03.09.2019 227/2148/17
03 вересня 2019 року м.Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі :
головуючого судді Хандуріна В.В.,
за участю секретаря судового засідання Сухіної О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу,
Старший державний виконавець звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу, до виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області про відшкодування шкоди державі внаслідок засмічення земельних ділянок у розмірі 144525,04 грн.
В обґрунтування подання посилався на те, що на виконанні Добропільського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області знаходиться виконавче провадження № 56323833 з виконання виконавчого листа № 227/2148/17 від 26.04.2018 року, виданого Добропільським міськрайонним судом Донецької області, про відшкодування шкоди державі внаслідок засмічення земельних ділянок у розмірі 144525,04 грн. з ОСОБА_1 на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Святогорівської селищної ради. 04.05.2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що за боржником зареєстровано рухоме майно, на яке державним виконавцем було накладено арешт та оголошено в розшук, про що винесено відповідні постанови. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за боржником нерухоме майно не зареєстровано. Згідно відповіді Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах, платник податків з таким податковим номером чи серією та номером паспорта на обліку в органах ДПС не перебуває. Згідно відповіді Державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржників фізичних осіб, інформацію не знайдено. Боржник був попереджений про притягнення до кримінальної відповідальності. Рішення суду до теперішнього часу не виконано. Боржник написав пояснювальну, що про свій борг знає, сплачувати борг немає змоги, бо не працює. У зв'язку з вищевикладеним, просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 , до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом № 227/2148/17 від 26.04.2018 року, виданого Добропільським міськрайонним судом Донецької області, про відшкодування шкоди державі внаслідок засмічення земельних ділянок у розмірі 144525,04 грн. з ОСОБА_1 на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Святогорівської селищної ради.
В судове засідання державний виконавець не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що подання старшого державного виконавця підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у старшого державного виконавця знаходиться виконавче провадження № 56323833, відкрите на підставі рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 до фонду охорони навколишнього природного середовища Святогорівської селищної ради Добропільського району Донецької області шкоду, спричинену державі внаслідок засмічення земельних ділянок у розмірі 144525,04 грн..
04.05.2018 року старшим державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
04.05.2018 року старшим державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за боржником нерухоме майно не зареєстровано.
06.02.2019 року старшим державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області на сьогоднішній день не виконано, будь яких дій, спрямованих на його виконання, з боку боржника не здійснено.
Старшим державним виконавцем було здійснено ряд необхідних виконавчих дій з метою розшуку боржника та його доходів, а отже проведені всі необхідні виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.18 ч.3 п.19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві його виїзду за межі України до виконання зобов'язань за рішенням суду.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Стаття 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачає можливість тимчасової відмови громадянину України у видачі паспорту та виїзді за кордон у разі якщо: діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Як зазначено у листі Верховного суду України від 01.02.2013 р. «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» у судовій практиці постає питання про визначення поняття «ухилення» боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, оскільки в Законі України «Про виконавче провадження» його значення не розкрито.
Статтею 76 зазначеного Закону передбачена відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення вимог цього Закону. Разом з тим, чинне законодавство не містить визначення поняття «ухилення», практика Конституційного Суду України щодо його офіційного тлумачення відсутня.
У сучасній українській мові слово «ухилення» тлумачиться так: 1) відступати, відхилятися, вивертатися; 2) намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь; уникати; 3) навмисно не давати відповіді на запитання або говорити про щось інше.
Отже, з огляду значення словосполучення «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та у Законі України «Про виконавче провадження», позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
У зв'язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно,
що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Згідно з п. 5 ч.1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: 5) він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Отже, наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, є підставою для обмеження його права виїзду за межі України.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 441ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичну особу, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Закон України «Про порядок виїзду з України громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
За правилом п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, в тому числі, якщо він ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішенням зобов'язань - до виконання цих зобов'язань.
Таким чином, із системного аналізу вищезазначених норм вбачається наявність правових підстав для задоволення подання державного виконавця щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за кордон.
Відповідно до спільного листа від 27.05.08 №25-32/463, №25-5347 Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України, виконання ухвали суду про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань здійснюється через органи Державної виконавчої служби Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Пунктом 15 Правил перетинання державного кордону громадянами України постановою Кабінету Міністрів України № 57від 27 січня 1995 року передбачено, що громадянину може бути відмовлено у виїзді з України, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Відповідно до п. 8 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів; розшук у пунктах пропуску через державний кордон осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних органів.
Відтак, суд вважає, що подання старшого державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення його паспортного документу, підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.441 ЦПК України, суд
Подання старшого державного виконавця Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу- задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 , до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом № 227/2148/17 від 26.04.2018 року, виданого Добропільським міськрайонним судом Донецької області, про відшкодування шкоди державі внаслідок засмічення земельних ділянок у розмірі 144525,04 грн. з ОСОБА_1 на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Святогорівської селищної ради Добропільського району Донецької області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головуючий суддя В.В. Хандурін
03.09.2019