Справа № 309/2964/19
Провадження № 1-кс/309/881/19
20 вересня 2019 року м. Хуст
Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 сторін кримінального провадження слідчого СВ Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_3 прокурора Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_7 за погодженням прокурора Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12019070050000858 щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 -
Слідчий СВ Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_4 звернувся в суд з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1
Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 19 вересня 2019 року, приблизно о 02 год. ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_8 , перебуваючи біля магазину «Марцепан», що в с. Велятино Хустського району по вул. Шаянська буд.7, переконавшись що за їхніми діями ніхто не спостерігає, щоб їх злочинні дії не були викриті сторонніми особами, усвідомлюючи протиправність, караність та суспільну небезпечність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків з корисливих мотивів, шляхом віджиму сенсорного монітору від платіжного терміналу за допомогою інструментів призначених для будівництва, проникли в середину вказаного платіжного терміналу, звідки за допомогою гайкових ключів (газових), зірвали касету в середині якої знаходились грошові кошти у сумі 2708 гривень. Після чого з місця події також викрали сенсорний монітор чорного кольору, чим спричинили матеріальну шкоду фінансовій компанії «АБЕКОР».
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у крадіжці,- таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, шляхом проникнення у сховище.
19.09.2019 ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України, було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
19.09.2019 року о 18 год 03 хв, стороною обвинувачення, відповідно до ст.278 КПК України повідомлено про підозру: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тобто у крадіжці,- таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, шляхом проникнення у сховище.
Наявність обґрунтованої підозри, підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування: а саме: рапортом оперативного чергового Хустського ВП від 19.09.2019; протоколом прийняття заяви ОСОБА_9 про вчинене кримінальне правопорушення від 19.09.2019; протоколом ОМП від 19.09.2019; протоколом ОМП від 19.09.2019; протоколом ОМП від 19.09.2019; протоколом затримання ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні злочину від 19.09.2019; протоколом затримання ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні злочину від 19.09.2019; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 19.09.2019; Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_10 від 19.09.2019; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_10 додатковий від 19.09.2019; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 19.09.2019.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою, з яких особисте зобов'язання є найбільш м'яким, а тримання під вартою найбільш суровим запобіжними заходами.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливати на свідків у цьому ж провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення.
На виконання вимог ст.178 КПК України, в якості обставини, що обов'язково враховуються судом при обранні запобіжного заходу, сторона обвинувачення вважає за необхідне зазначити: наявність вагомих доказів які підтверджують вчинення підозрюваним ОСОБА_5 , кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, які наявні в матеріалах кримінального провадження; злочин у якому підозрюється ОСОБА_5 передбачений ч.3 ст. 185 КК України є умисним тяжким кваліфікованим злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років; вік та стан здоров'я підозрюваного, тобто відсутність будь, яких застережень, які б вказували, що ОСОБА_5 у зв'язку зі своїм малолітнім, похилим віком чи поганим станом здоров'я не може утримуватись в ізоляторі тимчасового тримання; відсутність у підозрюваного постійного місця роботи, що дає стороні обвинувачення вважати, що ОСОБА_5 продовжуватиме вчиняти інші умисні корисливі злочини та може перешкоджати здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. як зазначив підозрюваний ОСОБА_8 під час допиту підозрюваного, ОСОБА_5 причетний до вчинення ряду інших корисливих, однорідних злочинів на території Закарпатської області, що дає підстави вважати, що останній і надалі буде вчиняти інші злочини, та в подальшому буде переховуватися від органу досудового розслідування з метою уникнення покарання.
Враховуючи положення ст. 183 КПК України сторона обвинувачення вважає за необхідне обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обрання більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеним ризикам та належному виконанні підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного та з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов'язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків, як під час досудового розслідування так і судового розгляду, крім цього враховуючи, що ОСОБА_5 ніде не працює та перебуваючи на волі може вчинити інший умисний злочин, а також приймаючи до уваги, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст. 176 КПК України, ніж тримання під вартою не зможе запобігти наведеним вище ризикам, слідчий просить суд застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 та слідчий ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримали у повному обсязі, просили задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, а саме те, що його було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення санкція за скоєння якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, що вказує на те, що він будучи обізнаним з мірою покарання перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, які на даний час ще не встановлені. а більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти даним ризикам.
Сторона захисту у судовому засіданні зокрема адвокат ОСОБА_6 заперечила проти задоволення клопотання слідчого, та подала суду письмове заперечення на клопотання. Суду ствердила, що подане клопотання є необґрунтованим, а ризики зазначені в клопотанні не підтверджені належними та достатніми доказами. У зв'язку із не доведенням наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відсутністю необхідності застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисник вважає, що достатнім видом запобіжного заходу, відносно підозрюваного ОСОБА_5 буде застосування домашнього арешту, що буде достатньою гарантією для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, що випливають із змісту ст. 177 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішенні питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, приходить до наступного.
Органами досудового розслідування підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за вище наведених обставин.
За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Слідчим суддею, на час порушеного у клопотанні питання, про підозрюваного встановлено такі відомості: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , не працюючий, раніше не судимий, одружений , разом з дружиною виховує двох неповнолітніх дітей. Приймав участь в бойових діях в складі ЗСУ, безпосередньо приймав участь в АТО з 7 серпня 2015 року по 25 листопада 2015 року на території Донецької та Луганської областей. Відзначений державними нагородами за безпосередню участь в захисті цілісності та суверенітету держави. Виключно позитивно характеризується головою Спілки учасників антитерористичної операції міста Мукачево та Мукачівського району, а також головою правління ліги ветеранів АТО та бойових дій «Карпатська Земля»
Як убачається з матеріалів клопотання необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, які ще не встановлені, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Тож, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
В свою чергу, у судовому засіданні, стороною захисту, у супереч положень ч. 5 ст. 132 КПК України, не було надано суду допустимих доказів, які б свідчили про відсутність ризиків встановлених стороною обвинувачення, у звязку з чим, слідчий суддя вважає доведеною наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.
Однак, слідчий суддя не сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту. Твердження сторони обвинувачення про можливий тиск на свідків даного кримінального провадження спростовується, оскільки слідчий сам вказав в клопотанні, що свідки у даному провадженні ще не встановлені. Також слідчий суддя приймає до уваги стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_5 , а саме те, що відповідно до висновку невропатолога Хустської районної лікарні ОСОБА_5 постановлено діагноз «Закрита черепно - мозкова травма» та призначено відповідне лікування.
За таких умов, суд приходить до переконливого висновку, що клопотання не містить чіткого обґрунтування неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у зв'язку з чим вважає, що на даному етапі, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи (взяття під варту), про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Долучені до матеріалів справи витяги з ЄРДР та усні пояснення слідчого , що ОСОБА_5 може бути причетний до інших подібних злочинів, які вчинені на території Закарпатської області, на переконання слідчого судді, без оголошення у встановленому законом порядку підозри ОСОБА_5 у вчиненні цих злочинів, також не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи (взяття під варту)
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За таких обставин слідчий суддя, враховуючи, той факт, що стороною обвинувачення було доведено наявність ризику, визначеного ст. 177 КПК України, та безумовної недоведеності факту того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику, вважає за необхідне у задоволенні клопотання про обрання заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою відмовити та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть пропорційними, помірними, та таким, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, тобто не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правоввій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.) терміном на 2 місяці, оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання ним покладених процесуальних обов'язків.
керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СВ Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною цілодобово залишати житло за адресою АДРЕСА_1 до 18 листопада 2019 року включно .
Зобов"язати ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 прибувати за кожною вимогою у рамках даного кримінального провадження до слідчого та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти до 18.11.2019 р. наступні обв'язки:
-прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора із встановленою періодичністю;
- заборонити спілкуватися із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;
- здати при наявності на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через прокурора для виконання органу УП за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_7 та прокурора Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_4 .
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Слідчий суддя
Хустського районного суду: ОСОБА_1