04 вересня 2019 року Справа № 280/1550/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙН-ТОРГ" (70500, Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів, вул. Вержбицького, 22а, код ЄДРПОУ 39805440)
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЙН-ТОРГ" (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.12.2018 року №0020031413, прийняте відповідачем.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив про те, що відповідачем видане податкове повідомлення-рішення від 18.12.2018 року № 0020031413, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 21 513,63 грн. Як слідує з рішення, зміст порушення полягає в порушенні ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1997. Позивач вважає, податкове повідомлення - рішення від 18.12.2018 року № 0020031413 незаконним та необгрунтованим у зв'язку з тим, що на сьогодні відсутня норма закону, яка б зобов'язувала імпортера позивача здійснювати імпортні операції, поставляти продукцію на територію України протягом визначеного граничного строку, застосування Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є незаконним у зв'язку з чим позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.12.201 8 року № 0020031413.
Ухвалою суду від 08.05.2019 призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін на 23.05.2019.
Ухвалою суду від 23.05.2019 розгляд справи було відкладено на 03.07.2019.
30.05.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№22122), в якому просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі та зазначив, що за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙН-ТОРГ" встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 №185/94-ВР із змінами та доповненнями, ст.1 Постанови Національного банку України від 25.05.2016 №41 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» згідно зовнішньоекономічного договору, а саме: за період з 29.01.2018 по 03.07.2018 на товаристві рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 1294,80 Євро, з порушенням граничного терміну (28.01.2018) у кількості 156 календарних днів в сумі 1294,80 Євро. За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0020031413 від 18.12.2018 року, яким визначено пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД в сумі 21513,63 грн. Вказав, що посилання позивача на те, що застосування до товариства положень Закону №185/94-ВР є незаконним через відсутність норми закону, яка б зобов'язувала імпортера здійснювати імпортні операції, поставляти продукцію на територію України протягом визначеного гарничного строку, не відповідають дійсності, оскільки ст. 4 Закону №185/94-ВР передбачено стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості нарахування у разі порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної опеоації на період її проведення, строків, передбачених статтями і і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей і і 2 цього Закону. В свою чергу, згідно ст. 2 Закону №185/94-ВР, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Отже, оскільки позивачем ані до перевірки ані до суду не було надано документів, які б свідчили про звернення до судових органів із позовною заявою про стягнення боргу до резидента або висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку про продовження строків розрахунків в іноземній валюті по вказаним контраткам, відповідачем правомірно було нарахвано пеню податковим повідомленням-рішенням від 18.12.2018 року № 0020031413. Зазначив, що податкове повідомлення-рішення 18.12.2018 року № 0020031413 складене у відповідності до вимог чинного законодавства, в межах повноважень, передбачених Податковим кодексом України.
Ухвалою суду від 03.07.2019 постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим.
Ухвалою суду від 03.07.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 05.08.2019.
Ухвалою суду від 05.08.2019 закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи по суті на 04.09.2019.
Представник позивача у судове засідання 04.09.2019 не прибув, про причини неприбуття суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.
Від представника відповідача 04.09.2019 за вх.№36703 надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Проти позову заперечує у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не зявилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
На підставі приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 КАС України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Частиною 5 статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, та на підставі наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 08.11.2018 року №3774, проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙН- ТОРГ", з питання дотримання вимог валютного законодавства згідно інформації уповноваженого банку ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» від 08.02.2018р. №26-501 БТ, від 10.055.2018р. №825 БТ про порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків у сфері ЗЕД згідно контракту №20/2016 від 21.06.2016 року, та проформи №05/10/2017 від 12.10.2016 року, за період з 01.08.2017 року по 21.11.2018 року.
За результатами перевірки складено Акт № 739/08-01-14-13-13/0020031413 від 28.11.2018 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙН- ТОРГ" з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту №20/2016 від 21.06.2016 року, укладеного з нерезидентом CIRILEO GROUP SRL, Італія, та проформи №05/10/2017 від 12.10.2016 року, за період з 01.08.2017 року по 21.11.2018 року».
В акті перевірки зазначено, що перевірка дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за період з 01.08.2017 року по 21.11.2018 року здійснювалась на підставі первинних документів: контракт 20/2016 від 21.06.2016 року укладеного з нерезидентом CIRILEO GROUP SRL, Італія (в особі директора ANTONIO CIRILLO, діючого на основі Статуту далі («Продавець»). Перевіркою законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями згідно інформації уповноваженого банку ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» від 08.02.2018 року № 26-501 БТ (вх. №530/10 від 13.02.2017 року) про порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків у сфері ЗЕД згідно контракту №20/2016 від 21.06.2016 року за період з 01.08.2017 року по 21.11.2018 року встановлено наступне.
В перевіряємому періоді Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЙН- ТОРГ" здійснено оплату за імпортну продукцію: 20.06.2017 згідно платіжного доручення №105 в іноземній валюті у сумі 1910,00 ЄВРО. Призначення платежу: Ppmnt for means food products contract 20/2016 from 21/06/2016 proforma 1504 from 17.05.2017. Статтею 1 Постанови Національного банку України від 25.05.2017р. №41 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачених в ст. 1 а 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюється в строк, що не перевищує 180 календарних днів. У зв'язку з чим, граничний термін надходження імпортного товару 17.12.2018; 01.08.2017 згідно платіжного доручення № 112 в іноземній валюті у сумі 7640,00 Євро. Призначення платежу: Ppmnt for means food products contract 20/2016 from 21/06/2016 proforma 1504 from 17.05.2017. Статтею 1 Постанови Національного банку України від 25.05.2017 №41 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачених в ст. 1 а 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюється в строк, що не перевищує 180 календарних днів. У зв'язку з чим, граничний термін надходження імпортного товару 28.01.2018.
Часткова поставка товару нерезидентом CIRILLO GROUP SRL, Італія: 25.09.2017 згідно IM 40 ДЕ №112080/2017/020304 (вялені томати у скляній банці з доданням оцту) у сумі 8255,20 Євро. Однак ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці, здійснюється після фактичного перетину ним митного кордону України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документу (CMR), на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем» з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного контролю. При чому, перетин товаром митного кордону України, який засвідчує відбиток штампу «під митним контролем» з відповідною датою, не може ототожнювати з пропуском товарів через митний кордон України, який здійснюється "виключно після завершення митного оформлення і який підтверджується оформленою митною декларацією. З огляду на викладене, моментом вчинення імпортної інформації, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування ст. Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, а не момент оформлення митної декларації. Згідно наданої до перевірки CMR №0035087 дата, яка засвідчує відбиток штампу «під митним контролем» Волинська митниця ДФС - 23.09.2017.
Вартість недопоставленого товару (дебіторська заборгованість на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ТОРГ» складає 1294,80 Євро, з граничним терміном надходження 28.01.2018.
Нерезидентом CIRILLO GROUP SRL, Італія, було здійснено повернення коштів в сумі 1294,80 Євро на користь TOB «ВАЙН-ТОРГ» згідно виписки по особовому рахунку (ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» рахунок № НОМЕР_1 ) за період з 02.07.2018 року по 03.07.2018 року.
За результатами перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області дійшло висновку про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАЙН-ТОРГ" ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94р. №185/94-ВР із змінами та доповненнями, ст.1 Постанови Національного банку України від 25.05.2016р. №41 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» згідно зовнішньоекономічного договору, а саме за період з 29.01.2018 по 03.07.2018 на Товаристві з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ТОРГ» рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 1294,80 Євро, з порушенням граничного терміну (28.01.2018) у кількості 156 календарних днів в сумі 1294,80 Євро.
На підставі висновків акта перевірки № 739/08-01-14-13-13/0020031413 від 28.11.2018 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області винесло податкове повідомлення-рішення 18 грудня 2018 року №0020031413, яким застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 21513,63 грн.
Позивач не погодився з цим податковим повідомленням рішенням подав скаргу до ДФС України. За результатом розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2018 року №0020031413, рішенням Державної фіскальної служби України від 27 лютого 2019 року №9668/6/99-99-11-04-02-25 скаргу позивача залишено без задоволення.
Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Спірні правовідносини у вказаній справі регулює Конституція України, Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі Закон №185), Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136 (в чинній редакції на момент спірних правовідносин) (далі Інструкція № 136) та інші нормативно - правові акти.
Відповідно до статті 12 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93 (далі ДКМУ № 15) до сфери валютного контролю віднесено валютні операції за участю резидентів і нерезидентів. При цьому стаття 1 ДКМУ № 15 до валютних операцій, окрім операцій, пов'язаних з переходом права власності на валютні цінності, й операцій, пов'язаних із ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей, відносить також операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності.
Уповноважені банки, які отримали від НБУ генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, контролюють валютні операції, що їх проводять резиденти і нерезиденти через ці установи (п. 2 ст. 13 ДКМУ № 15).
Отже, з моменту вивезення за межі України товару на умовах відстрочення оплати чи проведення попередньої оплати на користь нерезидента такі валютні операції потрапляють у сферу здійснення валютного контролю і залишаються там аж до зняття з такого контролю. Якщо при цьому будуть перевищені строки для оплати поставленого нерезиденту товару чи поставки ним передплаченого резидентом товару, до резидентів застосовують санкцію у вигляді стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості (ст. 4 Закону № 185). Загальний розмір нарахованої пені обмежено сумою неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Підставами для зняття ЗЕД-операцій з валютного контролю є зняття у зв'язку з належним виконанням зобов'язань за ЗЕД-договором; зняття у зв'язку із застосуванням іншого способу припинення зобов'язання.
Порядок здійснення контролю банками своєчасності розрахунків за експортними, імпортними операціями клієнтів банку встановлений розділом 4 «Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», що затверджена постановою НБУ від 24.03.1999 (Інструкція № 136). Відповідно до нього банки зобов'язані вимагати від своїх клієнтів повної інформації про експортні, імпортні операції, розрахунки за якими клієнти проводять через ці банки.
Згідно з ст. 2 Закону №185 імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Стаття 4 Закону №185, передбачає порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Виходячи з положень п. 19.1 ст. 19 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті (пп. 191.1.4) та забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках, сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пп. 191.1.34).
Зазначена норма кореспондується з приписами ч. 5 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідно до якої органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
З матеріалів справи судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАЙН-ТОРГ" укладено контракт 20/2016 від 21.06.2016 року з фірмою-нерезидентом нерезидентом CIRILEO GROUP SRL, Італія (в особі директора ANTONIO CIRILLO , діючого на основі Статуту далі («Продавець»).
На виконання умов вказаного контракту Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЙН-ТОРГ" здійснило попередню оплату за товар на загальну суму 9550 Євро.
Уповноважений банку ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» листом від 08.02.2018 року № 26-501 БТ повідомив Головне управління ДФС у Запорізькій області про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАЙН-ТОРГ" законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями згідно контракту 20/2016 від 21.06.2016 року.
Так, в ході проведеної перевірки встановлено, що у зв'язку з неможливістю виконання зобов'язань в повному обсязі у визначені контрактом строки, нерезидентом повернуто попередню оплату в сумі 1294,80 Євро були повернуті на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙН-ТОРГ" з порушенням граничного терміну (28.01.2018) у кількості 156 календарних днів (з 29.01.2018р. по 03.07.2018).
Як уже зазначалося, до правовідносин у цій справі пріоритетним у застосуванні є Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Суд встановив, що позивач не звертався із позовом передбаченим частиною третьою статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Стаття 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" визначає, що строки, зазначені у статтях 1 і 2вказаного Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.
В матеріалах справи відсутні докази, що свідчили б про отримання позивачем висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на продовження термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом.
Якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи, документ уповноваженого органу країни, що підтверджує виникнення форс-мажорних обставин по вищезазначеному контракту відсутній.
Підсумовуючи усе вищенаведене, суд погоджується з висновками відповідача щодо порушення позивачем термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями згідно контракту № 20/2016 від 21.06.2016 року.
Позивач жодних обґрунтованих аргументів на спростування вказаних висновків податкового органу суду не навів. Доказів протиправності оскаржуваного рішення та підстав для його скасування суду не повідомив.
Зауваження позивача про те, що на сьогодні відсутня норми закону, яка б зобов'язувала імпортера здійснювати імпортні операції, поставляти продукцію на територію України протягом визначеного гарничного строку, не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
У зв'язку з наведеним та враховуючи закріплене у статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" право органів доходів і зборів за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, суд вважає правомірним нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "ВАЙН-ТОРГ" пені за порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0020031413 від 18.12.2018, прийняте Головного управління ДФС у Запорізькій області на підставі Акта перевірки № 739/08-01-14-13-13/0020031413 від 28.11.2018року в частині нарахування пені у сумі 21513,63 грн. по контракту № 20/2016 від 21.06.2016 року з фірмою нерезидентом CIRILEO GROUP SRL, Італія, яким застосовані штрафні санкції за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, суд вважає правомірним.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин суд вважає, що вимоги є необґрунтованими, а тому у позові слід відмовити повністю.
Судові витрати згідно ст. 139 КАС України позивачеві відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -
В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙН-ТОРГ" (70500, Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів, вул. Вержбицького, 22а, код ЄДРПОУ 39805440) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 04.09.2019.
Суддя А.В. Сіпака