61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
19.09.2019 Справа № 905/210/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., при секретарі судового засідання Турко А.В., розглянувши матеріали
клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддеталь», м. Краматорськ, Донецька область
про прийняття рішення щодо розподілу судових витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги у сумі 12000грн,
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддеталь», м. Краматорськ, Донецька область
до відповідача Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», м. Маріуполь, Донецька область
про стягнення заборгованості за договором підряду №МТМ224-Р/Т/1 від 22.06.2017 у сумі 518973,10грн
За участю представників сторін:
від позивача: представник не з'явився
від відповідача: представник не з'явився
Рішенням господарського суду Донецької області від 05.09.2019 у справі №905/210/19 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддеталь», м.Краматорськ, Донецька область, до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором підряду №МТМ224-Р/Т/1 від 22.06.2017 у сумі 518973,10грн; стягнуто з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддеталь» заборгованість за договором підряду №МТМ224-Р/Т/1 від 22.06.2017 у сумі 518973,10грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 7784,60грн та витрати на проведення судової експертизи у розмірі 4958,00грн.
У судовому засіданні 05.09.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення; повний текст рішення складено та підписано 16.09.2019.
До закінчення судових дебатів у справі 05.09.2019 представником позивача в порядку ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України надано заяву про подання доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
09.09.2019 до господарського суду Донецької області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддеталь» про долучення до матеріалів справи №905/210/19 доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 12000,00грн, з урахуванням чого позивач просить суд прийняти рішення щодо розподілу цих судових витрат між сторонами.
Ухвалою суду від 10.09.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддеталь», м. Краматорськ, Донецька область, про прийняття рішення щодо розподілу судових витрат пов'язаних з наданням правничої допомоги призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.09.2019.
17.09.2019 від відповідача на адресу суду надійшли письмові пояснення, в яких останній просить суд відмовити у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, оскільки позивачем при поданні позову не було подано попереднього розрахунку судових витрат; відповідач зазначає, що розрахунок на правничу допомогу є необґрунтованим, посилається на певні розбіжності у розрахунку витрат на правничу допомогу; клопотання просить розглянути за відсутності представника відповідача. Під час розгляду справи відповідач також зазначав про незгоду із заявленою до розподілу сумою судових витрат на правничу допомогу.
Представники сторін в судове засідання 19.09.2019 не з'явились, про дату, час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином.
Відповідно до ст.221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Як встановлено чч. 3, 4 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддеталь», м.Краматорськ, Донецька область, про прийняття рішення щодо розподілу судових витрат пов'язаних з наданням правничої допомоги у сумі 12000,00грн, суд дійшов висновку про наявність підстав для його часткового задоволення, з огляду на таке.
Згідно з ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До закінчення судових дебатів у справі 05.09.2019 позивачем в порядку ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України було надано заяву про подання доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддеталь», м. Краматорськ, Донецька область, про прийняття рішення щодо розподілу судових витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, подано 09.09.2019, тобто, у строки, визначені ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.ч.1,2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
При цьому, ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Вказані норми узгоджуються з приписами ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якими гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З матеріалів справи вбачається, що 28.03.2019 між Філипенком Є.С. (адвокат) та позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Буддеталь» (клієнт) укладений договір №2019/03/28 про надання правової допомоги, відповідно до якого адвокат прийняв на себе зобов'язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язався сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки, обумовлені сторонами у договорі.
Вартість послуг що надаються клієнту за цим договором складається з гонорару та витрат на виконання доручення (п.4.1 договору).
Згідно з п.4.3 договору за правову допомогу, передбачену у договорі та додатках до нього, клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору.
28.03.2019 сторонами було підписано доручення №1 на надання правової допомоги, за змістом якого клієнт доручає та зобов'язується оплатити, а адвокат зобов'язується надати клієнту правову допомогу.
Згідно з пп. 3 п.1.1 доручення №1 від 28.03.2019 розмір винагороди (гонорар) адвоката за виконання зазначеного доручення становить 12000,00грн, та має бути сплачений у строк до 01.05.2019, але не пізніше прийняття судом першої інстанції рішення по справі.
На підтвердження понесення судових витрат позивачем надано розрахунок та детальний опис судових витрат, акт надання послуг №7 від 27.08.2019, рахунок-фактуру №СФ-07/8 від 15.08.2019 та платіжне доручення №163 від 03.09.2019 на суму 12000,00грн.
За даними розрахунку витрати, пов'язані з наданням правової допомоги складаються з наступного: підготовка та надання заяви про зміну підстав позову - ціна за одиницю 800,00грн, сума 1000,00грн; підготовка та надання клопотання про зменшення позовних вимог - ціна за одиницю 800,00грн, сума 1000,00грн; підготовка та подання клопотання про призначення експертизи - сума 1000,00грн; підготовка та подання відповіді на відзив - сума 3000,00грн; участь у судовому засіданні 16.04.2019 - сума 1200,00грн; участь у судовому засіданні 07.05.2019 - сума 1200,00грн; участь у судовому засіданні 01.07.2019 - сума 1200,00грн; участь у судовому засіданні 22.07.2019 - сума 1200,00грн; участь у судовому засіданні 05.09.2019 - сума 1200,00грн.
Аналогічні відомості зазначені у підписаному 27.08.2019 адвокатом та клієнтом (позивачем) акті надання послуг №7, згідно з яким адвокатом були надані наступні послуги: підготовка та надання заяви про зміну підстав позову - ціна за одиницю 800,00грн, сума 1000,00грн; підготовка та надання клопотання про зменшення позовних вимог - ціна за одиницю 800,00грн, сума 1000,00грн; підготовка та подання клопотання про призначення експертизи - сума 1000,00грн; підготовка та подання відповіді на відзив - сума 3000,00грн; участь у судовому засіданні 16.04.2019 - сума 1200,00грн; участь у судовому засіданні 07.05.2019 - сума 1200,00грн; участь у судовому засіданні 01.07.2019 - сума 1200,00грн; участь у судовому засіданні 22.07.2019 - сума 1200,00грн; участь у судовому засіданні 05.09.2019 - сума 1200,00грн.
На підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано платіжне доручення №163 від 03.09.2019 на суму 12000,00грн.
Таким чином, матеріали справи свідчать про надання адвокатом послуг за договором про надання правової допомоги та фактичну сплату цих послуг позивачем, що згідно з позицією Верховного Суду є необхідною умовою для вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу (постанови КГС ВС від 31.01.2019 у справі №19/64/2012/5003, від 05.01.2019 у справі №906/194/18, від 19.02.2019 у справі №917/1071/18).
Судом враховано, що відповідач у наданих письмових поясненнях та судовому засіданні 05.09.2019 заперечив проти стягнення заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00грн, зокрема, посилаючись на їх необґрунтованість та неспівмірність.
Суд зауважує, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом. Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відшкодування витрат на послуги адвоката здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
При визначені суми витрат позивача, що підлягають стягненню з відповідача, судом враховані розбіжності між кошторисом наданих послуг та їх загальною вартістю (в акті наданих послуг №7 від 27.08.2019 зазначено, що адвокат надав послуги з підготовки та надання заяви про зміну підстав позову та підготовки та надання клопотання про зменшення позовних вимог, ціна за одиницю склала 800,00грн, проте сума зазначена у розмірі 1000,00грн), а також зазначення послуги у розрахунку (участь у судовому засіданні 22.07.2019), яка не була надана, оскільки судове засідання 22.07.2019 у справі не призначалось.
Керуючись принципом змагальності, з огляду на те, що витрати у сумі 12000,00грн є неспівмірними, на чому наполягає відповідач, із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг та затраченим ним часу на надання таких послуг, суд дійшов висновку про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України до 7000,00грн.
Щодо заперечень відповідача в частині відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу з підстав порушення позивачем ч.2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України в частині ненадання попереднього розрахунку судових витрат, суд зазначає, що оцінюючи обставини ненадання позивачем розрахунку суми судових витрат, судом враховано, що звернення позивача до суду з позовом 22.01.2019 передувало укладанню угоди з адвокатом про надання правової допомоги, за яким позивачем були понесені заявлені до відшкодування витрати.
Суд зауважує, що закріплена ч.2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України норма не є імперативною, оскільки передбачає саме право, а не обов'язок суду відмовити у відшкодуванні стороні відповідних судових витрат у разі неподання попереднього розрахунку таких витрат. Отже, ненадання попереднього розрахунку само по собі не є безумовною обставиною, яка унеможливлює розподіл понесених стороною судових витрат.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддеталь», м. Краматорськ, Донецька область, задовольнити частково.
Стягнути з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» (87534, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 1, код ЄДРПОУ 33760279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддеталь» (84303, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 90А, код ЄДРПОУ 25107160) витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00грн.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
В судовому засіданні 19.09.2019 складено та підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 23.09.2019.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя К.І. Аксьонова