61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
20.09.2019 Справа № 905/1321/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., розглянувши матеріали господарської справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 7718 грн. 41 коп. -
Без повідомлення (виклику) учасників справи -,
Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулося до господарського суду Донецької області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 7718 грн. 41 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вагони №56288038, №62198338 прибули з вантажем на станцію Сартана Донецької залізниці з недостачею, що підтверджується комерційними актами №484809/342 від 18.09.2018, №484809/347 від 20.09.2018.
Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою господарського суду від 24.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та заперечень, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
06.08.2019 до господарського суду від представника позивача надійшла відповідь на ухвалу суду від 24.07.2019, в якій зазначає стосовно повноважень осіб, які підписали комерційні акти зі сторони Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь".
Відповідачем відзиву на позовну заяву до суду не надано.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України підтверджується складанням транспортної накладної.
Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
16.09.2018 за залізничною накладною №51820520 ПрАТ «АКХЗ» (відправник) зі станції відправлення Авдіївка Донецької залізниці відвантажило на адресу ПрАТ Металургійний комбінат "Азовсталь" (одержувач) у вагоні №56288038 кокс доменний, у вологому стані. Виходячи зі змісту накладної №51520520, маса вантажу у вагоні №56288038 становить 45800 кг. Згідно пункту 7 залізничної накладної: вантаж маркований повздовжньою смугою,шириною 400-600мм. вздовж вагону вапном.
Під час прибуття вагонів на станцію Сартана Донецької залізниці на підставі ст.24, 52 Статуту залізниць України 08.12.2017р. згідно акту загальної форми №12100 від 17.09.2018 була проведена перевірка та виявлена невідповідність фактичної маси вантажу вагону №56288038 тій масі, яка зазначена вантажовідправником у накладній.
Під час перевірки на 150-тонних електронних вагах вантажоотримувача, повірених 07.09.2018 року, виявилось, що у вагоні №56288038 фактична маса брутто вагону склала 68300 кг., вага тари 23900 кг., маса вантажу нетто 44000 кг., менше проти даних залізничної накладної на 1400 кг.
Під час комерційного огляду вагону було встановлено, що вантаж переважувався двічі, результат не змінився, навантаження шапкою, вище рівня бортів на 40-50 см. Вантаж маркований однією смугою вздовж вагону вапном. Над 4-7 люками ліворуч за ходою потяга виїмка довжиною 500 см., шириною 100 см., глибиною 50 см., маркування порушено. Вагон без дверей, люки зачинені. Технічно справний. Течі вантажу немає. З моменту прибуття до комерційного переважування вагон знаходився під охороною ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" та комерційних агентів ст. Сартана Донецької залізниці.
Факт нестачі вантажу у вагоні №56288038 підтверджується комерційним актом №484809/342 від 18 вересня 2018 року, який підписаний начальником станції Шелеховим А . Ю ., агентами комерційними ОСОБА_5., ОСОБА_4. та провідним інженером Гончаровою І.Л.
18.09.2018 за залізничною накладною №51845766 ПрАТ «АКХЗ» (відправник) зі станції відправлення Авдіївка Донецької залізниці відвантажило на адресу ПрАТ Металургійний комбінат "Азовсталь" (одержувач) у вагоні №62198338 кокс доменний, у вологому стані. Виходячи зі змісту накладної №51845766 маса вантажу у вагоні №62198338 становить 39450 кг. Згідно пункту 7 залізничної накладної: вантаж маркований повздовжньою смугою,шириною 400-600мм. вздовж вагону вапном.
Під час прибуття вагонів на станцію Сартана Донецької залізниці на підставі ст.24, 52 Статуту залізниць України 08.12.2017р. згідно акту загальної форми №12105 від 19.09.2018 була проведена перевірка та виявлена невідповідність фактичної маси вантажу вагоні №62198338 тій масі, яка зазначена вантажовідправником у накладній.
Під час перевірки на 150-тонних електронних вагах вантажоотримувача, повірених 07.09.2018 виявилось, що у вагоні №62198338 фактична маса брутто вагону склала 61900 кг., вага тари 23600 кг., маса вантажу нетто 38300 кг., що менше проти даних залізничної накладної на 1150 кг.
Під час комерційного огляду вагону було встановлено, що вантаж переважувався двічі, результат не змінився, навантаження шапкою, вище рівня бортів на 40-50 см. Вантаж маркований однією смугою вздовж вагону, вапняком. Праворуч, над 4-5-6-7 люками за ходою потяга виїмка довжиною 600 см., завширшки 150 см., глибиною 50 см., в місці виїмки маркування порушено. Вагон без дверей, люки зачинені. Технічно справні. Течі вантажу немає. З моменту прибуття до комерційного переважування вагон знаходився під охороною ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" та комерційних агентів ст.Сартана.
Факт нестачі вантажу у вагоні №62198338 підтверджується комерційним актом №484809/347 від 20 вересня 2018 року, який підписаний начальником станції Шелеховим А.Ю . , агентами комерційними Демченко Н.П . , Павелко О.В. та провідним інженером Гончаровою І.Л.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002р. №334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажною двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Таким чином, комерційний акт повинні підписати три працівники залізниці. Однак, зазначена норма не виключає можливості залучення до складення комерційного акту й інших працівників залізниці.
Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 01.06.2018р. у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018р. у справі №910/11397/17.
Позивачем на підтвердження повноважень осіб, які підписали комерційний акт надано суду копії:
копія довіреності Гончарової І. Л. №09-18/6194 від 27.12.2017;
копія технічного паспорту вагонних ваг, на яких здійснювалось переважування спірного вантажу;
копія свідоцтва про повірку законодавчого регульованого засобу вимірювальної техніки вагонних ваг.
В поясненнях зазначено, що при складанні спірних комерційних актів приймала участь повноважний представник одержувача ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» Гончарова І.Л., яка діяла на підставі довіреності №09-18/6794 від 27.12.2017, що надає право підписувати та отримувати комерційні акти, складені при видачі вантажу. Підпис Гончарової І.Л. , наявний в комерційних актах №484809/342 від 18.08.2018 та №484809/347 від 20.09.2018.
Таким чином, комерційні акти №484809/342 від 18.08.2018 та №484809/347 від 20.09.2018. підписані уповноваженими особами, за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, з огляду на що вказаний акт є належним та допустимим доказом на підтвердження факту невідповідності фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній.
Відповідно до ст. 909 ЦК України та ч. 1 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Враховуючи викладене, та приписи статей 11 ЦК України та 174 ГК України, накладна є підставою для виникнення у сторін цієї угоди визначених в ній прав та обов'язків.
Статтею 12 Закону України "Про залізничний транспорт" та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях. Стаття 110 Статуту залізниць України також передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з ч.1 ст.23 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічні за змістом приписи містяться у ст.113 Статуту залізниць України, ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі, коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідачами в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не доведено суду, що недостача вантажу відбулась не з вини залізниці.
Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
У відповідності до ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу, засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
За змістом статті 130 Статуту залізниць України, пред'явленню залізниці позову, який випливає із цього Статуту, може передувати пред'явлення до неї претензії. Право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу мають одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову. Накладна, вантажна, багажна і вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі.
Згідно з ч.1 ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
В силу норм ч.ч.1, 2 ст.114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
За змістом п.2.7 роз'яснення №04-5/601 від 29.05.2002р. президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.
За приписами п.27 Правил видачі вантажів, які затверджені наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах.
Згідно даних залізничної накладної №51820520 у вагон №56288038 та залізничної накладної №51845766 у вагон №62198338, було завантажено кокс доменний у вологому стані.
За даними комерційних актів №484809/342 та №4848809/347 відповідно, недостача у вагоні №56288038 складає 1400 кг., у вагоні №62198338 - 1150 кг.
Згідно акту прийому - передачі №92187614 від 16.09.2018 між ПрАТ «АКХЗ» та ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" та рахунку - фактури №92187614 від 16.09.2018 вартість однієї тони коксу доменного у вагоні №56288038 складає 9183,70 грн. з ПДВ (7653,09+20%ПДВ).
Згідно акту прийому - передачі №9219107 від 18.09.2018 між ПрАТ «АКХЗ» та ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" та рахунку - факт №92191057 від 18.09.2018 вартість однієї тони коксу доменного у вагоні №62198338 складає 9067,86 грн. з ПДВ (7556,55+20%ПДВ).
Суд вважає, що зазначені акти прийому-передачі та рахунки-фактур, які підписано уповноваженими особами та засвідчені печатками вказаних підприємств є належними та допустимими доказами, що підтверджує вартість спірної партії коксу, яка перевозилась за залізничною накладною №51820520 у вагоні №56288038 та залізничною накладною №51845766 у вагоні №62198338.
Дослідивши розрахунок позовних вимог в частині стягнення збитків за спірними відправками суд встановив, що вартість недостачі вантажу у вагоні №56288038 складає 4444,91 грн., виходячи з наступного розрахунку:
1400-916кг (45800 кг х 2%) = 484 кг
484 кг х 9183,70 грн. = 4444,91 грн.
Вартість недостачі вантажу у вагоні №62198338 складає 3273,49 грн., виходячи з наступного розрахунку:
1150-789 (39450 х 2%) = 361 кг
361 кг х 9067,86 = 3273, 50 грн
Таким чином, загальна вартість нестачі вантажу за спірним перевезенням склала 7718,41 грн.
З огляду на наведене та з урахуванням змісту комерційних актів, суд дійшов висновку, що саме відповідач своїх зобов'язань за договором перевезення належним чином не виконав - збереження ввіреного йому вантажу не забезпечив. Факт недостачі вантажу підтверджений матеріалами справи.
За змістом статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача, отже позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості нестачі вугілля у розмірі 7718 грн. 41 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.
З урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача повністю.
Керуючись статтями 129, 236-238, 247-252, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В И Р I Ш И В:
Позов Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 7718 грн. 41 коп. - задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна, буд.22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Лепорського, будинок 1, код ЄДРПОУ 00191158) збитки, що виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні, розмірі 7718 грн. 41 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн.
Повний текст рішення складено та підписано 20 вересня 2019 року.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Е.В. Зекунов