Справа № 405/7018/19
1-кс/405/4035/19
20 вересня 2019 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу прокуратури Кіровоградської області, внесене у кримінальному провадженні № 12019120000000232 від 18.09.2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вороньки, Чернуховського району, Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, маючого на утриманні малолітню дитину 2018 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз: 07.12.2018 Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки,
- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
У провадженні СУ ГУНП в Кіровоградській області знаходяться матеріали досудового розслідування № 12019120000000232 від 18.09.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 18.09.2019, близько 01 год.00 хв., порушуючи вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) (п. 2.9. Водієві забороняється: a) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння…) перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував мотоциклом М -67-36, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », який належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , при цьому, достовірно знаючи про технічну несправність у вигляді непрацездатності світлових приладів на транспортному засобі, а саме не горить лампа фари, при якій забороняється подальший рух транспортних засобів, що прямо передбачено вимогами п.31.6 (б) ПДР України, (п.31.6 (б) Забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких: б) у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів; ) тим самим не дають змогу водієві безпечно керувати транспортним засобом.
Рухаючись у вказаний час та на зазначеному мотоциклі, тобто в темну пору доби, по вул. Карпенка Карого в с. Мар'янівка Маловисківського району, Кіровоградської області, зі сторони с. Велика Виска в сторону с. Павлівка, Маловисківського району, Кіровоградської області, навпроти будинку 61, ігноруючи вимоги п.п. 1.5, 2.3 (д) ПДР України (п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху) проявив особисту безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки, продовжуючи рух на технічно несправному транспортному засобі, чим позбавив себе можливості безпечно керувати мотоциклом, який мав технічні несправності, при яких забороняється подальший рух, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , котрий рухався в зустрічному напрямку щодо руху мотоцикла.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди, а водій ОСОБА_5 у свою чергу після ДТП переніс потерпілого на узбіччя та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, залишивши пішохода ОСОБА_8 у небезпечному для життя стані, та переховувався від правоохоронних органів до 22 години 10 хвилин 18.09.2019, тобто до моменту затримання працівниками поліції.
Таким чином, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Вороньки, Чернуховського району, Полтавської області, українець, громадянин України, освіта середня, одружений, офіційно не працюючий, маючого на утриманні малолітню дитину 2018 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий, останній раз: 07.12.2018 Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки.
19.09.2019 о 00 години 20 хвилин у порядку ст. 208 КПК України (час фактичного затримання працівниками поліції 22 година 10 хвилин) ОСОБА_5 затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
19.09.2019 ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України.
Оголошена ОСОБА_5 підозра у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження доказами, а саме: протоколом огляду місця ДТП від 18.09.2019, протоколом огляду трупа ОСОБА_8 від 18.09.2019, протоколом огляду місця події (транспортного засобу, який приймав участь у ДТП від 18.09.2019), показами очевидця ДТП - свідка ОСОБА_9 .
Таким чином, є підстави вважати, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідно до закону України про кримінальну відповідальність, згідно ст. 12, відноситься до категорії тяжких злочинів за вчинення, якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років із позбавленням спеціального права.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення та з метою уникнення відповідальності за вчинене, перемістив потерпілого за межі проїзної частини, яке мало проглядаємо для інших учасників руху, після чого з місця правопорушення зник, вчиняв дії направлені на переховування речі - мотоцикла М -67-36, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », який являється засобом вчинення злочину, а також слідів кримінального правопорушення, які збереглися на вищевказаному транспортному засобі.
Підозрюваний ОСОБА_5 залишивши місце дорожньо-транспортної пригоди, на місце пригоди не повертався, не надавав допомоги потерпілому ОСОБА_8 , якого він ( ОСОБА_5 ) сам поставив у небезпечний для життя стан.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку, який був встановлений вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.12.2018 за вчинення ним злочину корисливо-насильницького спрямування за який був засуджений до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки. Поряд з цим, останній також неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини пов'язані з незаконним заволодінням транспортними засобами, при цьому не маючи посвідчення на право керування транспортними засобами.
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , схильність його до вчинення правопорушень, у тому числі й у галузі забезпечення безпеки дорожнього руху, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, на переконання органу досудового розслідування, застосування більш м'яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, чи то домашній арешт не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених судом обов'язків у разі їх застосування.
Поряд з цим, при обрані виду запобіжного заходу також слід врахувати, що ОСОБА_5 злочин вчинено в період іспитового строку, а відповідно до положень постанови Пленуму ВСУ "Про практику призначення судами кримінального покарання" у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України розмір застави може не визначається у кримінальному провадженні щодо злочину, яким спричинено загибель людей.
Враховуючи вищевикладене слідує, що підозрюваний ОСОБА_5 на даний час має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки досудове розслідування наразі фактично лише розпочато, вчинити інше кримінальне правопорушення, що вказує на неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а ніж тримання під вартою.
Тому, враховуючи обставини кримінального провадження, на глибоке переконання сторони обвинувачення, по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому, необхідно оцінити суворість можливого покарання та визнати за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі не обрання щодо нього запропонованого запобіжного заходу. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що зумовлюють потребу у триманні підозрюваного під вартою, у зв'язку із чим керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 194, 197 КПК України слідчий просив задовольнити клопотання.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Адвокат ОСОБА_6 заперечив щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі. Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку адвоката.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та захисника, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно висновків Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
При цьому, не можна не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Отже, обраний відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як видно з клопотання та доданих до нього матеріалів підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив нове кримінальне правопорушення в період іспитового строку, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає про існування ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України з урахуванням встановлених ризиків, відсутні підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, окрім тримання під вартою зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.
Крім цього, слідчим суддя враховуються обставини, визначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: повідомлення ОСОБА_5 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів цього, його вік, стан здоров'я, тяжкість покарання, наявність утриманців та судимостей.
Вказане свідчить, що запобігання встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового слідства.
Слідчим суддею при визначенні суми альтернативного запобіжного заходу - застави підозрюваному враховується, що на утриманні у підозрюваного є дружина, малолітня дитина, проте, як пояснив підозрюваний у судовому засіданні він працює неофіційно, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному.
Слідчий суддя вважає, що застава - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240 грн., в повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного обов'язків та його належну поведінку.
Враховуючи зазначене, вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено неможливість застосування до підозрюваного у даному кримінальному правопорушенні більш м'якого запобіжного заходу, існує необхідність у застуванні до нього запобіжного заходу тримання під вартою, а тому клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 9, 176-178, 182-183, 186, 196-197, 205, 206, 369-372 КПК України,
Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу прокуратури Кіровоградської області, внесене у кримінальному провадженні № 12019120000000232 від 18.09.2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строку досудового слідства, а саме з 22 год. 10 хв. 18 вересня 2019 року до 22 год. 10 хв. 16 листопада 2019 року.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) грн. які необхідно внести на розрахунковий рахунок №37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі № 12019120000000232 від 18.09.2019 року.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в строк до 16.11.2019 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора та в подальшому до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту у якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими, експертами у кримінальному провадженні, як безпосередньо так і через третіх осіб за винятком участі у процесуальних діях.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Строк дії ухвали до 16.11.2019 року.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_10 Тьор