Справа №613/704/19 Провадження № 2/613/369/19
11 вересня 2019 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Уварової Ю.В.,
за участі секретаря - Макушинської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 613/704/19, пров. № 2/613/369/19 за позовом ОСОБА_1 /представник позивача - ОСОБА_2 / до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,
ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить стягнути з відповідача у якості відшкодування матеріальної шкоди 31 333 грн. 35 коп.; витрати за проведення експертизи у сумі 2 230 грн.; у якості відшкодування моральної шкоди 6 000 грн.; судові витрати у вигляді судового збору та витрат на правову допомогу.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 02.10.2018 року близько 08 год. 30 хв., він рухаючись на автомобілі ЗАЗ TF69YO, д.н.з. НОМЕР_1 , об'їжджаючи сигнальні дорожні конуси, що були розставлені працівниками дорожньої служби для огородження ділянки, на якій велися дорожні роботи, став учасником дорожньо-транспортної пригоди внаслідок зіткнення з автомобілем ВАЗ 3103, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який ігноруючи дорожню ситуацію, наявність попереджувальних знаків про здійснення дорожніх робіт, допустив зіткнення з автомобілем під керуванням позивача. Постановою Московського районного суду м. Харкова від 25.04.2019 року провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. В даній ДТП дії відповідача не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням ДТП.
Позивач зазначає, що в результаті ДТП автомобіль ЗАЗ TF69YO, д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, чим йому завдано матеріальну шкоду, розмір якої, відповідно до висновку Харківського НДІСЕ від 06.02.2019 року, складає 31 333 грн. 35 коп. Крім того, ОСОБА_3 заподіяв позивачу моральну шкоду, яка виразилася у пошкодженні майна, створенні стресової обстановки, що негативно вплинуло на життя та здоров'я позивача, який зазнав душевних страждань. Оскільки відповідач відмовляється добровільно відшкодувати завдану матеріальну і моральну шкоду, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Представник позивача - ОСОБА_2 надав клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порчдку, причину неявки суду не повідомив. Відзив на позов не подав.
Заходи забезпечення позову та доказів не вживались. Інші процесуальні дії у справі не проводились.
З урахуванням одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до положень ч. 6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 25.04.2019 року провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Так в постанові суд з посиланням на висновок транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 28535/6562 від 29.03.2019 року зазначив, що в даній дорожньо-транспортній обстановці водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом виконання вимог п.12.3 ПДР, в діях водія ОСОБА_1 невідповідностей вимогам ПДР, які б з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з ДТП - не вбачається. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії відповідача /водія ОСОБА_3 / не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням ДТП. /а.с. 46-47/.
Згідно з ч.1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.1166 ЦК України - майнова шкода, заподіяна майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
На підставі ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України), відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду тільки у разі якщо доведе, що шкоду було завдано не з його вини.
Отже, враховуючи висновки авто-технічної експертизи, висновки суду, викладені в постанові, а також той факт, що відповідач не довів у встановленому законом порядку, що шкоду було завдано не з його вини, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення шкоди саме з відповідача ОСОБА_3 .
Відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 1087 від 06.02.2019 року, величина матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля «ЗАЗ TF69YO» д.н. НОМЕР_1 в результаті ДТП (02.10.2018), складає 31 333 грн 35 коп. Крім того, позивачем була сплачена вартість проведеного експертного автотоварознавчого дослідження в сумі 2 230 грн. 80 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача. /а.с. 21, 28-44/.
Доказів на спростування визначеного розміру матеріальної шкоди, спричинених позивачу внаслідок ДТП, відповідачем не надано, отже суд вважає доведеним розмір матеріальної шкоди в сумі, зазначеній у висновку наданого суду експертного автотоварознавчого дослідження.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пунктах 5, 9 постанови від 31березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Суд вважає, що самим фактом пошкодження майна, позивачу завдано моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях, хвилюванні, порушенні звичайного способу життя та зміни звичайних планів, викликаних необхідністю ремонту автомобіля, непередбаченою та небажаною потребою відвідування органів поліції, суду, отже внаслідок дорожньо-транспортної пригоди звичайний життєвий уклад позивача був порушений. Тому, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в повному обсязі - в розмірі 6000 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 768,40 грн., крім того, стягнути з відповідача на користь позивача витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 5000 грн. відповідно до договору №ЮП-01/10-18 про надання правової допомоги від 10.10.2018 року. /а.с. 48-51/, акту № 01/5 приймання-передачі робіт (послуг) від 30.05.2019 року. /а.с. 57/ та квитанції про оплату від 31.05.2019 року.
Керуючись ст.ст.22, 23, 1166, 1187, Цивільного кодексу України, ч. 4, 12, 13, 56, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 354, 355, пп.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 31333 /тридцять одна тисяча триста тридцять три/ грн. 00 коп.; моральну шкоду в сумі 6000 /шість тисяч/ грн., витрати на оплату товарознавчої експертизи в сумі 2230 /дві тисячі двісті тридцять/ грн.; витрати на правову допомогу в сумі 5000 /п'ять тисяч/ грн. та сплачений судовий збір в сумі 768/ сімсот шістдесят вісім/ грн. 40 коп., а всього 45331 /сорок п'ять тисяч триста тридцять одну/ грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Представник позивача - ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_4 .
Відповідач - ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 .
Повне рішення суду складено 23 вересня 2019 року.
Суддя