про залишення позовної заяви без руху
20 вересня 2019 року м. Житомир справа № 240/10515/19
категорія 113070200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черноліхов С.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Панда спецсервіс" в особі засновника юридичної особи ОСОБА_2 про визнання протиправними дій,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Панда спецсервіс" про визнання протиправними дій.
Перевіряючи позов на його відповідність вимогам, передбаченим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено наступне.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. При цьому, вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому, слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку, право.
Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Проаналізувавши вищевказані норми, суд відмічає, що оформлення позовної заяви ОСОБА_1 та зміст позовних вимог, пред'явлених у ній, не узгоджується із вимогами КАС України.
Позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Панда спецсервіс", однак не зазначає у який спосіб та яким чином. Тобто, позовні вимоги неконкретизовані, нечіткі та викладені всупереч вимогам ч. 1 ст. 5 КАС України.
Разом з тим, положеннями пункту 1 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
В свою чергу, публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п.2 ч.1 ст.4 КАС України).
При цьому, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.
Аналіз вказаних вище норм, дає підстави для висновку, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій та у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
При цьому, позивачем у позовній заяві визначено другого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Панда спецсервіс" в особі засновника юридичної особи ОСОБА_2 , тобто юридичну особу (в особі фізичної особи), яка не є суб'єктом повноважень, у зв'язку із чим позивачу необхідно вірно визначитися із суб'єктивним складом осіб, які беруть участь у справі та обґрунтувати позовні вимоги до кожного із них.
Частиною першою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Беручи до уваги наведене, суд вважає, що при поданні позовної заяви до суду ОСОБА_1 вимог ст.ст. 160, 161 КАС України дотримано не було.
Крім того, в порушення вимог п.7 ч.5 ст.160 КАС України позивачем в позовній заяві не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви та переліку таких заходів у випадку їх вжиття.
Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- нової позовної заяви до відповідача (відповідачів), оформленої з урахуванням положень КАС України, зокрема із викладенням конкретних і чітких позовних вимог до відповідача чи кожного з відповідачів та із зазначенням відомостей проте чи вживались (не вживались) заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви та перелік таких заходів у випадку їх вжиття позивачем;
- примірників нової позовної заяви в порядку усунення недоліків з додатками відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб у справі.
Керуючись статтями 94, 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя С.В. Черноліхов