід по суті.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19 вересня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді Пантелієнка В.О, суддів Доманської М.Л., Верховця А.А.) відмовлено у задоволенні заяви про відвід суддів Коробенка Г.П. та Яковлєва М.Л., а матеріали справи повернуто для продовження розгляду.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2019 року Вищий навчальний заклад "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, в якій просив суд:
- визнати недійсним Договір №2017/2-Ю про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 22.09.2017 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" (відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" (відповідач-3);
- визнати недійсним Договір №2017/2-Ю-1 про відступлення прав вимоги за Договором іпотеки № 24-47/1-08/04 від 12.06.2008, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П. за реєстровим номером № 1664 від 22.09.2017 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" (відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" (відповідач-2);
- визнати недійсним Договір №02/10-17/2 про відступлення частини прав вимоги від 02.10.2017 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" (відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс сервіс люкс" (відповідач-3);
- визнати недійсним Договір № 02/10-17/3 про відступлення прав вимоги за Договором іпотеки № 24-47/1-08/04 від 12.06.2008, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником Р.П. за реєстровим номером № 1664 від 02.10.2017 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" (відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс сервіс люкс" (відповідач-3);
- визнати недійсним Договір факторингу №1/08 від 14.08.2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" (відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юнайтед" (відповідач-4);
- визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38074926 від 10.11.2017 року, прийняте Державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Дідичуком Ігорем Анатолійовичем (відповідач-5) про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс сервіс люкс" (відповідач-3) на нерухоме майно, а саме, будівлю літ. "Н", блок "А", загальною площею 3 495 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 362161380000;
- скасувати запис №23311264 від 10.11.2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме, будівлю літ. "Н", блок "А", загальною площею 3 495 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд.23, корп. 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 362161380000 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс сервіс люкс" (відповідач-3), внесений Державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Дідичуком Ігорем Анатолійовичем (відповідач-5).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 березня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, підготовче засідання призначено на 02.04.2019.
Пунктом 6 вказаної ухвали запропоновано відповідачам у строк до п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали подати відзиви на позовну заяву, надіслати копію відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи, докази чого надати суду.
Копія ухвали отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс сервіс люкс" 19.03.2019, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (том 1 а.с.8), отже, відзив на позовну заяву мав бути поданий у строк до 03.04.2019.
02 квітня 2019 року, тобто, в межах встановленого судом строку, ТОВ "Офіс сервіс люкс" подало відзив на позовну заяву (том 3 а.с.1-16).
У подальшому, 30 липня 2019 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс" подало зустрічний позов про визнання за ним права власності на будівлю літ. "Н", блок "А", загальною площею 3495 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, корпус 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 362161380000 (том 6 а.с.60-81).
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 31 липня 2019 року зустрічну позовну заяву повернуто заявнику.
Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції прийшов до висновку, що зустрічний позов поданий з пропущенням встановленого строку, що є підставою для повернення такої заяви заявнику.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення зустрічної позовної заяви з огляду на наступне.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Порядок подання зустрічного позову регламентований статтею 180 ГПК України, частиною 1 якої встановлено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до ч.ч. 8-9 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до наведених положень ст. 165 ГПК України ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 березня 2019 року було запропоновано відповідачам у строк до п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали подати відзиви на позовну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджується, що копія ухвали отримана заявником апеляційної скарги 19.03.2019, а тому є вірним висновок суду першої інстанції про те, що встановлений в ухвалі суду строк для подання відзиву на позовну заяву та відповідно зустрічної позовної заяви сплив 04.04.2019, оскільки останній день для подання відзиву на позовну заяву та, відповідно, зустрічної позовної заяви є 03.04.2019.
Отже, відповідачем-3 було пропущено встановлений строк для подання зустрічної позовної заяви.
Відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Таким чином, з наведених процесуальних норм вбачається, що право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Згідно з ч.1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 2 ст. 119 ГПК України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Наведені норми пов'язують можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.
Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Однак, відповідачем-3 у зустрічній позовній заяві не заявлялось клопотання про поновлення або продовження пропущеного строку для подання зустрічної позовної заяви.
Комплексний аналіз положень ст.119 ГПК України свідчить, що вирішення питання про продовження пропущеного строку саме за ініціативою суду є виключно правом суду, і лише подача відповідного клопотання зацікавленим учасником справи створює вже обов'язок суду вирішити позитивно чи негативно дане питання.
За відсутності відповідного клопотання про продовження процесуального строку місцевий суд, з огляду на викладені норми, міг і не розглядати питання щодо його продовження.
Крім цього, у апеляційний скарзі заявником сплутані поняття "поновлення процесуального строку" (встановленого законом) та "продовження процесуального строку" (встановленого судом), оскільки заявник хибно вважає, що "суддя зобов'язаний був розглянути самостійно питання про поновлення встановленого ним строку", однак згідно частин 1, 2 ст.119 ГПК України поновлено може бути лише процесуальний строк встановлений законом і виключно за заявою учасника справи.
Отже, порушення місцевим судом норм процесуального права в даному випадку не вбачається.
Щодо посилань апелянта на подану позивачем 25.04.2019 заяву про доповнення підстав позовних вимог (том 4 а.с.1-7), яку апелянт вважає новою редакцією позовної заяви, то вказані доводи не відповідають фактичним обставинам, оскільки зі змісту вказаної заяви вбачається, що позивачем були лише доповнені підстави позову, отже, вказана заява не є "новою редакцією позовної заяви", як вважає заявник, та, відповідно, не вливає на строк подання зустрічного позову.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
За таких умов суд першої інстанції правильно з'ясував характер спірних правовідносин, які склались між сторонами, та дійшов обґрунтованого висновку про повернення зустрічної позовної заяви на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України у зв'язку із втратою відповідачем-3 у силу положень статті 118 цього Кодексу права на вчинення відповідної процесуальної дії у межах даного судового провадження, що не спростовано доводами апеляційної скарги, тому ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс сервіс люкс" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 31 липня 2019 року - без змін.
2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23.09.2019.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді Г.П. Коробенко
М.Л. Яковлєв