Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 вересня 2019 р. Справа№200/9025/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аляб'єва І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Великоновосілківське ОУПФУ), у якій просить суд:
- визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправними та скасувати рішення від 20 червня 2019 року №36.
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 11 червня 2019 року з урахуванням пільгового стажу роботи з 09 липня 1987 року по 26 травня 1995 року в 1-й міській лікарні м. Донецька санітаркою в рентгенівському відділенні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсійний орган безпідставно відмовлено позивачу в зарахуванні до страхового стажу періоди роботи при призначені пенсії за віком на пільгових умовах, чим порушено права та законні інтереси позивача.
Ухвалою суду від 18 липня 2019 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 30 липня 2019 року.
30 липня 2019 року відкладено розгляд справи на 02 вересня 2019 року.
Ухвалою суду від 02 вересня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23 вересня 2019 року
Відповідач надіслав до суду відзив на позов та просить у його задоволенні відмовити. Посилається на те, що при прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Волноваське ОУПФУ діяло правомірно та в межах повноважень. Зазначив, що позивачем не надано довідок, уточнюючих пільговий стаж роботи, тому стаж роботи в 1-й міській лікарні м. Донецька не зараховано до пільгового стажу.
Представники сторін до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Згідно із частиною першою, четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відкритому судовому засіданні без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки від 05 червня 2019 року № 1437-5000137990 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичним місцем проживанням позивача є АДРЕСА_2 ,
11 червня 2019 року позивач звернулась до Великоновосілківського ОУПФУ з заявою про призначення пільгової пенсії відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням від 20 червня 2019 року № 36 Великоновосілківське ОУПФУ відмовило позивачу в призначенні пенсії так, як на момент звернення не має необхідного пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.
Відповідач не зарахував ОСОБА_1 до її спеціального (пільгового) страхового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах період з 09 липня 1987 року по 26 травня 1995 року в 1-й міській лікарні м. Донецька санітаркою в рентгенівському відділенні, у зв'язку з тим, що відсутня довідка, уточнююча пільговий характер роботи.
Записи трудової книжки ОСОБА_1 свідчать, що вона в спірний період часу працювала:
- з 09 липня 1987 року по 26 травня 1995 року на посаді санітарки в рентгенівському відділенні в 1-й міській лікарні м. Донецька.
Також судом встановлено, що згідно довідки від 18 вересня 2014 року № 25 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній, наданої позивачем суду, роботодавцем вказана професія віднесена до Списку № 1 відповідно до постанови Ради Мінстрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1172 та до Списку №2 відповідно до постанови Кабінету Мінстрів України від 11 березня 1994 року №162, атестована на підприємстві відповідно до наказу № 14-К від 19 січня 1993 року
Отже, спірним питання даної справи є врахування до пільгового стажу працівника часу роботи на підприємстві в зв'язку з не підтвердженням даних про пільговий характер роботи уточнюючою довідкою.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону № 1058-IV є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Суд не приймає доводи відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу періоди роботи у зв'язку з відсутністю довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виходячи з такого.
Згідно із пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається, що Пенсійний фонд, під час вирішення питання щодо призначення пенсії, зобов'язаний збирати, перевіряти певні обставини та відомості, які необхідні для вирішення питання щодо призначення пенсії, для чого останньому надається тримісячний термін.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, при вирішення питання про призначення пенсії позивачу, не дотримався справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, оскільки не використав надані законом повноваження для з'ясування тих чи інших обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Крім того, в матеріалах справи наявна довідка Центральної міської лікарні №1 м.Донецька від 18 вересня 2014 року №25 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка підтверджує, що позивач працювала повний робочий день в якості санітарки у рентгенівському відділенні в зоні іонізуючого випромінювання, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах
За таких обставин та з урахуванням відомостей, які містяться у трудовій книжці позивача та в довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній період роботи з з 09 липня 1987 року по 26 травня 1995 року в 1-й міській лікарні м. Донецька санітаркою в рентгенівському відділенні є підтвердженим та має бути зарахований до пільгового стажу позивача.
У відповідності до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Під час розгляду справи судом встановлено, що Великоновосілківське ОУПФУ не використало всі свої повноваження для повного, всебічного, добросовісного розгляду заяви позивача про призначення пенсії, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вирішення відповідного питання.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, враховуючи, що відповідач був обмежений обсягом документів, наданих позивачем разом з заявою про призначення пенсії, суд дійшов висновку, що рішення Великоновосілківського ОУПФУ від 20 червня 2019 року №36 не вбачається протиправним, проте підлягає скасуванню.
Прийнявши рішення, відповідач діяв поза межами статті 19 Конституції України та законів України, не визнавши право позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.
Відтак, після скасування судом рішення відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача № 854 від 11 червня 2019 року про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням встановлених судом у справі обставин.
На підставі викладеного, враховуючи заявлені позовні вимоги та фактичні висновки, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при пред'явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн відповідно до квитанції від 12 липня 2019 року №56053.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у зазначеному розмірі підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Великоновосілківського ОУПФУ на користь позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85500, Донецька область, Великоновосілківський район, смт.Велмка Новосілка, вул.Центральна, буд.103, код ЄДРПОУ 42171290) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 20 червня 2019 року за №36 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах.
Зобов'язати Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 червня 2019 року за №854 про призначення пенсії на пільгових умови, з урахуванням встановлених судом обставин у справі.
У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 23 вересня 2019 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв