Справа №: 398/3186/19
провадження №: 3/398/1007/19
Іменем України
"23" вересня 2019 р. Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Коліуш Г.В., розглянувши справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшли адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 176166 від 31.08.2019 року вбачається, що 31.08.2019 року о 05 год. 35 хв. на а/д М 04 Знамянка-Луганськ-Ізварино, 26 км ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме почервоніння очей, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу "Drager Alcotest" на місці зупинки транспортного засобу та від проходження медичного огляду у закладі охорони здоровя в установленому законом порудку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки він наполягав на проведенні аналізу шляхом відібрання зразків крові, в чому йому було відмовлено.
За ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Пунктами 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103, встановлено, що водій транспортного засобу, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами направляється уповноваженою особою Державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до ч. 1 розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається відповідно до ст.254 КУпАП, До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Відповідно до ч. 6 розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно ч. 2 та 3 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, транспортний засіб правопорушника був зупинений працівниками поліції на трасі біля с. Веселе, Олександрійського району, Кіровоградської області за порушення ПДР, а саме непрацюючий правий стоп. На прохання працівників поліції пред'явити водійське посвідчення, технічний паспорт та страховий поліс водій спочатку відмовлявся, а потім надав посвідчення водія. ОСОБА_1 в присутності свідків було запропоновано пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, однак останній відмовився та виявив бажання проїхати в лікарню. Працівниками поліції ОСОБА_1 було доставлено до м. Знам'янка для проведення медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння. В лікарні ОСОБА_1 відмовився від продуву Драгера в присутності лікаря та медичної сестри закладу та вимагав взяти у нього на аналіз кров, на що йому повідомили, що відповідно до Інструкції 1452 до спільного наказу Національної поліції та Міністерства охорони здоров'я перевірка на стан алкогольного сп'яніння проводиться за допомогою газоаналізатора, в випадках перебування без свідомості береться на аналіз кров. Працівниками поліції було написано направлення на проходження медичного огляду, а лікарем медичного закладу надано довідку про відмову ОСОБА_1 пройти медичний огляд на встановлення стану спяніння. На виході з лікарні, ОСОБА_1 повторно відмовився від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest №6810 та вимагав відібрати у нього кров.
З письмових пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які містяться в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від продуву спеціального приладу «Драгер» та від проходження у встановленому порядку медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 7 розділу III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Згідно з п., п. 12, 13 розділу III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Таким чином Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом Міністерства охорони здоров'я, Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2015 р., № 1452/735 не містить заборони відбирати в обстежуваної особи зразки біологічного середовища у тому й числі кров для проведення дослідження в закладі охорони здоров'я щодо наявності алкоголю в інших випадках.
З матеріалів адміністративної справи та наявного у ній відеозапису видно, що ОСОБА_1 31.08.2019 р. у присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», погодився пройти такий огляд з закладі охорони здоров'я шляхом відібрання аналізу крові. В медичному закладі, а саме в Комунальному закладі "Знамянська міська лікарня імені А.В. Лисенка" ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», при цьому заявив щоб у нього взяли кров для дослідження на наявність алкоголю. Працівником медичного закладу в присутності лікаря було відмовлено в взяті крові на дослідження. При цьому лікарем, який проводив огляд ОСОБА_1 було складено довідку №334, за якою ОСОБА_1 відмовився від обстеження.
За таких обставин суддя приходить до висновку, що довідка №334, складена 31.08.2019 року лікарем КЗ "Знамянська міська лікарня імені А.В. Лисенка" в силу ч. 5 ст. 266 КУпАП не відповідає вимогам закону, а тому вона не може бути доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інших належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення матеріали справи не містять. Навпаки, наявні в матеріалах справи письмові докази та відеозапис, свідчать про порушення поліцейськими вимог нормативно-правових актів, які регулюють процедуру проведення медичного огляду водія на стан сп'яніння, направлення їх для проходження відповідного огляду, а також оформлення матеріалів справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Суддя наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.51 КпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням». Тим більше «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у вигляді штрафу від однієї шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (тоді як за КК України мінімальний штраф становить тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Частиною третьою ст. 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд зазначає, що наявність протоколу не є беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
На підставі викладеного, суддя приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283-284 КУпАП, суд,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальнлості а ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду області через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Коліуш Г.В.