Рівненський апеляційний суд
Іменем України
17 вересня 2019 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
його захисника ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_9 ,
законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Рівненського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 26 листопада 2018 року у кримінальному провадженні №12017180010004386 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.1 ст.125 КК України,
встановила :
Цим вироком ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Кочкувате Татарбунарського району Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою - АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, визнано винним та засуджено:
- за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Також судом вирішено долю речових доказів у провадженні.
Судом першої інстанції ОСОБА_6 засуджено за те, що 30 червня 2017 року приблизно о 12 год. 30 хв., він, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_8 , наніс йому один удар кулаком в обличчя, чим заподіяв легкі тілесні ушкодження потерпілому.
Таким чином, своїми діями, які спричинили потерпілому легке тілесне ушкодження, ОСОБА_6 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України.
Не погодившись з вироком суду, захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 оскаржив судове рішення в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі з доповненнями, захисник обвинуваченого, вказує, що місцевим судом у ході розгляду пред'явленого його підзахисному обвинувачення істотно порушено процесуальні норми права. Так, зазначає, що суд першої інстанції здійснив судовий розгляд поза межами висунутого ОСОБА_6 обвинувачення відповідно до обвинувального акту та самостійно сформулював нове обвинувачення - перебравши на себе функцію сторони обвинувачення. Зокрема вказує, що жодним доказом у кримінальному провадженні не підтверджується час і місце начебто нанесення обвинуваченим ОСОБА_6 тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_8 .
Також, у апеляційній скарзі вважає неналежно дослідженими судом першої інстанції покази допитаних у судовому засіданні потерпілого, експерта, свідків, та обвинуваченого, що призвело до неповноти судового розгляду та невідповідності висновків в рішенні суду фактичним обставинам кримінального провадження. Покази потерпілого вважає суперечливими. (зокрема, щодо кількості та локалізації отриманих потерпілим ушкоджень) Крім того, вказує на недопустимість як доказу - висновку експерта № 609 від 04.07.2017 року (щодо чого уже раніш заявляв суду клопотання), оскільки при проведенні вказаної експертизи слідчим не було забезпечено присутність законного представника, педагога або психолога.
Просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.1 ст.125 КК України, - закрити за відсутністю в діях його підзахисного складу кримінального правопорушення. (п.2 ч.1 ст.284 КПК України)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які під час апеляційного розгляду підтримали вимоги поданої ними апеляційної скарги, просили вирок суду скасувати, а кримінальне провадження закрити, думку прокурора ОСОБА_5 , який просив скасувати вирок суду у зв'язку з істотними порушеннями вимог КПК України та направити матеріали кримінального провадження на новий розгляд у суд першої інстанції, пояснення неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 , його представника - адвоката ОСОБА_9 та законного представника ОСОБА_10 , які вимоги апеляційної скарги заперечили, вважають вирок суду законним, здійснивши перевірку матеріалів кримінального провадження та доводів апеляційної скарги захисника обвинуваченого, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню - подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Проте, зазначених вимог закону суддею дотримано не було.
Так, відповідно до вимог ч.1 ст.337 КПК України - судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею. Межі судового розгляду визначаються виходячи із висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Водночас, колегією суддів у ході апеляційного розгляду з'ясовано, що за обвинувальним актом, затвердженим прокурором у кримінальному провадженні (арк.1 обвинувального акту, арк.к.п.3 т.2) вказано - «30 червня 2017 року приблизно о 12.30 годині, ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_8 , на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс останньому кулаком руки удар по обличчю, чим заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в ділянці кута нижньої щелепи, які відносяться до легких тілесних ушкоджень», однак у вироку місцевим судом вказано - «30.06.2017 року, біля 12.30 год., ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_8 , на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс останньому один удар кулаком по обличчю, чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в ділянці кута нижньої щелепи, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.»
Таким чином, судом першої інстанції недодержано вимог ст.91 КПК України щодо встановлення місця вчинення кримінального правопорушення та ст.337 КПК України щодо меж судового розгляду.
Недодержання положень ст.ст.91, 337 КПК України колегія суддів визнає істотними порушеннями кримінально процесуального закону, які в силу вимог п.3 ч.1 ст.409 КПК України є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Як зазначено в ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкоджали чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За таких обставин вирок суду підлягає до скасування з призначення нового розгляду справи в суді першої інстанції.
При новому розгляді справи суду першої інстанції, з дотриманням прав учасників кримінального провадження та вимог кримінального процесуального закону слід ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе судове рішення.
Керуючись ст.ст.376, 404, 407, 409, 412, 415 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_11 задовольнити частково.
Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 26 листопада 2018 року щодо ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді :
__________ __________ ____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3