ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.09.2019Справа № 910/10806/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи
За позовом Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України"
до Міністерства інфраструктури України
про скасування актів та зобов'язання вчинити дії
Представники сторін:
від позивача: Дзюбенко С.М. (довіреність № б/н від 23.04.19)
від відповідача: Загородній В.С. (довіреність № 58/10-19 від 03.01.19)
Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства інфраструктури України, у якому просить суд:
- визнати незаконними та скасувати: 1) наказ Міністерства інфраструктури України № 168 від 18.03.2019 «Про здійснення державно-приватного партнерства»; 2) наказ Міністерства інфраструктури України № 373 від 21.05.2019 «Про створення комісії з питань проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо проекту «Реконструкція існуючого та створення нового вантажного терміналу в аеропорту «Бориспіль»; 3) наказ Міністерства інфраструктури України № 358 від 10.07.2019 «Про проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо проекту «Реконструкція існуючого та створення нового вантажного терміналу в аеропорту «Бориспіль»;
- зобов'язати Міністерство інфраструктури України прийняти рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо проекту «Реконструкція існуючого та створення нового вантажного терміналу в аеропорту «Бориспіль» на умовах цесії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Міністерство інфраструктури України прийняло рішення про здійснення державно-приватного партнерства без проведення попередніх консультацій з авіаперевізниками, в тому числі з позивачем; Міністерством інфраструктури України невірно обрано форму здійснення ДПП; зміст рішення Міністерства інфраструктури України про проведення конкурсу не відповідає вимогам законодавства; конкурсна документація не містить кваліфікаційної вимоги щодо наявності у переможця конкурсу сертифіката відповідності на здійснення діяльності в сфері обслуговування пошти і вантажу і генеральної угоди з аеропортом; конкурсна документація не містить даних про земельні ділянки, на яких будуть розташовані об'єкти державно-приватного партнерства; Міністерство інфраструктури України, затвердивши умови конкурсу за якими претендент має відповідати вимогам, необхідним для реалізації проекту, вчинило заборонені дискримінаційні дії по відношенню до позивача, як претендента на участь в конкурсі.
Разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10806/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 10.09.2019.
06.09.2019 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки спір у даній справі має вирішуватись за правилами адміністративного судочинства.
Також 06.09.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
10.09.2019 від позивача надійшла заява про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 10.09.2019 судом оголошено перерву до 17.09.2019.
16.09.2019 від позивача надійшли заперечення проти клопотання про закриття провадження у справі.
17.09.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 17.09.2019 представник відповідача підтримав клопотання про закриття провадження у справі та зазначив, що конкурс на виконання наказу № 538 від 10.07.2019 ще не відбувся, договір з переможцем конкурсу не укладався.
Представник позивача у підготовчому засіданні 17.09.2019 заперечив проти задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі, просив задовольнити клопотання про витребування доказів.
У підготовчому засіданні 17.09.2019 суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про закриття провадження у справі, з огляду на наступне.
Предметом спору у даній справі є визнання незаконними та скасування: 1) наказу Міністерства інфраструктури України № 168 від 18.03.2019 «Про здійснення державно-приватного партнерства»; 2) наказу Міністерства інфраструктури України № 373 від 21.05.2019 «Про створення комісії з питань проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо проекту «Реконструкція існуючого та створення нового вантажного терміналу в аеропорту «Бориспіль»; 3) наказу Міністерства інфраструктури України № 358 від 10.07.2019 «Про проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо проекту «Реконструкція існуючого та створення нового вантажного терміналу в аеропорту «Бориспіль»; а також зобов'язання Міністерства інфраструктури України прийняти рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо проекту «Реконструкція існуючого та створення нового вантажного терміналу в аеропорту «Бориспіль» на умовах цесії.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (стаття 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державно-приватне партнерство» пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства готуються центральними або місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування чи органами Автономної Республіки Крим або особами, які відповідно до цього Закону можуть бути приватними партнерами, і подаються до органу, уповноваженого проводити аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства.
Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460, Міністерство інфраструктури України (Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту, надання послуг поштового зв'язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, морського та річкового транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості).
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державно-приватне партнерство» рішення про здійснення державно-приватного партнерства чи про недоцільність його здійснення, про проведення конкурсу та затвердження результатів конкурсу з визначення приватного партнера приймаються щодо об'єктів державної власності - центральним органом виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об'єктами державної власності, а якщо такого органу не визначено - Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вказані приписи законодавства, суд дійшов висновку, що прийняття спірних наказів здійснено Міністерством інфраструктури України на виконання вказівок Закону України «Про державно-приватне партнерство», тобто вказаний спір виник з публічно-правових відносин в межах виконання Міністерством інфраструктури України приписів Закону України «Про державно-приватне партнерство».
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17.
Таким чином, в даному випадку відповідачем було прийнято спірні накази на виконання та в межах Закону України «Про державно-приватне партнерство», що свідчить про публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Тобто предметом розгляду в цій справі є дії Міністерством інфраструктури України як суб'єкта владних повноважень і перевірка результату дій такого органу під час реалізації покладених на нього функцій зі здійснення державно-приватного партнерства, що в цілому свідчить про публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Враховуючи, що відповідач у спірних правовідносинах наділений правом владних повноважень та між сторонами виник спір з приводу реалізації державним органом (Міністерством інфраструктури України) своєї компетенції щодо здійснення державно-приватного партнерства, тобто між сторонами виник публічно-правовий спір, розгляд даного спору відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
При цьому, суд відхиляє заперечення позивача про те, що спір виник з відносин, пов'язаних з укладенням договору в рамках здійснення державно-приватного партнерства щодо проекту «Реконструкція існуючого та створення нового вантажного терміналу в аеропорту «Бориспіль», оскільки конкурс на виконання наказу № 538 від 10.07.2019 ще не відбувся, договір з переможцем конкурсу не укладався, таким чином, на даний момент відсутні будь-які правовідносини, пов'язані з укладення договору.
Пунктом 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі № 910/10806/19 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо заявленого разом із позовною заявою клопотання позивача про витребування доказів, то суд зазначає, що оскільки провадження у справі підлягає закриттю, то відсутні підстави для задоволення клопотання про витребування доказів.
Частиною 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
На виконання вказаної вимоги процесуального закону, суд роз'яснює позивачеві, що спір у справі віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Керуючись ст.ст. 20, 81, 231, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" про витребування доказів.
2. Задовольнити клопотання Міністерства інфраструктури України про закриття провадження у справі.
3. Провадження у справі №910/10806/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" до Міністерства інфраструктури України про скасування актів та зобов'язання вчинити дії - закрити.
Ухвала набрала законної сили 17.09.2019 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст ухвали складено та підписано 23.09.2019.
Суддя С.О. Турчин