16 вересня 2019 року м. Ужгород№ 260/1016/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Луцович М.М.
при секретарі судових засідань - Симканич Ю.В.
та осіб, що беруть участь у справі:
представник позивача - не з'явився;
представника відповідача - Ліуш Б.Б.;
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України № 1" до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними дій та скасування податкового-повідомлення рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України № 1" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області, в якому просить: 1) Визнати дії Головного управління ДФС у Закарпатській області щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 11 квітня 2019 року № 0002451402, яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 11483,00 грн. протиправними; 2) Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області від 11 квітня 2019 року № 0002451402.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням ДФС у Луганській області було проведено документальну планову невиїзну перевірку "Луга-Трейд" Луганської філії позивача, за наслідками якої складено Акт від 12.03.2019 р. №121/12-32-14-02/39507683. В подальшому Головним управлінням ДФС у Закарпатській області за результатами розгляду Акту перевірки від 12.03.2019 р. №121/12-32-14-02/39507683 було винесено податкове повідомлення-рішення від 11.04.2019 року №0002451402, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Однак, позивач наголошував, що згідно податкового повідомлення-рішення штрафні санкції до позивача застосовано на підставі Акту перевірки №239/14-02/36731785 від 19.03.2019 р., який ні позивачем ні представником позивача не підписувався і не отримувався. Також у податковому повідомленні-рішенні неправомірним є посилання відповідача на застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки Актом встановлено порушення позивачем Положення про ведення касових операцій у національній валюті. Позивач наголошував, що його філією 27.06.2018 року було здійснено оприбуткування у касі готівки, про що свідчить прибутковий касовий ордер №126, а тому підстави для застосування санкцій, встановлених указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" були відсутні. Окрім того, позивач зазначав, що оскільки указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки", який передбачав відповідальність за неоприбуткування готівки в касах втратив чинність, а тому відповідно до вимог ст. 58 Конституції України позивача не можна притягнути до відповідальності.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце судового розгляду.
Згідно ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.
Суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника позивача на підставі наявних матеріалів справи.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову в повному обсязі, з мотивів викладених у відзиві на позов, вказавши на те, що відповідачем була проведена документальна планова перевірка позивача, за результатом якої складено Акт від 19.03.2019 р. №239/07-16-14-02/36731785 та винесено податкове повідомлення-рішення від 11.04.2019 р. №0002451402 про застосування штрафних санкцій у розмірі 11483,00 грн. Так, в ході перевірки було встановлено, що 29.06.2018 р. на сторінці 117 касової книги на час проведення перевірки не було зроблено запис щодо обліку готівки в сумі 2296,60 грн. отриманої від реалізації товару із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, при цьому відсутні прибуткові касові ордери на вказану дату і суму. Представник відповідача вказував, що відповідач діяв у межах наданих повноважень та у спосіб визначений законодавством України.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 р. по 30.09.2018 р., валютного законодавства за період з 01.01.2016 р. по 30.09.2018 р., з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 р. по 30.09.2018 р.
За результатами проведеної перевірки складено Акт від 19.03.2019 р. №239/07-16-14- 02/36731785 (а.с. 34-42) та винесено податкове повідомлення - рішення від 11.04.2019 №0002451402 про застосування штрафних санкцій за платежем «Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів» у розмірі - 11483 грн. (а.с. 11).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Наказом Державної фіскальної служби України від 31 липня 2014 р. №22 були затверджені Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до пп. 1.4.3.1 п. 1.4 Методичних рекомендацій, якщо юридична особа та її відокремлені підрозділи перебувають на обліку в різних органах ДФС (основне місце обліку) або ця особа (її підрозділи) перебуває на обліку в інших органах ДФС за місцем розташування (реєстрації) її відокремлених підрозділів, а також рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі для цілей цього підпункту - об'єкти, пов'язані з оподаткуванням), при організації документальної планової перевірки (або документальної позапланової перевірки з усіх питань) вживаються заходи щодо одночасного проведення перевірки такого платника податків - юридичної особи та її не знятих з обліку відокремлених підрозділів та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.
Організацію взаємодії та координацію дій відповідних органів при проведенні таких перевірок проводить той орган ДФС, який здійснює (очолює) перевірку юридичної особи.
Відповідні територіальні органи ДФС за місцем обліку відокремлених підрозділів, забезпечують проведення документальних перевірок відокремлених підрозділів з дотриманням передбачених Кодексом вимог щодо їх організації та у терміни, погоджені з органом ДФС, що здійснює (очолює) перевірку платника податків - юридичної особи, та надання йому матеріалів такої перевірки до закінчення перевірки платника податків - юридичної особи (у визначений цим органом термін, але не пізніше ніж за 3 дні до завершення перевірки).
Так, в ході проведення перевірки, результати якої відображені в Акті від 19.03.2019 р. №239/07-16-14- 02/36731785 відповідачем було встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивач мав 15 відокремлених підрозділів (15 філій) в тому числі "Луга-Трейд" - Луганська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" з місцезнаходженням - Луганська область, Старобільський район, м. Старобільськ, вул. Пролетарська, буд. 13 та яка, перебуває на обліку у Головному управлінні ДФС у Луганській області (Старобільський район).
Згідно вимог пп. 1.4.3.1 п. 1.4 Методичних рекомендацій, Головним управлінням ДФС у Луганській області, як територіальним органом ДФС була проведено перевірку відокремленого підрозділу - Луганської філії позивача "Луга-Трейд", результати якої відображені в Акті перевірки від 12.03.2019 року №121/12-32-14-02/39507683 (а.с. 12-14).
Вказаний Акт перевірки Луганської філії позивача "Луга-Трейд" був надісланий листом від 13.03.2019 р. №7/1232-14-02-14 до Головного управління ДФС у Закарпатській області для врахування при проведенні перевірки позивача (а.с. 46).
Таким чином, у відповідності до вимог вище вказаних правових норм, оскаржуване податкове повідомлення - рішення було прийняте саме на підставі Акту проведеної перевірки щодо позивача від 19.03.2019 р. №239/14-02/36731785, а не його структурного підрозділу.
Вказаний Акт перевірки від 19.03.2019 р. №239/14-02/36731785 був вручений позивачеві, про що свідчить підпис директора позивача на даному Акті перевірки (а.с. 42).
Так, в ході проведеної перевірки книги обліку розрахункових операцій на реєстратор розрахункових операцій було встановлено, що на сторінці 56, книги обліку розрахункових операцій №3000015533р/5 (зареєстрованої 30.11.2017 р. в Старобільській ОДПІ, на реєстратор розрахункових операцій Міпі-500.02МЕ з фіскальним номером 3000015533, заводський номер ПБ52120377) забезпечено збереження шляхом підклеювання до відповідного розділу, сформованих та роздрукованих 29.06.2018 року о 10 годині 44 хвилині та 15 годині 47 хвилині фіскальних звітних чеків (Z-звітів) №0868 та №0869 (а.с. 21).
Згідно даних фіскального звітного чеку №0868 (а.с. 21), станом на 10 годину 44 хвилину 29.06.2018 року, загальна сума продажу за готівку склала 2296,60 грн., службове внесення не здійснювалось, сума службової видачі готівкою, станом на зазначену дату та час, склала 2296,60 грн.
Згідно даних фіскального звітного чеку №0869 (а.с. 21), станом на 15 годину 47 хвилину 29.06.2018 р., загальна сума продажу за готівку склала 8716,36 грн., службове внесення не здійснювалось, сума службової видачі готівкою станом на 15 годину 47 хвилину 29.06.2018 склала 8716,36 грн.
Згідно даних касової книги «Луга-Трейд» Луганська філія ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1», зазначила на сторінці 117, залишок готівки на початок 29.06.2018 р. - 2,78 грн.
Згідно прибуткового касового ордеру від 29.06.2018 №127 в касу «Луга-Трейд» Луганської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1» оприбутковано торгову виручку готівкою в сумі 8716,36 грн.
З каси «Луга-Трейд» Луганської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1» видано на підставі видаткового касового ордеру від 29.06.2018 р. №128 готівку в сумі 8700,00 грн. Залишок готівки на кінець дня 29.06.2018 р. в касовій книзі «Луга-Трейд» Луганської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1» на сторінці 117 зазначено в сумі 19,14 грн.
На підтвердження здійснення «Луга-Трейд» Луганської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1» оприбуткування готівки у касі - позивач надав до суду прибутковий касовий ордер №126 від 27.06.2018 року на суму 2296,60 грн. (а.с. 18), а також видатковий касовий ордер від 27.06.2018 року на суму 2300,00 грн. (а.с. 19).
Разом з тим, суд констатує, що наданий позивачем прибутковий касовий ордер №126 на суму 2296,60 грн., а також видатковий касовий ордер - датовані 27.06.2018 року, натомість Z-звіт №0868 на суму 2 296,60 грн. датований 29.06.2018 року (а.с. 21). При цьому, позивач не міг оприбуткувати вказану готівку раніше 29.06.2018 року, а тому така стосується іншої касової операції, відтак з урахуванням наведеного суд приходить висновку, про неоприбуткування філією позивача готівки в касі в день її одержання.
Таким чином, 29.06.2018 року в касовій книзі «Луга-Трейд» Луганської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1» на час проведення перевірки не було зроблено запис щодо обліку готівки в сумі 2296,60 грн., отриманої від реалізації товару із застосуванням реєстратора розрахункових операцій МІПІ-500.02МЕ з фіскальним номером 3000015533, заводський номер ПБ52120377, згідно даних сформованого, роздрукованого та підклеєного у відповідному розділі книги обліку розрахункових операції на реєстратор розрахункових операції фіскального звітного чека від 29.06.2018 р. №0868. Відповідно, відсутній і прибутковий касовий ордер на вказану дату і суму. Доказів протилежного, а саме доказів оприбуткування готівки в касі 29.06.2018 року позивач до суду не надав.
Отже, в ході проведеної перевірки було встановлено порушення пункту 11 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затвердженого Постановою Національного банку України від 29.12.2017 р. №148) (далі - Положення), а саме не забезпечено оприбуткування готівки в касі в день її одержання в загальній сумі 2296,60 грн.
Згідно п.11 Положення готівка. що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній суми
Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб - -підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО / занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Суб'єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для: 1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; 2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії; 3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.
Статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Указ №436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Щодо посилання позивача на те, що оскільки штрафна санкція по оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню була прийнята на підставі Указу Президента №436/95, який в подальшому втратив чинність, а тому штрафна санкція не може бути застосована до позивача згідно вимог ст. 58 Конституції України, суд констатує наступне.
Згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 р. №1/99-рп, Конституційним Судом України наголошено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти як таку, що починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події чи факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності. Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб'єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативно-правового акта.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Суд констатує, що відсутня пряма вказівка в законі або іншому нормативно-правовому акті щодо пом'якшення або скасовування відповідальності юридичних осіб за порушення норм з регулювання обігу готівки, у зв'язку зі скасуванням Указу Президента України від 12.06.1995 р. №436/95.
Враховуючи вище викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 11 квітня 2019 року № 0002451402.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України № 1" (Закарпатська область, м. Хуст, вул. Колгоспна, буд. 25, корп. Д, код ЄДРПОУ 36731785) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ 39393632) в якому просить: 1) визнати дії Головного управління ДФС у Закарпатській області щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 11 квітня 2019 року № 0002451402, яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 11483,00 грн. протиправними; 2) скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області від 11 квітня 2019 року № 0002451402 - відмовити.
2. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.
СуддяМ.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 23.09.2019 року.