23 вересня 2019 року м. Житомир
справа № 240/6493/19
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 535591,5 грн,-
встановив:
Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 535591,5 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Новоград-Волинському управлінні Державної фіскальної служби у Житомирській області і є платником податків і зборів. За відповідачем рахується податковий борг у розмірі 535591,5 грн, з яких: 170 грн - з єдиного податку з фізичних осіб; 7011,66 грн - з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування; 34409,99 грн - з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування; 493489,85 грн - з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати; 510 грн - адміністративний штраф та інші санкції.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30.05.2019 за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та за адресою вказаною адресно-довідковим бюро УДМС України в Житомирській області. Однак поштова кореспонденція направлена на адресу відповідача поверталася на адресу суду без її вручення адресату із зазначенням причини повернення: «за зазначеною адресою не проживає».
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (далі - Правила №270) у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об'єкта поштового зв'язку місця призначення.
У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про те, що ухвала про відкриття провадження у справі від 15.05.2019 вважається врученою відповідачу належним чином.
Відповідач у строк, встановлений ч.1ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зазначений в ухвалі про відкриття провадження не надіслав до суду відзив на позовну заяву.
Відповідно до довідки від 30.05.2019 розгляд справи відкладено на 05.07.2019 у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.
Згідно з довідкою від 05.07.2019 розгляд справи відкладено на 26.07.2019 у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні.
Відповідно до довідки від 26.07.2019 розгляд справи відкладено на 13.08.2019 у зв"язку із зайнятістю головуючого судді у складі колегії суддів у розгляді адміністративної справи пов"язаної з виборчим процесом.
Згідно з довідкою від 13.08.2019 розгляд справи відкладено на 05.09.2019 у зв"язку з відсутністю у суду доказів про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи та необхідністю розмістити оголошення про виклик відповідача у судове засідання відповідно до вимог ч.1 ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник позивача у визначений день та час, 05.09.2019, прибув до суду, проте перед початком судового засідання, через канцелярію суду, подав клопотання від 05.09.2019 (вхідний №20192/19) про розгляд справи у письмовому провадженні.
Відповідач в судове засідання 05 вересня 2019 року не з"явився, свого повноважного представника у судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки в судове засідання суду не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву та заяв про відкладення розгляду справи до суду не надсилав.
Зважаючи на неявку відповідача, подану позивачем заяву та керуючись приписами ч.9 ст.205 та ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд переходить до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.
Згідно з положеннями ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Матеріали справи свідчать, що у відповідача існує податковий борг у розмірі 535591,5 грн, а саме:
- зі сплати штрафної санкції з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 170 грн;
- зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 7011,66 грн, з яких: 340 грн - штрафна санкція; 6671,66 грн - пеня;
- зі сплати штрафної санкції з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 34409,99 грн;
- зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 493489,85 грн, з яких: 413429,94 грн - штрафна санкція; 80059,91 грн - пеня;
- зі сплати адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 510 грн (а.с.7).
Статтею 9 Податкового кодексу України та статтею 65 Бюджетного кодексу України визначено, що податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків і зборів, який справляється на всій території України та закріплюється за бюджетами місцевого самоврядування.
Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та статтею 65 Бюджетного кодексу України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір, який входить до складу доходів Державного бюджету України.
Згідно з положеннями глави 11 Бюджетного кодексу України адміністративні штрафи входять до складу бюджетів місцевого самоврядування.
Відповідно до п.16.1.4. ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Судом встановлено, що на підставі акта перевірки №929/06-30-13-04/3402911489 від 08.08.2018 за порушення відповідачем пунктів 16.1.3, 16.1 ст.16, пп.49.18.3, п.49.18 ст.49, п.296.2 ст.296 Податкового кодексу України та на підставі пп.54.3.1 п.54.3 ст.54 і п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі розміром 170 грн за платежем єдиний податок з фізичних осіб, згідно з податковим повідомленням-рішенням №0022781304 від 11.09.2018, яке отримано відповідачем (а.с.10 та 10 зворот).
На підставі акта перевірки №929/06-30-13-04/3402911489 від 08.08.2018 встановлено порушення відповідачем пунктів 16.1.3 п.16.1 ст.16, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, пп.177.5.2 п.177.5 та п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі розміром 340 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, відповідно до податкового повідомлення-рішення №0022711304 від 11.09.2018, яке отримано відповідачем (а.с.14 та 14 зворот).
На підставі акта перевірки №929/06-30-13-04/3402911489 від 08.08.2018 встановлено порушення відповідачем пунктів 164.2.2 164.2 ст.164, пп.«а» п.171.2 ст.171, пп.«а» п.176.2 ст.176, пп.1.2, пп.1.4, пп.1.6, п.16-1 Податкового кодексу України та збільшено суму грошового зобов'язання військового збору в сумі розміром 41081,65 грн, з яких: 21805,71 грн - основний борг; 12604,28грн - штрафна (фінансова) санкція; 6671,66 грн - пеня, відповідно до податкового повідомлення-рішення №0022741304 від 11.09.2018, яке отримано відповідачем (а.с.12 та зворот 12).
Окрім того, на підставі акта перевірки №929/06-30-13-04/3402911489 від 08.08.2018 за порушення пунктів 164.2.2, 164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.«а» п.171.2 ст.171, пп.«а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України відповідачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 492979,85 грн, з яких: 261668,54 грн - податкове зобов"язання; 151251,4 грн - штрафна (фінансова) санкція; 80059,91 грн - пеня, відповідно до податкового повідомлення-рішення №0022721304 від 11.09.2018, яке отримано відповідачем (а.с.13 та 13 зворот).
Як свідчать матеріали справи у зв"язку із порушенням відповідачем пунктів 46.1 ст.46, пп.47.1.3, п.47.1 ст.47, п.51.1 ст.51«б», п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 510 грн, відповідно до податкового повідомлення-рішення №0022791304 від 11.09.2018, яке отримано відповідачем (а.с.9 та 9 зворот).
Відповідно до акта перевірки №929/06-30-13-04/3402911489 від 08.08.2018 встановлено порушення Федорук Д.В. пунктів 44.1, 44.5 ст.44, п.85.2 ст.85, п.177.10 ст.177, п.296.1.1, п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 510грн відповідно до податкового повідомлення-рішення №0022771304 від 11.09.2018, яке отримано відповідачем (а.с.11 та 11 зворот).
Абзацом "а" пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України визначено, що податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п.58.1 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень до суду відповідачем не надано.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.
Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області сформована та направлена відповідачу податкова вимога форми "Ю" №115266-54 від 26.09.2018 на загальну суму податкового боргу у розмірі 535591,5 грн, з яких: 283474,25 - основний платіж; 165385,68 грн - штрафні (фінансові) санкції; 86731,57 грн - пеня (а.с.15).
Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання в сумі 535591,5 грн є податковим боргом.
Разом з тим, суд враховує, що підприємницька діяльність ОСОБА_1 припинена 24.01.2017, номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем №22990060002001921, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.21).
Відповідно до ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 №755-ІV фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Частиною 1 статті 52 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
У випадку припинення підприємницької діяльності - фізичної особи зобов'язання не припиняються, а залишаються за підприємцем як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ОСОБА_1 , незважаючи на реєстрацію припинення її підприємницької діяльності, несе відповідальність за своїми зобов'язаннями, які виникли до припинення підприємницької діяльності.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене та зважаючи на те, що відповідач відзив на позовну заяву та докази погашення податкового боргу до суду не надав, суд вважає позовні вимоги про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 в розмірі 535591,5 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи положення до ч. 2 ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (вул.Ю.Тютюнника, буд.7, м.Житомир, Житомирська область, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_1 ) про стягнення 535591,5 грн, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області податковий борг в розмірі 535591 (п"ятсот тридцять п"ять тисяч п"ятсот дев"яносто одна) грн 50 (п"ятдесят) коп, з яких: 170 (сто сімдесят) грн 00 (нуль) коп - з єдиного податку з фізичних осіб; 7011 (сім тисяч одинадцять) грн 66 (шістдесят шість) коп - з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування; 34409 (тридцять чотири тисячі чотириста дев"ять) грн 99 (дев"яносто дев"ять) коп - з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування; 493489 (чотириста дев"яносто три тисячі чотириста вісімдесят дев"ять) грн 85 (вісімдесят п"ять) коп - з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати; 510 (п"ятсот десять) грн 00 (нуль) коп - адміністративний штраф.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено в повному обсязі 23 вересня 2019 року.
Суддя А.В. Горовенко