Справа № 617/276/19
Провадження № 2-а/617/10/19
19 вересня 2019 року Вовчанський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Глоби М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Павлюковій С.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - Підкопай М.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вовчанську Харківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора відділу БДР УПП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Підкопай Миколи Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 15 лютого 2019 року близько 13 год. 40 хв., на зупинці «Ювілейна», яка знаходиться м. Вовчанськ вул. Соборна, він знаходився в автобусі ПАЗ 32054, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був з вимкненим двигуном та без руху, правила дорожнього руху не порушував. До автобуса підійшли співробітники поліції та попросили надати документи для перевірки. Після перевірки документів працівники поліції про порушення правил дорожнього руху йому не повідомляли, а наказали продовжити рух до кінцевої зупинки, тим самим, підтверджуючи, що транспортний засіб яким він керував технічно справний та може пересуватися далі. По приїзду на кінцеву зупинку, яка знаходиться за адресою м. Вовчанськ вул. Герлегівська 38, працівники поліції у нього знову попросили надати для огляду документи. Оглянувши автобус побачили пошкодження на вітровому склі та працівник поліції запитав, що це за пошкодження, на що він відповів, що дане пошкодження можливо утворилося коли він їхав по маршруту. Він пояснив співробітнику поліції, що по поверненню до місця стоянки, ця несправність буде усунена. Проте поліцейський пояснення з даного приводу до уваги не прийняв і склав відносно нього постанову. Він з постановою не згоден, правил дорожнього руху не порушував. Згідно до п. 31.5 ПДР України у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у п. 31.4 Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити не можливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуватись запобіжних заходів з виконання вимог пунктів 9.9 і 9.1 1 ПДР України. Дане технічне пошкодження вітрового скла на подальший рух не перешкоджало. Просив скасувати постанову серії НК № 393768 від 15 лютого 2019 року та стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. 00 коп., закрити провадження про адміністративне правопорушення.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Зазначив, що під час надання ним послуг з перевезення пасажирів та винесення постанови на лівому лобовому склі автобуса в зоні роботи склоочисників була тріщина, однак вона не заважала йому керувати транспортним засобом. Під час розгляду справи, працівником поліції були роз'яснені його права, заперечень з його боку не було. Разом з тим, працівник поліції не взяв до уваги, що із вказаним пошкодженням скла він може прослідувати до місця стоянки.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення. Відповідно до вимог ст. 175 КАС України надав суду відзив, в якому зазначає, що з позовом не погоджується, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. На вітровому склі автобуса ПАЗ 32054, реєстраційний номер НОМЕР_1 , малися тріщини в зоні дії склоочисників, що є порушенням п. 31.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації та п.6.8.5 ДСТУ 3649: 2010 «Національний стандарт України. Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» вимоги до інших елементів конструкції щодо безпечності технічного стану колісного транспортного засобу, згідно якого на вітровому склі колісного транспортного засобу не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників. Щодо зазначених в позовній заяві п. 31.5 та п. 31.4 Правил дорожнього руху, то вони не мають відношення к вищевказаному правопорушенню. Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується фотознімками та відеоматеріалами що додається до відзиву. Вказівка позивача на те що, він не порушував Правил дорожнього руху є безпідставною. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що інспектором відділу БДР УПП в Харківській області Підкопай М.В. було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 393768 від 15 лютого 2019 року, відповідно до якої ОСОБА_1 15 лютого 2019 року о 13 год. 50 хв. в м. Вовчанськ у по вул. Герлегівській 38, керував автобусом марки ПАЗ 32054, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час надання послуг з перевезення пасажирів по маршруту «Кільцевий», перевізник ТОВ «Авто ОВИ» технічний стан якого не відповідає вимогам та стандартам щодо безпеки дорожнього руху, а саме маються тріщини на лобовому склі у зоні дії склоочисників, чим порушив п. 31.1 ПДР України, п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КУпАП, до нього застосовне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680 грн. 00 коп.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ч. 2 ст. 121 КУпАП настає у разі керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.
Правила дорожнього руху у відповідності до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. п. 31.1 Правил дорожнього руху України, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Підпунктом 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 визначено вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання колісних транспортних засобів, та встановлено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено мати сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Відповідальність за порушення п. 31.1 ПДР України, пп. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 водіям передбачена частиною 2 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якої керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 280 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначений ст. 251 КУпАП.
Судом, в ході судового розгляду був досліджений відеозапис та фотокопії фотокарток, наданих суду відповідачем (а.с. 22-25, 38).
Із вказаного відеозапису та фотокарток вбачається, що на вітровому склі автобусу марки ПАЗ 32054, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував позивач, наявний тріщини на вітровому склі, в тому числі нижній частині вітрового скла в зоні роботи склоочисників.
Таким чином, доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та повністю спростовуються матеріалами справи та даними відеозапису відеорегістратора та фотокартками, наданими відповідачем.
Щодо посилання позивача у позові на п. 31.5 ПДР України згідно якого у разі виникнення у дорозі несправностей, зазначених у п.п. 31.4 ПДР України, водій повинен вжити заходи для їх усунення, а якщо зробити неможливо рухатись якомога коротшим шляхом до місця стоянки з виконанням вимог п. 9.9 і 9.11 ПДР України, суд не враховує, оскільки зазначені ним пункти ПДР України не відносяться до вчиненого ним правопорушення.
Окрім цього, суд зауважує, що у відповідності до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Порушення вимог безпечної експлуатації транспортного засобу є провокуючим чинником для несприятливих наслідків життю та безпеці пасажирів автомобільного перевізника.
Задоволення ж позовних вимог позивача означатиме офіційне тлумачення правових норм чинного законодавства таким чином аби сприяти автомобільним перевізникам порушувати вимоги стандартів, що у розумінні верховенства права є неприпустимим.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням визначеного чинним законодавством порядку, матеріалами та докази дослідженими судом підтвердження факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП, тому не вбачає підстав для її скасування.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 286 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача при прийнятті оскаржуваною постанови відповідають вимог закону, постанова про адміністративне правопорушення серії НК № 393768 від 15 лютого 2019 року є правомірною, винесеною з дотриманням вимог діючого законодавства та не підлягає скасування. Позовні вимоги позивача є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи відмову в задоволенні позову та звільнення позивача при подача позову від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, відсутність витрат понесених відповідачем, підстави для стягнення судового збору відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5-9, 12, 77, 139, 241-246, 250, 255, 286, 292, 293, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора відділу БДР УПП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Підкопай Миколи Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення у справі може бути подана Другому апеляційному адміністративному суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до або через Вовчанський районний суд Харківської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Вовчанський районний суд Харківської області.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі його апеляційного оскарження - моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - інспектор відділу БДР УПП в Харківській області старший лейтенант поліції Підкопай Микола Володимирович, ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження - м. Харків, вул. Шевченка, 315-А .
Суддя -