у.н. 415/4776/19
н.п. 2-а/415/247/19
20 вересня 2019 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Фастовця В.М.,
за участю секретаря судового засідання Васильєвої В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектору взводу № 2 роти № 2 Управління патрульної поліції в Луганській області ДПП лейтенанта поліції Рубан Ганни Олексіївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову серії НК № 519261 від 01.06.2019 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом надіслання повістки на адресу, вказану у позовній заяві, яка повернута до суду через незапит, тобто не отримання позивачем. Виходячи з положень ст.268 ч.1, ч.2 КАС України, суд вважає позивача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, надав до суду клопотання, в якому просить адміністративний позов розглянути за її відсутності та долучити до справи відеозапис події.
Згідно ст. 268 ч. 3 КАС України неприбуття особи не перешкоджає розгляду справи.
У судовому засіданні встановлено, що 01 червня 2019 р. відповідачем відносно позивача було складено протиправно постанову в справі про адміністративне правопорушення серії НК № 519261, за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 01.06.2019 о 22 год. 20 хв. у м. Лисичанську по вулиці Г. Потапенко , керуючи транспортним засобом Daewoo, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив п. 8.4 «б» ПДР України.
Задовольняючи позов, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 2 ч.3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками…, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Порядок дослідження і закріплення доказів у справах про адміністративне правопорушення регламентується наступними нормами КУпАП.
Ст.252 КУпАП - посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Окрім того, приписи ст.7 ч.1-3 КУпАП визначають, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З оскаржуваної постанови вбачається, що до неї не надано жодного доказу вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення (а.с.9)
З наведеного випливає, що у суду відсутні докази того, що на час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача відповідач приймав оскаржуване рішення з дослідженням доказів, а не на підставі тільки візуального спостереження за дотриманням позивачем ПДР.
Аналогічна позиція викладена і у постанові ВС від 26 квітня 2018 р. у справі №338/1/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73700340).
Що стосується доводів позивача в частині неправомірності винесення постанови на місці вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає безпідставними, з огляду на таке.
Відповідно до положень частини 1 статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
З врахуванням рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року №5-рп/2015 положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Однак, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року №596-VIII, внесені зміни в правові норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема доповнено статтю 258 КУпАП частиною 2, відповідно до якої визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Крім цього Законом викладено у новій редакції частину 4 названої статті 258 КУпАП, відповідно до якої передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 згідно розділу III пунктів 1, 2 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122 …….. виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
З наведеного вбачається, що уповноважений працівник Національної поліції має право виносити постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, розгляд яких віднесено до його компетенції, на місці вчинення адміністративного правопорушення, а тому дії працівника поліції по складенню постанови при виконанні ним своїх обов'язків є такими, що випливають з його посадових обов'язків.
Аналогічна позиція викладена і в постанові ВС від 21.11.2018 р. в справі № 465/6677/16-а.
Тому позов підлягає задоволенню, а провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закриттю.
В порядку ст. 139 КАС України, судові витрати віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243-246, 268-270, 286КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до інспектору взводу № 2 роти № 2 Управління патрульної поліції в Луганській області ДПП лейтенанта поліції Рубан Ганни Олексіївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову серії НК № 519261 від 01.06.2019 інспектору взводу № 2 роти № 2 Управління патрульної поліції в Луганській області ДПП лейтенанта поліції Рубан Ганни Олексіївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП закрити.
Судовий збір віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення.
Суддя: