Справа № 623/412/17
Провадження № 1-о/610/3/2019
23.09.2019 року колегія суддів Балаклійського районного суду Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
засудженого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Балаклія Харківської області заяву засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживав у АДРЕСА_1 , громадянина України, засудженого 31.01.2014р. Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 4 ст. 152 КК України до 12 років позбавлення волі,
про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,
Засуджений ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31 січня 2014 року, яким його засудженого за ч.4 ст.152 КК України до 12 років позбавлення волі.
На обґрунтування заяви посилається на те, що при винесенні вироку судом першої інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального законодавства. Судом не було досліджено тих обставин, які свідчать про скоєння злочину іншою особою, повне невизнання ним вини. Судом не встановлено достовірність показів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які суперечать один одному та не відповідають дійсним обставинам справи. Крім того посилався, що призначені та проведені експертизи по справі носять загальний характер та неконкретизовані.
Так, в якості нововиявлених обставин ОСОБА_6 зазначив про неправдиві показання свідка ОСОБА_10 , отримані його матір'ю ОСОБА_11 від свідка ОСОБА_12 наприкінці квітня 2014 року, тобто їх показання є обставинами, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду, оскільки вони сталі відомі після винесення рішення по справі. Зі слів свідка ОСОБА_12 саме ОСОБА_13 завдав шкоди малолітній потерпілій, які були відображені в експертному висновку № 29БР/13 від 18.02.2013 року.
Засуджений та його захисник в судовому засіданні просили задовольнити заяви.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, вважаючи її безпідставною, так як свідчення ОСОБА_12 в судовому засіданні під час перегляду вироку за нововиявленими обставинами не конкректні в часі, по місцю вчинення, по фактичним даним.
Під час судового провадження судом була допитана сама малолітня потерпіла в присутності психолога, допитані свідки, досліджені експертизи, суд дав правильну їм оцінку, що стало наслідком визнання ОСОБА_14 винуватим у пред'явленому обвинуваченні.
Заслухавши засудженого, допитавши свідків за клопотанням сторони захисту, перевіривши матеріали справи, вислухавши думку прокурора, суд приходить до наступного.
Як убачається з матеріалів справи, за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31.01.2014 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 152 КК України та призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі (том 1 а.с. 112-115).
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 13.05.2014 року вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31.01.2014 року залишено без змін (том 1 а.с. 220-221).
Відповідно до розпорядження про виконання вироку, вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31.01.2014 року набрав законної сили 13.05.2014 року (том 1 а.с.237).
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що чоловік по імені ОСОБА_16 , прізвища якого не знає, проживав в їхньому селі із ОСОБА_17 , яка постійно була на заробітках, а він знаходився з її дітьми. ОСОБА_16 приходив до нього разом із дівчинкою років 3-4 за місяць чи два до подій злочину, за який засуджено ОСОБА_14 , та говорив йому, що дівчинка жалілася на болі між ніжками. Він їй між ніжками пальчиком робив масаж. Про ці слова ОСОБА_16 він не повідомляв ні матері дівчинки, ні до поліції, фактично значення їм не придав.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що в квітні 2014 року в розмові із ОСОБА_12 останній говорив, що зі слів вітчима дівчинки ОСОБА_13 той робив дівчинці масаж між ніжками. Про це вона по телефону повідомила сина.
Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований главою 34 КПК України, у якій наведений вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Відповідно до ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими є: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
У той же час згідно з пунктами 4, 5 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.
Нововиявлені обставини - у процесуальному праві узагальнена категорія юридичних фактів, які мають суттєве значення для вирішення справи, але не були відомі суду та іншим учасникам процесу на момент постановлення рішення, внаслідок чого була допущена судова помилка.
Не є нововиявленими обставинами ті, на які посилалися як на докази сторони кримінального провадження, або об'єктивно могли бути долучені як докази, невчасно подані сторонами докази.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Показання свідка ОСОБА_12 в судовому засіданні не конкретні, не стосуються події злочину, а саме 18 лютого 2013 року, не підтверджені належними і допустими доказами і не спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Необхідним при розгляді справ є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Желтяков проти України», який вимагає, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
Таким чином, системне тлумачення положень кримінального процесуального законодавства вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: вони існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового розгляду; вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Отже, суд не може погодитись з доводами ОСОБА_6 про наявність встановлених нововиявлених обставин, оскільки такі нововиявлені обставини, як завідомо неправдиві показання свідка ОСОБА_13 , на яких ґрунтується вирок, повинні бути встановлені вироком суду, а за неможливості його постановлення - матеріалами розслідування. Провадженню за такими нововиявленими обставинами обов'язково повинно передувати здійснення досудового розслідування щодо фактів штучного створення або підроблення доказів, дачі свідомо неправдивих показань, завідомо неправильного висновку чи пояснень експертом. Також не вбачається скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали.
Наведені ОСОБА_6 у заяві обставини не є нововиявленими у розумінні ст. 459 КПК України, не можуть доводити неправильність вироку чи ухвал, що належить переглянути.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 459, 462, 466, 467 КПК України, судова колегія-
Залишити без задоволення заяву засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31 січня 2014 року за нововиявленими обставинами.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, через Балаклійський районний суд. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3