23.09.2019 року м.Дніпро Справа № 912/415/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів Білецької Л.М., Чередка А.Є.,
розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2019 (суддя Макаренко Т.В., повне рішення складено 05.06.2019) у справі № 912/415/19
за позовом Приватного підприємства «Удача», с. Ганно-Требинівка, Устинівського району, Кіровоградської області
до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)», с. Інгульське, Устинівського району, Кіровоградської області
про стягнення 96190,80 грн, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Удача» до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)» про стягнення заборгованості за договором проведення сільськогосподарських робіт направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції № Г-008/17 від 03.03.2017 в сумі 96190,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором проведення сільськогосподарських робіт направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2019 у справі № 912/415/19 позов задоволено.
Стягнуто з Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 37)» на користь Приватного підприємства «Удача» заборгованість за договором № Г-008/17 від 03.03.2018 в сумі 96190,80 грн, а також судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване порушенням відповідачем зобов'язань за договором № Г-008/7 від 03.03.2017 щодо оплати виконаних позивачем сільськогосподарських робіт з вирощування сільськогосподарської продукції.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2019 і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд не з'ясував у повному обсязі всі обставини справи, не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення.
Скаржник зазначає, що відповідно до актів виконаних робіт, датованих 17.08.2017, усі види робіт (культивація, сівба, внесення гербіцидів, міжрядний обробіток) виконано в один день, що є неможливим і суперечить вимогам абзацу другого пункту 1.2 договору № Г-008/17 від 03.03.2017, відповідно до умов якого після завершення кожного виду робіт підрядник надає замовнику акт із зазначенням виду виконаних робіт, площі земельної ділянки та витрат на проведення даного виду робіт. Враховуючи специфіку сільськогосподарського виробництва, виконання кожного наступного виду робіт з визначеного договором переліку можливе лише після виконання попередніх робіт, тому підписання актів виконаних робіт в один день, свідчить про умисне нехтування умовами договору і зловживання посадовими особами під час підписання цих актів своїм становищем.
Скаржник зауважує, що відповідно до умов пункту 3.3 договору № Г-008/17 від 03.03.2017 всі роботи проводяться під наглядом замовника, у строки та об'ємах визначених на розсуд замовника, в той час як позивач не надав доказів того, що роботи відповідно до умов договору проводилися під наглядом замовника, а об'єм і строки їх виконання узгоджені між сторонами. Наведені обставини на думку скаржника свідчать про відсутність у позивача прав приступати до виконання будь-яких робіт за вказаним договором.
На думку скаржника, за змістом укладених дев'яти різних договорів (№ Г-001/17, № Г-002/17, № Г-003/17, № Г-004/17, № Г-005/17, № Г-006/17, № Г-007/17, № Г-008/17, № Г-009/17) сторони домовились про виконання одних й тих самих сільськогосподарських робіт на одній і тій самій земельній ділянці площею 20 га, яка розташована на полі № 54 (Завтурове), оскільки зі змісту згаданих договорів неможливо встановити, що їх предметом є виконання сільськогосподарських робіт на різних земельних ділянках. Відповідно до підписаних актів, позивач виконав в один день за всіма вищепереліченими дев'ятьма договорами сільськогосподарські роботи (культивацію, посів, внесення гербіцидів та міжрядний обробіток), що є неможливим.
Також скаржник вважає, що відповідач взагалі не мав права укладати такі договори, оскільки він не є користувачем цих земельних ділянок.
Відповідач стверджує, що надані позивачем документи підписані колишнім директором відповідача ОСОБА_1., дію контракту з яким не було пролонговано Міністерством юстиції України у зв'язку із суттєвими недоліками в його роботі. На підприємстві жодних відомостей про укладання зазначених договорів та про виконання зазначених робіт і підписання актів виконаних робіт ніколи не було, відповідні документи представники відповідача вперше побачили лише після отримання позовної заяви. В бухгалтерському обліку підприємства цих договорів та зобов'язань щодо оплати виконаних робіт не існує, в журналі реєстрації договорів записи про реєстрацію зазначених договорів відсутні. У відповідача є підстави вважати, що колишній директор відповідача ОСОБА_1 підписав ці документи виключно в рамках реалізації умислу, направленого на незаконне заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач не погоджується з її доводами і просить залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
Договір № Г-008/17 є дійсним, тому позивач вважає, що відповідач повинен виконувати його умови належним чином.
Доводи на які скаржник посилається як на підставу вимог апеляційної скарги стосовно того, що акти виконаних робіт підписано однією датою, позивач вважає необґрунтованими, оскільки договором не передбачені терміни надання та підписання актів виконаних робіт.
Позивач зазначає, що межі земельних ділянок, на яких повинні були бути виконані сільськогосподарські роботи, позивач визначав сам, а позивач лише визначав їх відповідність площі, зазначеній у договорі.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.07.2019 колегією суддів у складі головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), суддів Білецької Л.М., Чередка А.Є. відкрито провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2019 у справі № 912/415/19. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснити в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
Приватне підприємство «Удача» (підрядник) уклало 03.03.2017 з Державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№37)» (замовник) договір № Г-008/17 проведення сільськогосподарських робіт направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції (далі - Договір, а.с. 107-109)
Відповідно пункту 1.1 Договору підрядник приймає на себе зобов'язання виконати наступний вид робіт направлений на вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці площею 20 га, яка розташована на полі № 54 (Завтурове), що знаходиться у користуванні замовника, а замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити і вартість у строки та на умовах, що визначаються цим Договором та додатками до нього.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що об'єм робіт, що будуть виконуватись підрядником, визначається актами виконаних робіт, який є обов'язковим додатком до цього Договору. Після завершення кожного виду робіт підрядник надає замовнику акт з зазначенням виду виконаних робіт, площі земельної ділянки та витрат на проведення даного виду робіт.
Роботи по цьому Договору виконуються обладнанням підрядника з використанням власних паливно-мастильних матеріалів, хімічних засобів обробітку ґрунту та рослин, посівного матеріалу (пункт 1.3 Договору).
Пунктом 2.1 визначено, що відповідно до цього Договору підрядник зобов'язаний, зокрема, використовувати в ході робіт власне обладнання та витратні матеріали, виконувати роботи належної якості відповідно до вимог замовника та надавати замовнику на підпис акт прийому-здачі робіт, що фактично були виконані згідно порядку виконання робіт зазначеному у пункті 3 цього договору.
Замовник зобов'язаний проводити оплату робіт, виконаних підрядником у відповідності до умов цього договору. (пункт 2.2.4 Договору).
Згідно із розділом 4 Договору загальна вартість виконаних робіт вираховується з врахуванням загального об'єму виконаних робіт та часу витраченого на виконання даної роботи, а також витратних матеріалів, які були використані при здійсненні договору. Ціна визначається з урахуванням вартості паливно-мастильних матеріалів, хімічних засобів обробітку ґрунту та рослин, вартості посівного матеріалу.
Остаточна ціна договору визначається відповідно до актів виконаних робіт з врахуванням ціни на ПММ, витратні матеріали, посівний матеріал, мінеральні добрива та інше на момент придбання даних матеріалів підрядником.
Розрахунок по договору проводиться щорічно після виконання всіх робіт підрядником відповідно до додатку до даного договору та підписання актів виконаних робіт.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання сторін своїх зобов'язань (пункт 8.1 Договору)
Всі додатки до договору, підписані під час дії Договору, являються обов'язковими до виконання сторонами договору в повному обсязі (пункт 8.3 Договору).
Договір зі сторони замовника підписаний директором підприємства ОСОБА_1, а зі сторони підрядника директором підприємства ОСОБА_4 .
Представниками сторін 17.08.2017 підписано та скріплено печатками підприємств акти виконаних робіт відповідно до умов Договору (а.с. 110-115).
Вказаними актами підтверджено виконання робіт за Договором на загальну суму 96190,80 грн. Сторони погодили, що роботи виконані якісно і без зауважень.
Сторони визначили, що підписання даного акту є підставою для проведення перерахування коштів за виконану роботу після отримання рахунку, але не пізніше ніж до 31.12.2017.
Приватне підприємство «Удача» виставило Державному підприємству «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 37)» рахунок-фактуру № 8 від 17.08.2017 на суму 96190,80 грн (а.с. 116).
Відповідач не заперечує отримання рахунку-фактури № 8 від 17.08.2017.
У передбачений Договором та вищевказаними актами строк відповідач розрахунок за виконані роботи не провів.
Несплата відповідачем виконаних позивачем робіт за договором і стала підставою для звернення з позовом у даній справі.
6. Мотиви з яких суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду та відхиляє доводи апеляційної скарги.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Матеріалами справи підтверджено укладення сторонами 03.03.2017 договору № Г-008/17 проведення сільськогосподарських робіт направлених на виконання дій з вирощування сільськогосподарської продукції.
Укладений між сторонами у справі Договір, порушення умов якого є підставою звернення з позовом у цій справі, за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 Цивільного кодексу України).
Позивачем відповідно до положень пункту 1.1 Договору виконані наступні роботи: культивація загальною вартістю робіт з врахуванням вартості пального - 6618,00 грн; культивація 2 рази, загальною вартістю робіт із врахуванням вартості пального - 6625,00 грн; сівба соняшника, загальною вартістю робіт із врахуванням вартості пального та посівного матеріалу - 52961,00 грн; внесення гербіцидів, загальною вартістю робіт із врахуванням вартості пального та гербіциду - 19736,80 грн; міжрядковий обробіток, загальною вартістю робіт із врахуванням вартості пального - 5125,00 грн; міжрядковий обробіток 2 рази, загальною вартістю робіт із врахуванням вартості пального - 5125,00 грн.
Належне виконання відповідачем робіт за Договором підтверджується підписаними замовником без зауважень актами виконаних робіт відповідно від 17.08.2017 (а.с. 110-115).
За положеннями статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовами пункту 4.4 Договору передбачено, що розрахунок за виконані роботи проводиться щорічно після виконання всіх робіт та підписання актів виконаних робіт. У підписаних 17.08.2017 актах виконаних до Договору робіт сторони зазначили, що ці акти є підставою для проведення перерахування коштів за виконану роботу після отримання рахунку, але не пізніше ніж до 31.12.2017.
Таким чином сторони погодили, що оплата за виконані роботи повинна бути внесена замовником на підставі підписаних актів їх виконання у строк до 31.12.2017, тому апеляційний господарський суд доходить висновку, що на момент розгляду справи у місцевому господарському суді, строк з оплати робіт за Договором настав.
Оскільки відповідач свої зобов'язання в частині оплати робіт не виконав, доказів сплати 96190,80 грн не надав, місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення вартості виконаних за Договором робіт.
Відповідно до частини другої статті 846 Цивільного кодексу України, якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Умовами договору не визначено строків підписання актів виконання окремих видів робіт, тому підписання таких актів після виконання всіх видів робіт не суперечить положенням статті 846 Цивільного кодексу України та умовам Договору, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд відхиляє посилання скаржника на порушення умов Договору внаслідок підписання актів приймання-передачі робіт в один день.
Після дослідження апеляційним господарським судом умов Договору, доводи скаржника стосовно того, що умовами пунктів 1.2 та 2.1.3 Договору визначені строки надання виконавцем для підписання замовнику актів прийому виконаних робіт, не знайшли свого підтвердження.
В абзаці другому пункту 1.2 Договору вказано, що після завершення кожного виду робіт підрядник надає замовнику акт з зазначенням виду виконаних робіт, площі земельної ділянки та витрат на проведення даного виду робіт. Тобто підрядник має подати на підпис замовнику акт приймання кожного виду робіт саме після їх виконання, однак зазначене положення Договору не обмежує підрядника строком надання замовнику на підпис таких актів.
Дослідивши акти виконаних робіт від 17.08.2019 за Договором, апеляційний господарський суд встановив відповідність зазначеної в них інформації (вид виконаних робіт, площа земельної ділянки, витрати на проведення робіт) вимогам вищезазначеного положення Договору, а доказів того, що спірні акти були підписані до виконання підрядних робіт, скаржником не надано.
Також не є підставою для відмови у задоволенні позову відсутність доказів проведення підрядних робіт за Договором під наглядом замовника, оскільки відповідно до підписаних актів підрядні роботи відповідачем прийняті без зауважень, у зв'язку з чим у останнього з'явився обов'язок з їх оплати у визначені Договором строки. Крім того, відповідно до пункту 2.3 Договору здійснення контролю і технічного нагляду за відповідністю обсягу, якістю і вартістю виконуваних робіт є правом а не обов'язком замовника, за умови його невтручання у діяльність підрядника.
Відсутність в матеріалах справи додатку № 1 до Договору, у якому сторони визначають види робіт та перелік культур, які мають бути засіяні, не спростовують висновків місцевого господарського суду стосовно виконання підрядником сільськогосподарських робіт у відповідності до умов Договору, що також підтверджується підписаними сторонами спірними актами. Водночас пунктом 3.5 Договору передбачено, що у разі ненадання замовником переліку культур, які мають бути засіяні та вартості послуг з обробітку землі, підрядник проводить виконання робіт відповідно до переліку робіт попереднього року та самостійно визначає вартість робіт.
Доводи скаржника стосовно того, що позивачем не виконувались роботи за Договором спростовуються наявними в матеріалах справи підписаними без зауважень сторонами актами виконаних робіт.
Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Апеляційний господарський суд зазначає, що акт приймання-передачі виконаних робіт в розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є належним доказом виконання сільськогосподарських робіт за Договором результатом яких є споживна річ, яка внаслідок її використання знищується або припиняє існувати у первинному вигляді.
Посилання скаржника на наявність інших договорів, за якими виконувалися ті ж самі роботи, колегія вважає помилковими, оскільки виконання сіль господарських робіт за іншими договорами не виключає виконання робіт за даним Договором, що підтверджується відповідними актами, про що йшлося вище.
Також не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення відсутність в матеріалах справи доказів встановлення на місцевості меж земельної ділянки, на якій відповідно до умов Договору мають бути виконані сільськогосподарські роботи, оскільки умовами пункту 3.4 Договору, саме на замовника покладений обов'язок надання підряднику доступу до земельної ділянки у необхідному обсязі для виконання покладених на нього умовами Договору робіт. Підписання актів прийому-здачі виконаних робіт свідчить про узгодження сторонами меж земельної ділянки та змісту виконаних робіт.
Водночас, укладений з позивачем договір і подані до матеріалів справи докази свідчать про те, що відповідач такими землями розпоряджався та використовував їх. Зокрема, позивачем подано до матеріалів справи копію листа про надання інформації ДУ «Устинівський виправний центр (№ 37)» від 28.02.2019, копію листа сільського голови Інгульської сільської ради від 07.03.2019, копію звіту 29-заг на 01.12.2018 разом із супровідним листом, копію листа управління агропромислового розвитку Устинівської РДА від 09.02.2018, копію листа про надання інформації ДУ «Устинівський виправний центр (№ 37)» від 28.03.2019 та копію листа ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)» від 10.04.2019 (а.с. 218-228), зі змісту яких вбачається, що земельні ділянки, які надані у постійне користування установі ІК 305/37 згідно державного акта на право постійного користування землею серії КР 002 перебувають на балансі та використовуються відповідачем.
Те, що відповідач не продовжив трудовий контракт з ОСОБА_1 , жодним чином не впливає на дійсність підписаних ним документів під час здійснення повноважень директора ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)», а відсутність на підприємстві відомостей про укладення Договору, як правильно зазначив місцевий господарський суд, може свідчити виключно про неналежне ведення бухгалтерського обліку та журналу реєстрації договорів на підприємстві.
Інші доводи скаржника не спростовують висновків місцевого господарського суду і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні чи скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№ 37)» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2019 у справі № 912/415/19 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2019 у справі № 912/415/19 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді Л.М. Білецька
А.Є. Чередко