Справа 331/4228/19
Провадження 2/331/1756/2019
23 вересня 2019 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді: Жукової О.Є
за участю секретаря : Качан К.К.
розглянувши заяву про самовідвід судді Жукової О.Є. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про індексацію аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
В провадження судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Жукової О.Є. 20.09.2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про індексацію аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів .
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.12.2012 по 15.03.2019 роки та суму індексації аліментів за період з 2013 по 2018 роки включно в розмірі 5 412,49 гривень, посилаючись на несплату відповідачем суми заборгованості по аліментам, яка була визначена рішенням Апеляційного суду Запорізької області у справі 331/3299/16-ц.
Разом з тим, в провадженні судді Жукової О.Є. перебувала цивільна справа № 331/3299/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи , що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Відділ державної виконавчої служби Запорізького районного управління юстиції Запорізької області Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про стягнення неустойки від суми несплачених аліментів. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у цій справі від 16 листопада 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено. Зазначене судове рішення в частині відмови в позові щодо стягнення заборгованості по аліментам та пені було скасоване рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 19 січня 2017 року, однак в ньому суддею Жуковою О.Є. було надано оцінку доводам сторін щодо наявної заборгованості по аліментам , а також зроблено висновок про відсутність підстав для стягнення пені з відповідача ОСОБА_2 ..
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 2 ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
За змістом ч.1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, неупередженість судді при розгляді справи презюмується, що викладено у рішеннях по справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко та Мартиненко проти України».
Для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції питання безсторонності судді має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, Європейським судом визначено про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи.
У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності ( «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року, пп.27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду ( «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10 червня 1996 року, п.38).
З матеріалів позову вбачається, що його предметом є правовідносини, що склалися між сторонами з приводу несплати заборгованості по аліментам . Враховуючи, що суддею Жуковою О.Є. у справі 331/3299/16-ц було ухвалене рішення від 16 листопада 2016 року , яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено, крім того, зазначене судове рішення в частині відмови в позові щодо стягнення заборгованості по аліментам та пені було скасоване рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 19 січня 2017 року, однак в ньому суддею Жуковою О.Є. було надано оцінку доводам сторін щодо наявної заборгованості по аліментам , а також зроблено висновок про відсутності підстав для стягнення пені з відповідача ОСОБА_2 , суддя вважає , що вказана цивільна справа не може розглядатися суддею Жуковою О.Є. , оскільки існують обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді
Враховуючи вищезазначене, відповідно до вимог п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України вказана цивільна справа не може розглядатися суддею Жуковою О.Є. , а тому заява про самовідвід обґрунтована та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 33, 36,39,40 ЦПК України, суд
Заяву судді Жуковій О.Є. про самовідвід задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про індексацію аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів передати для визначення судді для розгляду справи в порядку визначеному ст. 33 ЦПК України .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.Є. Жукова
23.09.2019