Справа № 219/6251/19
2-а/219/105/2019
12 вересня 2019 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Погрібної Н.М., за участю секретаря судового засідання Мирошниченко О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача - Сектору реагування патрульної поліції №3 Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
адвокат Самолевич А.А., діючий в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Артемівського міськрайонного суду із адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського Сектору реагування патрульної поліції №3 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Крохмаль Д.А. від 30.05.2019 р. серія ДП018 за №270454, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою поліцейського Сектору реагування патрульної поліції №3 (далі СРПП) Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Крохмаль Д.А. від 30.05.2019 року серія ДП018 за №270454 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП за обгін автомобілів у зоні дії дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено». Так, згідно з вказаною постановою про накладення стягнення у вигляді штрафу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який мешкає в м.Бахмут, АДРЕСА_1 , керуючи транспортним засобом Тойота, номерний знак НОМЕР_1 , 30.05.2019 року об 11 год. 40 хв. на 327 км. а/д М J4 здійснив обгін автомобіля в зоні дії дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Вважає, що дії поліцейського Сектору реагування патрульної поліції №3 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Крохмаль Д.А. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу ОСОБА_1 є незаконними, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а також порушення норм КУпАП та «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затверджену Наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376 (далі Інструкція) при винесенні вказаної постанови з наступних підстав.
Також пояснив, що 30.05.2019 року ОСОБА_1 приблизно об 11 год. 50 хв. в районі 327 км. а/д М J4, керуючи автомобілем «Тойота-Прадо» був зупинений поліцейським Сектору реагування патрульної поліції №3 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Крохмаль Д.А. На питання ОСОБА_1 про причини зупинки ОСОБА_2 повідомив, що їм (кому саме не пояснив) зателефонувала невідома особа та повідомила, що начебто ОСОБА_1 деякий час тому порушив правила дорожнього руху України - скоїв обгін автомобілів на забороненій ділянці автодороги, але на підставі чого було зроблено такий висновок особою, яка зателефонувала не встановлено. Крім того, невідомо кому конкретно ця особа телефонувала, в який час, при яких обставинах та взагалі чи було здійснено телефонний дзвінок до органів поліції взагалі.На прохання ОСОБА_1 , під час складання постанови, надати будь-які докази вчинення адміністративного правопорушення, поліцейський СРПП №3 Павлоградського ВП Крохмаль Д.А. повідомив, що інших доказів, крім телефонного дзвінка не має. Крім того, поліцейським Сектору реагування патрульної поліції №3 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Крохмаль Д.А. у постанові про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу ОСОБА_1 у порушення вимог ст.283 КУпАП не було вказано модель транспортного засобу; не вказано правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; у відривній квитанції не зазначено реквізити та можливі способи оплати адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.
На підставі викладеного вважає, що постанова поліцейського Сектору реагування патрульної поліції №3 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Крохмаль Д.А. від 30.05.2019 року серія ДП018 за №270454 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, підлягає скасуванню, а адміністративне провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності події адміністративного правопорушення.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07.06.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, призначений судовий розгляд.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідач - поліцейський Сектору реагування патрульної поліції №3 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Крохмаль Д.А.. в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не подав.
Відповідно до положень ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Дослідивши докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою поліцейського Сектору реагування патрульної поліції №3 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Крохмаль Д.А. від 30.05.2019 року серія ДП018 за №270454 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
У постанові вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає в м.Бахмут, АДРЕСА_1 , керуючи транспортним засобом Тойота, номерний знак НОМЕР_1 , 30.05.2019 року об 11 год. 40 хв. на 327 км. а/д М J4 здійснив обгін автомобіля в зоні дії дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Разом з тим, ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, одним з принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість врахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення. У разі відсутності в постанові посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначених ст.251 КУпАП), які, у відповідності до статті 252 цього Кодексу, повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів у подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач категорично заперечує свою вину в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, при цьому, дані твердження позивача жодним чином не спростовуються.
Відповідач в судове засідання не з'явився, жодних доказів, які б підтверджували правомірність винесеної ним 30.05.2019 року постанови серії ДП018 № 270454, суду не надав, а також, не подав і відзиву на позов, що судом відповідно до ч. 4ст. 159 КАС України кваліфікується як визнання позову.
Крім того, статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Окрім того, провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи).
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно зі ст.ст.245,252,280,283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) забезпечує всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, зокрема підлягають з'ясуванню чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Рішення про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що сама по собі одна лише постанова в справі про адміністративне правопорушення, коли позивач категорично заперечує не лише свою вину, а і розгляд такого правопорушення за його участю, та при відсутності інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення позивачем даного правопорушення, не є беззаперечним доказом того, що позивач ОСОБА_1 дійсно скоїв правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
За таких обставин суд вважає, що вина позивача в скоєнні правопорушення, яке передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП не доведена, а тому, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись ст. ст. 5, 6, 19, 20,77, 90, 229, 242, 246, 250, 286КАС України суд,-
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача - Сектору реагування патрульної поліції №3 Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Постанову поліцейського Сектору реагування патрульної поліції №3 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Крохмаль Д.А. від 30.05.2019 року серія ДП018 за №270454 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Погрібна