09.09.2019 року м.Дніпро Справа № 904/5030/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,
cекретар судового засідання Колесник Д.А.
представники сторін:
від позивача: Дєєва Юлія Володимирівна, довіреність №3051 від 16.08.2019 р., адвокат;
представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019 року (повний текст складено 03.07.2019 року) у справі № 904/5030/18 (суддя Первушин Ю.Ю.)
за первісним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі філії "Центр забезпечення виробництва", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕМЕНТ НАФТА", м. Дніпро
про стягнення штрафних санкцій 54 481 522,84 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Нафта", м. Дніпро
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва", м. Київ
про стягнення 11 180 048,12 грн,-
за скаргою: Акціонерного товариства "Українська залізниця", місто Київ на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019 року у справі № 904/5030/18 в задоволені скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві відмовлено.
Ухвала мотивована недоведеністю вимог заявника.
Суд зазначив, що дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві по виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/5030/18 від 01.03.2019 року проведено у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Посилання скаржника щодо неможливості виконати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2019 року у справі № 904/5030/18 добровільно, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження боржник не отримував, суд відхилив. Зазначив при цьому, що докази добровільного виконання рішення суду скаржник не надав, а право виконавця стягнути виконавчий збір одночасно з відкриттям виконавчого провадження передбачено ч.4 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження".
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач за первісним позовом оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі зазначає, що:
- боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. У разі з'ясування факту не одержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії;
- суд першої інстанції визнав факт неотримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження до моменту списання грошових коштів на виконання рішення по справі № 904/5030/18;
- судом першої інстанції не були взяті до уваги доводи заявника про порушення старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гавриліва А.В. норм чинного законодавства, тому постанова про відкриття виконавчого провадження має бути скасована.
Апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019 року у справі № 904/5030/18 та прийняти нове рішення, яким скаргу АТ "Українська залізниця" на дії старшого державного виконавця служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гавриліва А.В. про відкриття виконавчого провадження від 22.05.2019 року ВП 59165121 задовольнити.
Відповідач за первісним позовом відзив на апеляційну скаргу не надав, участь свого представника у судове засідання не забезпечив.
Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається і сторонами не оспорюється наступне:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2019 року в задоволенні первісного позову відмовлено у повному обсязі, зустрічний позов задоволено у повному обсязі, стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Елемент Нафта" 11 180 048,12 грн. суму договірного забезпечення, 165 938,73 грн. витрат зі сплати судового збору за пред'явлення зустрічного позову.
На виконання вказаного рішення господарським судом Дніпропетровської області 01.03.2019 року видано відповідний наказ (том 2 а.с.3).
Стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю " Елемент Нафта" звернулося до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження (том 2 а.с.115-117).
21.05.2019 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59165121 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2019 року у справі № 904/5030/18 про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Нафта" 11 180 048,12 грн. договірного забезпечення, 165 938,73 грн. витрат зі сплати судового збору за пред'явлення зустрічного позову (том 2 а.с.118).
Судом першої інстанції встановлено, що того ж дня, 21.05.2019 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві було винесено постанову №59165121 про стягнення виконавчого збору (том 2 а.с.120).
Зазначені постанови від 21.05.2019 року були направлені на адресу боржника - Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" супровідними листами №59165121/11 від 21.05.2019 року (том 2 а.с.119, 121).
22.05.2019 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження. Зазначена постанова від 22.05.2019 року була направлена на адресу боржника - Акціонерного товариства" Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" супровідними листами №59165121/11 від 22.05.2019 року (том 2 а.с.122-123).
В подальшому, 22.05.2019 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві було сформовано реєстр платіжних вимог №59165121/11 на суму 12 480 950,57 грн. (том 2 а.с.126).
Згідно з розпорядженням №59165121/11 від 27.05.2019 року державним виконавцем на виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2019 року у справі № 904/5030/18, грошові кошти у розмірі 12 480 950,57 грн. були стягнуті з рахунку боржника в примусовому порядку, про що свідчить платіжне доручення №1541 від 27.05.2019 року на суму 11 345 986,85 грн. (дата банківської операції - 28.05.2019 року), платіжне доручення №1542 від 27.05.2019 року на суму 1 134 598,68 грн. (дата банківської операції - 28.05.2019 року), платіжне доручення №1543 від 27.05.2019 року на суму 365,04 грн. (дата банківської операції - 28.05.2019 року) (том 2 а.с.127-129).
31.05.2019 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №59165121 (том 2 а.с. 136).
Звертаючись до суду з скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, скаржник просив:
- витребувати у Відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Кисні матеріали виконавчого провадження ВП 59165121.
- визнати дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві матеріали виконавчого провадження Гавриліва А.В. щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2019 року по справі №904/5030/18 (виконавче провадження ВП 59165121), неправомірними.
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 59165121 від 22.05.2019 року, винесену на виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2019 року по справі № 904/5030/18 (том 2 а.с.50-54).
В обґрунтування скарги заявник посилався на те, що Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві було порушено вимоги ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки станом на час списання коштів з рахунку боржника, останнім не було отримано постанови про відкриття виконавчого провадження №59165121 від 22.05.2019 року, наслідком чого стало неможливість виконати рішення суду добровільно та уникнути понесення боржником витрат на оплату виконавчого збору у розмірі 10 % від загальної суми заборгованості та витрат виконавчого провадження.
Відповідно до доводів апеляційної скарги апелянт також зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження не була отримана боржником, державний виконавець не з'ясував факт її отримання Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва"; у разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії; наслідком стало понесення боржником неправомірних витрат, в тому числі, по сплаті виконавчого збору в розмірі 10% від суми заборгованості.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Вказана норма кореспондується зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, за якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, до яких, зокрема, відносяться і накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч. 1 ст. 18, п.1 ч.2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець, зокрема, здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до приписів ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду скарги є правомірність дій по винесенню 21.05.2019 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві постанови про відкриття виконавчого провадження №59165121 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2019 року у справі № 904/5030/18 ( яку заявник зазначає винесеною 22.05.2019 року) та законність дій державного виконавця щодо виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2019 року у даній справі.
Оскільки дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження №59165121 вчинені відповідно до вимог ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" , вимоги заявника відхилено судом правомірно.
Щодо інших доводів скаржника, то колегія суддів не вбачає порушень державним виконавцем вимог чинного законодавства та незаконність дій щодо примусового виконання наказу.
Так, з матеріалів справи вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження №59165121 від 21.05.2019 року, постанова про стягнення виконавчого збору від 21.05.2019 року були отримані боржником 27.05.2019 року, що підтверджується списком згрупованих відправлень та роздруківкою з офіційного сайту Укрпошта (том 2 а.с.134). Тобто, вимоги ст. 26, ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем виконано.
Щодо доводів апелянта про те, що боржник був позбавлений можливості виконати рішення суду добровільно та уникнути стягнення виконавчого збору, то цим доводам суд першої інстанції також надав належну оцінку.
Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Отже, відкриття виконавчого провадження є підставою для винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що норми ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» не містять поняття добровільного виконання рішення суду, тому доводи скаржника в цій частині також безпідставні.
Враховуючи, що викладені на обґрунтування відхилення доводів скарги мотиви суду першої інстанції апелянт не спростував, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не доведена та не підлягає задоволенню.
Підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, судові витрати за її розгляд слід віднести на апелянта згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 287 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019 року у справі № 904/5030/18 залишити без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 23.09.2019 року.
Головуючий суддя: Т.А.Верхогляд
Суддя: Л.М. Білецька
Суддя: Ю.Б. Парусніков