04 вересня 2019 року Справа № 280/3113/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Гопки Л.І.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (пл. Пушкіна, буд. 4, м. Запоріжжя, Запорізька область,69095),
третя особа ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 )
про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_3 (далі - позивач) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (далі - відповідач ), третя особа ОСОБА_4 , в якому позивач просить суд скасувати реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 06.04.2018 року № ЗП 061180950956; скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 27.07.2018 року № ЗП 141182081630.
Ухвалою суду від 02.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.07.2019.
Ухвалою суду від 29.07.2019 позовну заяву залишено без руху в порядку ч.13 ст. 171 КАС України, надано позивачеві строк для усунення її недоліків протягом 5 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду та надіслання на адресу відповідача та третьої особи до строку, встановленого судом, заяви про поновлення строку звернення до суду із цим позовом та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду та відкладено підготовче засідання на 04.09.2019.
На виконання вимог ухвали суду від 29.07.2019 від позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.
У підготовчому засіданні призначеному на 04.09.2019 представник позивача подану заяву підтримав та просив суд поновити позивачам строк звернення до суду, як такий, що пропущений з поважних причин.
Представник відповідача заперечував проти задоволення заяви позивача та просив позов залишити без розгляду.
Представник третьої особи у підготовче засідання не прибув.
Суд, заслухавши думку представника позивача та представника відповідача, розглянувши подану заяву про поновлення строку звернення до суду, дійшов висновку про неповажність наведених заявниками причин і недоведеністю об'єктивної неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
За результатом вивчення заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Як слідує із матеріалів справи, позивач отримавши лист Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 22.04.2019 «Про проведення перевірки», за змістом якого вбачається, що третя особа виконувала будівельні роботи без права на її виконання, проводила роботи з відхиленням від робочого проекту. Крім того, зазначив позивач у позовній заяві, зі змісту листа вбачається, що третьою особою було подано, а відповідачем прийнято та внесені до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів дані про початок виконання будівельних робіт з реконструкції сараїв «К», «Ч» і літньої кухні «И» під літню кухню за адресою: АДРЕСА_3 (повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 06.04.2018 року № ЗП 061180950956), а також дані про готовність об'єкта “Реконструкція сараїв “К”, “Ч” і літньої кухні “И” під літню кухню за адресою: АДРЕСА_3 ” до експлуатації (декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 27.07.2018 року № ЗП 141182081630). Позивач вважаючи, що відповідачем неправомірно внесені відомості до реєстру про початок виконання будівельних робіт, а в подальшому відомості про готовність об'єкта до експлуатації звернувся із даним позовом до суду.
Разом з тим, судом встановлено, що аналогічний лист відповідача, “Про проведення перевірки”, на підставі якого у позивача виникла необхідність звернення до суду, направлявся ОСОБА_5 також і раніше, 04.12.2018 року.
Також, із матеріалів справи судом встановлено, що 30.08.2018 року ОСОБА_5 , а 22.10.2018 року ОСОБА_6 (позивач) та її син ОСОБА_5 звернулись до Бердянського міськрайонного суду з позовною заявою до третьої особи ОСОБА_4 з вимогами знести самочинно збудовані мною будівлі - літню кухню літ. “ Л 1” площею 24.4 кв.м та надбудову літ. “ П1” площею 28.5 кв.м., що розташовані за адресою : АДРЕСА_3 та скасувати реєстрацію Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) яка була зареєстрована у Департаменті ДАБІ у Запорізькій області 27.07.2018 року № ЗП 141182081630. Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03.09.2018 року було відкрите провадження у справі №310/7240/18. Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.12.2018 позовну заяву ОСОБА_7 , ОСОБА_5 про знесення самочинно збудованої будівлі та скасування реєстрації декларації залишено без розгляду. Також ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.12.2018 року скасовані заходи забезпечення позову накладені ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04.09.2018 року у вигляді заборони ОСОБА_4 здійснювати будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_3 . Зазначена ухвала виконана згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.01.2019 року.
Відтак, суд дійшов висновку, що позивачу станом на 22.10.2018 було відомо про оскаржувані рішення, що є предметом позову у даній справі. В той час як до суду з позовом звернувся лише 25.06.2019, що підтверджується відбитком штемпелю поштового зв'язку на конверті відправлення, тобто з порушення шестимісячного строку звернення до суду.
Матеріали справи не містять доказів наявності непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення позивача до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
При цьому слід зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права" ( рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop. 42, пункт 36).
Позивачем не зазначається та з матеріалів справи не вбачається обставин, що заважали б позивачу та могли бути об'єктивними перешкодами для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів у передбачений законом строк.
Отже, з наведених доводів позивача у заяві про поновлення строку для звернення до адміністративного суду суд не вбачає наявності поважності причин пропуску строку звернення до суду, а відтак дійшов висновку, що у задоволенні заяви належить відмовити.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, будуть визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 171, 241, 248, 256 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_3 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, третя особа ОСОБА_4 про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 09.09.2019.
Суддя А.В. Сіпака