Справа № 404/5359/19
Номер провадження 2-а/404/298/19
23 вересня 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Мохонько В.В.,
при секретарі - Мосійчук А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження справу, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора лейтенанта поліції батальйону №1 роти №2 УПП в Кіровоградській області ДПП Бабіна Дмитра Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
25 липня 2019 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора лейтенанта поліції батальйону №1 роти №2 УПП в Кіровоградській області ДПП Бабіна Дмитра Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, по якому просить визнати оскаржувані дії відповідача щодо винесення відносно нього постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1341763 від 19.07.2019 року протиправними; скасувати постанову серії ЕАВ №1341763 від 19.07.2019 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП накладене на ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.; закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно позивача.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19.07.2019 року інспектором лейтенантом поліції батальйону №1 роти №2 УПП в Кіровоградській області ДПП Бабіним Дмитром Сергійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАВ №1341763 від 19.07.2019 року, якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно постанови, позивач 19.07.2019 року о 05 год. 02 хв., керуючи транспортним засобом TGL 7.150, державний номерний знак НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на автодорозі М13, 703 км. на заборонений сигнал світлофора, а саме жовтий, чим порушив п. 8.7.3 ґ ПДР України.
Позивач з вказаною постановою не погоджується та зазначає, що згідно п. 8.11 ПДР України дозволяється проїжджати перехрестя на жовтий сигнал світлофора за умови неможливості зупинити транспортний засіб, не вдаючись до екстреного гальмування, та за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Вказує, що не міг зупинитись безпосередньо перед перехрестям та, продовжуючи рух, не створював іншим учасникам дорожнього руху жодних перешкод.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.07.2019 року відкрито провадження в порядку спрощеного провадження та призначено судове засідання /а.с. 7-8/.
В судове засідання позивач не з'явився, повідомлений судом про час та місце розгляду справи належним чином, через канцелярію суду надав заяву, якою просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав /а.с. 29/.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду відзив, яким просив відмовити у задоволенні позовних вимог, та надав до суду носій інформації DVD-R, на якому міститься відеофіксація з місця адміністративного правопорушення від 19.07.2019 року.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.07.2019 року інспектором лейтенантом поліції батальйону №1 роти №2 УПП в Кіровоградській області ДПП Бабіним Дмитром Сергійовичем складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №1341763 від 19.07.2019 року, в якій зазначено, що позивач 19.07.2019 року о 05 год. 02 хв., керуючи транспортним засобом TGL 7.150, державний номерний знак НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на автодорозі М13, 703 км. на заборонений сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 ґ ПДР України /а.с. 5/.
Враховуючи викладене, відповідачем притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
За приписами ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до 8.7.3 ґ ПДР, сигнали світлофора мають такі значення: жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути притягнутий заходам адміністративного примусу у зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статі 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Тобто, положення вказаного Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
Згідно п. 8.10 ПДР України, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Згідно пояснень позивача, зазначених в позовній заяві, позивач здійснив проїзд перехрестя на зелений сигнал світлофору, при цьому посилається на п. 8.11 ПДР України, згідно якого водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідачем на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, надано до суду відеозапис з місця адміністративного правопорушення від 19.07.2019 року, з якого вбачається, що позивач здійснив проїзд перехрестя на жовтий сигнал світлофора.
Крім того, увімкненню жовтого сигналу світлофору передував зелений миготливий сигнал світлофору, який згідно п. 8.7.3 в ПДР України, інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.
Тобто, у даній дорожній ситуації позивач від початку роботи світлофору в зеленому миготливому режимі повинен був вжити заходи щодо зменшення швидкості руху до показників, які забезпечували можливість його зупинки відповідно до вимог п. 8.10 ПДР.
При увімкненні жовтого сигналу світлофора позивач мав достатньо часу для зупинки автомобіля, і це дозволяло зробити йому відстань до перехрестя, однак водій навіть не намагався загальмувати автомобіль, що ставить під сумнів правдивість пояснень та судом розцінюється як намагання уникнути адміністративної відповідальності.
Таким чином, увімкнення жовтого сигналу світлофора не було для позивача несподіваним. Знання та належне виконання ним положень п. 8.7.3 у поєднанні з п. 2.3 «б» ПДР, який зобов'язує водіїв для забезпечення безпеку дорожнього руху бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, дозволило б позивачу дотримуватися вимог п. 8.7.3 ПДР без порушення правил дорожнього руху.
Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її скасування та для задоволення позову відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України,ч. 2 ст. 122 КУпАП, ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 242, 243-246, 262, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора лейтенанта поліції батальйону №1 роти №2 УПП в Кіровоградській області ДПП Бабіна Дмитра Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення, а постанову інспектора лейтенанта поліції батальйону №1 роти №2 УПП в Кіровоградській області ДПП Бабіна Дмитра Сергійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1341763 від 19.07.2019 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду .
У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
відповідач: інспектор лейтенант поліції батальйону №1 роти №2 УПП в Кіровоградській області ДПП Бабін Дмитро Сергійович, місцезнаходження: вул. Ю.Бутусова, 22б, м. Кропивницький;
третя особа: Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, місцезнаходження: вул. Юрія Бутусова, 22б, м. Кропивницький.
Повне судове рішення складено 23.09.2019 року.
Суддя Кіровського В. В. Мохонько
районного суду
м.Кіровограда