Справа № 541/676/19 Номер провадження 22-ц/814/1679/19Головуючий у 1-й інстанції Городівський О. А. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
10 вересня 2019 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів: Одринської Т.В., Панченка О.О.,
при секретарі Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс»
на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22 квітня 2019 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», приватного нотаріуса Татарінцевої Євгенії Анатоліївни про скасування рішення щодо припинення обтяження від 25 березня 2016 року, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Пермус», ОСОБА_2 , Міністерство юстиції України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»,
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Фінансова компанія «Поліс», приватного нотаріуса Татарінцевої Є.А. про скасування рішення щодо припинення обтяження від 25 березня 2016 року, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Пермус», ОСОБА_2 , Міністерство юстиції України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - публічне акціонерне товариство (далі -ПАТ) «ВТБ Банк».
Просила скасувати рішення щодо припинення обтяження, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татарінцевою Є.А. на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 269,6 кв.м.; стягнути з відповідачів судові витрати.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22 квітня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Поліс», приватного нотаріуса Татарінцевої Є.А. про скасування рішення щодо припинення обтяження від 25 березня 2016 року, треті особи на стороні позивача які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ТОВ «Пермус», ОСОБА_2 , Міністерство юстиції України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ПАТ «ВТБ Банк».
Не погодившись з даною ухвалою ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» подало апеляційну скаргу, в якій просило ухвалу суду першої інстанції скасувати. Вважає, що за правилами підсудності даний позов повинен подаватися за місцем знаходження відповідача, оскільки позов стосується скасування рішення, а не нерухомого майна.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 ., представника Міністерства юстиції України, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою..
У п. п. 41, 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» міститься правова позиція відповідно до якої у разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями ст. 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст.ст. 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст.ст. 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи 28 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Поліс», приватного нотаріуса Татарінцевої Є.А. про скасування рішення щодо припинення обтяження від 25 березня 2016 року, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ТОВ «Пермус», ОСОБА_2 , Міністерство юстиції України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -ПАТ «ВТБ Банк».
Просила скасувати рішення щодо припинення обтяження, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татарінцевою Є.А. на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 269,6 кв.м.; стягнути з відповідачів судові витрати.
Тобто, від результату розгляду позову залежить можливість розпоряджатися нерухомим майном.
Враховуючи, що результат розгляду позову вплине на право розпоряджатися нерухомим майном, яке знаходиться на території м. Миргород, суд першої інстанції вірно відкрив справу за місцем знаходження нерухомого майна.
Безпідставними є посилання ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» на те, що предметом позову є рішення нотаріуса, а не нерухоме майно, оскільки оскаржуване рішення стосується права розпоряджатися нежитловим приміщенням.
Також не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали доводи наведені в апеляційній скарзі щодо порушення судом при відкриті провадження підвідомчості виходячи з наступного.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
При цьому, ЦПК України визначає поняття підсудність саме як територіальну юрисдикцію, а не підвідомчість.
Тобто право на апеляційне оскарження надано лише з підстави порушення правил територіальної підсудності.
Аналогічної правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року по справі № 760/20886/17-ц.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс»- залишити без задоволення.
Ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22 квітня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 16 вересня 2019 року
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Т.В. Одринсчька
О.О. Панченко