Справа № 144/445/18
Провадження № 1-в/127/491/19
20 вересня 2019 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі : головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника Вінницького МРВ
філії Державної установи
«Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці подання провідного інспектора Вінницького МВР філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_4 про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 26 липня 2018 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 cт.185 КК України, до покарання у виді трьох років позбавлення волі, згідно cт.75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням строком один рік,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали подання провідного інспектора Вінницького МВР філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_4 про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку щодо ОСОБА_5 .
Подання мотивоване тим, що ОСОБА_5 з 05 грудня 2018 року перебуває на обліку у Вінницькому МРВ. За період перебування на обліку зарекомендував себе задовільно, до адміністративної відповідальності не притягувався. 07 серпня 2018 року Крижопільським відділом поліції ГУНП України у Вінницькій області було відкрите кримінальне провадження №12018-0-2-0190/000286 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, яке перебуває на розгляді Піщанського районного суду Вінницької області (№134/1152/18). 26 липня 2019 року закінчився випробувальний строк, визначений вироком суду від 26 липня 2018 року, що стало підставою направлення до суду подання про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку щодо ОСОБА_5 .
В судовому засіданні ОСОБА_4 підтримала подання з підстав, наведених в поданні, пояснила, що незважаючи на те що обвинувачельний акт відносно ОСОБА_5 перебуває в провадженні суду обвинувальний вирок відносно нього ще не ухвалено, тому ОСОБА_5 не може вважатися винним у вчиненні інкримінованого правопорушення та таким, що вчинив новий злочин. Підставою для такого подання органу пробації є відповідний лист Міністерства юстиції, яким регулюються дії працівників органів пробації після закінчення випробувального строку відносно засуджених.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засідання пояснив, що під час іспитового строку вчинив нове кримінальне правопорушення, яке, наразі, перебуває на розгляді в Піщанському районному суді Вінницької області,не заперечив свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, додатково пояснив, що став на шлях виправлення, просив подання задовольнити, так як всі умови вироку суду від 26 липня 2018 року він виконав.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про звільнення від призначеного покарання, оскільки засудженим ОСОБА_5 під час іспитового строку, визначеного вироком суду, вчинено новий злочин.
Заслухавши учасників судового засідання, ознайомившись з матеріалами подання, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 9 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку.
Відповідно до ч.1 ст.165 Кримінально - виконавчого кодексу України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. Згідно з ч. 2 ст. 165 КВК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки й не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється й засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Як вбачається з матеріалів подання, засуджений ОСОБА_5 є обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, яке було вчинене під час іспитового строку, встановленого Гайсинського районного суду Вінницької області від 26 липня 2018 року. Вказане кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 станом на день розгляду подання органу пробації перебуває на стадії судового розгляду у Піщанському районному суді Вінницької області, кінцеве рішення в кримінальному провадженні судом не прийняте.
Згідно із визначеною ст. 9 КПК України законністю, як загальною засадою кримінального провадження, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
За такого, розглядаючи відповідні клопотання, суд відповідно до даного принципу має його вирішити у відповідності до вимог закону.
Зі змісту ст. 75 КК України слідує, що звільнення від відбування покарання за даною нормою закону, полягає у відповідному випробуванні засудженої особи протягом чітко визначеного періоду шляхом покладення на нього певних обов'язків та застосування до нього відповідних пробаційних процедур. Метою такого випробовування є перевірка того чи може особа не відбувати вже визначене їй вироком суду покарання.
Наслідки такого випробовування чітко визначені в КК Україні, який передбачає лише два взаємовиключних варіанта.
В першому випадку, відповідно до ч.1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
І навпаки, в протилежному випадку, згідно з ч.2-3 ст. 78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
За такого, для того щоб вирішити питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням необхідне надання доказів фактів, описаних в ч.2-3 ст. 78 КК України (в частині факту вчинення особою нового злочину протягом іспитового строку - відповідно до презумпції невинуватості таким доказом може бути виключно вирок суду, який набрав законної сили).
І навпаки, для того, щоб суд вирішив питання про звільнення особи від призначеного покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку необхідно встановити, що особа саме протягом вказаного іспитового строку не вчинила нового злочину, тобто однозначно та впевнено стверджувати, що особа витримала випробування та не потребує покарання, яке вже було їй призначене вироком суду, що набрав законної сили. В разі ж надання суду достатніх відомостей, які не дають змоги таке стверджувати - звільнення засудженого від покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку буде передчасним, оскільки такі докази можуть спростовувати факт виправлення особи та те, що вона витримала призначене вироком суду випробовування.
В даному випадку, на думку суду, жодним чином не порушується презумпція невинуватості особи, оскільки відповідно до такої презумпції особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом; підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи; поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою (ст. 17 КПК України).
З аналізу вказаної презумпції слідує, що вона, головним чином, покликана забезпечити права особи, яка не має статусу засудженої особи, на належне поводження з нею як з невинуватою, на закріплення обов'язків саме держави довести вину такої особи, на визначення певних гарантій для такої особи від свавілля.
Проте, як вказано вище, випробування особи протягом іспитового строку стосується вже засудженої особи за вироком суду, який набрав законної сили, і відповідні визначені законом процедури по перевірці того, чи витримала така засуджена особа відповідне випробовування жодним чином не порушує презумпцію невинуватості.
Не порушує такої презумпції і рішення про відмову у звільненні від вже призначеного покарання по закінченню іспитового строку за наявності доказів того, що особа обвинувачується у вчиненні нового злочину в період іспитового строку (а, отже, доказів передчасності однозначного виковку що особа витримала визначене їй судом випробування), оскільки таке рішення жодним чином не стосується заборон та обов'язків, гарантованих презумпцією невинуватості та стосується інших обставин та іншого етапу кримінального переслідування, аніж ті обставини та той етап, на якому гарантується презумпція невинуватості.
Оскільки суду на час розгляду даного клопотання надані відомості, що засуджений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в період іспитового строку, провадження по якому перебуває на стадії судового розгляду, то це на даному етапі унеможливлює і прийняття рішення про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням, і прийняття рішення про звільнення такого засудженого від покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку, бо обидва рішення в такому разі будуть передчасними без вирішення відповідним судом рішення про вину або невинуватість особи у вчиненні інкримінованого йому злочину.
За таких обставин в задоволенні подання про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку щодо ОСОБА_5 слід відмовити через його передчасність.
На підставі викладеного та керуючись ст. 78 КК України, ст. ст. 537,539 КПК України, суд, -
В задоволенні подання провідного інспектора Вінницького МВР філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_4 про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку щодо ОСОБА_5 - відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду впродовж 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя: