Справа № 428/3001/19
Провадження №2/428/1393/2019
23 вересня 2019р. Сєвєродонецький міський суд
Луганської області у складі:
головуючого судді Юзефовича І.О.
при секретарі Продченко О.А.
за участю представника відповідача Ахтирської Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Прокуратури Луганської області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про стягнення за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку у якості відшкодування шкоди, спричиненої незаконними діями по кримінальному провадженню №42014130000000385,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Прокуратури Луганської області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про стягнення за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку у якості відшкодування шкоди, спричиненої незаконними діями по кримінальному провадженню №42014130000000385, мотивуючи вимоги тим, що 03.12.2014р. на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Луганськ від 19.05.2014р. були внесені відомості до ЄРДР щодо скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України посадовими особами УДАІ ГУМВС України в Луганській області і присвоєно №42014130000000385. З 2015р. по теперішній час слідчі прокуратури Луганської області неодноразово виносили постанови про закриття зазначеного кримінального провадження, які визнаються судами незаконними. Порушення з боку прокуратури Луганської області мають системний і триваючий характер, останнє порушення було зафіксоване Сєвєродонецьким міським судом Луганської області 11.06.2019р.. Тобто, на думку позивача ОСОБА_1 , посадові особи прокуратури Луганської області при прийняття рішень про закриття кримінального провадження порушують норми КПК України. Зазначеними постійними незаконними діями з боку прокуратури Луганської області за останні чотири роки спричинено позивачу ОСОБА_1 моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 300000грн., і яка полягає у у постійних нервових розладах у здоров'ї, пов'язаних із душевними стражданнями, переживаннями і нервовим напруженням, оскільки він вимушений постійно звертатися до суду за захистом своїх порушених прав; постійні поїздки до суду підривають стан його здоров'я, і, як наслідок, він постійно повинен придбавати медикаменти для підтримання здоров'я у нормальному стані. Тому, на підставі ст. 1173,1174 ЦК України позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом і просить суд стягнути з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 300000грн. у якості відшкодування моральної шкоди, спричиненої йому незаконними діями прокуратури Луганської області по кримінальному провадженню №42014130000000385.
08.04.2019р. до Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшов відзив відповідача Прокуратури Луганської області на позовну заяву, який мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1 не навів обґрунтування позовних вимог немайнового характеру та не надав суду жодних доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди та її розміру. На теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014130000000385 триває, остаточного процесуального рішення не прийнято, що у свою чергу виключає право позивача ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди. Тому, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
11.04.2019р. (електронною поштою) та 15.04.2019р. (засобами поштового зв'язку) до Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшла відповідь позивача ОСОБА_1 на відзив Прокуратури Луганської області.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про стягнення за рахунок Державного бюджету України у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.
Представник відповідача Ахтирська Л.О. у вступному слові заперечувала проти задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено спричинення йому діями або бездіяльністю прокуратури Луганської області моральної шкоди. Тому, просила відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та прийшов до наступних висновків.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до копії ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Луганська від 19.05.2014р. по справі 437/4726/14к, зобов'язано прокуратуру Луганської області відповідно до вимог ст. 214 КПК України внести до ЄРДР відповідні дані за заявою ОСОБА_1 від 01.02.2014р. та розпочати досудове розслідування. Відповідно до копії ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22.04.2015р. по справі №428/3254/15-к, постанову слідчого в ОВС 2 слідчого відділу слідчого управління прокуратури Луганської області Шабельського А.М. про закриття кримінального провадження № 442014130000000385 - скасовано, матеріали кримінального провадження направлено до прокуратури Луганської області для продовження досудового розслідування. Відповідно до копії ухвали апеляційного суду Луганської області від 23.12.2015р. по справі №428/11878/15-к, ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 листопада 2015 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого в ОВС 2-го СВ прокуратури Луганської області Шабельського А.М. від 30.10.2015 року про закриття кримінального провадження № 42014130000000385 від 03.12.2014 року по ознакам злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України - скасовано з постановленням нової ухвали. Скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Постанову старшого слідчого в ОВС 2-го СВ прокуратури Луганської області Шабельского А.М. від 30.10.2015 року про закриття кримінального провадження №42014130000000385 від 03.12.2014 року по ознакам злочину передбаченого ч.1 ст.366 КК України - скасовано, матеріали кримінального провадження направлено прокурору для проведення досудового слідства. Відповідно до копії ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.11.2016р. по справі №428/9544/16-к, постанову старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу прокуратури Луганської області Шабельського А.М. від 22.08.2016 року про закриття кримінального провадження № 4201413000000385 від 03.12.2014 року - скасовано. Матеріали кримінального провадження направлено для проведення по ньому розслідування та виконання ухвали суду. Відповідно до копії ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06.02.2017р. по справі №428/792/17, постанову старшого слідчого в ОВС 2-го СВ прокуратури Луганської області Верич Д.В. від 30.12.2016 року про закриття кримінального провадження № 42014130000000385 від 03.12.2014 року - скасовано. Матеріали кримінального провадження направлено прокурору Луганської області для проведення по ньому розслідування, та виконання ухвали суду. Відповідно до копії ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16.05.2017р. по справі №428/2835/17, постанову старшого слідчого в ОВС 2-го СВ прокуратури Луганської області Шабельського А.М. від 21.02.2017 року про закриття кримінального провадження № 42014130000000385 від 03.12.2014 року - скасовано. Зобов'язано орган досудового розслідування провести по справі наступні слідчі та процесуальні дії: вжити заходи для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення; обґрунтовано прийняти рішення щодо конкретних посадових осіб УДАІ ГУМВС України в Луганській області по наявності у їх діях складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1. ст. 366 КК України, або його відсутності; з'ясувати питання на підставі якого офіційного фінансового документу ОСОБА_1 призначено пенсію протоколом (розпорядженням) від 01.09.2011 року; вжити вичерпних заходів для встановлення та допиту свідків - інспектора кадрового забезпечення УДАІ ГУМВС України в Луганській області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , який підписував грошовий атестат, ОСОБА_5 , яка зазначена виконавцем у розрахункових відомостях; вжити вичерпних заходів передбачених КПК України для встановлення і допиту керівника органу внутрішніх справ і начальника фінансового апарату під час оформлення ОСОБА_1 пенсії; розглянути питання щодо можливості визнання ОСОБА_1 потерпілим по кримінальному провадженню; при наявності підстав визначитись з необхідністю призначення: додаткової судово-економічної та судово-почеркознавчої експертизи з урахуванням доводів заявника та його представників. Матеріали кримінального провадження направлено прокурору Луганської області для організації проведення по ньому розслідування, та виконання ухвали суду. Відповідно до копії ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.06.2018р. по справі №428/5955/18, скасовано постанову старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу прокуратури Луганської області Шабельського А.М. від 30.03.2018р., винесену в рамках кримінального провадження № 42014130000000385 від 03.12.2014 року. Відповідно до копії ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.03.2019р. по справі №428/2275/19, скасовано постанову старшого слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Луганської області Боровик О.А. від 31.01.2019р. про закриття кримінального провадження №42014130000000385 від 03.12.2014р..
Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступні норми законодавства.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Чинним законодавством України чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, при цьому встановлення розміру грошових доходів, втрачених громадянами внаслідок незаконних дій зазначених органів, віднесено до компетенції цих органів, а не суду.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
Таким чином, враховуючи, що жодної з перелічених незаконних дій щодо ОСОБА_1 вчинено не було, як вбачається з його позовної заяви, ст. 1176 ЦК України не підлягає застосуванню по даній справі.
За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами.
Відповідно до вимог діючого законодавства шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
Вказаною статтею визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Отже, обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу.
При цьому, як вбачається з тексту ст. 1174 ЦК України, для відшкодування особі шкоди за її положеннями, обов'язковою умовою є заподіяння особі шкоди саме незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень.
Позивачем ОСОБА_1 не надано жодних доказів, що підтверджують незаконність будь-яких рішень, дій чи бездіяльності, вчинених посадовими особами прокуратури Луганської області при здійсненні досудового розслідування по кримінальному провадженню №42014130000000385 від 03.12.2014р.. При цьому, суд зауважує, що з матеріалів справи вбачається, що впродовж здійснення тривалого досудового розслідування по зазначеному кримінальному провадженню слідчими прокуратури неодноразово виносились постанови про закриття кримінального провадження, які в наступному скасовувались ухвалами слідчих суддів. При цьому, такі скасування відбулись не у зв'язку з незаконністю винесених постанов про закриття кримінального провадження - справа поверталась для з'ясування і уточнення певних додаткових обставин і вчинення додаткових процесуальних дій з метою перевірки всіх доводів ОСОБА_1 .. До того ж, станом на теперішній час досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженню триває, остаточне рішення не було прийнято. Сама лише незгода позивача ОСОБА_1 з прийнятими процесуальними рішеннями, значною тривалістю розслідування не свідчить про незаконність дій органів прокуратури Луганської області відносно ОСОБА_1 в межах відповідного кримінального провадження.
Таким чином судом не встановлено фактів незаконності дій з боку прокуратури Луганської області при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014130000000385 від 03.12.2014р., тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування йому моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю прокуратури Луганської області - відсутні.
Доводи позивача ОСОБА_1 про те, що він, в результаті завданої йому моральної шкоди при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014130000000385 від 03.12.2014р. зазнав порушень здоров'я, у зв'язку з нервовим напруженням належними та допустимими доказами не підтверджуються, тому не можуть бути прийняті судом до уваги.
На підставі викладеного, враховуючи відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про протиправну бездіяльність, винесення незаконних рішень або вчинення посадовими особами прокуратури Луганської області незаконний дій щодо ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне визнати позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
Судові витрати у розмірі 768,40грн. у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне компенсувати за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, оскільки позивач ОСОБА_1 у відповідності до п. 13 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від його сплати.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України , суд -
вирішив:
Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 ) до Прокуратури Луганської області (код ЄДРПОУ 02909921, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 27), Держави Україна в особі Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6) про стягнення за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 300000грн. у якості відшкодування моральної шкоди, спричиненої йому незаконними діями прокуратури Луганської області по кримінальному провадженню №42014130000000385 від 03.12.2014р..
Судові витрати у розмірі 768,40грн. компенсувати за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя І. О. Юзефович