ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
23 вересня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/345/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Принцевської Н.М.;
суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка,29)
Секретар судового засідання Соловйова Д.В.
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройтехснаб"
на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2019
у справі №916/345/19
за позовом Чорноморської міської ради Одеської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройтехснаб"
про стягнення заборгованості, розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії,
(суддя першої інстанції: Оборотова О.Ю., дата та місце ухвалення рішення: 22.04.2019, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, проспект Шевченка,29).
В лютому 2019 року Чорноморська міська рада Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтехснаб" (далі - ТОВ "Стройтехснаб") заборгованість, розірвати договір та зобов'язати вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем істотних умов договору оренди, а саме: систематичну несплату орендної плати за користування земельною ділянкою.
В позовній заяві зазначено, що станом на 31.12.2018 за відповідачем рахується заборгованість ТОВ "Стройтехснаб" з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1,4761 га (кадастровий номер: 5110800000010020003) у розмірі 495, 339,41 грн., що і стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.
Як зазначав позивач, Чорноморська міська рада Одеської області неодноразово зверталась до ТОВ "Стройтехснаб" з вимогою погасити наявну заборгованість.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.04.2019 (суддя - Оборотова О.Ю.) позовні вимоги Чорноморської міської ради Одеської області до відповідача ТОВ "Стройтехснаб" про стягнення заборгованості, розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії задоволено; стягнуто з ТОВ "Стройтехснаб" на користь Чорноморської міської ради Одеської області заборгованість по сплаті орендної плати за землю у розмірі 495 339,41 грн., пені у розмірі 49 555,37 грн. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 12 015,42 грн.; розірвано договір оренди земельної ділянки площею 1,4761 га кадастровий номер 5110800000010020003 від 05.10.2010, зареєстрований 30.12.2010 за №041050800147, укладений між Чорноморською міською радою Одеської області та ТОВ "Стройтехснаб"; зобов'язано ТОВ "Стройтехснаб" повернути Чорноморській міській раді Одеської області земельну ділянку площею 1,4761 га, кадастровий номер 5110800000010020003, за актом прийому-передачі земельної ділянки.
Суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що взявши на себе зобов'язання з орендної плати, відповідач повинен був виконати їх у строк визначений договором, проте в порушення умов договору та норм чинного законодавства останній взятих на себе зобов'язань по оплаті орендної плати з березня 2016 року по січень 2019 року взагалі не виконав, внаслідок чого, станом на момент подання позову утворилася заборгованість у розмірі 495 339,41 грн.
Крім того, судом першої інстанції перевірено розрахунок позивача в частині нарахування пені за прострочення оплати орендних платежів, з огляду на що позовні вимоги Чорноморської міської ради Одеської області в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 495 339,41 грн. та пені в розмірі 49555,37грн. задоволено.
З огляду на систематичну несплату орендних платежів з березня 2016 року по січень 2019 року, місцевий господарський суд дійшов висновку про істотне порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором, що є підставою для задоволення позовних вимог Чорноморської міської ради Одеської області про розірвання спірного договору оренди на підставі ч. 2 ст.651 Цивільного кодексу України та ст.141 Земельного кодексу України.
25.06.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Стройтехснаб" на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2019 по справі №916/345/19.
В апеляційній скарзі ТОВ "Стройтехснаб" не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.
На думку апелянта, наданий позивачем розрахунок заборгованості та пені (а.с. 14-16) є незрозумілим, неможливо розібратися у вихідних даних, тобто важко переконати об'єктивного спостерігача в тому, що дійсно розрахунок є правильним, зрозумілим та обґрунтованим.
ТОВ "Стройтехснаб" звертає увагу суду на те, що в матеріалах справи відсутні документи щодо визначення нормативної грошової оцінки землі, хоча у поясненнях позивач посилався на витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданий Відділом Держкомзему у м.Іллічівськ Одеської області ГУ Держземагенства в Одеській області Державного комітету України із земельних ресурсів.
Апелянт також зазначає, що в позові зазначено та виділено, мовою оригіналу: „Загалом, станом на 31.12.2018 року нарахована заборгованість ТОВ "Стройтехснаб" за орендну плату за користування земельною ділянкою площею 2.2265 (кадастровий номер 5110800000010020004) у розмірі 495 339,41 грн.", тобто позивачем вказано земельну ділянку, яка не має ніякого відношення до договору оренди землі від 05.10.2010.
Щодо розірвання договору оренди, апелянт зазначає, що поки не буде визначено обґрунтований розмір заборгованості з орендної плати, то розривати даний договір неможливо. Відповідач ще під час укладання даного договору почав будівництво, про що зазначено в договорі оренди землі від 05.10.2010, і звичайно, сплатить оренду, виходячи з того, що буде встановлено обґрунтований розмір орендної плати.
Крім того, на думку апелянта судом першої інстанції було порушено норми процесуального права з огляду на наступне.
В матеріалах справи є дві ухвали від 08.04.2019. Однією ухвалою від 08.04.2019 суд закривав підготовче провадження, а іншою ухвалою від 08.04.2019 продовжив підготовче провадження.
ТОВ "Стройтехснаб" зазначає, що відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, яке відбулося 22.04.2019.
У зв'язку з вищевикладеним ТОВ "Стройтехснаб" просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2019 по справі №916/345/19 за позовом Чорноморської міської ради Одеської області до ТОВ "Стройтехснаб" про стягнення заборгованості, розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії; ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Стройтехснаб" на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2019 по справі №916/345/19 залишено без руху, встановлено ТОВ „Стройтехснаб" строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору протягом 5 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
23.07.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від ТОВ „Стройтехснаб" про усунення недоліків, допущених в апеляційній скарзі, в якій апелянт надав суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2019 поновлено ТОВ „Стройтехснаб" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2019 по справі №916/345/19 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Стройтехснаб" на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2019 по справі №916/345/19; встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2019 розгляд справи №916/345/19 за апеляційною скаргою ТОВ "Стройтехснаб" на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2019 призначено до розгляду на: 23.09.2019 о 10-00 год.
16.09.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Чорноморської міської ради Одеської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому апелянт заперечує проти доводів апеляційної скарги, наполягає на залишенні її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судове засідання 23.09.2019 представники сторін не з'явились, не повідомивши суд завчасно про причини неявки, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін, за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2010 Чорноморською (на той час Іллічівською) міською радою (Орендодавець) в особі першого заступника міського голови Незнакомова Олександра Анатолійовича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стройтехснаб" (далі - Орендар), від імені якого діяв Громченко Геннадій Олександрович , укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,4761 га, яка знаходиться за адресою: м. Чорноморськ (м. Іллічівськ), 13 мікрорайон, вул. 1 Травня- Карла Маркса .
Вказаний договір зареєстрований у Одеській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсах" 30.12.2010 за № 041050800147.
Відповідно до п.1 Договору орендодавець на підставі рішення сесії Іллічівської міської ради від 18.05.2004 №295/133-ІХХV, від 27.03.2009 року №535/138-V, від 30.05.2008 року №472/81-V, від 15.11.2005 року №487/61-IV надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 5110800000010020003, несількогосподарського призначення, із земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м .Іллічівськ, 13 мікрорайон , в межах вулиць 1 травня Карла Маркса.
Пунктом 5 договору визначено, що грошова оцінка земельної ділянки становила 4 886 776,66 гривень. Кадастровий номер: 5110800000010020003.
Пунктом 8 сторони узгодили, що договір оренди землі укладено до 12.07.2053.
Відповідно до п.11 укладеного між сторонами Договору передбачено, що орендна плата вноситься в такі строки: орендна плата за земельні ділянки сплачується платниками за базовий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Орендна плата справляється також і у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору. Розмір орендної плати переглядається у випадках і з моменту зміни розмірів нормативної грошової вартості земельної ділянки, за домовленістю сторін або в інших випадках, передбачених законодавством України.
Пунктом 12 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів орендної плати, підвищення ці і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом;
Умови цього Договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладення відповідної угоди, яка буде невід'ємною частиною цього договору.
Зміна розміру орендної плати проводиться незалежно від волі сторін цього договору у разі: законодавчої зміни ставки орендної плати; зміни грошової оцінки земель Іллічівської територіальної громади.
У цьому разі розмір орендної плати змінюється орендодавцем, а в існуючий договір сторін зміна та доповнення не проводиться.
Орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів своєї господарської діяльності.
Орендар надає Іллічівській міській раді копію платіжного документу, щодо внесення орендної плати за його вимогою.
Відповідно до п.13 укладеного між сторонами Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня на суму податкового боргу із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного Банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, при цьому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок.
Пунктом 16 Договору унормовано, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється у відповідності з нормами Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі».
Пунктом 34 Договору передбачено, що цей договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін, а також договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з актом прийому-передачі об'єкта оренди Іллічівська (Чорноморська) міська рада Одеської області передала, а ТОВ "Стройтехснаб" прийняло в оренду земельну ділянку площею 1,4761 га, розташовану в 13-му мікрорайоні м. Іллічівська (нині Чорноморськ), вул. 1 Травня - Карла Маркса.
Також в матеріалах справи наявний розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена станом на 13 лютого 2012 року (додаток до договору оренди землі №041050800147 від 30.12.2010), згідно якої нормативна грошова оцінка становить 2956775,91 грн., а розмір орендної плати становить 88703,28 грн.
Вказаний розрахунок підписано сторонами та скріплено печатками.
З матеріалів справи вбачається, що Чорноморська міська рада Одеської області неодноразово зверталась до ТОВ "Стройтехснаб" з вимогою погасити наявну заборгованість. Зокрема, були надіслані листи від Чорноморської міської ради та її виконавчих органів на ім'я директора ТОВ "Стройтехснаб" Ю.Д. Гондери за № 1-017-2320 від 29.08.2016 р,; 30.12.2016 № 1-017-3132; від 03.05.2017 р. № 1-16-385/2; від 03.03.2018 р. № 1-16-149/4; від 19.07.2018р. № 1-16-479, якими повідомлялося про факт наявної заборгованості у ТОВ "Стройтехснаб" та необхідності вчасно сплачувати орендну плату за землю.
Несплата відповідачем орендної плати з березня 2016 року по січень 2019 року, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі у розмірі 495 339,41 грн., і стала підставою для звернення Чорноморської міської ради до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.
Стаття 15 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України , цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Пунктом 1 ст.202 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи умови договору, укладеного сторонами по справі, суд апеляційної інстанції вважає, що даний договір за своєю природою є договором оренди земельної ділянки.
Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
За приписами ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.ч. 1, 6, 9 ст. Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендареві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Пунктом 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата);
З огляду на зазначене, враховуючи несплату відповідачем орендної плати в порядку, передбаченому договором та чинним законодавством України з березня 2016 року по січень 2019 року, станом на момент подання позову у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 495 339,41 грн.
Доводи апелянта стосовно того, що в матеріалах справи відсутні документи щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки не приймаються судовою колегією до уваги з огляду на умови підписаного між сторонами договору оренди №041050800147, а також додатку до вказаного договору, а саме: розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, станом на 13 лютого 2012 року.
Крім того, твердження апелянта про неможливість посилатися на зазначений розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку у зв'язку з тим, що відомості, які зазначені в цьому документі не стосуються позовних вимог, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки вказаний розрахунок стосується саме договору оренди спірної земельної ділянки, з огляду на номер договору (№041050800147) та його дату реєстрації (30.12.2010).
Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо наявності і доведеності заборгованості відповідача зі сплати орендних платежів за період з березня 2016 року по січень 2019 року в сумі 495 339,41 грн.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем при фактичному визнанні наявності заборгованості о орендній платі за земельну ділянку за договором від 05.10.2010та незгодою із заявленим розміром цієї заборгованості, не надано контррозрахунку розміру орендної плати і жодним чином не спростовано твердження позивача в цій частині.
Судовою колегією також відхилені доводи апеляційної скарги щодо невірного зазначення площі земельної ділянки, яка орендується відповідачем, оскільки як вбачається з матеріалів справи і не заперечується позивачем, це є технічною помилкою і не впливає на правильність розрахунку, здійсненого останнім.
Стосовно заявлено до стягнення з відповідача пені в розмірі 49555,37 грн., судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як зазначалося раніше, відповідно до п.13 укладеного між сторонами Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня на суму податкового боргу із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного Банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, при цьому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок.
З огляду на зазначене, а також враховуючи обґрунтованість позовних вимог Чорноморської міської ради Одеської області про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 495 339,41 грн., судова колегія, перевіривши розрахунок пені, погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 49555,37 грн. правомірно задоволені Господарським судом Одеської області.
Що стосується розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, суд зазначає наступне.
Частини 1, 4 ст.202 Цивільного кодексу України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач у якості підстави для розірвання оспорюваного договору, зазначає про істотне порушення відповідачем умов договору оренди комунального майна.
Положеннями ст.651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Приписами ст.652 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Із змісту ст.653 Цивільного кодексу України вбачається, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
В силу ст. 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України, Користування земельною ділянкою з дотримання умов договору, відповідно до ст.25 Закону є обов'язком орендаря.
Так, відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом,
Статтею 141 Земельного кодексу України визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою. Однією з них, зокрема, є систематична несплата орендної плати.
Згідно з п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.
Пунктом 34 укладеного між сторонами Договору передбачено, що цей договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін, а також договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Враховуючи систематичну несплату протягом тривалого часу відповідачем орендної плати згідно з умовами договору від 05.10.2010, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для розірвання договору, оскільки в даному випадку має місце істотне порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати орендних платежів.
Частиною 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Згідно з приписами ст. 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором,
Чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору.
Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.
З огляду на зазначене, судова колегія вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача повернути позивачеві земельну ділянку за актом прийому-передачі, а відтак і вірним висновок суду першої інстанції щодо задоволення вимог в цій частині.
Крім того, судовою колегією розглянуто та відхилено доводи апелянта стосовно порушення судом норм процесуального права, як підстави для скасування рішення місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
В матеріалах справи наявні дві ухвали Господарського суду Одеської області від 08.04.2019.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.04.2019 по справі №916/345/19 закрито провадження по справі №916/345/19, призначено справу до судового розгляду по суті на 22.04.2019 об 11-00 год.
Іншою ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.04.2019 по справі №916/345/19 продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів.
Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з доводами апелянта стосовно того, що судом першої інстанції в даному випадку було порушено норми процесуального права, оскільки в один день продовжено підготовче провадження по справі та відразу закрито підготовче провадження по даній справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки дане порушення норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення справи, вказані обставини не можуть бути підставою для скасування вірного по суті судового рішення.
Крім того, посилання апелянта на неналежне повідомлення про дату, час та місце судового засідання, яке відбулося 22.04.2019, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки в матеріалах справи наявне клопотання від представника ТОВ «Стройтехснаб» про відкладення судового засідання по справі, яке призначене на 22.04.2019 об 11-00 год., у зв'язку із зайнятістю представника в розгляді кримінальної справи. Крім того, заявник просив надати можливість ознайомитись з матеріалами справи №916/345/19.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройтехснаб" на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2019 у справі №916/345/19 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2019 у справі №916/345/19 залишається без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 -284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройтехснаб" на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2019 у справі №916/345/19 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2019 у справі №916/345/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 24.09.2019 року.
Головуючий Н.М. Принцевська
Судді: Г.І. Діброва
А.І. Ярош