Справа № 226/2659/19
Справа 226/2659/19
Провадження № 2-о/226/244/2019
23 вересня 2019 року м. Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Коваленко Т.О.,
за участі секретаря Трифонової І.О.,
учасники судового процесу:
заявник ОСОБА_1 ,
представник заявника ОСОБА_2 ,
заінтересована особа Мирноградська міська рада
(представник не з'явився),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мирнограді Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю,
Заявник ОСОБА_1 в порядку окремого провадження звернулась до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю. В обґрунтування вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , з яким з березня 2018 року вона постійно проживала однією сім'єю та вела спільне господарство у належній йому квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . У цій квартирі батько проживав на підставі ордеру на жиле приміщення від 23 лютого 1994 року. Після смерті батька вона звернулась до виконавчого комітету Мирноградської міської ради із заявою про зміну договору найму житлового приміщення внаслідок визнання наймачем іншого члена сім'ї, але отримала відмову через ненадання даних про реєстрацію у спірному житловому приміщенні або даних про спільне проживання із батьком у спірному житлі. Просила суд підтвердити факт спільного проживання однією сім'єю із батьком ОСОБА_3 , який їй необхідній для зміни договору найму житлового приміщення.
Заявник ОСОБА_1 та представник заявника ОСОБА_2 в судовому засіданні наполягали на задоволенні вимог заявниці, обґрунтовуючи свою позицію обставинами, викладеними у заяві, просили суд встановити факт спільного проживання заявника ОСОБА_1 із батьком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник заінтересованої особи Мирноградської міської ради до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило. Будь-яких заяв по суті справи до суду від заінтересованої особи також не надходило.
Вислухавши пояснення заявника та її представника, свідків і дослідивши докази у справі, суд вважає, що вимоги заявника підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав та був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 . Це житло ОСОБА_3 займав на підставі ордеру на жиле приміщення № 1063 від 23 лютого 1994 року (арк.спр.13, 17).
Заявник ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтва про її народження та свідоцтва про укладення шлюбу з ОСОБА_4 (арк.спр.12, 16).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (арк.спр.14)
З березня 2018 року до цього часу, зокрема і на час смерті ОСОБА_3 , без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , проживала його донька ОСОБА_1 , що підтверджується актом фактичних обставин проживання особи без реєстрації (арк.спр.18) та підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_5 в суді показав, що заявниця - його дружина. З батьком дружини ОСОБА_3 був знайомий 10 років. У березні 2018 року батько захворів і дружина була змушена переїхати до нього і доглядати. Так тривало до смерті батька. Після смерті батька дружина продовжує проживати у квартирі, де проживав батько і доглядати за квартирою.
Свідок ОСОБА_6 в суді показала, що проживає на першому поверсі будинку, в якому проживав батько заявниці з 1968 року. Десь через 15 років в цей будинок вселився ОСОБА_3 з дочкою. Через деякий час дочка вийшла заміж і виїхала, але після того як у березні 2018 року ОСОБА_3 сильно захворів, дочка переїхала до нього, доглядала батька аж до його смерті. Наразі також заявниця продовжує проживати у квартирі батька.
Відповідно до вимог статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна, або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За приписами статті 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму житлового приміщення, який укладається у письмовій формі на підставі ордера на житлове приміщення між наймодавцем - відповідним підприємством, установою, організацією, та наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Згідно зі статтею 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем всіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму житлового приміщення. До членів сім'ї наймача належить дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
За статтею 65 зазначеного кодексу особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування житловим приміщення. А керуючись вимогами статті 106 цього кодексу повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому члену сім'ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за договором найма спір може вирішено у судовому порядку.
Така правова норма кореспондується з частинами першою і другою статті 824 ЦК України, відповідно до яких на вимогу наймача та інших осіб, які постійно проживають разом з ним, та за згодою наймодавця наймач у договорі найма жилого приміщення може бути замінений однією з повнолітніх осіб, яка постійно проживає разом з наймачем. У разі смерті наймача або вибуття його з житла наймачами можуть бути усі інші повнолітні особи, які постійно проживали з колишнім наймачем, або, за погодженням з наймодавцем, одна або кілька із цих осіб.
Пленум Верховного Суду України у пункті 15 постанови від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» роз'яснив, що наявність або відсутність прописки не може бути підставою для визнання права користування житловим приміщенням за особою, котра там мешкала чи вселилася туди як член сім'ї наймача приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що у заявника відсутня будь-яка інша можливість у позасудовому порядку вирішити питання щодо юридичного оформлення факту спільного проживання із батьком ОСОБА_3 однією сім'єю певний час до смерті останнього, оскільки рішенням виконавчого комітету Мирноградської міської ради від 21 серпня 2019 року № 276 у наданні згоди КП «Служба єдиного замовника» міста Мирноград на зміну договору найму жилого приміщення зі ОСОБА_3 на ОСОБА_1 було відмовлено через невиконання вимог статті 64 ЖК України в частині надання підтвердження фактичного мешкання у встановленому законом порядку (арк.спр.15).
На підставі пояснень заявника ОСОБА_1 , показів свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та наданих суду письмових доказів, у їх сукупності, в судовому засіданні було доведено факт спільного проживання заявника ОСОБА_1 із батьком ОСОБА_3 у період часу з березня 2018 року до часу смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1. Від встановлення цього факту у заявника ОСОБА_1 виникає право на переведення на неї в порядку, передбаченому статтею 106 ЖК України прав та обов'язків наймача житлового приміщення, у якому проживав померлий член сім,ї ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 319, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,
Вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю з батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з березня 2018 року до моменту смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.О.Коваленко