Справа №127/23246/18
Провадження №1-кп/127/910/18
19 вересня 2019 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря: ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення : прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
потерпілої: ОСОБА_9 ,
дослідивши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 13 обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, відомості про який внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42017020000000301 від 30.08.2018 року, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 висловився про підсудність обвинувального акту Вінницькому міському суду Вінницької області, погоджуючись з наявністю неточностей в обвинувальному акті, висловився про відсутність порушення норм КПК України під час провадження досудового розслідування та складання обвинувального акту, які б могли перешкоджати призначенню до його розгляду, та вважав за можливе призначити провадження до судового розгляду із викликом сторін кримінального, свідків, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування, потерпілих.
Захисник обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, з підстав того, що в обвинувальному акті наявні ряд недоліків, зокрема: в реєстрі матеріалів досудового розслідування містяться неточності щодо дати внесення в реєстр інформації про злочин 30.08.2018 року, а порушення вимог п.2 ч.2 ст. 291 КПК України невірно зазначені анкетні дані її підзахисного ОСОБА_6 щодо місця народження, що може ставити під сумнів яка саме особа притягується до кримінальної відповідальності, в порушення вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України в акті не зазначено формулювання обвинувачення, яке неконкретне, що унеможливлює надати вірну правову кваліфікацію діям її підзахисних, зокрема не визначено місце, час , спосіб за яких обвинувачені вступили попередню змову, не дотримано таку обов'язкову гарантію як «презумпція невинуватості», оскільки по тексту обвинувального акту дії її підзахисних трактовано як доведені та вчиненні саме ними, без зазначення формулювання, що особи обвинувачуються у вчиненні відповідних дій, що є безумовним порушенням прав підозрюваних/обвинувачених та наперед викликає до них суб'єктивне ставлення з боку судового органу та суспільства.
Зазначила, що вищевказані порушення допущенні при складанні обвинувального акту унеможливлюють призначення його до судового розгляду, оскільки це буде порушенням ст. 6 Конвенції “Про захист прав людини та основоположних свобод”, а саме права обвинувачених на «презумпцію невинуватості», а також на захист від обґрунтованого, конкретизованого т зрозумілого обвинувачення.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_8 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України з підстав, які вже були озвучені захисником ОСОБА_7 , зокрема порушення презумпції невинуватості щодо усіх обвинувачених при викладенні тексту обвинувального акту, в якому не зустрічається формулювання, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочину, лише наявні посилання, що останні вчинили злочин. Крім того, наявні технічні недоліки, які роблять обвинувачення неточним, а також в обвинувальному акті не викладено об'єктивний склад злочину, та в порушення вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України в акті взагалі відсутнє формулювання обвинувачення, а також в порушення вимог п.9 ч.2 ст. 291 КПК України, в обвинувальному акті не зазначено дату та місце його складення та затвердження. Зважаючи на те, що вказані порушення допущенні при складанні обвинувального акту являться порушеннями ст. 6 Конвенції “Про захист прав людини та основоположних свобод”, що є явною підставою для скасуванні прийнятого в ході розгляду такого обвинувального акту рішення, просив повернути акт прокурору.
Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 підтримали думки своїх захисників.
Потерпіла ОСОБА_9 погодилась з думками, висловленими захисниками обвинувачених.
Суд, заслухавши клопотання учасників судового провадження, перевіривши матеріали обвинувального акту в кримінальному провадженні, дійшов до наступних висновків.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Згідно із ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершує досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу
За змістом положень ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Вимоги до обвинувального акту визначені ст. 291 КПК України, а їх недотримання прокурором є безумовним порушенням права обвинуваченого на захист, що також узгоджується з нормами статті 6 Конвенції “Про захист прав людини та основоположних свобод”.
Так п.2 ч. 2 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство). Як зазначено захисником ОСОБА_7 , в порушення вимог даної норми стороною обвинувачення невірно зазначені анкетні відомості щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме невірно вказано місце народження останнього, що може викликати сумніви щодо особи, якій пред'явлено обвинувачення.
Крім того, відповідно до п.9 ч. 2 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити дату та місце його складення та затвердження. Таким чином посилання в обвинувальному акті лише на адміністративно-територіальну одиницю - «м. Вінниця» не відповідає вимогам вказаної норми.
Також в п.5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Не вдаючись до аналізу доказів у справі, правильності кваліфікації дій обвинувачених та не вирішуючи питань, що притаманні для судового розгляду, суд дослідивши обвинувальний акт, вважає, що він не відповідає вимогам закону, а призначення судового розгляду за ним буде грубим порушенням права обвинуваченого на захист.
Так, із викладу фактичних обставин справи встановлено, що дії ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 2 ст. 303 КК України, однак в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення, яке пред'явлено ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а містяться лише загальні фрази, без конкретизації об'єктивної сторони вчиненого діяння.
У рекомендаційному листі ВСС України від 03.10.2012 року №223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до КПК України», та листі ВСС України, вих. №223 402/0/43 16 від 14.03.2016 року, зазначається , що судовий розгляд проводиться в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є основою для захисту обвинуваченого в суді, а межі судового розгляду справи окреслюються висунутим обвинувачення перевірка якого відбувається під час судового розгляду.
Крім того, вказане знаходить своє відображення в рішенні ЄСПЛ від 25.07.2000, ухваленому у справі «Маттоціа проти Італії», де прописано: «Обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п.«b» ч.3 ст.6 конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення».
Враховуючи, що судовий розгляд проводиться в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є основою для захисту обвинуваченого в суді, а межі судового розгляду справи окреслюються висунутим обвинувачення перевірка якого відбувається під час судового розгляду, суд вважає, що право особи на захист домінує над правом прокурора в подальшому змінити обвинувачення.
Крім того, відповідно до вимог статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що також відображено у положеннях ч.1 ст. 17 КПК України, а також узгоджується з положеннями частини 2 статті 6 Конвенції “Про захист прав людини та основоположних свобод”. Відповідно до положень ч.5 ст. 17 КПК України, поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Таким чином, викладення тексту обвинувачення повинно відповідати вимогам норм ст. 6 Конвенції “Про захист прав людини та основоположних свобод”, ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, що не було дотримано при складанні обвинувального акту в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.
Усі вищевказані порушення унеможливлюють призначення справи до судового розгляду у відповідності до вимог КПК України та грубо порушують права обвинувачених, оскільки позбавляють їх можливості захищатись від висунутого обвинувачення та є порушенням права на захист.
Наведене свідчить, що обвинувальний не відповідає вимогам ст. 291 КПК України та вказані порушення є безумовною підставою для повернення обвинувального акту прокурору на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 6 Конвенції “Про захист прав людини та основоположних свобод”, ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 17, 91-92, 291, 314, 315, 370-372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання сторони захисту - задовольнити.
Повернути обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, відомості про який внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42017020000000301 від 30.08.2018 року, прокурору відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Вінницької області ОСОБА_10 , для усунення недоліків зазначених в ухвалі суду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя: