Справа № 426/10219/19
іменем України
23 вересня 2019 року м.Сватове
Суддя Сватівського районного суду Луганської області Половинка В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Сватівського районного суду Луганської області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, в якому просить суд усунути порушення її права власності на житловий будинок та визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Розглянувши подану позовну заяву суд приходить до висновку, що вона має бути залишена без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви була додана квитанція про сплату судового збору в сумі 768,40 грн.
Однак суд звертає увагу, що згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зазначене також відповідає п. 12, п.13 Постанови Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до яких у разі об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами, та якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.
Таким чином, оскільки позивачем у позовній заяві об'єднано дві позовних вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п.п 2.1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ст.. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» складає 1921,00 гривні.
Зважаючи на викладене вище суд пропонує позивачу доплатити судовий збір в сумі 768,40 гривень.
Відповідно ч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу час для усунення вищенаведених недоліків.
Керуючись ст.ст.177,185,260,353 ЦПК України, суддя
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили після підписання її суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Сватівського
районного суду В.О. Половинка