вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" вересня 2019 р. Справа№ 910/9139/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Мартюк А.І.
Дідиченко М.А.
за участю секретаря судового засідання Костяк В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 05.08.2019 (вх. №09.1-04.1/6194/19 від 08.08.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 про скасування заходу забезпечення позову
у справі №910/9139/19 (суддя - Баранов Д.О.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» про забезпечення позову
до подання позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод»
до 1. Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»
2. Державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»
третя особа Публічне акціонерне товариство «КредитпромБанк»
про визнання відсутнім права на відчуження майна
за участю представників учасників справи:
від заявника: не з'явились
від Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»: Іванов А.О., довіреність б/н від 21.01.2019
від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: Шилець А.Р., довіреність №27-10610/19 від 21.06.2019
від Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»: не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом: накладення арешту на цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Потапенка, 500, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» до набрання чинності рішенням суду у даній справі; заборонити суб'єктам державної реєстрації, визначених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», зокрема державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам, а також іншим акредитованим суб'єктам вчиняти будь-які дії направлені на відчуження (реєстрацію, перереєстрацію, посвідчення договорів, видачу свідоцтв про право власності та інших правовстановлюючих документів) належного Товариству з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» нерухомого майна, в тому числі, але не виключно цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Потапенка, 500 до набрання чинності рішенням суду у даній справі; заборонити Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк», Державній організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» та будь яким уповноваженим зазначеними організаціями особам, здійснювати дії на реалізацію статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України «Про іпотеку» стосовно цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Потапенка, 500, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» до набрання чинності рішенням суду у даній справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» про забезпечення позову.
Вжито заходи до забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації, визначених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», зокрема державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам, а також іншим акредитованим суб'єктам вчиняти будь-які дії направлені на відчуження (реєстрацію, перереєстрацію, посвідчення договорів, видачу свідоцтв про право власності та інших правовстановлюючих документів) належного Товариству з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» ідентифікаційний код 00382987 (адреса: 93193, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Потапенка, 500) нерухомого майна, в тому числі цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Потапенка, 500 до набрання законної сили рішенням суду у справі. Вжито заходи до забезпечення позову шляхом заборони Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк», Державній організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» та будь-яким уповноваженим зазначеними організаціями особам звертати стягнення в позасудовому порядку на майно, а саме цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Потапенка, 500, що виступає предметом забезпечення, в тому числі набувати право власності на нього, продавати його від свого імені на користь третіх осіб, отримувати і пред'являти до виконання щодо них виконавчі написи нотаріуса та реалізовувати згідно них це майно до набрання законної сили рішенням суду у справі. В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 клопотання Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про скасування заходів забезпечення позову задоволено, заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 №910/9139/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» до подання позовної заяви, скасовано.
Не погодившись з даною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» 05.08.2019 подало апеляційну скаргу б/н від 05.08.2019 (вх. №09.1-04.1/6194/19 від 08.08.2019), в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 у справі №910/9139/19 скасувати.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята за неправильного застосування норм процесуального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. На думку скаржника, жодних обставин з моменту прийняття ухвали від 15.07.2019 не змінилося, відтак у суду були відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову. Скаржник стверджує, що суд першої інстанції помилково послався на те, що Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на момент постановлення ухвали від 15.07.2019 втратив чинність. Також апелянт посилається на те, що місцевим господарським судом порушено право апелянта на участь у судовому засіданні, передбачене ст. 42 ГПК України та вказує на те, що представник ТОВ «Лисичанський пивоварний завод» на дату повідомлення судом про розгляд справи перебував за межами території України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою б/н від 05.08.2019 (вх. №09.1-04.1/6194/19 від 08.08.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 у справі № 910/9139/19. Встановлено учасникам справи процесуальний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, встановлено процесуальний строк для подання заяв та клопотань, пояснень. Справу призначено до розгляду на 12.09.2019.
04.09.2019 від Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ПАТ «Дельта Банк» вважає апеляційну скаргу безпідставною, а оскаржувану ухвалу - законною та обґрунтованою. ПАТ «Дельта Банк» вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» помилково вважає, що Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» втратив чинність та посилається на постанову Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №908/130/15-г, в якій Верховним Судом встановлено, що Указом Президента України №116/2018 від 30.04.2018 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018, відповідно до якого припинена антитерористична операція, яка була розпочата у 2014 році.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Публічне акціонерне товариство «КредитпромБанк» не скористалися своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 263 ГПК України, та у строк, встановлений судом, не подали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Представники Публічного акціонерного товариства «КредитпромБанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» в судове засідання 12.09.2019 не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що свідчать повідомлення установи поштового зв'язку: за кодом 0411628061726 про вручення рекомендованого поштового відправлення ПАТ «КредитпромБанк» 19.08.2019 (вх. №09.2-04/86091/19) та за кодом 0411628061734 про вручення рекомендованого поштового відправлення ТОВ «Лисичанський пивоварний завод» 20.08.2019 (вх. №09.2-04/89355/19).
Товариством з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» до початку судового засідання 12.09.2019 подано клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що ТОВ «Лисичанський пивоварний завод» не зможе забезпечити явку своїх представників у судовому засіданні 12.09.2019.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, з'ясувавши думку представників учасників справи щодо поданого клопотання, не вбачає підстав для задоволення даного клопотання, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 в даній справі явка учасників справи в судове засідання з розгляду апеляційної скарги обов'язковою не визнавалася, матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду справи за відсутності представників ТОВ «Лисичанський пивоварний завод». Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, а в разі неможливості забезпечити явку такого представника в судове засідання, представництво інтересів ТОВ «Лисичанський пивоварний завод» міг здійснювати безпосередньо керівник останнього. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 30.08.2108 у справі №910/28455/15 та від 11.09.2018 у справі 910/314/18.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
У відповідності до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання розумних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, враховуючи те, що явка представників учасників справи судом обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Публічного акціонерного товариства «КредитпромБанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод», які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.
В судовому засіданні 12.09.2019 представник Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив з підстав, наведених у письмовому відзиві, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судовому засіданні 12.09.2019 надав пояснення по справі, в яких заперечив проти задоволення апеляційної скарги, та просив суд апеляційну скаргу ТОВ «Лисичанський пивоварний завод» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 про скасування заходів забезпечення позову - без змін.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про скасування забезпечення позову.
Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Місцевим господарським судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань боржника за кредитним договором між банком - Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» та позичальником - Відкритим акціонерним товариством «Лисичанський пивоварний завод», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод», був укладений іпотечний договір №13/046/1001/2007, відповідно до умов якого банку в іпотеку було передано нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Потапенка, 500, що також підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом: накладення арешту на цілісний майновий комплекс, який належить заявнику, до набрання чинності рішенням суду у даній справі; заборони суб'єктам державної реєстрації, визначених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», зокрема державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам, а також іншим акредитованим суб'єктам вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження належного заявнику нерухомого майна, в тому числі, але не виключно цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Потапенка, 500, до набрання чинності рішенням суду у даній справі; заборони Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк», Державній організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» та будь-яким уповноваженим зазначеними організаціями особам здійснювати дії на реалізацію статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України «Про іпотеку» стосовно цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Потапенка, 500, та належить заявнику, до набрання чинності рішенням суду у даній справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» про забезпечення позову.
Задовольняючи вказану заяву про забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що 02.09.2014 було введено у дію Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відповідно до положень якого протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам-підприємцям) або юридичним особам - суб'єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України «Про іпотеку». Оскільки місто Лисичанськ, відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015, відноситься до населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відчуження майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод», яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Потапенка, 500, у спосіб, інший ніж на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, як це передбачено вимогами ст. 39 Закону України «Про іпотеку», є незаконним та порушує вимоги ч. 1 ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
22.07.2019 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про скасування заходів забезпечення позову.
Вказане клопотання мотивоване тим, що в ухвалі Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 міститься посилання на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», однак зазначений Закон втратив чинність. ПАТ «Дельта Банк» посилався також на ч. 7 ст. 137 ГПК України, відповідно до якої не допускається забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; заборони відповідачу, його посадовим особам вчиняти певні дії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 клопотання Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про скасування заходів забезпечення позову задоволено, заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 №910/9139/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» до подання позовної заяви, скасовано.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що дія Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Зважаючи на те, що, як встановлено Верховним Судом у справі №908/130/15-г, указом Президента України від 30.04.2018 №116/2018 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях», відповідно до якого припинена антитерористична операція, яка була розпочата у 2014, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість поданого Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» клопотання та необхідність скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 15.07.2019.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково послався на те, що Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на момент постановлення ухвали від 15.07.2019 втратив чинність. Однак, колегія суддів не погоджується з такими доводами, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції'протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб'єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України «Про іпотеку».
Разом з тим, розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015, на яке посилається апелянт, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відповідно до якого до вказаного переліку включене м. Лисичанськ Луганської області. Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що вказаним розпорядженням затверджено перелік населених пунктів, на території яких антитерористична операція здійснювалася (в минулому часі), а не здійснюється по теперішній час.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено Верховним Судом у справі №908/130/15-г, указом Президента України від 30.04.2018 № 116/2018 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях», відповідно до якого припинена антитерористична операція, яка була розпочата у 2014. Відповідно до Наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 30.04.2018 розпочато операцію Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій і Луганській областях з 30.04.2018.
Апеляційний господарський суд вважає правомірним посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №908/130/15-г, оскільки відповідне посилання не суперечить господарському процесуальному законодавству.
Крім того, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 7 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом: накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; заборони відповідачу, його посадовим особам вчиняти певні дії.
Відповідно до постанови Правління НБУ №150 від 02.03.2015 Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №181 від 02.10.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» Кадирова В.В. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №619 від 20.02.2017 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ Дельта Банк» до 04.10.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Пунктом 14 частини 5 статті 12 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду визначає порядок та способи реалізації майна банку, що ліквідується.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.
Частиною 2 статті 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку.
Враховуючи наведені вище норми законодавства, судова колегія Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що заборона суб'єктам державної реєстрації, а також іншим акредитованим суб'єктам вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження (реєстрацію, перереєстрацію, посвідчення договорів, видачу свідоцтв про право власності та інших правовстановлюючих документів) належного Товариству з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» нерухомого майна, а також заборона Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк», Державній організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» та будь-яким уповноваженим зазначеними організаціями особам звертати стягнення в позасудовому порядку на майно, а саме цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Потапенка, 500, що виступає предметом забезпечення, за своєю суттю є накладенням обмеження щодо такого майна, яка позбавляє можливості Фонду гарантування вкладів фізичних осіб проводити процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк».
Стосовно доводів апелянта про те, що судом першої інстанції порушено його право на участь у судовому засіданні, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо).
Відповідно до ч. 2 ст. 145 ГПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
З матеріалів справи вбачається, що 22.07.2019 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2019 розгляд клопотання Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» призначено на 26.07.2019. З протоколу судового засідання від 26.07.2019 вбачається, що представник ТОВ «Лисичанський пивоварний завод» був присутнім під час розгляду справи та був повідомлений про перерву у розгляді справи до 29.07.2019.
Водночас, 29.07.2019 від представника ТОВ «Лисичанський пивоварний завод» надійшла заява про відвід судді Баранова Д.О. від розгляду клопотання ПАТ «Дельта Банк» про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 (суддя Пукшин Л.Г.) відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Лисичанський пивоварний завод» про відвід судді Баранова Д.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 клопотання ПАТ «Дельта Банк» про скасування заходів забезпечення позову призначено на 31.07.2019.
Телефонограмою Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» о 12:52 год. повідомлено про призначення клопотання ПАТ «Дельта Банк» до розгляду на 31.07.2019 на 09:20 год.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі представник ТОВ «Лисичанський пивоварний завод» не спростовує того факту, що він був повідомлений судом про розгляд справи саме 30.07.2019 о 12:52 год, як зазначено у телефонограмі. Представник ТОВ «Лисичанський пивоварний завод» вказує лише, що в цей період часу він перебував за межами України.
Також, апеляційний господарський суд зауважує, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 явка учасників справи обов'язковою не визнавалась.
При цьому слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи «Пономарьов проти України» роз'яснив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Колегія суддів зауважує, що апелянт, будучи ознайомлений про факт подання клопотання Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», також враховуючи його обізнаність про те, що відповідне клопотання має бути розглянуто у стислі строки, не був позбавлений можливості використати всі можливі засоби для отримання інформації про дату судового засідання, в тому числі шляхом звернення до інформаційного відділу Господарського суду міста Києва, відтак твердження апелянта про порушення його права на участь у судовому засіданні, судовою колегією відхиляються.
З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення клопотання Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про скасування заходів забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, ухвала Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 у справі №910/9139/19 відповідає загальним вимогам, встановленим статтями 145, 234 ГПК України, а тому правових підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 про скасування заходів забезпеченні позову підлягає залишенню без задоволення.
Судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта (Товариство з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод»).
Керуючись ст. ст. 129, 253-255, 269, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 про скасування заходів забезпечення позову у справі №910/9139/19 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 про скасування заходів забезпечення позову у справі №910/9139/19 залишити без змін.
3. Справу №910/9139/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Г.А. Жук
Судді А.І. Мартюк
М.А. Дідиченко
Повний текст постанови складено 23.09.2019.