Житомирський апеляційний суд
Справа №280/1074/18 Головуючий у 1-й інст. Янчук В. В.
Категорія 57 Доповідач Трояновська Г. С.
18 вересня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Миніч Т.І., Павицької Т.М.
з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №280/1074/18 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна", третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог: Громадська організація "Проти придурків та ідіотів", про захист прав споживача, відновлення порушеного права та відшкодування шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 29 липня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Янчук В.В. у м. Коростишеві,
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, вимоги якого в подальшому збільшив та остаточно просив:
1) Визнати незаконними дії ПрАТ «ВФ Україна» щодо встановлення з 17.03.2018 тарифу з оплати послуг мобільного зв'язку з абонентського рахунку тел. НОМЕР_3 ОСОБА_1 не погодженого споживачем;
2)Визнати незаконними дії ПрАТ «ВФ Україна» щодо списання 17.03.2018 з абонентського рахунку тел. НОМЕР_3 ОСОБА_1 в рахунок не замовлених та не наданих споживачу послуг мобільного зв'язку;
3)Відшкодувати за рахунок ПрАТ «ВФ Україна» матеріальну шкоду у розмірі 40 грн шляхом перерахування коштів на абонентський рахунок позивача та зобов'язати ПрАТ «Vodafone Україна» розблокувати вихідні дзвінки з абонентського рахунку тел. НОМЕР_3 ОСОБА_1
4)Визнати незаконними дії ПрАТ «ВФ Україна» щодо безпідставної відмови позивачу у з оплати послуг мобільного зв'язку абонентського рахунку тел. НОМЕР_3 ОСОБА_1 з оплатою послуг відповідно до тривалості часу (секунда, хвилина) та обсягу даних (кілобайт, мегабайт, кількість повідомлень та сеансів зв'язку)
5)Стягнути з ПрАТ «ВФ Україна» на користь ОСОБА_1 20865 грн. моральної шкоди.
В обгрунтування позову зазначив, що він придбав у ПрАТ «ВФ Україна» (далі - оператор, відповідач) стартовий пакет мобільного телефонного зв'язку, абонентський номер НОМЕР_3 з тарифним планом який передбачав похвилинну оплату послуг та своєчасно сплачував плату за користування послугами мобільного зв'язку. 25.02.2018 сплатив відповідачу 40 грн, бажаючи продовжувати отримувати послуги мобільного зв'язку з номера НОМЕР_3 , сплачуючи за надані послуги посекундну оплату. В подальшому 17.03.2018 оператором, без погодження з позивачем, за абонентським номером НОМЕР_3 ОСОБА_1 , підключено пакет послуг по 2 грн. в день та без надання по секундних послуг безпідставно списано 40 грн. перерахованих коштів. 19.03.2018 позивач направив на електронну адресу відповідачу письмову заяву, в якій просив повернути попередній тариф та безпідставно списані кошти на його абонентський рахунок, проте відповідач листом від 02.04.2018, направленим на електронну адресу споживача, відмовив у задоволенні вимог споживача. Зазначив, що такими діями відповідача йому спричинена моральна шкода, яка виразилась у позбавленні його права на засоби зв'язку, спілкування з рідними, здійснювати комунікацію із медичними закладами, аптеками. Виходячи із наведеного, просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 29 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Зокрема зазначає, що при ухваленні рішення суд не дослідив поняття тарифу та тарифного плану та того, що право внесення змін до тарифів не дає оператору права до примусу споживача користуватися певним тарифним планом. Вказує, що самостійна зміна відповідачем умов публічного договору без погодження із споживачем є нікчемною, а дії відповідача щодо зміни умов публічного договору суперечать положенням ст. 18, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів». Також вказує, що суд першої інстанції не дослідив суперечність доказів відповідача щодо тарифного плану, за яким надавались послуги позивачу до виникнення спору та не дослідив різниці в даних тарифних планах. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно не застосував роз'яснення Верховного суду України, викладені у постановах від 16.12.2015 по справі № 6-2766цс15, від 08.06.2016 по справі 6-330цс16 щодо несправедливих умов договору та нікчемності правочину у зв'язку із порушенням права споживача на вибір тарифу, тарифного плану із встановлених оператором (без виключення абонентів, яким телекомунікаційні послуги надаються знеособлено). Зазначає, що відповідачем порушене його право оплати послуг мобільного зв'язку відповідно до тривалості часу (секунда, хвилина) та обсягу даних згідно чинного законодавства та наведеного вище. Вважає, що незаконними діями відповідача йому завдана моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню в порядку ст. 23, 1167 ЦК України.
У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «ВФ Україна» просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Зазначає, що номер НОМЕР_3 обслуговувався за тарифним планом «Супер МТС 3Dнуль центр» та обліковується в базі ПрАТ «ВФ Україна» як абонент передплаченої форми обслуговування Vodafone Передплата. Про зміну тарифу, тарифного плану 08.02.2018 абонент повідомлявся шляхом надсилання СМС-повідомлення, а про закриття зазначеного вище тарифного плану повідомлялося на сайті оператора. Виходячи із наведених обставин вказаний номер, послуги за яким надавались знеособлено, було переведено на інший тарифний план, так як абонент самостійно не обрав будь-який із можливих тарифних планів. Зазначає, що такі дії відповідають нормам чинного законодавства.
В суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 , який одночасно є представником третьої особи, доводи апеляційної скарги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі.
Представник відповідача Корнілов О.О. проти доводів апеляційної скарги заперечив, надав пояснення аналогічні викладеному у відзиві на апеляційну скаргу.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про телекомунікації» абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі. Кінцеве обладнання - обладнання, призначене для з'єднання з пунктом закінчення телекомунікаційної мережі з метою забезпечення доступу до телекомунікаційних послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про телекомунікації» оператори телекомунікацій здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства про телекомунікації. Тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків, передбачених у частині другій цієї статті (ч.1 ст. 66 Закону України «Про телекомунікації»).
У п. 5 ч1 ст. 38 Закону України «Про телекомунікації» передбачено, що оператори телекомунікацій мають право на установлення тарифів на телекомунікаційні послуги, що ними надаються, крім тих послуг, тарифи на які регулюються державою відповідно до цього Закону.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації» встановлено обов'язок оператора оприлюднювати тарифи на телекомунікаційні послуги, що встановлюються самим оператором, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх введення.
Пунктом 59 постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 295 «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг» закріплено, що оператор, провайдер у разі зміни тарифів, тарифних планів, які він встановлює самостійно, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх зміни зобов'язаний: оприлюднити змінені тарифи, тарифні плани у засобах масової інформації та/або на своєму веб-сайті (за його наявності); повідомити абонентові про зміну тарифів, тарифних планів на послуги, що йому надаються.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що телефонний номер НОМЕР_3 в період з моменту активації по лютий 2018 р. обслуговувавсь відповідно до публічного договору, телекомунікаційні послуги за яким надавались знеособлено (анонімно), оскільки зазначений номер за гр. ОСОБА_1 , як абонентом, зареєстрований не був.
Відповідно до Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «ВФ Україна» позивач ( на час виникнення спірних правовідносин) був абонентом передплаченого зв'язку, тобто особою, що уклала з оператором договір в усній формі, абонентом передплаченого зв'язку який користувався за тарифним планом « СУПЕР МТС ЗD НУЛЬ ЦЕНТР».
Матеріалами справи підтверджено, що абонент повідомлявся про зміну тарифу шляхом надсилання СМС-повідомлення з наступним текстом:
08.02.2018 о 14:11:30 «Шановний клієнт, 20.02 Ваш тариф закривається. До 10.03. він буде безкоштовно змінено на Vodafone RED EXTRA XS. Новий тариф підібрано згідно Ваших витрат: безліміт у мережі, 60 хв. по Україні та 2 ГБ. Вартість 50 грн./4 тижні. Деталі : 111*6 Ви можете самостійно обрати новий тариф до 19.02 на vodarone/ua/tariffs.
Крім того, на сайті оператора була розміщена інформація про тариф «СУПЕР МТС ЗD НУЛЬ ЦЕНТР" і про його закриття, з наступним текстом: Шановні клієнти, з 20 лютого 2018 року Ваш тариф буде закрито, а Ви будете безкоштовно та автоматично переведені в один з тарифів: Vodafone RED EXTRA XS, Vodafone Light або в тариф Смартфон Стандартний. Абоненти з підключеною послугою «Рік без Абонплат» будут так само автоматично та безкоштовно підключеною послугою «Рік без Абонплат» будуть так само автоматично та безкоштовно переведені в тариф Vodafone Light зі збереженням дії послуг. По факту зміни тарифу Ви отримаєте інформаційне повідомлення.
З 06 по 19 лютого 2018 р. Ви також можете самостійно та безкоштовно перейти в будь - який доступний тариф Vodafone Передплата. Вказана інформація міститься за наступним посиланням: https://www.mts.ua/ua/mobile/tariffs/super-mts-3d-nol-center.
За таких обставин, враховуючи вимоги пункту 59 Правил та пункту 14 статті 39 Закону України «Про телекомунікації», порушень з боку відповідача щодо строку та способу повідомлення позивача про зміну тарифів допущено не було.
Частиною 2 ст. 32 Закону України «Про телекомунікації» встановлено, що абонент, який отримує телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, може зареєструватися в оператора, надавши йому персональні дані відповідно до закону в порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Відповідно до пункту 2.1. Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі від 11 серпня 2011 року № 393, затвердженого Рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку, абонент, який отримує телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, в тому числі знеособлено, має право зареєструватись в оператора, провайдера телекомунікацій.
19 червня 2015 року були внесені зміни до рішення Національної Комісії з питань регулювання зв'язку України від 11 серпня 2011 року №393 «Про затвердження Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі».
Таким чином, якщо абонент належним чином зареєстрований в оператора мобільного зв'язку (подавав письмову заяву про реєстрацію із зазначенням своїх даних), оператор не має права змінювати тарифний план.
З матеріалів справи вбачається, що 12.04.2018 абонент ОСОБА_1 особисто звернувся до представництва ПрАТ «ВФ Україна» за адресою: м. Житомир, майдан Соборний,3/ 2 із заявою щодо реєстрації абонентського номера передплаченої форми обслуговування НОМЕР_3 . Номер зареєстровано на ОСОБА_1
Проте, на момент виникнення спірних правовідносин щодо зміни тарифного плану, а саме станом на лютий-березень 2018 року телекомунікаційні послуги за номером НОМЕР_3 надавались знеособлено, а тому оскільки позивач був повідомлений про закінчення тарифу, у встановлений оператором строк не скористався правом вибору тарифного плану та не відмовився від послуг відповідача, останні у березні 2018 року перевели абонента з номером НОМЕР_3 на тарифний план «Vodafone RED EXTRA XS».
Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що ПрАТ «ВФ Україна», встановлюючи та/або змінюючи свої тарифи, в тому числі при зміні умов тарифного плану в березні 2018 року НОМЕР_3 «СУПЕР МТС ЗD НУЛЬ ЦЕНТР» та переведенні на новий тарифний план «Vodafone RED EXTRA XS» діяло виключно в межах та у спосіб, що передбачені ст.ст. 38, 39, 66 і 67 Закону України «Про телекомунікації» та п. 38, 49 та 59 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.12 №295.
Суд першої інстанції дійшов також обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди, оскільки в діях відповідача відсутні порушення прав позивача.
Висновки відповідають вимогам закону, судом правильно застосовано закон, який підлягав до застосування, тому підстав для скасування судового рішення немає.
В апеляційній скарзі позивач, зокрема, посилається на висновок Верховного суду України, викладений у постановах від 16.12.2015 по справі № 6-2766цс15 та від 08.06.2016 по справі 6-330цс16 щодо несправедливих умов договору в контексті положень ч.2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Наведені доводи не можуть бути враховані апеляційним судом, оскільки обставини справи, у зазначених постановах Верховного Суду України є відмінними від обставин у цій справі, а законність дій відповідача ПрАТ «ВФ Україна» обгруновано доведена.
Посилання в апеляційній скарзі на нечесну підприємницьку практику відповідно до положень, закріплених у ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставним, оскільки у діях відповідача відсутня нечесна підприємницька діяльність, так як позивача було повідомлено оператором про зміну тарифу, тарифного плану, з яким він мав змогу ознайомитись. Крім того, позивач мав право відмовитись від цього тарифу.
Оскільки судом не встановлено порушення Закону України «Про захист прав споживачів», то суд першої інстанції, зіславшись у своєму рішенні на п.п.1-5 ч.1 ст. 21 зазначеного Закону, про що йдеться в апеляційній скарзі, не обгрунтовував своїх висновків недотриманням відповідачем наведених положень, оскільки таке не підтвердилося в судовому засіданні.
Доводи в апеляційній скарзі щодо надання послуг та їх оплату за фактичний час їх отримання (посекундний тариф) є безпідставними, оскільки закріплений у ст. 67 Закону України «Про телекомунікації» не обмежує передбачене ч.1 ст. 66 названого Закону право оператора самостійно встановлювати тарифи на телекомунікаційні послуги.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.
Керуючись ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 29 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23.09.2019.
Головуючий Судді